Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Нд, 30 листопада 2025
06:57

БЛОГ

[email protected]

Платникам податку на прибуток підприємств!

28.11.2025 11:18

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю за справлянням цього податку листом від 01.10.2025 № 23636/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 23636) повідомила.
Наказ Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611 (далі – Наказ № 371), набрав чинності 16 вересня 2025 року.
Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254).
Законом № 4254 Податковий кодекс України (далі – Кодекс) доповнено положеннями, зокрема, щодо непроведення за звітні (податкові) періоди з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, платниками податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям.
У зв’язку із зазначеними змінами форма Декларації доповнена додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – додаток БД).
Детальніше про додаток БД і порядок його заповнення – у Листі № 23636, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79735.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

27.11.2025 13:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що «Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (із мінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.


Як звірити дані щодо сплати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що платники плати за землю мають право звірити дані, на підставі яких нараховується земельний податок або орендна плата за ділянки державної та комунальної власності.
Для цього слід звернутися до податкової за своїм місцем реєстрації або за місцем розташування земельної ділянки.
Це можна зробити:
- письмово;
- в електронній формі через Електронний кабінет (меню «Листування з ДПС»).
Під час звірки можна уточнити:
- площу та кількість земельних ділянок та/або паїв, що перебувають у власності та/або користуванні;
- наявність права на пільгу;
- розмір ставки земельного податку;
- нараховану суму плати за землю.
Якщо виникли розбіжності між даними платника та інформацією, що міститься в податковій, платник може надати документи, які підтверджують його право власності або користування землею, а також право на пільгу.
На підставі документів ДПС протягом десяти робочих днів перераховує податок та надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми.
При цьому попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо громадянин має у власності кілька земельних ділянок або земельних часток (паїв), він може звернутися для проведення звірки до податкової – за місцем своєї податкової реєстрації або за місцем розташування будь-якої із земельних ділянок.


До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку № 148).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 148 визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, зазначається:
повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
прізвище, власне ім’я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями) для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.


При виплаті доходу фізичній особі податковий агент не нараховував і не утримував ПДФО: хто відповідальний?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.


Протягом календарного року платником ПДВ здійснювалися оподатковані операції, а в одному із звітних періодів були лише неоподатковані операції: чи здійснювати перерахунок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник ПДВ здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).


ФОПам – власникам об’єктів нежитлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі – ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Враховуючи зазначене, фізичною особою – підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.


Чи необхідно повідомляти контролюючий орган про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Оскільки, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії.
Суб’єкти господарювання, у яких об’єм складів для зберігання пального більше 2000 літрів обліковуються за Деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дохід фізичною особою – резидентом отриманий від продажу рухомого майна: що з військовим збором?

25.11.2025 16:35

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відс., встановленою п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 розд. ІV ПКУ.
Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (податок) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені у пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.



Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про особливості формування запиту на отримання ІПК через меню Електронного кабінету «Листування з ДПС»

24.11.2025 14:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання ІПК (далі – звернення) до відповідного органу ДПС. При формуванні звернення в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету здійснюється вибір та заповнення таких реквізитів:
1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області), до якого надсилається звернення;
2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
3) тематика – зазначається тематика звернення платника;
4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
5) файл – завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
Протягом одного робочого дня після надсилання електронного звернення до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації звернення в органі ДПС, до якого дане звернення направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений лист (звернення) – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, «відкрита» та «приватна» частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.





Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковим агентам!

21.11.2025 16:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 та главою І розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 292.9 ст. 292 ПКУ доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розд. IV ПКУ.
Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент зобов’язаний відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4, дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Штрафи, передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі подання податковим агентом уточнюючого Розрахунку, відповідно до якого вилучається помилкова інформація щодо нарахованого доходу на користь однієї фізичної особи – підприємця та вводиться інформація щодо іншої фізичної особи – підприємця, при цьому сума нарахованого та виплаченого доходу не змінюється, тобто вносяться зміни до номеру облікової картки платника податку, то до такого податкового агента застосовується відповідальність передбачена п. 119.1 ст. 119 ПКУ.




Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа у встановлені строки не отримала ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату плати за землю?

20.11.2025 12:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю (податок) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі, право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).




Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридична особа з метою пільгового оподаткування не може одночасно бути резидентом Дефенс Сіті і резидентом Дія Сіті

19.11.2025 14:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу», який набрав чинності 05.10.2025, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані, зокрема, з запровадженням нового правового режиму – Дефенс Сіті для стимулювання розвитку оборонно-промислового комплексу через надання податкових, митних та регуляторних пільг підприємствам – резидентам Дефенс Сіті.
Так, п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, для резидентів Дефенс Сіті, передбачено звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови реінвестування прибутку протягом наступного року (на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій тощо) та без права виплати дивідендів (крім дивідендів на користь держави).
Застосування пільгових правил оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, допускається протягом строку застосування передбаченого звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:
1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;
2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;
3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
Отже, юридична особа з метою пільгового оподаткування податком на прибуток підприємств не може бути одночасно резидентом Дефенс Сіті і резидентом Дія Сіті, у т. ч. платником податку на прибуток на особливих умовах.




Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі ціни продажу сигари за одиницю у разі продажу поштучно

19.11.2025 14:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Відповідно до частини першої ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) забороняється продаж, тютюнових виробів поштучно крім сигар.
Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір МРЦ на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 ПКУ.
За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (п. 221.3 ст. 221 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 67 Закону № 3817 встановлена виробником або імпортером МРЦ на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів поряд з датою виробництва.
Згідно з частиною другою ст. 65 Закону № 3817 на кожній одиничній пачці (одиничній упаковці), коробці або сувенірній коробці тютюнових виробів зазначається, зокрема, кількість одиниць тютюнових виробів в одиничній пачці (одиничній упаковці), коробці чи сувенірній коробці.
Отже, продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі у роздрібній мережі сигар поштучно здійснюється за ціною, не вищою за МРЦ, що нанесена на пачку збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів та поділену на кількість одиниць сигар у пачці.
При цьому, роздрібна ціна продажу на сигари не повинна бути меншою за встановлену на дату виробництва специфічну ставку акцизного податку на сигари, помножену на коефіцієнт 1,45.




Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

19.11.2025 10:40



Щодо обов’язків нотаріусів і суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод відповідно до норм
Закону України № 4536

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що, в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Законом № 4536 внесено зміни до п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у розрізі кожного договору. (абзац другий п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
Крім того, внесено зміни до п. 173.4 ст.173 ПКУ.
Змінами передбачено, що
- державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (абзац п’ятий п. 173.4 ст.173 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а ФОП – щокварталу), у порядку, встановленому розділом IV ПКУ подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку (абзац шостий п. 173.4 ст.173 ПКУ).
Також, відповідно до змін, внесених Законом № 4536 до абзацу першого п. 174.4 ст. 174 ПКУ, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
Законом № 4536 абзац перший п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ замінено чотирма новими абзацами, згідно з якими особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Відповідно до п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2026 року.


Національна стратегія доходів: сучасна модель управління людськими ресурсами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників податкової служби.
Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) як сучасна модель управління людськими ресурсами спрямована на:
- підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС;
- підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг;
- посилення інституційної спроможності ДПС;
- підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС;
- підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС;
- поліпшення внутрішньої комунікації;
- ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.


Про податкову знижку за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Громадяни, які протягом минулого року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, можуть повернути частину сплачених коштів, скориставшись податковою знижкою. Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника ПДФО, так і на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.
Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним (для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається до 31 грудня 2025 року).
Документи, які треба додати до Декларації:
- копію паспорта (і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає Декларацію);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий ПДФО та суми податкової соціальної пільги (у разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
Декларацію можна подати скориставшись одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою до органу ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет.


Про сучасні інструменти управління комплаєнс-ризиками

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 2024 року в Україні стартував експериментальний проєкт, затверджений Кабінетом Міністрів України, щодо функціонування системи управління податковими ризиками (компланс-ризиками) в Державній податковій службі України. Основна мета проєкту – виявлення потенційних проблем ще до їх виникнення завдяки оцінці ризиків та зосередження ресурсів ДПС на найбільш ризикових платниках.
Система управління комплаєнс-ризиками використовує нові інструменти та підходи:
- запровадження інституту комплаєнс-менеджера. Для платників податків з високим рівнем податкової дисципліни ДПС призначає комплаєнс-менеджера, завдання якого – допомагати платнику, надаючи консультації та оперативно інформуючи про податкові ризики. Взаємодія здійснюється за вибором платника по телефону, через листування електронною поштою, в режимі відеоконференції, листування в електронному кабінеті. Це суттєво спрощує комунікацію та знижує адміністративне навантаження;
- ІТ технології. ДПС активно впроваджує сучасні аналітичні інструменти для обробки великих масивів даних. Інформація з податкових декларацій, банківських операцій та інших джерел аналізується автоматизованими системами та допомагає ідентифікувати невідповідності та ризики;
- інформаційна підтримка. Створено субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua), де зібрані всі дані про проєкт: критерії, переваги, середні показники для різних галузей і регіонів. Крім того, на субсайті розміщено перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який формується щоквартально.
Система управління податковими ризиками демонструє перехід ДПС до ризико-орієнтованої моделі, що має на меті підвищення ефективності податкового адміністрування та створення більш сприятливого середовища для чесного бізнесу.


Про офіційне оформлення трудового договору з нефіксованим робочим часом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав.
Основні умови договору:
- працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості;
- роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи;
- мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць;
- якщо робітник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години.
Чому важливо працювати офіційно?
При оформленні трудового договору роботодавець:
- утримує та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб;
- утримує та сплачує 5 % військового збору;
- нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску.
Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник:
- отримує страховий стаж для майбутньої пенсії;
- має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати;
- користується гарантованим соціальним захистом.
Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат.
Працюйте офіційно – сплачені податки та внески працюють на ваш захист!


Питання легалізації трудових відносин - під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за участі заступника начальника ДПІ - начальник Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Легалізація трудових відносин: актуальні питання».
Під час сеансу громадяни отримали відповіді на запитання щодо офіційного оформлення трудових відносин між працедавцем та найманими працівниками відповідно до діючого законодавства.
Також платників проінформували про відкриття Офісу податкових консультантів (Офіс). Мета створення Офісу – забезпечення ефективного надання усних консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкову службу.
Крім того, учасникам нагадали про роботу комунікаційної податкової платформи, створеної на базі ГУ ДПС за адресою [email protected], на яку можна звернутись з нагальними питаннями.





Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новації для податкових агентів відповідно до норм Закону України № 4536

17.11.2025 13:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Так, Законом № 4536 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (Кодекс) доповнено новим п.п 168.1.11.
Відповідно до вищезазначеного підпункту податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному (податковому) періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (податок). При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми нарахованих доходів окремих фізичних осіб – платників податку, які є військовополоненими, а також відомості про таких фізичних осіб.
Згідно з п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 п.п. 168.1.11. п. 168.1 ст. 168 Кодексу набув чинності з 04.09.2025.


Про систему заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання платниками своїх обов’язків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», зокрема, надані визначення таких понять:
комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків;
- реєстрації платником окремих видів податків (наприклад, несвоєчасна реєстрація платником ПДВ чи перехід на загальну систему у разі перевищення встановлених ПКУ лімітів для певних систем оподаткування);
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування);
- сплати (своєчасної та повної сплати) податкових зобов’язань;
- інших податкових обов’язків (наприклад, неподання уточнюючих розрахунків або нереєстрація податкових накладних);
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (наприклад, щодо застосування РРО, або законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності).


Про порядок отримання довідки про відсутність заборгованості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 р. за № 1102/32554 (далі – Порядок №733).
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;
- в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).


Про спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
У період воєнного стану в Україні діє спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю, але при цьому не звільняє від обов’язку сплачувати податки, збори та внески.
Цей режим застосовується до трудових відносин, якщо:
- роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
або
- заробітна плата працівника за місяць перевищує вісім мінімальних зарплат (у 2025 році – 64 тис. грн на місяць).
У трудовому договорі сторони можуть визначати індивідуальні умови праці, включно з оплатою, відповідальністю, організацією робочого часу, матеріальним забезпеченням, умовами припинення договору тощо. Договір укладається на добровільних засадах у письмовій або електронній формі.
Що сплачує роботодавець за працівника?
Навіть при використанні спрощеного режиму роботодавець зобов’язаний:
► утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:
- 18 % податку на доходи фізичних осіб (фінансування шкіл, лікарень тощо);
- 5 % військового збору (фінансова підтримка потреб оборони);
► нараховувати та сплачувати 22 % єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – спрямовується до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, з яких працівники отримують:
- допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні);
- допомогу по вагітності та пологах;
- страхові виплати у разі нещасного випадку на виробництві;
- пенсійне забезпечення у майбутньому.
Працівник, який працює офіційно, у т. ч. при спрощеній формі трудових відносин:
- набуває страхового стажу;
- має підтверджений дохід для оформлення субсидій, пільг, кредитів;
- захищений у разі хвороби або втрати працездатності.
Працюйте офіційно – сплачені податки працюють на вас!


Коментар: порядок взяття на облік платника податків у контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –місто Дніпро) інформує.
Днями начальник Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков дав коментар представникам медіа щодо порядку взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку.
Він повідомив, що Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588).
Відповідно до п. 7.2 розд. VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП) (додаток 9 до Порядку № 1588).
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.
У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:
заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. 5-ОПП), поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у заяві за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).

У фокусі уваги – право громадян на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Днями фахівці Правобережного центру обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у рамках інформаційної акції провели роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо права громадян на податкову знижку.
Під час заходу податківці акцентували увагу відвідувачів на термінах подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), підставах для нарахування податкової знижки, а також на перевагах електронного сервісу «Податкова декларація про майновий стан і доходи» та наочно демонстрували як скористатись цим сервісом при заповнені Декларації.







Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 774. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 78 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті