Блог

[email protected]

Дніпропетровщина: понад 49,6 млрд грн – надходження від платників до бюджетів усіх рівнів та держаних цільових фондів з початку

02.05.2025 15:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом чотирьох місяців 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 49,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем минулого року на понад 10,8 млрд грн, або на понад 28 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як зауважила очільниця податкової служби регіону, до державного бюджету у січні – квітні 2025 року надійшло понад 21,1 млрд грн, що на понад 5,8 млрд грн, або на 37,9 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
Місцеві бюджети впродовж чотирьох місяців поточного року поповнились майже на 14,7 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,0 млрд грн у порівнянні з відповідним періодом 2024 року. Темп росту надходжень складає 116,5 відсотки.
Державні цільові фонди протягом січня – квітня 2025 року отримали понад 13,8 млрд грн єдиного внеску, що майже на 3,0 млрд грн, або на 27,5 відс. більше, ніж у січні – квітні 2024 року.
«Дякуємо платникам за роботу, своєчасне наповнення бюджетів і важливий внесок у фінансову підтримку держави!» – зазначила Теодозія Чернецька.

При підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»: дії платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що для усунення помилки «Невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КНЕДП ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

Подання уточнюючого розрахунку у разі коригування показників, відображених у звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску, поданих за періоди до 2021 та 2021 – 2024 років

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» із змінами та доповненнями (набрав чинності 06.02.2025) внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку звітним періодом є календарний місяць.
Проведення коригувань Розрахунку встановлено розд. V Порядку, п. 5 якого визначено, що після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку (п.п. 9 п. 10 розд. V Порядку).
Пунктом 2 розд. V Порядку передбачено, що для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за 2021−2024 роки вважати відповідними такі періоди:
I квартал: 1 місяць – січень (1); 2 місяць – лютий (2); 3 місяць – березень (3);
II квартал: 1 місяць – квітень (4); 2 місяць – травень (5); 3 місяць – червень (6);
III квартал: 1 місяць – липень (7); 2 місяць – серпень (8); 3 місяць – вересень (9);
IV квартал: 1 місяць – жовтень (10); 2 місяць – листопад (11); 3 місяць – грудень (12).
Для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за періоди до 2021 року вважати відповідними такі періоди:
- для податкових агентів: I квартал: березень (3); II квартал: червень (6); III квартал: вересень (9); IV квартал: грудень (12). При цьому коригування здійснюється в порядку, визначеному п. 10 розд. V Порядку з типом «Уточнюючий»;
- для платників єдиного внеску – відповідний місяць, за який здійснюється коригування.
Згідно з приміткою 4 до Розрахунку та додатків Д1, Д5 та Д6 до Розрахунку у рядку 02 «Звітний (податковий) період» (далі – рядок 02) зазначається звітний податковий період (календарний рік) та місяць (цифрове значення від 1 до 12), за який подається Розрахунок (додатки до нього).
Так, наприклад, якщо потрібно відкоригувати дані в Додатку Д1 (Д5, Д6) за лютий 2023 року, необхідно подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» і зазначити:
у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Розрахунку: рік – «2023»; місяць – «2»; номер Розрахунку – «2» (якщо за І квартал 2023 року подавали «Звітний», який був «1»);
у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Додатка Д1 (Д5, Д6): рік – «2023»; місяць – «2».
Аналогічно заповнюється рядок 02 Розрахунку і Додатків Д1, Д5, Д6 за періоди до 2021 року.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9616) повідомила про набрання чинності наказами Міністерства фінансів України:
- 21 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.2024 за № 2000/3345 (далі – наказ № 621).
- 04 квітня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2025 року за № 323/43729, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 лютого 2025 року № 94», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2025 за № 352/43758 (далі – наказ № 94).
1. Щодо наказу № 621
Згідно з наказом № 621 внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813), а саме: додатка ДІЯ, додатка РІ до рядка 03 РІ, додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації. Додаток АМ викладено в новій редакції.
Згідно із Законом № 3813 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що набрали чинності з 01 січня 2025 року і відповідно до яких уточнено, зокрема:
базу оподаткування щодо операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначених в абзаці шостому підпункту «б» та в абзаці першому підпункту «в» підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1, у підпункті 135.2.1.9.2 підпункту 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 та в підпункті «а» підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 14.6, 22.2, 28.2 додатка ДІЯ Декларації узгоджено відповідно до положень Кодексу;
різниці, що застосовуються під час здійснення фінансових операцій, передбачених у підпункті 140.4.3 пункту 140.4, в абзаці четвертому підпункту 140.5.4 та в абзаці третьому підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2, 3.1.7.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації узгоджено відповідно до вимог Кодексу.
Крім того, згідно із Законом № 3813 Кодекс доповнено положеннями, які набрали чинності з 01 серпня 2024 року, щодо:
проведення інвентаризації основних засобів, визначених у пункті 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;
призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану, для використання в господарській діяльності відповідно до пункту 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
У зв’язку із цими змінами додаток АМ до Декларації (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ) викладено в новій редакції, яка передбачає:
доповнення таблицею «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20___ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні», яка заповнюється в разі прийняття рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні і введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;
доповнення таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» новим рядком «А3 ж3», який заповнюється під час розрахунку амортизації основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України і придбаних або споруджених під час дії воєнного стану, у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.
Також звертаємо увагу, що в додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації виключено рядок 23 таблиці 1 – «дохід за виробництво та/або розповсюдження реклами», тож нумерацію рядків 24 – 34 змінено на 23 – 33 відповідно.
2. Щодо наказу № 94
Згідно із наказом № 94 внесено зміни до Декларації, пов’язані з реалізацією положень законів України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) та від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113).
Відповідно до Закону № 4015 внесено зміни та доповнення до Кодексу, зокрема, щодо встановлення:
1) базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, запровадженої з 01 січня 2025 року, для цілей:
оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика);
оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика);
застосування положень щодо сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток під час виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика);
2) розміру авансового внеску, який сплачується з 01 січня 2025 року платниками податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти.
Крім того, згідно із Законом № 4015 Кодекс доповнено положеннями щодо:
1) особливостей оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, що застосовуються з 01 грудня 2024 року, а саме:
встановлено розмір авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;
встановлено порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств;
2) особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
У зв’язку із цими змінами у формі Декларації:
рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено рядками: «фінансові установи, крім страховика»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним»;
показники рядків 26 ОВ – 28, 36 щодо відображення сум авансових внесків з місць роздрібної торгівлі пальним та примітку «5» щодо застосування, зокрема, фінансовими установами базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків викладено в нових редакціях.
Відповідні зміни внесено в додатки ВП, АВ, КІК, ЗП.
Крім цього, у Декларації:
виключено додаток ОВ до Декларації (рядок 26 ОВ), натомість доповнено новим додатком ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ), у якому відображаються розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют та розрахунок авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;
викладено в новій редакції Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання розраховується відповідно до підпунктів 381.1.1 та 381.1.2 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Згідно із Законом № 4113 Кодекс доповнено положеннями щодо невключення до бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема в частині суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, які набрали чинності з 01 січня 2025 року.
У зв’язку із цими змінами рядки 16.5, 16.6 та 17 додатка ДІЯ узгоджено відповідно до положень Кодексу.
Згідно із пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року. Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Кодексу, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:
у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу;
у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;
у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пунктів 431 та 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Лист ДПС № 9616 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79474.html

До уваги платників єдиного податку першої/другої груп, які протягом року перевищили граничний обсяг доходу або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, першої – другої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані:
- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
- з наступного календарного кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої (платники єдиного податку першої групи) або третьої групи (платники єдиного податку першої – другої груп), або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
- за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – річна);
- за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна).
Отже, враховуючи норму абзацу першого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, платниками єдиного податку першої та другої груп, які перевищили протягом року обсяг доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, подають Декларацію за ідентифікатором форми F0103309.
При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103309 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається звітний (податковий) період, в якому було перевищено граничний обсяг доходу, або в якому (після якого) було подану заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: рік та період (І квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Дніпропетровщина: за час роботи консультаційного центру розблоковано понад 25,4 тисяч податкових накладних та з переліку ризикових виключено майже 700 суб’єктів господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Оперативна, якісна та системна комунікація, а також консультаційна допомога з метою підвищення рівня податкової обізнаності платників та запобігання порушень законодавства – пріоритет роботи податкової служби Дніпропетровської області з платниками податку на додану вартість (ПДВ).
Щоб максимально допомогти бізнесу у питаннях зменшенням кількості зупинених податкових накладних та виведення підприємств з ризиків з лютого поточного року на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).
Від початку роботи консультаційного центру з 04.02.2025 станом на 30.04.2025 фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 975 суб’єктами господарювання (СГ) проведено 608 заходів у різних форматах.
На особистих зустрічах, яких за період функціонування консультаційного центру проведено 27, платникам ПДВ з урахуванням галузевої специфіки їх діяльності надавалась фахова інформаційно-роз’яснювальна допомога у питанні виключення з переліку ризикових. Розроблено та надано дорожню карту щодо необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії.
Крім того, на 18 онлайн зустрічах за участі 385 представників бізнесу, в яких наявні зупинені податкові накладні, платники отримали розширені консультації та детальні роз’яснення щодо алгоритму роботи автоматизованої системи моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР), причин зупинення податкових накладних/розрахунків коригувань (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та поради для уникнення зупинення реєстрації ПН/РК у майбутньому.
Також впродовж лютого – квітня поточного року до консультаційного центру у телефонному режимі звернулось 563 СГ.
Звернення платників ПДВ переважно стосувалися:
- необхідності отримання консультації щодо причин зупинення ПН в ЄРПН;
- необхідності отримання консультації щодо формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;
- необхідності у роз’ясненні порядку та вимог до заповнення та подання таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця даних);
- причин відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН та причин неврахування Таблиці даних;
- причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
Комплексний підхід для вирішення питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН і системна комунікація з бізнесом вже мають позитивні результати.
Так, з початку роботи консультаційного центру регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН враховано 840 Таблиць даних, що складає 56,8 відс. від загальної кількості поданих.
Завдяки вжитим заходам показник зупинених ПН демонструє тенденцію до зниження: з 1,1 відс. на початку року до 0,75 відс. на поточний момент.
Крім того, за час роботи консультаційного центру:
- розблоковано 25 452 ПН/РК;
- виключено з переліку ризикових 688 платників податків.
Функціонування консультаційного центру дає можливість податківцям виявити проблеми, з якими стикається бізнес, а суб’єктам господарювання отримувати роз’яснення щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування ПН для уникнення типових помилок при поданні таблиць даних платника податку на додану вартість, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено.

Яким чином розраховуються показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок зупинення), передбачено проведення автоматизованого моніторингу відповідності платників податку на до дану вартість (далі – податок), якими складено та направлено на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), та операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, критеріям оцінки ступеня ризиків.
Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія (далі – ППІ) платника ПДВ визначено у додатку 2 до Порядку зупинення.
Відповідно до п. 9 Порядку зупинення платник податку отримує розрахункові показники ППІ через електронний кабінет.
Переглянути розрахункові показники ППІ платник податку може у приватній частині електронного кабінету у вікні Моніторинг ПН/РК, обравши у вкладці Розрахунок ППІ початок та кінець періоду.
Такі показники розраховуються автоматично та оновлюються кожен місяць станом на 01 число.

Несвоєчасна реєстрація РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: визначення кількості днів прострочення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту).
Так, згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Загальні граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН встановлено п. 201.10 ст.201 ПКУ.
Так, реєстрація, зокрема розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, в розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ та відповідно порушення граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тягне за собою накладання штрафу на платника на якого покладено обов’язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у розмірах передбачених п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, у яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних термінів, встановлених для реєстрації, зокрема розрахунків коригувань до податкової накладної, на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику здійснюється з дати отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від постачальника (продавця) товарів/послуг.
Разом з цим задля підвищення якості електронних сервісів для платників податків, ДПС у червні 2024 року запроваджено сервіс для обміну електронними документами (розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Обмін електронними документами на сервері здійснюється по прямому з’єднанню (протокол SOAP). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби КЕП, які також використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику) отримувачем (покупцем), тобто фіксує дату отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.
Так, використання платниками податків ІКС «Електронний кабінет» для обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами передбачає фіксацію ДПС факту отримання отримувачем (покупцем) товарів/послуг такого розрахунку коригування, що дає можливість контролюючим органам підтвердити факт дотримання/недотримання платником (покупцем) строків для реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН під час проведення контрольно-перевірочної роботи.
Сервіс SWinED зручно інтегрується з іншими системами, тож для налаштування обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику з контрагентами з використанням SWinED платникам податків необхідно звернутись до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності.

Земельна ділянка знаходиться у користуванні на підставі договору сервітуту: чи визначає платник податку на прибуток підприємств МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що до земель сільськогосподарського призначення у відповідності до частини другої ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) належать сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя.
Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).
Власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам та користувачам земельних ділянок до належної їм на відповідному праві земельної ділянки (абзац другий частини шостої ст. 37 прим. 1 ЗКУ).
Частиною першою ст. 102 прим. 1 ЗКУ встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою ст. 102 прим. 1 ЗКУ (частина друга ст. 102 прим. 1 ЗКУ).
Враховуючи вищенаведене у платника податку на прибуток – користувача земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні такого платника на підставі договору про встановлення земельного сервітуту (права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь)) або суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для забудови) не виникає обов’язку визначати МПЗ щодо таких земельних ділянок.
Юридичною особою (платником податку на прибуток) – власником земельних ділянок, які знаходяться в користуванні інших осіб на підставі укладеного договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, визначається МПЗ щодо тих земельних ділянок, які належать до сільськогосподарських угідь.
Якщо земельні ділянки належать до несільськогосподарські угідь, то МПЗ не визначається.

До уваги платників податку на нерухоме майно!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до вимог підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується з

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про право на податкову знижку

02.05.2025 15:08

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
► За витратами, понесеними у 2024 році, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які не є суб’єктами господарювання, мають право на податкову знижку. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2025 року (включно).
► Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
► Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
► До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
► Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
► Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Про переваги застосування ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані проводити такі операції через зареєстровані належним чином РРО/ПРРО.
Застосування ПРРО має для суб’єкта господарювання низку переваг, а саме – це можливість:
• підключення до ПРРО вагів;
• зменшення ціни на товари та послуги для постійних клієнтів;
• ведення обліку товарів: фіксування дати, часу та деталей розрахунків;
• формування звітності за будь-який період;
• сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних;
• фіксації форми оплати;
• підрахунку будь-яких податків та знижок.

Щодо оформлення трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що оформлені трудові відносини – запорука соціальних гарантій найманих працівників.
За трудовим договором працювати – вигідно!
З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії.
Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату.
За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ). Це гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.
У разі втрати працездатності працівник отримує грошові виплати, які компенсують втрату заробітку через хворобу. Сплата ж ЄВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо працівник незадекларований, він взагалі не зможете розраховувати на допомогу.
Якщо працівник оформив з роботодавцем трудовий договір, то роботодавець не може змусити його виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією.
Оформлений працівник, крім основної відпустки, має право на оплачувані навчальні відпустки.
Також працівник має право на відпустку за власний рахунок (весілля, народження дитини, похорон, догляд за хворими родичами).
Крім того, трудовим законодавством передбачені додаткові відпустки, зокрема для працівників з дітьми, учасників бойових дій.

Порядок заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Зокрема, пошук та ідентифікація в автоматизованих системах контролюючих органів здійснюється за певним кодом (код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи – РНОКПП).
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Інструкція НБУ № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. В такому випадку платіжна інструкція, крім обов'язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції НБУ № 163, повинна містити реквізит «Код фактичного платника».
Приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції наведено у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Про стратегічні цілі Національної стратегії доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

«Онлайн-навчання»: у фокусі – інформаційні потреби платника

01.05.2025 14:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що на вебпорталі ДПС України функціонує розділ «Онлайн-навчання».
У цьому розділі платники мають можливість отримати:
- корисну інформацію з податкової тематики;
- навички заповнення податкової звітності;
- розуміння оптимальних механізмів сплати податків.
«Онлайн-навчання» – це інструмент для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків.
Структура навчального розділу мобільна та сфокусована на потребах платників податків: він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників. Вся інформація розділу викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Розділ «Онлайн-навчання» розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Реалізація товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет: застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.
Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.
Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).
Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.
Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.
З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).
Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).
Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України в (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Який порядок складання податкових накладних у разі надання послуг з доступу до мережі «Інтернет» підприємством (платником ПДВ) фізичним особам (неплатникам ПДВ)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Оскільки, операції з постачання послуг із доступу до мережі «Інтернет» мають безперервний характер, з урахуванням норм п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі постачання таких послуг покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник може складати не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг усім таким споживачам – неплатникам ПДВ, із якими постачання мають безперервний характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Якщо на дату складення зазначеної зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла постачальнику як оплата за послуги від споживачів – неплатників ПДВ, перевищує вартість поставлених послуг протягом відповідного періоду (місяця) таким споживачам, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна в загальному порядку, не пізніше останнього дня такого місяця, з урахуванням усієї суми коштів, сплачених усіма такими споживачами – неплатниками ПДВ у такому місяці, понад обсяг фактично поставлених таким споживачам послуг протягом такого місяця.

Про перерахунок орендної плати за землю за 2024 рік для фізичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст.288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку.
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. 281.4 і п. 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.
Водночас зазначаємо, що п. 13 Типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» (зі змінами), визначено, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.
При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.
Отже, для проведення перерахунку орендної плати за землю фізична особа має право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельної ділянки із оригіналами відповідних документів, або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, із додатковою угодою про внесення змін в договір оренди землі тощо.
У разі звернення фізичної особи за вищезазначених обставин до контролюючого органу щодо звірки нарахованої суми орендної плати за землю, буде проведено перерахунок.

Наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання тощо)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до положень ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, або встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статей 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Форму Звіту та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).
Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8.
Зокрема, абзацом п’ятим п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.
Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (набрав чинності 25.03.2025) внесено зміни, зокрема, до абзацу четвертого п. 120.6 ст. 120 ПКУ, згідно з якими змінено підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту.
Так, несвоєчасне подання платником податків Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено особливостей для подання уточнюючого Звіту.
Таким чином, при самостійному виправленні помилок у Звіті в період дії воєнного стану до платників застосовується відповідальність, передбачена пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Єдиний внесок: до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 10,1 млрд гривень

30.04.2025 12:18

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на понад 10,1 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 2,2 млрд грн, або на 28,2 відсотки.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за фінансову підтримку держави та акцентувала, що позитивна динаміка надходжень єдиного внеску, перш за все, пов’язана зі збільшенням кількості офіційно оформлених працівників і підвищенням рівня заробітних плат в регіоні.
«Надходження єдиного внеску, які отримують в повному обсязі державні цільові фонди, зміцнюють фінансову складову соціальної сфери в країні, що, в свою чергу, забезпечує своєчасну виплату пенсій, допомоги по безробіттю, лікарняних тощо. Тому податкова служба активно працює у напрямку легалізації трудових відносин і з роботодавцями на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота», – констатувала Теодозія Чернецька.

Задекларували дохід, отриманий у 2024 році – своєчасно сплатіть податкові зобов’язання!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), які зобов’язані задекларувати дохід, отриманий у 2024 році, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до 01.05.2025.
30 квітня 2025 року – останній день подання Декларації!
За наслідками декларування необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені у Декларації.
Граничні строки сплати:
- до 01 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Довідково: інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv).

Майже на 82 відс. збільшились надходження від платників частини чистого прибутку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом першого кварталу поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 7,3 млн грн частини чистого прибутку. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року це на понад 3,3 млн грн, або на 81,8 відс. більше.
Звертаємо увагу, що платники частини чистого прибутку заповнюють Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (із змінами).
Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Отже, стосовно визначення обсягу чистого прибутку (доходу), з якого розраховується частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Понад 1,4 млрд грн єдиного податку – надходження від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж перших трьох місяців 2025 року ФОПи – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1 416,4 млн грн, що на понад 203,6 млн грн, або на 16,8 відс., більше ніж у січні – березні 2024 року.
Нагадуємо, що у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу ФОПом – платником єдиного податку вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.
Довідково: п. 292.7 ст. 292 Податкового кодексу України.

Дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви не є складовою винагороди за виконані ним роботи (надані послуги): оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667).
Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.
Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.
Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.
Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, оскільки згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги), то оподаткування такого виплаченого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розділом IV ПКУ, тобто за ставкою ПДФО 18 відсотків.

Яка інформація зазначається в рядку 19 «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)» фіскального касового чека, якщо у рядку 18 вказано форму оплати» «ІНШЕ»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог підпунктів 3 та 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка – це грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами), а готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Як результат, для цілей законодавства, яким визначено порядок розрахунків за товари (послуги), безготівковою формою розрахунків за товари (послуги) є будь-яка інша форма, відмінна від наведених вище визначень.
Уніфікованого довідника для позначення форм оплати не існує.
Разом з тим, згідно з Технологією зберігання і збору даних РРО для ДПС, Протокол передачі інформації, версія 2.2.1 редакція 3.1, до форми оплати «ІНШЕ» можна віднести лише розрахунки здійснені із використанням електронних платіжних засобів відмінних від картки; кредитні трансфери; прямі дебети.

Сьогодні закінчується термін подання Звітів про КІК для фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що 30 квітня 2025 року – кінцевий термін подання фізичними особами – контролерами Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) за 2024 рік.
Наразі Звіти про КІК за 2024 рік подали майже 40 % платників податків, які мають такий обов'язок.
Звіт про КІК подають фізичні особи – резиденти України, які володіють часткою або контролюють іноземну компанію, разом з річною декларацією про майновий стан та доходи.
До Звіту про КІК додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК за відповідний період.
Що потрібно пам’ятати:
- КІК є об'єктом податкового контролю (ст. 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс);
- Звіт подається щодо кожної КІК окремо;
- якщо контролююча особа не має можливості скласти фінансову звітність КІК, така особа подає Звіт за скороченою формою (пп. 39².5.4 п. 39².5 ст. 39² Кодексу);
- неподання або несвоєчасне подання Звіту призводить до застосування штрафних санкцій (п. 120.7 ст. 120 Кодексу);
- з 01.01.2024 змінилися критерії визначення контролю над КІК (частка володіння, сукупний контроль);
- при заповненні Звіту слід звернути увагу на відображення дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб, які підлягають оподаткуванню в Україні.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування поетапно, із дотриманням певних умов на кожному з таких етапів.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ з метою приведення її у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2) здійснюється виключно після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.
Тобто, у випадку складання РК_РЕЗ_2 ПКУ визначено лише період, раніше якого такий РК_РЕЗ_2 не може бути складено і зареєстровано в ЄРПН.
Однак положення ПКУ не обмежують в строках щодо граничної дати складання та реєстрації РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, що дозволяє врахувати та відобразити в ньому остаточні дані митного оформлення за операцією з експорту окремих видів товарів, у тому числі з урахуванням, за наявності, складених до відповідної митної декларації аркушів коригування.
Важливо, коригування показників ПН_РЕЗ після реєстрації до неї РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Відповідно, в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_РЕЗ_2.
Окрім цього, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог, визначених у п.п. 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.
Таким чином, відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ здійснюється на основі показників, що містяться в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників податкової накладної та складених і зареєстрованих в ЄРПН до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2. Це дозволяє забезпечити послідовність і точність декларування інформації за такою операцією, адже підтверджується не лише факт здійснення операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, але й правильність відображення її показників в податковій декларації з ПДВ.
Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у відповідних рядках 2.3.1, 2.3.2 та/або 2.3.3 (залежно від застосованої ставки податку) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.
Отже, ПН_РЕЗ підлягає коригуванню з метою приведення її показників у відповідність з показниками митної(их) декларації(ій), на підставі якої(их) здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до неї(их) аркушів коригування), та здійснюється шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2.
У разі якщо внесення змін до митної декларації відбулося на підставі аркуша коригування, складеного після реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2, то з урахуванням положень ПКУ можливість для повторного коригування показників ПН_РЕЗ відсутня, крім випадку коригування (за потреби) таких показників як ставка податку та нарахована сума податку.
При цьому, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в податковій декларації з ПДВ відображаються виключно на підставі митних декларацій (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників ПН_РЕЗ та зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2.

Чи може ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи продавати подарункові сертифікати, а потім приймати їх в якості оплати за поставку конкретних товарів/послуг покупцю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Враховуючи вищезазначене, нормами розд. ХІV ПКУ не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали понад 142,3 млн грн акцизного податку за операціями з алкогольними напоями

18.04.2025 14:40

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – березня 2025 року платники акцизного податку за операціями з алкогольними напоями поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 142,3 млн гривень. Надходження виросли у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 13,8 млн грн, темп росту – 110,8 відсотків. Про це проінформувала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність сумлінним платникам за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань. Акцентувала увагу, що легалізація обігу підакцизних товарів ставить в рівні умови кожного суб’єкта підприємницької діяльності, який працює у цій сфері та сприяє податковим надходженням.
«Своєчасне наповнення місцевих бюджетів – це вагомий внесок у підтримку соціально-економічного розвитку громад, запорука економічної стабільності регіону. Тому податковою службою області на постійній основі проводяться заходи щодо детінізації ринку підакцизних товарів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Плата за землю: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 108,8 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж трьох місяців 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників плати за землю отримали понад 108,8 млн гривень. У порівняні з першими трьома місяцями минулого року надходження збільшились на понад 11,1 млн грн, або на 11,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Видобування нафти: до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 18,0 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У першому кварталі поточного року за видобування нафти від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло майже 18,0 млн грн рентної плати. Це майже на 12,0 млн грн більше ніж у січні – березні 2024 рок, темп росту – 295,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Що робити після укладення трудового договору?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що легальні трудові відносини – запорука соціальних гарантій для найманого працівника.
Після оформлення трудового договору з найманим працівником роботодавцю необхідно повідомити Державну податкову службу України про прийняття такого працівника на роботу.
Повідомлення подається до початку роботи працівника за формою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (зі змінами).
Це здійснює роботодавець, уповноважена ним особа або фізична особа за місцем їхнього обліку як платників єдиного внеску.
Повідомлення можна подати в електронній або паперовій (якщо не більше п’яти працівників) формі;
Надану інформацію вносять до реєстру застрахованих осіб.

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно з п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» із змінами та доповненнями.
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

Швидко виправити допущені при сплаті помилки в реквізитах платіжної інструкції можна за допомогою сервісу «Е-повідомлення»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що сервіс ДПС «Е-повідомлення», який запрацював наприкінці минулого року, оперативно інформує платника про помилкову сплату податків та єдиного внеску.
Він допомагає швидко виправити допущені при сплаті помилки в реквізитах платіжної інструкції та уникнути нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені.
Як це працює
Якщо платник випадково здійснив платіж не за тими реквізитами, на наступний банківський день він отримує у приватній частині Електронного кабінету електронне інформаційне повідомлення з реквізитами такої платіжної інструкції.
Це повідомлення знаходиться у розділі «Вхідні/вихідні документи»/«Вхідні»/«Повідомлення».
Одночасно в Електронному кабінеті стає доступна електронна форма Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (форма J/F1302002) для направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата податків.
Якщо ж помилково сплачений єдиний внесок, заяву потрібно подати в паперовому вигляді згідно з додатком № 1 до наказу Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на прибуток підприємств: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини перевищили 2,2 млрд

17.04.2025 14:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на прибуток підприємств на понад 2 289,2 млн гривень. У порівнянні з минулорічним відповідним періодом надходження зросли майже на 454,0 млн грн, або на 24,7 відсотки.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, позитивна динаміка надходжень до бюджетів – це результат відкритих комунікацій і спільної роботи з платниками, спрямованої на підвищення загального рівня податкової культури.
Керівниця обласної податкової служби подякувала платникам за сумлінне і відповідальне ставлення до сплати податків та нагадала, що комплаєнс – ризики у податковому адмініструванні – це ризики, які призводять до втрати доходів бюджетів, якщо платник не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством.
«Кожний платник податків повинен усвідомлювати, що належна реєстрація в податковій системі, своєчасне подання податкової звітності, зазначення в такій звітності повної і достовірної інформації та своєчасна сплата податкових зобов’язань в установлені терміни – запорука стабільного наповнення бюджетів. А це для нашої держави сьогодні надважливо», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Підтримка ветеранського бізнесу: податківці, науковці та фахівці із супроводу ветеранів обговорили основні кроки для мобілізованих підприємців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Ефективна співпраця податківців Дніпропетровщини з Університетом митної справи та фінансів (УМСФ) триває багато років. На базі навчального закладу успішно працює Центр ветеранського розвитку, який створено з метою адаптації та соціалізації ветеранів (Центр).
У рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провідні фахівці ГУ ДПС разом із профільними науковцями Університету митної справи та фінансів провели онлайн зустріч для слухачів тренінг-курсу «Організація роботи фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб».
Цього разу захід об’єднав представників не тільки Дніпропетровської області, а і територіальних громад Запорізької, Кіровоградської та Тернопільської областей.
Спілкувалися на тему - «Підтримка ветеранського бізнесу. Пільгове оподаткування фізичних осіб – підприємців (ФОП)».
Очільниця ГУ ДПС Теодозія Чернецька підкреслила: «Для податкової служби Дніпропетровщини вкрай важливо створити умови, в яких ветеранський бізнес зможе розвиватися, зростати та гідно конкурувати на ринку».
Під час зустрічі детально обговорили актуальні податкові питання мобілізованих ФОПів та ветеранів: особливості застосування спрощеної системи, новації у сплаті військового збору з 01 січня 2025 року тощо.
Акцентовано увагу, що з 01 грудня 2024 року уточнено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються мобілізовані ФОПи. Підставою для такого звільнення є подані за місцем податкової реєстрації наступні документи: заява самозайнятої особи, документи про проходження військової служби. Зазначені документи подаються протягом 10 днів після демобілізації, а у разі перебування особи на лікуванні – протягом 10 днів по його завершенню.
Учасників зустрічі поінформували: ГУ ДПС проводить консультації для мобілізованих, демобілізованих осіб та/або членів їх родин за телефонами:
0968621070, 0951590970 з питання адміністрування податків, зборів;
0936063045, 0995101150 з питання погашення податкового боргу.
Нагадали також і про електронні сервіси – зручні та ефективні інструменти для платників податків, які започатковують або вже ведуть власний бізнес. Зокрема, обговорили функціонування Електронного кабінету платника податків, який дозволяє економити час і вирішувати податкові питання дистанційно.
На підсумку заходу звернули увагу, що ДПС України напрацювала пропозиції для врегулювання податкових питань мобілізованих ФОП, які вже передані до Міністерства фінансів України.

Фізичні особи – платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,1 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 2,1 млн гривень. Порівняно з січнем – березнем минулого року надходження збільшились на 60,4 тис. грн, або майже на 3 відсотки.
Нагадуємо, що внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
В’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підроз. 2 розд. XX ПКУ коригування показників податкової накладної, складеної за операціями з експорту окремих видів товарів здійснюється шляхом складання розрахунків коригування в кілька етапів за дотримання певних умов на кожному такому етапі.
Зокрема, визначений у п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підроз. 2 розд. XX ПКУ порядок складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації (далі – РК_2) передбачає умову, згідно з якою такий розрахунок коригування складається та підлягає реєстрації в ЄРПН лише після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.
Особливості поміщення у митний режим експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, визначено п. 9 прим. 35 розд. ХХІ Митного кодексу України, яким, зокрема, передбачено, що декларування товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, здійснюється на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вносяться відомості про дату та номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, та зареєстрованої в ЄРПН не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації. Відповідна митна декларація повинна містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної.
Не допускається зазначення у митній декларації номера та дати податкової накладної, реквізити якої зазначені в іншій митній декларації, крім випадків внесення таких відомостей до додаткових декларацій, що подаються до відповідної періодичної або спрощеної митної декларації.
В останній додатковій декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначається ознака завершення переміщення товарів за такою періодичною або спрощеною декларацією у вигляді відповідного коду особливості переміщення.
Якщо процедуру оформлення митної декларації не завершено, РК_2 не може бути зареєстрований в ЄРПН.
Отже, умовою для складання РК_2 на підставі окремої періодичної або спрощеної митної декларації є наявність зазначення в останній додатковій декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларації декларантом або уповноваженою ним особою ознаки завершення переміщення товарів за такою періодичною або спрощеною декларацією у вигляді відповідного коду особливості переміщення.
РК_2 може бути складений не раніше дати оформлення останньої додаткової декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларації, яка містить ознаку про завершення переміщення товарів за такою періодичною або спрощеною декларацією, за курсом НБУ, що діє на дату складання такого розрахунку коригування.

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 52,6 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У першому кварталі 2025 року від платників Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля до загального фонду державного бюджету надійшло понад 52,6 млн грн рентної плати. Це на понад 1,3 млн грн, або на 2,6 відс. більше у порівнянні з першим кварталом 2024 року.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

За якою формою укладається трудовий договір?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що трудові відносини роботодавці зобов’язані оформлювати відповідно до законодавства про працю.
Основним документом офіційного працевлаштування є трудовий договір.
З особою, яка працевлаштовується, укладається усний або письмовий трудовий договір.
Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Трудовий договір може бути:
- безстроковим;
- на визначений строк;
- на час виконання певної роботи.
За якою формою укладається трудовий договір?
Фізична особа або ФОП має використовувати затверджену форму.
Юридична особа можете використовувати довільну форму договору, зазначивши:
- трудові обов’язки працівника;
- режим роботи і відпочинку;
- пільги, гарантії, компенсації;
- умови оплати праці та умови преміювання;
- доплати, надбавки та інше.
Після укладення трудового договору роботодавець має видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Довідково: у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (п. 1 ст. 2 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Переобладнали авто – скористайтесь податковою знижкою!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2. п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:
- сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Дохід, який виплачується самозайнятій особі, нараховано та виплачено податковим агентом в різних місяцях: відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Якщо дохід, який виплачується самозайнятій особі, отримується від операцій, здійснюваних в межах підприємницької або незалежної професійної діяльності, то в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються графи 3а «Сума нарахованого доходу», 3 «Сума виплаченого доходу» та графа 6 «Ознака доходу», у якій зазначається ознака доходу «157».
При цьому графа 3 заповнюється у разі фактичної виплати доходу самозайнятій особі.
Водночас, графи 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб», 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб», 5а «Сума нарахованого військового збору» та 5 «Сума перерахованого військового збору» не заповнюються, в даному випадку в таких графах проставляються прочерки.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники єдиного податку звітують за новими формами

16.04.2025 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2025 року № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 57) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2025 року за № 232/43638) внесені зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку. Наказ № 57 набув чинності 20.02.2025.
Нагадуємо, що з 01.04.2025 розпочалось звітування для платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (податковий період – квартал).
Податкові декларації платників єдиного податку для бізнесу (ідентифікатори форм F0103407, J/F0103309) за новими формами доступні в Електронному кабінеті.
Акцентуємо, що нові форми декларації містять розділ щодо визначення податкових зобов’язань з військового збору і платникам необхідно бути уважними при подачі звітності.
Звертаємо увагу, що податкову декларацію платники єдиного податку третьої групи – ФОПи можуть подати через Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова», який розміщено на цифрових платформах AppStore або GooglePlay.
Довідково: презентаційні матеріали щодо подання декларації через мобільний застосунок «Моя податкова» доступні за посиланням https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/879290.html.

Від юридичних осіб - платників податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 158,1 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло майже 158,1 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на понад 6,5 млн грн, або на 4,3 відсотки.
Нагадуємо, що п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

За видобування нафти надходження від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли майже у 3 рази

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж трьох місяців 2025 року платники рентної плати за видобування нафти спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 946,0 тис. грн, що у порівнянні з січнем – березнем минулого року на 625,8 тис. грн більше, темп росту – 295,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Абзацами першим – третім п. 252.21 ст. 252 ПКУ визначено, що додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відс. від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: як отримати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що для отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску (далі – Довідка) необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Заява подається на вибір платника:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/login), з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Нагадуємо, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Яку ліцензію необхідно придбати суб’єкту господарювання для здійснення роздрібної торгівлі виключно пивом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) (із змінами та доповненнями) алкогольний напій – це напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевказане, пиво відноситься до алкогольних напоїв.
Згідно з частиною сьомою ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Місце роздрібної торгівлі – це місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.
Отже, для здійснення роздрібної торгівлі виключно пивом суб’єкту господарювання необхідно придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому, обмеження торговельної площі при роздрібній торгівлі виключно пивом не застосовується.

До уваги платників акцизного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Класифікація товарів для митних цілей здійснюється відповідно до положень УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про митний тариф України».
Згідно з поясненнями до товарної позиції 2404, у цій товарній позиції класифікуються, зокрема, продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00.
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, тютюновими виробами, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Відповідно до п. 85 частини першої ст. 1 Закону № 3817 тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ, зокрема, у п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ визначено коди згідно з УКТ ЗЕД тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які відносяться до підакцизних товарів. Товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 відсутній у переліку, визначеному п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 222).
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону № 222 ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види господарської діяльності:
- виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону № 3817;
- виробництво лікарських засобів, оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) – з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби».
Положення Закону № 3817 не поширюються на виробництво та обіг продуктів, що містять нікотин, призначених для сприяння припиненню вживання тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00), які є лікарськими засобами, якщо їх належність до лікарських засобів підтверджено реєстраційним посвідченням на лікарський засіб, виданим на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я України, та відомості про який містяться у Державному реєстрі лікарських засобів України.

Чи обов’язково укладати письмовий трудовий договір?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.
Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України письмова форма договору обов’язкова:
- коли на цьому наполягає працівник;
- у разі організованого набору працівників;
- при роботі в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
- при укладенні контракту;
- при укладенні договору з неповнолітнім;
- якщо роботодавцем є фізичною особою – підприємцем або фізична особа;
- для працівників релігійних організацій;
- для працівників, які проходять альтернативну службу;
- для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
- для працівників фермерських господарств;
- при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
В інших випадках можна укласти усний договір. Для цього найманому працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник ставить на заяві своє рішення.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Оновлено Єдине вікно подання електронної звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.5.0 станом на 11.04.2025. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 року по 11.04.2025 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.33.5.0) (станом на 11.04.2025):
Додано нові версії документів:
1. У відповідності до наказу Міністерства фінансів України вiд 03.09.2018 № 733 (зі змінами):
F/J 1400807 – Відмова в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
S0600321 – Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі № 3-торг (квартальна);
S0601318 – Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі № 1-опт (квартальна);
S0800114 – Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг № 1-заборгованість (ЖКГ) (квартальна);
S1000219 – Звіт про капітальні інвестиції 2-інвестиції (квартальна);
S1605312 – Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант (2 рази на рік);
S1616013 – Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів № 31-авто (квартальна);
S1803112 – Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом № 31-вод (квартальна);
S2601007 – Звіт про обсяги реалізованих послуг № 1-послуги (квартальна).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Продаж іншій фізичній особі вантажного автомобіля: щодо подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною

15.04.2025 14:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, якщо фізична особа – резидент (продавець) у звітному році отримала дохід від продажу іншій фізичній особі вантажного автомобіля і ПДФО сплачений під час оформлення договору відчуження в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, або через товарну біржу, то такій особі потрібно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.
Водночас, під час оформлення договору відчуження фізична особа (продавець) повинна самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна.

Про строк прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності на підставі заяви платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до частини першої ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, заява ліцензіата про припинення дії ліцензії.
Згідно з частиною четвертою ст. 46 Закону № 3817 рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності приймається, зокрема, у разі припинення дії ліцензії за заявою суб’єкта господарювання – не пізніше 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої заяви органом ліцензування.
Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Про основні новації для платників податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує платникам податку на прибуток підприємств про основні новації 2025 року, а саме:
► для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на особливих умовах протягом дії воєнного стану в Україні не вважається об'єктом оподаткування вартість благодійних внесків для потреб оборони держави;
► звільнення від оподаткування пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування, здійснених резидентами Дія Сіті на користь своїх працівників та гіґ-спеціалістів;
► зміни щодо особливостей врахування витрат по нарахуванню роялті у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про медіа» та втратою чинності Законом України «Про телебачення і радіомовлення»;
► для платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, авансові внески з податку на прибуток підприємств встановлено у фіксованій сумі, вираженій у євро (замість мінімальних заробітних плат) за кожний пункт обміну іноземної валюти, які сплачуються у розмірі згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску;
► для фінансових установ (крім страховиків) змінено базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств з 18 на 25 відсотків;
► втратила чинність пільга, яка передбачала режим звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів літакобудування, які визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
► з 25 березня 2025 року неприбуткові організації виключаться з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нараховуються податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції і пеня у разі встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб) незалежно від розміру неправомірної вигоди;
► з 25 березня 2025 року не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств витрати та операції, щодо яких:
● у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави);
● платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
● винесено обвинувальний вирок суду, що операції платника здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави);
► з 25 березня 2025 року для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах визначено новий об’єкт оподаткування, а саме: операція з надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), яка оподатковується за базовою ставкою 18 відсотків.

Неприбутковим організаціям, які здійснюють благодійну діяльність!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 17 грудня 2024 року № 4143-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення» (далі – Закон № 4143), який набрав чинності 30 грудня 2024 року, внесено зміни до умов перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій благодійних організацій, що виплачують компенсації та здійснюють інші виплати на користь працівників таких організацій, а також доповнено перелік можливих набувачів благодійної допомоги від неприбуткових організацій.
Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств у порядку та на умовах, визначених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу щодо перебування неприбуткової організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій здійснення відповідною неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що встановлено пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Внесеними Законом № 4143 змінами до Кодексу передбачено, що виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.
Крім того, з урахуванням змін, внесених Законом № 4143 до пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України розширено перелік осіб, надання яким благодійної допомоги неприбутковою організацією не призведе до втрати нею такого статусу. Розширення зазначеного переліку стосується включення до нього фізичних осіб (крім засновників, учасників таких організацій або пов’язаних з ними осіб) – набувачів благодійної допомоги від неприбуткових організацій з числа:
учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу) військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники ПДФО поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,8 млрд гривень

15.04.2025 13:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) надійшло 5 868,2 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року надходження виросли на понад 919,1 млн грн, або на 18,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби області висловила вдячність всім, хто сьогодні своєчасно сплачує податки і звернула увагу, що з 01 грудня 2024 року на період військової служби мобілізовані ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на доходи фізичних осіб.
Теодозія Чернецька нагадала, що для надання консультацій мобілізованим і демобілізованим особам та членам їх родин в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють номери телефонів «гарячих ліній»:
(096) 862 10 70, (095) 159 09 70 – з питань адміністрування податків, зборів; (093) 606 30 45, (099) 510 11 50 – з питань погашення податкового боргу.

Подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Довідково: абз. другий і третій п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями.

З початку року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло майже 68,0 млн грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні 2025 року надходження акцизного податку з вироблених товарів від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету склали майже 68,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби та особливості застосування валютних курсів при нарахуванні податкових зобов’язань з акцизного податку. Зазначені зміни набули чинності з 25.03.2025 року.

Видобування кам’яного вугілля: платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини на понад 22,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом першого кварталу 2025 року платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 22,5 млн гривень. Це порівняно з минулорічним відповідним періодом майже на 572,0 тис. грн більше, темп росту – 102,6 відсотків.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Так, для сплати рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення визначено код бюджетної класифікації 13030000 і, зокрема:
13031500 – рентна плата за користування надрами для видобування кам’яного вугілля коксівного та енергетичного;
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Які переваги мають працівники, чия праця задекларована?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) наголошує, що роботодавці зобов’язані оформлювати трудові відносини з найманими працівниками відповідно до законодавства про працю.
Працівники, чия праця задекларована мають певні переваги:
► гідні та безпечні умови праці: роботодавець має перевіряти робоче місце найманого працівника, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з безпеки і здоров’я на робочому місці та медичні огляди;
► виконання посадових обов’язків: працівник виконуєте лише ту роботу, яка передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією;
► нормований робочий час;
► оплачувані відпустки;
► можливість навчатися;
► регулярна зарплата не нижче за мінімальну: працівник отримує зарплату не рідше двох разів на місяць і не пізніше, як за сім днів після закінчення періоду роботи;
► захист від незаконного звільнення: працівника мають попередити про звільнення та його причину за два місяці;
► страхові виплати в разі непрацездатності: гарантії на випадок хвороби, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, допомога по безробіттю тощо;
► пенсія: сплата єдиного внеску в повному обсязі гарантуватиме працівнику гідне пенсійне забезпечення.

Зміна робочого місця (офісу) фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: які документи та до якого контролюючого органу необхідно подати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:
- якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця;
- про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), або може зазначити в заяві (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) під час взяття на облік у контролюючих органах.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у Заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу повідомлення про такий об’єкт.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у встановленому порядку.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у визначеному порядку.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП може бути подане технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
Довідково: п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 6.8 п. 8.1 п. 8.3 п. 8.4 п. 8.5 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями).

Календар формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (із змінами) (далі – Наказ) 31.03.2025 року сформовано новий Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників).
Нагадаємо, юридичні та фізичні особи – підприємці (зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені)) можуть бути включені до Переліку платників з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі, та відповідають одночасно низці вимог та критеріїв залежно від обраної системи оподаткування.
Наводимо календар поетапного формування Переліку платників
● 31.03.2025 – граничний строк формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
● До 07.04.2025 – розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПС України (п.2, розд. ІІ Наказу).
ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через Електронний кабінет інформаційного повідомлення (п.2, розд. VІ Наказу).
Наказом територіальні органи ДПС визначають комплаєнс-менеджера для взаємодії з платниками податків. Платнику податків надсилається інформаційне повідомлення в ІКС «Електронний кабінет» не пізніше наступного робочого дня після закріплення комплаєнс-менеджера (п.1, розд. VІІ Наказу).
- В ІКС «Електронний кабінет» платники зможуть переглянути критерії/вимоги відповідності високому рівні добровільного дотримання податкового законодавства.
● 14.04.2025 – гранична дата подання платником податків (до оприлюднення Переліку платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п.3, розд. VІ Наказу).
● 18.04.2025 – оприлюднюється Перелік на офіційному веб-сайті ДПС України (п.69.41.2, розд. ХХ ПКУ).
● Протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних – ДПС вилучає з оприлюдненого Переліку платників інформацію про платника податків, у разі подання платником податків (після оприлюднення Переліків платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників.
● 30.05.2025; 29.08.2025; 28.11.2025 – граничні дати формування наступних Переліків платників у 2025 році – останній робочий день травня/серпня/листопада 2025 року (п.69.41.2, розд. ХХ ПКУ).
Після затвердження Переліку платників попередній Перелік платників втрачає чинність (п.4, розд. V Наказу).

До уваги резидентів Дія Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
Для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року 20 відс. (50 відс. у 2024 році) суми витрат від будь-якої діяльності за попередній річний звітний період необхідно враховувати всіх контрагентів, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку): як фізичних осіб – підприємців, так і юридичних осіб.
При цьому таке перевищення визначається при розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ для резидентів Дія Сіті, що перебували на загальній системі оподаткування, так і для бази оподаткування згідно з п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ резидента Дія Сіті під час перебування на особливих умовах оподаткування податку на прибуток.
Вказані суми розраховуються окремо за період перебування платника податку на відповідному режимі оподаткування.
Тобто, при розрахунку суми перевищення 20 відс. (50 відс. у 2024 році) по операціям із контрагентами, що сплачують єдиний податок, вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування на спеціальному режимі Дія Сіті не враховується вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування резидента Дія Сіті на загальній системі оподаткування.
У разі переходу в середині податкового року із загального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті на особливий режим оподаткування, такий платник податку у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація). за звітний рік у Додатку РІ та, відповідно, у рядку 03 Декларації, зазначає показники за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування податком на прибуток та в Додатку ДІЯ зазначаються показники діяльності на спеціальному режимі Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який прийняв рішення про некоригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, не здійснює коригування відповідно до п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та повинен подати Декларацію за звітний податковий рік, в якій окремо повинен вказати показники діяльності на загальній системі оподаткування та на спеціальному режимі Дія Сіті.

До уваги мобілізованих ФОПів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що на період військової служби мобілізовані ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від обов’язку:
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку;
- нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку.
Підставою для такого звільнення є подані за місцем податкової реєстрації наступні документи:
- заява самозайнятої особи;
- копія військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наголошуємо, що зазначені документи подаються протягом 10 днів після демобілізації, а у разі перебування особи на лікуванні – протягом 10 днів по його завершенню.
Якщо мобілізована особа має найманих працівників, то на строк своєї служби вона може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату. Уповноважена особа зобов’язана нараховувати та утримувати податки і збори з доходу у вигляді заробітної плати найманих працівників. Після демобілізації самозайнятої особи протягом 180 днів має сплатити ці податки та збори до бюджету. При цьому штрафи та фінансові санкції за цей період не будуть нараховані.
Довідково: Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» абзац перший пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

Увага! В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють номери телефонів «гарячих ліній» для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх родин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та/або членам їх родин в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють номери телефонів «гарячих ліній»:
- (096) 862 10 70, (095) 159 09 70 – з питань адміністрування податків, зборів;
- (093) 606 30 45, (099) 510 11 50 – з питань погашення податкового боргу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Правила звільнення від податкових зобов’язань для ФОПів, які мобілізовані

14.04.2025 16:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 01 грудня 2024 року уточнено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються мобілізовані ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Так, на період військової служби такі особи звільняються від обов’язку:
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку;
- нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку.
Підставою для такого звільнення є подані за місцем податкової реєстрації наступні документи:
- заява самозайнятої особи;
- копія військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наголошуємо, що зазначені документи подаються протягом 10 днів після демобілізації, а у разі перебування особи на лікуванні – протягом 10 днів по його завершенню.
Якщо мобілізована особа має найманих працівників, то на строк своєї служби вона може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату. Уповноважена особа зобов’язана нараховувати та утримувати податки та збори з доходу у вигляді заробітної плати найманих працівників. Після демобілізації самозайнятої особи протягом 180 днів має сплатити ці податки та збори до бюджету. При цьому штрафи та фінансові санкції за цей період не будуть нараховані.
Довідково: згідно із Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» абзац перший пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 655. Предыдущая cтраница | Страница 1 из 66 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua