01:00
Про порядок надання суб’єктом господарювання документів (копій) для проведення перевірки
11.08.2026 11:00
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Порядок надання платниками податків документів визначено ст. 85 Податкового кодексу України.
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про Електронний кабінет
11.08.2026 10:59
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
В Електронному кабінеті (Е-кабінет) платники можуть перевірити нараховані податки та сплатити їх, не виходячи з дому.
Сервіси Е-кабінету дозволяють, зокрема фізичним особам у будь-який час переглядати свої податкові зобов’язання та здійснювати платежі в кілька кліків.
Для цього необхідно увійти до Е-кабінету за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, або через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини сервісу здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У приватній частині Е-кабінету обирається меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому станом на дату звернення відображається актуальна інформація про особові рахунки платника – окремо за кожним податком, збором чи іншим платежем, із зазначенням відповідних бюджетних рахунків.
Сервіс надає можливість швидко перевірити наявність податкового боргу або переплати, а отже – вчасно виконати свої податкові обов’язки.
Для фізичних осіб передбачена можливість зручної онлайн-оплати податків і зборів після ідентифікації через платіжну систему – за допомогою банківської картки або QR-коду.
Корисну інформацію щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів можна переглянути у розділі «Допомога» Е-кабінету, обравши меню «Стан розрахунків з бюджетом».
Електронний кабінет – це зручна взаємодія платників податків з податковими органами, без черг і паперів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За якими ідентифікаторами форм формується Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників?
10.08.2026 09:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Для формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників) платникам необхідно подати запит про отримання витягу з реєстру страхувальників.
Форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників (далі – Запит) визначена Порядком № 651 (далі – Порядок № 651) (абзац третій п. 2 розд. І Порядку № 651).
Запит подається за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку № 651) в один із таких способів:
- особисто платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу Державної податкової служби України (далі – контролюючий орган) за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
- надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
- в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платники єдиного внеску, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, та/або застраховані особи можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Запиту, які формуються за ідентифікаторами форм:
F1303801 (для фізичних осіб),
J1303801 (для юридичних осіб).
Довідково: Порядок № 651 – Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651;
закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) та від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про період, за який контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки суб’єкта господарювання
07.08.2026 11:57
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
За загальним правилом за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абзац третій п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, за наявності будь-якої з підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки суб’єкта господарювання з питань, передбачених п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, та перевіряти період діяльності, відповідно до строків давності встановлених ст. 102 ПКУ, з урахуванням періоду зупинення відліку строку давності визначеного відповідно до п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОП – платник єдиного податку надає послуги за договорами доручення: чи застосовується РРО/ППРО?
06.08.2026 09:12
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ(п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265).
При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Отже, ФОПи платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Водночас, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;
Закон № 265 – Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОП здійснює діяльність у декількох місцях продажу: яким чином ведеться облік товарних запасів?
05.08.2026 10:45
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Обов’язок суб’єкта господарювання вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку встановлено Законом № 265.
Правила ведення обліку товарних запасів визначає Порядок № 496. Ці правила також поширюється на фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі і платників єдиного податку.
Так, облік товарних запасів здійснюється ФОПом шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);
п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (Порядок № 496).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
04.08.2026 11:47
Особливості заповнення Таблиці даних платника ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця), що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Платникам акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 14).
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) до Декларації заповнюють виробники , платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому, у графах 12 – 14.7 Додатка 1 до Декларації проставляються специфічні ставки акцизного податку, зокрема:
у графі 12 «Специфічні ставки акцизного податку – з одиниці виміру (євро, грн)» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці товару (продукції), встановлені ст. 215 ПКУ;
у графі 14.1 «Специфічні ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) (євро, грн)» проставляється ставка акцизного податку в євро, гривнях (графа 12), приведена до одиниці виміру для обчислення податку, зазначену у графі 7, а для пального – ставка, розмір якої перераховано відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13).
Тобто, ставка акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару для заповнення гр.14.1 додатку 1 до Декларації визначається шляхом приведення ставки акцизного податку на визначений товар (графа 12) до одиниці виміру для такого товару (з графи 7), а для пального – шляхом приведення ставки на одиницю виміру товару відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13) (наприклад, якщо у графі 5 зазначено літр, то у розрахунку на 1 літр палива для реактивних двигунів: (27 × 10) / 1000 = 0,27 євро).
Платникам ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Постанова № 1165) питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку ризиковості (далі – Повідомлення) подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами).
За результатами розгляду інформації та копій документів протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Платник податку не обмежений у кількості разів для подання Повідомлення на розгляд комісії регіонального рівня у разі, якщо він не скористався процедурою адміністративного оскарження.
Механізм адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відповідність критеріям ризиковості платника податку визначено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який затверджено Постановою № 1165.
Про особливості перереєстрації у разі внесення змін до установчих документів неприбуткової організації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок). Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.
Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;
державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.
За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36792.
Про передбачену відповідальність для ФОП за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про отримані доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Довідка за формою № 34-ОПП: як перевірити достовірність в електронному вигляді?
03.08.2026 15:17
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) за формою № 34-ОПП (далі – Довідка за ф. № 34-ОПП).
Для цього необхідно подати запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР за формою № 34-ОПН (далі – Запит за ф. № 34-ОПН) (додаток 11 до Порядку № 1588), зокрема, через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог авторизації.
У Запиті за ф. № 34-ОПН зазначається один із зазначених способів отримання Довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання Довідки за ф. № 34-ОПП в електронній формі, то ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження Запиту за ф. № 34-ОПН формує Довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та направляє її платнику, зокрема, до приватної частини Електронного кабінету в електронній формі.
У розділі «Вхідні документи» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету платник податків може отримати Довідку за ф. № 34-ОПП у форматі PDF або .p7s, засвідчену кваліфікованим електронним підписом (КЕП) чи печаткою для електронних документів.
Перевірка КЕП чи печатки для електронних документів здійснюється за допомогою онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів за посиланням https://czo.gov.ua.
З інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Довідково: п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (Порядок № 1588);
Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями);
Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок в СЕА ПДВ
31.07.2026 10:10
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник ПДВ має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника ПДВ, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 01 липня 2015 року.
Для перерахування до бюджету/на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до податкової декларації з ПДВ додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».
При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.
Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
29.07.2026 13:46
Платники Дніпропетровщини зміцнюють фінансову спроможність громад: понад 25,2 млрд грн – надходження до місцевих бюджетів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – червня 2026 року від платників до бюджетів громад Дніпропетровщини надійшло понад 25,2 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з першим півріччям минулого року, надходження зросли майже на 2,9 млрд грн, або на 12,9 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Комунікації з бізнесом на постійній основі, якісний податковий сервіс і оперативна консультативна допомога суб’єктам господарювання створюють умови для результативної роботи і своєчасного виконання платниками своїх зобов’язань. Вдячні кожному, хто сьогодні працює, зміцнює фінансовий ресурс громад і тримає економічний фронт!» – наголосив керівник податкової служби регіону.
Звертаємо увагу, якщо суми надміру сплачених платником грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
При цьому, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.
Довідково: п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України.
Використовуєте РРО - дотримуйтесь вимог щодо формування та зберігання документів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які використовують РРО під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.
Які документи формуються щодня?
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, СГ зобов’язаний:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки в електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця).
Скільки необхідно зберігати документи?
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації, встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.
Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;
Фактично СГ зобов’язані забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО.
При цьому, всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.
Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Платники рентної плати за видобування природного газу поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 22,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – червня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 22,4 млн гривень. Це на 14,5 млн грн, або в 2,8 рази, більше минулорічного показника відповідного періоду.
Нагадуємо, що абзацом першим п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, у разі якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
На кошти платника накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем: як сплатити податкові зобов’язання?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Підстави припинення виконання податкового обов’язку визначені п. 37.3 ст. 37 ПКУ.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (абзац перший п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Для цілей ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги» (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 1 та п.п. 2 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (з змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1404), впровадженими з 06.05.2023 Законом України від 11 квітня 2023 року № 3048-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:
1) фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому п.п. 1 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
2) юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно.
Враховуючи вищенаведене, платник податків на кошти якого накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем, зобов’язаний самостійно сплатити податкові зобов’язання власними коштами.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41121
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон) підприємство – це юридична особа, яка на день введення в дію Закону зареєстрована в організаційно-правовій формі державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону державне або комунальне господарське об’єднання – це об’єднання юридичних осіб, створене юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особам, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відс., за рішенням Кабінету Міністрів України, а у визначених законом випадках – за рішенням міністерства (іншого органу, до сфери управління якого належать юридичні особи, що створюють об’єднання), або за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування.
Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднання, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відс. (далі – Реєстр суб’єктів господарювання державного сектору економіки) щокварталу розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.
Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 (із змінами) (далі – Наказ № 11).
З урахуванням Наказу № 11, Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (із змінам), підприємства, у яких в статутному капіталі є частка державної власності, сплачують частину чистого прибутку та дивіденди з податку на прибуток за кодами класифікації доходів бюджету:
21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;
21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».
Відповідно до Наказу № 11 для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000.
Для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відс., визначено код класифікації доходів бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».
Для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у статутному капіталі яких частка держави не перевищує 50 відс., визначено коди класифікації доходів бюджету:
11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»;
1020400 «Податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)»;
11020700 «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;
11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники»;
11021600 «Податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій»;
11024700 «Податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей»;
11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)».
Поряд з тим зазначаємо, що ст. 26 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (із змінам та доповненнями) встановлено, що у 2026 році, як виняток з положень п. 17 частини першої ст. 64 і п. 11 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), 50 відс. надходжень, визначених п. 17 частини першої ст. 64 і п. 11 частини першої ст. 66 БКУ, щодо податку на прибуток підприємств, що сплачується банками за податковий (звітний) період 2026 року, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуються на реалізацію публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів.
Враховуючи вказані зміни до порядку зарахування сум податку на прибуток підприємств, що сплачується банками за податковий (звітний) період 2026 року, звертаємо увагу, що сплата авансових внесків з податку на прибуток державними банківськими установами здійснюється за кодом класифікації державного бюджету 11020602 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року».
Отримати інформацію стосовно реквізитів рахунків для сплати податку на прибуток можливо в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.
Також, отримати інформацію про реквізити рахунків, відкритих в Державній казначейській службі України для сплати податків, зборів та платежів, можливо на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в центрах обслуговування платників податків.
Чи можна підтвердити інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) роздрукованим з мобільного застосунку Портал Дія витягом про зареєстроване місце проживання з QR-кодом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Згідно з підпунктами 4 та 5 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами).
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулює Закон України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1871), який також встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону № 1871 витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.
Пунктом 9 ст. 26 Закону № 1871 визначено, що витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу.
Враховуючи вищевикладене, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) фізична особа може пред’являти роздрукований з мобільного застосунку Портал Дія витяг про зареєстроване місце проживання з QR-кодом.
Представництво нерезидента уповноважене на сплату податку на прибуток підприємств за нерезидента: заповнення платіжної інструкції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ. Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.
Такий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ).
Відповідно до п. 38.2 ст. 38 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.
Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) визначено обов’язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення.
Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).
Пунктом 37 розд. ІІ Інструкції № 163 визначено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов’язкові реквізити:
1) дату складання і номер;
2) унікальний ідентифікатор платника або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
3) найменування надавача платіжних послуг платника;
4) суму цифрами та словами;
5) призначення платежу;
6) підпис(и) платника;
7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до п.п. 1 п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника за потреби ініціювання платником платіжної операції за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача (особливо для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, платежів на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування) додатково до обов’язкових реквізитів, визначених у п. 37 розд. II Інструкції № 163, забезпечує можливість платнику заповнити такий реквізит: найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фактичного платника, код фактичного платника.
Рішення щодо необхідності заповнення реквізиту, зокрема, зазначеного у п.п. 1 п. 40 розд. II Інструкції № 163, приймає платник.
Реквізити, зазначені в п.п. 1 п. 40 розд. II Інструкції № 163, не заповнюються, якщо платник та фактичний платник є однією особою.
Таким чином, під час сплати податку на прибуток підприємств за нерезидента уповноваженим на це представництвом в платіжній інструкції, зокрема, в реквізитах:
«Платник» та «Код платника» – зазначається інформація про представництво (повне або скорочене (за наявності) найменування та код за ЄДРПОУ);
«Фактичний платник» та «Код фактичного платника» – зазначається інформація про нерезидента (повне або скорочене (за наявності) найменування та обліковий номер).
Яким чином та за якою формою подається Розрахунок ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за другий квартал 2026 року?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями (ФОП) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).
Згідно з вимогами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 48.1. ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Міністерство фінансів України наказом від 07.05.2026 № 243 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 243), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2026 № 751/46145, та наказом від 26.05.2026 № 284 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 травня 2026 року № 243», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2026 № 780/46174 (опубліковані в Офіційному віснику України 17.06.2026 (випуск 49)), внесло зміни до Наказу № 4.
Наказ № 243 набирає чинності через 30 днів із дня його офіційного опублікування (п. 6 Наказу № 243).
Відповідно до п.п. 1 п. 4 Наказу № 243 податкові агенти, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вперше подають Розрахунок за місяць, в якому Наказ № 243 набрав чинності, тобто з 01.08.2026 – за липень 2026 року.
Податкові агенти – ФОПи та/або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, перший раз подають Розрахунок за I квартал 2026 року (п.п. 2 п. 4 Наказу № 243).
Оскільки форма Розрахунку для звітного періоду – квартал не є чинною, застосовується форма Розрахунку для звітного періоду – місяць.
Отже, податкові агенти, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Розрахунок за чинною формою для звітного періоду – місяць відповідно до норм ПКУ.
На сьогодні ДПС опрацьовує та завантажує до інформаційних систем подані податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунки за січень – червень 2026 року.
Отже, податкові агенти, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 01.08.2026 подають Розрахунки за формою для звітного періоду – місяць.
У зв’язку з набранням чинності Наказом № 243 з 17.07.2026 Розрахунок за квартал (з розбивкою по місяцях) податкові агенти – фізичні особи – підприємці та/або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають із 01.08.2026.
Водночас у разі подання податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунку за формою для звітного періоду – місяць повторно подавати Розрахунок за формою для звітного періоду – квартал не потрібно.
У разі подання Розрахунку податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунку формою для звітного періоду – місяць не за всі місяці звітного кварталу, то Розрахунок за формою для звітного періоду – квартал подається лише за той період (місяць), за який не було подано Розрахунок за попередньою формою.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44588
Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Поряд з цим, абзацом другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Термін, в який необхідно сплатити податкове зобов’язання, у разі несвоєчасного подання звітності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.
У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.
За мобілізованим працівником зберігається місце роботи: ставка військового збору, за якою оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, що включаються до загально
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
