04:01
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
28.07.2026 11:03
Про цифрове рішення безбар’єрності послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Взаємодія з платниками у зручному та доступному форматі – це розширення безбар’єрних можливостей для кожної людини.
Створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей – у фокусі уваги податківців.
Безбар’єрний простір податкової – це доступність:
- фізична: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп;
- інформаційна: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали;
- цифрова: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування контролюючого органу.
Крім того, електронні сервіси – це технічні рішення для доступності:
- Мобільний застосунок «Моя податкова»: швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення прямо зі смартфона;
- сервіс «TAX Control»: цифровий інструмент для повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування.
- Контакт-центр ДПС: зручний канал для консультацій і оперативних відповідей на запитання платників через телефонні дзвінки та переписку в месенджері.
Основні принципи безбар’єрності:
- гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном.
- прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку.
- універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність – це якісний сервіс і важливий крок до інклюзивного суспільства. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають ДПС забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.
Податковий комплаєнс: акцент – на добровільному дотриманні законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Державна податкова служба активно трансформує підходи до роботи, зміщуючи акцент на податковий комплаєнс. Це сучасна модель взаємодії, яка базується на випереджувальному управлінні ризиками, прозорому діалозі та підтримці платників у виконанні їхніх обов’язків.
Що вже зроблено в інституційній площині:
- створено організаційний механізм управління податковими ризиками, зокрема Експертну комісію із застосування системи управління податковими ризиками;
- стандартизовано методологію управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками);
- сформовано профілі податкових ризиків;
- розроблено базові аналітичні інструменти роботи з даними податкової та фінансової звітності платників.
2026 рік – черговий етап інтеграції системи управління податковими ризиками. За результатами експерименту буде надано оцінку впливу комплаєнсу та підготовлено пропозиції щодо законодавчих змін. До 2030 року управління податковими ризиками має стати стандартом роботи ДПС, інтегрованим у всі управлінські цикли.
ДПС послідовно обирає шлях діалогу: роз’яснення, консультації та підтримка.
Мета – реальний податковий комплаєнс, де своєчасні розрахунки з бюджетом є результатом партнерства між державою та бізнесом.
Нагадуємо, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» в Україні впроваджено масштабний експериментальний проєкт із ризик-орієнтованого податкового адміністрування. Ця ініціатива є ключовою частиною Національної стратегії доходів до 2030 року, що має на меті створення прозорого середовища для бізнесу.
Про переваги електронного листування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.
Отримання документів від контролюючих органів в електронному вигляді через Е-кабінет має низку переваг.
Так, листування через Е-кабінет це:
- отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді;
- Push повідомлення на електронну пошту про надходження документів в Е-кабінет (інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Е-кабінет);
- забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;
- зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;
- постійний доступ до архіву листування в Е-кабінеті.
Наголошуємо, що можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.
Довідково: порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» - про облік об’єктів оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Облік об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням: актуальні питання».
Під час сеансу платники податків отримали відповіді на питання щодо випадків, за яких необхідно подавати до контролюючого органу Заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Також акцентували увагу, що форма № 20-ОПП - це обов'язковий документ, за яким юридичні особи та фізичні особи - підприємці повідомляють податкову службу, зокрема, про майно, приміщення, обладнання чи транспортні засоби.
Крім того платників проінформували про роботу Офісу податкових консультантів. Це сучасний безплатний сервіс Державної податкової служби України, створений для відкритих та інклюзивних консультацій громадян і бізнесу за принципом «комплаєнс-менеджера». У цих офісах фахівці допомагають платникам розібратися в законах особисто або через онлайн-пункти.
Про безбар’єрність у податковій службі – під час спілкування з медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями заступник начальника ДПІ - начальник Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Неклеса дав інтерв’ю представникам медіа. Говорили про безбар’єрність у податковій службі.
Спікер повідомив, що податкова служба продовжує системну роботу із впровадження принципів безбар’єрності, створюючи комфортні, доступні та зрозумілі умови для отримання податкових послуг усіма категоріями платників.
Наголосив, що безбар’єрність – це забезпечення рівного доступу до державних сервісів незалежно від віку, стану здоровя, місця проживання чи інших життєвих обставин. Саме тому податкова служба приділяє особливу увагу формуванню сучасного сервісного середовища, орієнтованого на потреби людини.
Податківець розповів, що у Центрах обслуговування платників створюються умови для зручного отримання адміністративних та консультаційних послуг, удосконалюється організація обслуговування відвідувачів, забезпечується доступність інформації та сервісів.
Значна частина послуг доступна в електронному форматі. Електронний кабінет платника, мобільний застосунок «Моя податкова» та інші цифрові сервіси дозволяють отримувати необхідні послуги дистанційно, без відвідування податкового органу, що особливо важливо для людей з інвалідністю, осіб похилого віку, батьків із малолітніми дітьми, військовослужбовців та громадян, які перебувають за межами місця проживання.
Відкрита комунікація на зустрічі з платниками податків
Днями відбулася зустріч з представниками бізнесу міста Дніпро за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Світлани Залізняк.
Обговорили реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в Державній податковій службі України. Це комплексний процес переходу від суцільного контролю до європейської моделі роботи з ризиками. Його мета — підвищити добровільну сплату податків, оцінювати платників за ступенем ризику та мінімізувати втрати бюджету, спираючись на міжнародні стандарти.
Зосередили увагу на основних положеннях Національної стратегії доходів до 2030 року, яка спрямована на гармонізацію із законодавством Європейського Союзу, зменшення залежності від зовнішніх фінансових донорів, цифровізацію адміністрування та створення прозорих, рівних умов для ведення бізнесу.
Учасникам нагадали про право громадян на податкову знижку та ознайомили з переліком витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2025 року.
Розглянули актуальні питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб та наголосили на важливості офіційного оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником. Нагадали, що для роботодавців використання нелегальної праці тягне за собою значні фінансові ризики та штрафи з боку Державної служби України з питань праці.
Ознайомили з роботою Офісу податкових консультантів при ГУ ДПС - це безкоштовний сервісний центр, створений для допомоги громадянам та бізнесу. Він надає аргументовані індивідуальні роз'яснення щодо податків, електронної звітності, перевірок РРО/ПРРО та вирішення податкових спорів для оптимізації роботи платників.
Повідомили учасникам заходу про засади і принципи безбар’єрності податкової служби. Безбар’єрність - створення рівних умов та зручного, безперешкодного доступу до податкових послуг для всіх громадян. Вона передбачає фізичну доступність приміщень (пандуси, вказівники), зручні електронні сервіси (Електронний кабінет), доступну інформацію та етичне, професійне обслуговування платників податків.
Акцентували увагу на правильному заповненні реквізиту «Призначення платежу», який є обов'язковим реквізитом у платіжній інструкції, що пояснює суть переказу, ідентифікує отримувача та допомагає уникнути блокування рахунку банком.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
27.07.2026 13:29
Понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж перших двох кварталів 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками січня – червня минулого року на понад 3,5 млрд грн, або на 13,7 відсотка.
«Відкритий конструктивний діалог з бізнесом і консультаційно-роз’яснювальна робота податківців забезпечують інформаційну підтримку і обізнаність платників в податкових питаннях. В свою чергу маємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і фінансову відповідальність», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що для отримання в електронній формі Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг), з показниками у розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС, платнику або його відокремленому підрозділу необхідно подати через приватну частину Електронного кабінету до територіального органу ДПС (далі – ТО ДПС) за їх основним місцем обліку Запит щодо отримання Витягу.
При формуванні Витягу до нього включаються показники, які обліковуються в ІКС ДПС, як за основним, так і неосновним (неосновними) місцями обліку платника або його відокремленого підрозділу в ТО ДПС.
Витяг отримується через Електронний кабінет не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту ТО ДПС.
Товарно-транспортна накладна - один з елементів документального підтвердження господарської операції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Товарно-транспортна накладна (ТТН) є не лише документом, що підтверджує перевезення товару, але і має важливе значення при оцінці реальності господарських операцій.
ТТН не є єдиним документом, що підтверджує здійснення господарської операції, але її належне оформлення дозволяє встановити факт перевезення товару, маршрут його руху, учасників перевезення та інші обставини, які мають значення під час проведення податкових перевірок.
З 26 липня 2026 року набирають чинності зміни до форми товарно-транспортної накладної (форма № 1–ТН).
Основною новелою є запровадження нового обов’язкового реквізиту – «Місце де зберігається автомобіль». Зазначений реквізит безпосередньо пов'язаний із вимогами законодавства щодо режиму праці та відпочинку водіїв і застосовується у випадках, визначених відповідним Положенням.
Фіксація місця зберігання транспортного засобу дозволяє підтвердити дотримання перевізником встановлених законодавством винятків щодо режиму праці та відпочинку водіїв, а також додатково ідентифікувати обставини здійснення перевезення.
У зв’язку з нововведеннями учасникам перевезення необхідно:
• перевірити свої друковані бланки та шаблони у програмах автоматизації;
• вчасно оновити форми в системах електронного документообігу;
• провести інструктаж для логістів, менеджерів зі збуту та водіїв.
Оперативна адаптація внутрішніх процесів та документообігу до нових вимог дозволить уникнути помилок у оформленні первинної документації.
Відомості у ТТН, які підтверджують реальність господарських операцій
ТТН має затверджену форму. Підприємство не має права змінювати структуру бланка. Належним чином оформлена ТТН дозволяє встановити:
- хто фактично передав товар для перевезення;
- хто здійснював перевезення;
- яким транспортним засобом здійснювалося перевезення;
- звідки та куди переміщувався товар;
- коли було здійснено навантаження та розвантаження;
- які саме товарно-матеріальні цінності перевозилися.
Саме тому законодавством передбачено перелік обов'язкових реквізитів ТТН, відсутність яких може поставити під сумнів можливість належної ідентифікації господарської операції.
У ТТН необхідно обов’язково зазначати:
- дату і місце складання;
- вантажовідправника;
- автомобільного перевізника;
- вантажоодержувача;
- транспортний засіб;
- пункти завантаження та розвантаження.
Особливе значення для підтвердження фактичного перевезення мають також відомості щодо виконання вантажно-розвантажувальних операцій.
Хоча відповідні графи формально не належать до переліку обов'язкових реквізитів, їх заповнення дозволяє підтвердити час та місце фактичного прийняття і передачі вантажу.
Відсутність таких відомостей може бути використана контролюючим органом як додатковий аргумент при оцінці реальності здійснених операцій.
Правильне визначення учасників перевезення
Не менш важливим є правильне визначення сторін перевезення.
Вантажовідправником у ТТН повинна бути особа, яка фактично передає товар перевізнику, а вантажоодержувачем – особа, яка фактично приймає товар у пункті призначення.
Аналогічно перевізником має зазначатися фактичний суб'єкт, який здійснює перевезення транспортним засобом. Невідповідність цих відомостей фактичним обставинам господарської діяльності знову ж таки може свідчити про формальний характер документального оформлення операції.
Отже, товарно-транспортна накладна є важливим документом, що підтверджує факт перевезення товару та виступає одним із доказів реальності господарської операції
Довідково:
1. Пункт 5 Розділу І Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінстерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.12.2025 № 1727 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства транспорту України спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони в частині врегулювання організації робочого часу та відпочинку у галузі автомобільного транспорту в Україні»).
2. Додаток 7 до наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (із змінами) (бланк товарно-транспортної накладної).
3. Стаття 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (в редакції Закону від 23 лютого 2006 року № 3492-ІV).
Податок на нерухомість: майже 604,8 млн грн – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж двох кварталів поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 604,8 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 46,3 млн грн, або на 8,3 відсотка.
Нагадуємо, що пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено: платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,3 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – червня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали від платників майже 5,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на понад 1,7 млн грн, або на 48,1 відс., більше.
Повідомляємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Податковий агент нарахував дохід, але не виплатив платнику: в який термін необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Враховуючи викладене, податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого (не наданого) платнику податку, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені: що зі строком давності?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 102.5 ст. 102 ПКУ встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Пунктом 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» режим надзвичайної ситуації, пов’язаний з карантином, продовжено до 30 червня 2023 року.
При цьому, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас, на виконання п. 1 розд. І Закону України від 03березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 69.
Відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених випадків.
Враховуючи викладене, під час визначення 1095 – денного терміну, протягом якого платник податків має право подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41241
Постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних: визначення дати, на яку складається ПН з типом причини «15»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною,
або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У ПН (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Отже, у разі якщо постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, здійснюється в одному звітному (податковому) періоді, а оплата за такі товари/послуги здійснюється за рахунок бюджетних коштів у наступних звітних (податкових) періодах, то податкові накладні з типом причини «15» складаються на дату надходження бюджетних коштів (дату виникнення податкових зобов’язань) або, у разі складання зведеної податкової накладної, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено зарахування таких коштів.
Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна санкція до орендаря?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.
Який тип форми необхідно обрати при подачі вперше Розрахунку за неуповноважений сплачувати ПДФО відокремлений підрозділ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Головне підприємство подає Розрахунок за неуповноважені відокремлені підрозділи до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку. При цьому, за кожен такий підрозділ формується окремий самостійний Розрахунок (пакет).
Наприклад, якщо головне підприємство має 2 неуповноважені підрозділи, то необхідно подати 3 окремі Розрахунки (пакети).
Пакет головного підприємства повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний»; номер Розрахунку в періоді – «1»; рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади головного підприємства; рядок 033 (повне найменування відокремленого підрозділу) – не заповнюється; додатки до Розрахунку:
додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» по єдиному внеску (далі – Додаток Д1) по всьому підприємству, включаючи працівників підрозділів,
додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) тільки по головному офісу,
додаток Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (у разі необхідності),
додаток Д6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до закону» » (у разі необхідності) тощо.
Пакет першого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «2», рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в графі 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «2»).
Пакет другого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «3», рядок 032 (КАТОТТГ) – код громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в рядку 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «3»).
Отже, при первинній подачі Розрахунку за неуповноважений відокремлений підрозділ необхідно обирати тип форми «Звітний».
Тип форми «Звітний новий» зазначається виключно у, якщо «Звітний» розрахунок за цей підрозділ уже був поданий і прийнятий ДПС, але до закінчення граничного строку звітування в ньому було виявлено помилку, яку необхідно виправити.
За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Форма податкової декларації з Рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води Рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства встановлюються річні ліміти забору та використання води.
У випадках коли, установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.
Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.
При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.
Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про порядок та терміни продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки
24.07.2026 10:06
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 40 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників: діють нові довідники пільг!
20.07.2026 12:03
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг:
- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1;
- Довідник інших податкових пільг – № 134/2.
Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності.
Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами.
Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платникам ПДВ!
17.07.2026 11:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Чи зобов’язаний платник ПДВ складати та реєструвати зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо за результатами документальної перевірки сума занижених податкових зобов’язань врахована в податковому повідомленні-рішенні форми «В4», яким зменшено від’ємне значення?
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до п.п. «а» і п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені в ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у визначених у п. 198.5 ст. 198 ПКУ операціях.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями), та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений у ПКУ термін.
Згідно з п. 11 наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами), у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися у визначених у п. 11 зазначеного наказу операціях.
Отже, у разі встановлення за результатами документальної перевірки нереєстрації зведеної податкової накладної у такого платника податків виникає обов’язок щодо складання зазначеної податкової накладної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені у п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Наявність за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення за формою «В4» не звільняє платника податків від складання податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені в абзаці сімнадцятому п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?
16.07.2026 16:16
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Умови перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Так, до другої групи платників єдиного податку належать ФОПи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп визначені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОПи, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Отже, ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови надання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;
діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20 (КВЕД ДК 009:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами)).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо отримання платником інформації про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки
15.07.2026 11:31
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Отримати податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році, можна по 31 грудня (включно) поточного року.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – Декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у Декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення-рішення платникам, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).
Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у Декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.
Довідково: ПКУ – Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платникам акцизного податку!
13.07.2026 12:41
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):
ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;
оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;
роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Нормами Закону № 3817 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах), за реалізацію таких товарів суб’єкту господарювання, у якого відсутня ліцензія на право оптової/роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) за умови дотримання суб’єктом господарювання-продавцем вимог Закону № 3817, однак здійснення такої реалізації не відповідає визначенню оптової торгівлі алкогольними напоями (крім реалізації алкогольних напоїв суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб), тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Операції з реалізації суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв (крім реалізації алкогольних напоїв суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб), тютюнових виробів/рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єктам господарювання які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідають визначенню роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах яка потребує отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі такими товарами/продукцією.
Згідно з п. 13 частини другої ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання у разі здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених Законом № 3817) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Водночас, відповідно до п. 1.4 Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.04.2005 № 154 (далі – Інструкція № 154) перевезення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН /алкогольні напої/ (далі – ТТН № 1-ТН /алкогольні напої/).
Згідно з п. 2.1 Інструкції № 154 у рядку «Одержувач» ТТН № 1-ТН /алкогольні напої/ записуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про оформлення неповнолітнього працівника
30.06.2026 17:34
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє про алгоритм щодо процедури оформлення неповнолітнього працівника.
1. Необхідно перевірити документи:
- паспорт або свідоцтво про народження;
- трудову книжку (за наявності);
- згоду одного з батьків або особи, що їх замінює (якщо працівнику 14–15 років).
2. Поінформувати потенційного працівника про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду.
3. Після проходження медогляду укладається трудовий договір, бажано у письмовій формі.
4. Видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу:
- у довільній формі, або
- за типовою формою.
5. Вносяться відомості про прийняття неповнолітнього до Журналу обліку працівників, які не досягли 18-річного віку, зазначте дату народження.
6. Повідомляється Державна податкова служба України про прийняття працівника на роботу за затвердженою формою в електронному чи паперовому вигляді. Надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
7. Здійснюється кадровий облік.
8. Після цього неповнолітній працівник може розпочати роботу
Важливо!
При укладенні трудового договору у період дії воєнного стану не може встановлюватися умова про випробування неповнолітнього працівника під час прийняття на роботу.
Якщо неповнолітній працевлаштовується вперше, роботодавець повинен протягом 5 днів після прийняття на роботу оформити на нього трудову книжку на вимогу працівника. Зараз триває перехід на електронний облік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про податкову знижку за витратами на оренду житла
26.06.2026 12:23
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що за витратами 2025 року громадяни мають право по 31 грудня 2026 року (включно) скористатись правом на податкову знижку.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2026 розширено коло платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які мають право на податкову знижку за витратами на оренду житла.
Так, до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Тобто, до податкової знижки платник ПДФО може включити суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи, учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.
Платник ПДФО має право скористатися такою податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Довідково:
п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 116 Податкового кодексу України;
Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
