Блог

Федоренко

Чи може один суб’єкт господарювання отримати в Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС на одну і ту ж саму особу декілька КЕП?

05.08.2026 10:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Закон № 2155 не обмежує суб’єкта господарювання мати декілька КЕП.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України декілька КЕП. Такі отримані КЕП є різними, оскільки засобами кваліфікованого електронного підпису чи печатки забезпечується належний рівень унікальності пари ключів, що ними генеруються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який документ підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі та яким чином можна його отримати?

05.08.2026 10:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено: взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).
Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.
Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (із змінами) (далі – Порядок № 1692).
Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами), платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.
Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:
для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);
для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.
Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.
На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Випадки, за яких юридична особа – платник єдиного податку не визначає МПЗ

05.08.2026 10:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) не визначається для:
земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
земель запасу;
невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
При цьому МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Поряд з цим, при визначені загального МПЗ враховуються особливості, визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43162

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

05.08.2026 10:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 189.12 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об’єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.
Для застосування зазначеного порядку оподаткування необхідно, щоб виконувалися такі умови:
- продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;
- продукція та продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов’язаних з її обробкою, доробкою, переробкою тощо, не повинно бути;
- придбання продукції та продуктів її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками податку на додану вартість;
- продаж здійснюється виключно неплатникам податку на додану вартість.
Таким чином, об’єктом оподаткування ПДВ у платника податку буде встановлена ним торгова націнка. При цьому податковий кредит не визначається.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В який термін платник має право надати органу ДПС документи, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, що

05.08.2026 10:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Так, п. 86.7 ст. 87 ПКУ встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
При цьому відповідно до п.п. 39.5.2.20 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.
Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Отже, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи (у тому числі документи, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності) і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
У разі проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень, подаються разом із запереченнями або у погоджений строк.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дохід виплачений юрособою ФОПу, яка не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: як повернути надмір

05.08.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами). ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка передбачена форма заяви (довідки) підтвердження, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір

05.08.2026 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Також, якщо платник податку має право на застосування ПСП, передбаченої п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування соціальної пільги» визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про застосування пільги за формою встановленою Державною податковою службою України.
Форму заяви про застосування ПСП було затверджено наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (далі – Наказ № 461), однак він втратив чинність.
Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування ПСП.
Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову ПСП, платником податку може подаватися заява у довільній формі.
При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом № 461.
Оскільки скористатися підвищеним кратно кількості дітей доходом при реалізації права на ПСП, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні ПСП за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.
Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування ПСП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо обмеження застосування спрощеної системи оподаткування

05.08.2026 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 210.2 ст. 210 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка визначає спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, під поняттям «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату» розуміються товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД.
Оскільки інші розділи ПКУ не містять визначення поняття «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату», то для застосуванням норм ст. 291 ПКУ використовується поняття, наведене у п. 210.2 ст. 210 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого фізособою – нерезидентом від продажу інвестиційного активу юросо

05.08.2026 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України.
Підпунктом 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
При цьому, п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).
Відповідно до п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, дохід фізичної особи – нерезидента, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі, оподатковується податковим агентом під час виплати такого доходу за правилами, встановленими п. 170.2 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з ДРФО фізичній особі необхідно нада

05.08.2026 10:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами і доповненнями) (далі – Положення № 822), для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) використовуються дані документа, що посвідчує особу:
1) для громадян України:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
тимчасове посвідчення громадянина України;
Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У разі пред’явлення громадянами України е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон контролюючі органи забезпечують перевірку таких документів у порядку, визначеному законодавством;
2) для іноземців та осіб без громадянства:
паспортний документ іноземця;
посвідка на постійне проживання в Україні;
посвідка на тимчасове проживання Україні;
посвідчення біженця;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» два таких документи:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби України (далі – ДМС) за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18914. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1892 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua