Блог

Федоренко

Хто може за платника ПДФО подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

22.06.2026 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податковим кодексом України визначено ситуації, коли податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) має подавати не сам платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), а інша уповноважена особа. Це пов’язано з обставинами, коли громадянин не може самостійно виконати цей обов’язок через вік, стан здоров’я або інші причини.
Так, обов’язок подати Декларацію покладається на:
- батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів малолітніх, неповнолітніх осіб або осіб, яких суд визнав недієздатними;
- спадкоємців, розпорядників майна або державних виконавців – щодо доходів особи, яка померла протягом звітного року;
- державного виконавця, відповідального за забезпечення вимог кредиторів платника податку, якого визнано банкрутом.
Такі норми допомагають забезпечити виконання податкових зобов’язань у тих випадках, коли сам платник не може подати Декларацію.

Довідково:
Як швидко подати декларацію:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/988306.html
Як отримати відомості про доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html
Строки подання декларації про доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html
Кому необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Внесено зміни до положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО

22.06.2026 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 15.05.2026 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.04.2026 № 206 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (із змінами) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.04.2026 за № 566/45960) (далі – Наказ № 206).
Наказом № 206 внесено зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (із змінами) (далі – Положення).
Наказ № 206 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 15.05.2026 № 40.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Протягом року земельна ділянка, що перебувала у власності юридичної особи, відчужена: до якої дати сплачується земельний податок

22.06.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абзац третій п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Оскільки п. 286.5 ст. 286 ПКУ встановлює щомісячний обов’язок виконання податкових зобов’язань з плати за землю за перебування ділянки або частки (паю) у власності та містить уточнення, відповідно до якого податкові зобов’язання з плати за землю виконуються «новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності», то при встановленні дати припинення податкових зобов’язань з плати за землю юридична особа має керуватися нормами п. 287.1 ст. 287 ПКУ в частині внесення плати за землю за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році.
Отже, у разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи – до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як можна отримати виписку (відомості) про реєстраційні дані ФОП та юридичної особи?

22.06.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 755.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (п. 7 ст. 1 Закону № 755).
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України (далі – Мінюст) від 05.05.2023 № 1692/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Порядок № 1692/5), який встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з ЄДР, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ, форму та зміст виписки, витягу з ЄДР, а також права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 1692/5 надавач відомостей з ЄДР – державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса, а у випадку надання виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля – посадова особа територіального органу Мінюсту.
Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі (крім випадків, передбачених абзацом другим п. 3 розд. 1 Порядок № 1692/5), що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абзац перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Для отримання відомостей з ЄДР у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі – заявник), звертається до будь-якого суб’єкта державної реєстрації (крім Мінюсту, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5 (абзац перший п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі (абзац другий п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати виписку з ЄДР для проставлення апостиля, він звертається до територіального органу Мінюсту (абзац третій п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 1692/5 визначено, що відомості з ЄДР в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), а також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу ЄДР на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього реєстру, надаються заявнику, ідентифікованому з використанням засобів електронної ідентифікації із середнім або високим рівнем довіри.
Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмного забезпечення цього реєстру шляхом зазначення заявником параметрів пошуку, завантаження сформованих програмним забезпеченням ЄДР відомостей з цього реєстру в електронній формі для їх подальшого використання, у тому числі друку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 1692/5).
За надання відомостей з ЄДР у випадках, передбачених Законом України № 755, справляється плата (п. 6 розд. І Порядку № 1692/5).
Безоплатний доступ до відомостей з ЄДР в електронній формі надається до відомостей, передбачених ст. 9 Закону № 755, що містяться в ЄДР (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 2 розд. ІV Порядку № 1692/5).
Відомості з ЄДР надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі, крім випадку надання документів, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, що здійснюється за місцем зберігання реєстраційні справи у паперовій формі (п. 7 розд. І Порядку № 1692/5).
Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Мінюсту (https://usr.minjust.gov.ua).
Вхід здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За якими кодами бюджетної класифікації здійснюється плата за ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної то

22.06.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо плати за ліцензії на право виробництва пального, оптової/роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального:
22013100 – плата за ліцензії на право виробництва пального;
22013200 – плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним;
22013300 – плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
22013400 – плата за ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ФОП - платник єдиного внеску знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдино

22.06.2026 10:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» (із змінами та доповненнями) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої ст. 5 Закону № 2464 та абзацу другого п. 8 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1162) процедури зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац одинадцятий частини першої ст. 5 Закону № 2464).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта ст. 6 Закону № 2464).
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Платник єдиного внеску (ФОП) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи мають право суб’єкти господарювання здійснювати програмування РРО/ПРРО та видавати фіскальний касовий чек на іноземній мові?

22.06.2026 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до ст. 10 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР державною мовою в Україні є українська мова.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя регулюється Законом України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2704) на всій території України.
У преамбулі Закону № 2704 зазначено, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Згідно з ст. 1 Закону № 2704 єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова (частина перша ст. 30 Закону № 2704).
Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою ст. 30 Закону № 2704), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами (частина друга ст. 30 Закону № 2704).
Згідно з частиною третьою ст. 30 Закону № 2704 на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати програмування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/програмного РРО та видавати споживачу фіскальний чек на українській мові.
Водночас, під час програмування в РРО/ПРРО обов’язкових реквізитів фіскального чека поряд з українською мовою можна використовувати іноземну мову, текст якої буде дублювати інформацію зазначену українською мовою.
Всі розрахункові, первинні, бухгалтерські та облікові документи мають бути складенні державною мовою, при цьому, внесення до них додаткової інформації, в тому числі дублювання інформації зазначеної в таких документах іноземною мовою, не заборонено.
Відсутність обов’язкових реквізитів державною мовою буде призводити до порушення вимог законодавства України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи протягом звітного року можуть обрати третю групу платників єдиного под

22.06.2026 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.9 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок!

22.06.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: строки сплати

22.06.2026 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), дорівнює календарному року.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Звертаємо увагу, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються фізичній особі – платнику податку контролюючим органом до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Довідково: п.п. 266.6.1 п. 266.6, п.п. 266.7.2 п. 266.7 та п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18288. Предыдущая cтраница | Страница 1 из 1829 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua