10:51
Діалог податкової Дніпропетровщини з громадами області про належне наповнення місцевих бюджетів
27.02.2026 13:58
Черговий діалог податкової Дніпропетровщини, обласної державної адміністрації з територіальними громадами регіону відбувся у розширеному форматі.
«Приємно відзначити, що наші зустрічі набирають масштабності. До обговорення актуальних питань долучилися представники Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, амбасадори безбар’єрності при податковій службі регіону. Вони забезпечують не тільки ефективний громадський контроль та зворотний зв’язок, а й долучаються до заходів, спрямованих на забезпечення реалізації політики безбар'єрності. Також до розмови з громадами приєднався Дніпропетровський обласний центр зайнятості, з якими ми спільно працюємо над питаннями легальної зайнятості, підтримки роботодавців та податкового супроводу грантоотримувачів», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Така синхронізація зусиль різних гілок влади та громадськості направлена на підтримку міст, селищ та сіл не тільки у питаннях напрацювання механізмів вчасного виконання податкових зобов’язань, а й підвищення результативності реалізації державних програм.
Дискусійний майданчик об’єднав всі 86 громад області. На порядку денному – питання податкового боргу, звірки нарахованого земельного податку з фізичних осіб, нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, податкового контролю та сучасних цифрових сервісів.
По кожному зверненню податківці надали представникам територіальних громад вичерпні відповіді та детальну інформацію, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.
Окремо зупинилися на питанні штучного розподілу бізнесу. Протягом грудня 2025 року та січня – лютого цього року, завдяки вжитим податковою службою Дніпропетровщини заходам, 11 торгівельних мереж фуд-рітейлу області відмовилися від «дроблення» бізнесу та почали здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування.
Податківці звернулися до громад провести роз’яснювальну роботу, якщо факти «дроблення» бізнесу мають місце на їхніх територіях.
У ході діалогу приділено увагу також детінізації ринку праці. Наголошувалося, що тіньова зайнятість створює нерівні умови для бізнесу та позбавляє соціальних гарантій працюючих.
Йшла мова і про створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.
Окрім того, заступниця директора обласного центру зайнятості Олена Голенко презентувала громадам розширені можливості державної грантової програми «Власна справа».
Юрій Павлютін зазначив, що у кожній громаді є ті, хто може скористатися державною підтримкою, розпочати власну справу та створювати нові робочі місця. Особливу увагу акцентував на донесенні важливої інформації ветеранам та внутрішньо переміщеним особам.
У ході заходу податківці також акцентували увагу на впровадження реформ та управління змінами у межах Національної стратегії доходів, цифрові сервіси ДПС, зокрема «TAX Control», Деклараційну кампанію – 2026 та інше.
Представникам місцевого самоврядування нагадали про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні форми комунікацій з платниками.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податок на нерухомість: українці у січні сплатили до бюджету 1,7 млрд гривень
27.02.2026 13:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/986062.html повідомила.
За січень 2026 року бюджет отримав понад 1,7 млрд грн податку на нерухомість. Це на 16% більше, ніж у січні минулого року.
Цьогоріч свій внесок у розвиток громад зробили понад 131 тис. власників нерухомості. Найактивнішими у сплаті виявилися жителі столиці та великих областей:
- Київ – 382,1 млн грн;
- Київська область – 166,7 млн грн;
- Львівська область – 165,4 млн грн;
- Дніпропетровська область¬ –164,9 млн грн.
Податок сплачується власниками житлової та нежитлової нерухомості, якщо площа об’єкта перевищує такі норми:
- Квартири: понад 60 кв. м.
- Будинки: понад 120 кв. м.
- Різні типи житлової нерухомості (якщо у власності і квартира, і будинок): понад 180 кв. м.
Важливо: Податок нараховується лише на ту площу, що перевищує вищезгадані ліміти.
Ставку податку (до 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м) встановлюють місцеві органи влади, тому в різних громадах суми можуть відрізнятися.
Повідомлення про необхідність сплати податку надсилає ДПС.
На що звернути увагу при отриманні податкового повідомлення-рішення та як провести звірку читайте за посиланням:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Витяг про нормативну грошову оцінку: у яких випадках його подають до податкової
27.02.2026 13:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома таке.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельної ділянки подається платниками до контролюючого органу у двох випадках.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, витяг із технічної документації про НГО подається:
- при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю)
- у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Водночас власники або користувачі земельних ділянок можуть отримувати витяги з НГО необмежену кількість разів. Проте для визначення податкового зобов’язання з плати за землю застосовуються лише ті показники, які набрали чинності в установленому порядку.
Коли нова НГО впливає на суму податку?
Нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовуються для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.
Набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано в статті 271 Кодексу.
Органи місцевого самоврядування:
- приймають рішення про встановлення або оновлення НГО;
- оприлюднюють його до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування нової оцінки.
Якщо рішення оприлюднено пізніше, воно застосовується не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Винятки із загального правила
Положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад щодо:
- НГО земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду;
- земель, НГО яких раніше не проводилась або не була затверджена належним чином, за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір НГО відповідної площі ріллі по області.
У таких випадках рішення ради:
- оприлюднюється не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення;
- застосовується з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття.
Поширена помилка платників
Платники отримують і застосовують витяги про нормативну грошову оцінку землі за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року, навіть якщо після 2021 року орган місцевого самоврядування не приймав і не оприлюднював рішення про затвердження нової технічної документації з НГО для цих земель.
Таке застосування може призвести як до заниження, так і до завищення податкових зобов’язань.
Водночас пункт 4 постанови № 1147 передбачає: технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена раніше (до набрання чинності новою Методикою) з урахуванням вимог статті 271 Податкового кодексу України, залишається чинною до моменту, коли почне застосовуватися рішення відповідної ради про затвердження нової технічної документації.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/986163.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Наявність надміру сплачених сум єдиного внеску: чи необхідно сплачувати суму заборгованості та/або фінансових санкцій по єдиному
26.02.2026 14:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Пенсійним фондом України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку
26.02.2026 14:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588).
Відповідно до п. 7.2 розд. VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП) (додаток 9 до Порядку № 1588).
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.
У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:
заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. 5-ОПП), поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у заяві за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Хто є платником транспортного податку у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля?
26.02.2026 14:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (зі змінами).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.
Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.
Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:
об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).
При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
На вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій
26.02.2026 14:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок).
Відповідно до п. 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), на офіційному вебпорталі ДПС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.
З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).
Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?
26.02.2026 14:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 184.7 ст.184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Який розмір єдиного внеску застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?
26.02.2026 14:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначені категорії роботодавців.
Згідно з ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) нараховується:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється а рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Нарахування та сплата єдиного внеску з а осіб, зазначених, зокрема, в абзацах дев’ятому, одинадцятому – тринадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи є платником акцизного податку платник ЄП, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?
26.02.2026 14:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема:
особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);
особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.
Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.
При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
