Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Кожен платник податків має право на індивідуальну податкову консультацію (ІПК).
Як можна отримати консультацію?
Обирайте формат, який зручний саме вам:
- у паперовому вигляді (поштою);
- в електронній формі (через Електронний кабінет);
- на електронну поштову скриньку.
Скільки часу чекати на відповідь?
Податкова надає письмову або електронну консультацію протягом 25 календарних днів після отримання вашого звернення. Це абсолютно безоплатно.
Примітка: Якщо питання вимагає додаткового вивчення, термін може бути продовжений ще на 15 днів, про що обов'язково буде повідомлено заздалегідь.
Як правильно оформити звернення, щоб отримати відповідь?
Ваш запит обов'язково має містити:
- персональні дані: ПІБ (для громадян) або назва компанії (для юридичних осіб);
- податкову адресу, телефон та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- податковий номер: РНОКПП / паспорті дані (для громадян) або ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
- суть питання: детальний опис наведених фактичних обставини;
- підпис: звичайний підпис (для паперових листів) або КЕП/ЕЦП (для електронних звернень);
- дату звернення.
Довідково: Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
- на праві постійного користування;
- на умовах оренди.
Платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Довідково: п.п. 14.1.73, п.п. 14.1.136 і п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 4.9 розд. 4 Політики сертифіката Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, що є додатком до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, затвердженого Головою ДПС 10 квітня 2025 року (https://ca.tax.gov.ua/reglament), під блокуванням кваліфікованого сертифіката розуміється тимчасове призупинення чинності кваліфікованого сертифіката строком до 30 календарних днів.
Після блокування кваліфікованого сертифіката користувач може протягом 30 календарних днів поновити чинність кваліфікованого сертифіката.
Блокований кваліфікований сертифікат буде автоматично скасований Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач), якщо протягом зазначеного строку користувач не поновить його чинність.
Слід зазначити, що поновлення строку чинності кваліфікованого сертифіката можливе лише для заблокованих кваліфікованих сертифікатів, термін блокування яких не скінчився.
Для здійснення поновлення строку чинності кваліфікованого сертифіката заявник подає до Надавача письмову заяву про зміну статусу кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за формою встановленою наказом ДПС від 21.12.2022 № 930 (у редакції наказу ДПС від 02.12.2024 № 885).
Подання заяви на поновлення сертифіката ключа здійснюється тільки протягом робочого дня Надавача.
Обробка такої заяви та інформування користувача повинні бути здійснені протягом двох годин з моменту отримання заяви.
Законність звернення встановлюється за умови особистої присутності користувача за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
У разі подання заяви відповідальною особою, додатково надається відповідним чином засвідчена копія наказу про призначення такої особи. При цьому відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
Кваліфікований сертифікат, який заблоковано у зв’язку зі зміною відомостей зазначених у сертифікаті ключа повинен бути скасований та поновленню не підлягає.
Документи, що були підставою для поновлення кваліфікованого сертифіката, фіксуються та зберігаються у Надавача.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Статтею 10 Закону № 265 визначено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлений Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (із змінами) (далі – Перелік № 1336).
Відповідно до п. 10 Переліку № 1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті.
Враховуючи викладене, при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, мають право використовувати РК та КОРО, без використання РРО та/або ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
При цьому, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку в рядку 033 заголовної частини Розрахунку зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.
У разі наявності у юридичної особи не уповноваженого сплачувати податок відокремленого підрозділу, на якому працюють наймані працівники та за який вона стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку, така юридична особа заповнює окремий Розрахунок із зазначенням в рядку 033 заголовної частини Розрахунку повного найменування відокремленого підрозділу, за який подається такий Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку по цьому підрозділу.
Коригування реквізитів рядка 033 Розрахунку розд. V Порядку не передбачено.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму:
залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму:
залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III ПКУ – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ (п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у випадку знищення (втрати) товарів та запасів. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.
Поряд з цим, у випадку списання основних засобів внаслідок їх знищення (втрати), здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування:
для виробничих основних засобів відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ;
для невиробничих основних засобів – п. 138.1 ст. 138 ПКУ.
Згідно з частиною першою ст. 14 прим. 1 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, підтвердження знищення (втрати) товарів платника внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 ПКУ.
Згідно з пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування визначено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, якщо платник податку на прибуток використовує основний засіб (квартиру) у своїй господарській діяльності і нараховує амортизацію на такий основний засіб у бухгалтерському обліку, то при передачі такого основного засобу в оренду фізичній особі, такий платник нараховує податкову амортизацію основного засобу (квартири) відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з загальними правилами, визначеними п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкова накладна за операцією з постачання товарів повинна складатися на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
Чи виникає у платника ПДВ обов’язок складати підсумкову податкову накладну за щоденними підсумками операцій та розрахунок коригування до неї у разі реалізації товару за готівку із застосуванням РРО та поверненням покупцем у той самий день цього товару з одночасним поверненням коштів продавцем за умови відсутності інших операцій протягом дня?
У разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника), п. 201.4 ст. 201 ПКУ передбачено можливість, (а не обов’язок) складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо на ці операції не була складена податкова накладна у загальному порядку) з урахуванням усього обсягу таких постачань за день.
Оскільки платником ПДВ протягом дня було здійснено постачання лише одного товару із застосуванням РРО та повернення цього ж товару/повернення коштів за нього, при цьому інші постачання протягом такого дня не здійснювалися, платнику ПДВ з метою коректного відображення у податковій звітності здійснених господарських операцій доцільно скласти податкову накладну у загальному порядку на постачання товару та розрахунок коригування до неї – у звʼязку з поверненням такого товару покупцем / поверненням коштів покупцю.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про новий вид дозволу – інтегрований довкіллєвий дозвіл, який запроваджено Законом № 3855.
Цей документ потрібен підприємствам, які мають установки, що можуть впливати на довкілля. Без такого дозволу починати роботу заборонено. Дозвіл може видаватися на одну або кілька установок на одному проммайданчику, якщо їх експлуатує один оператор. Строк дії дозволу не обмежений.
У дозволі визначається:
- які викиди в повітря допускаються;
- скільки води можна брати та використовувати;
- умови спеціального водокористування;
- ліміти скидання забруднюючих речовин.
Після отримання інтегрованого дозволу попередні документи (на викиди, водокористування, оброблення відходів) поступово втратять чинність. Це станеться, але не пізніше ніж через чотири роки після введення закону. У цей перехідний період підприємства можуть ще отримувати окремі дозволи у звичному порядку.
Щоб узгодити податкові правила з новою системою дозволів, було ухвалено Закон № 4536. Він вніс зміни до Податкового кодексу України щодо:
- спеціального використання води;
- діяльності із розміщення відходів;
- видобування підземних вод.
Це означає, що підприємства – платники екологічного податку та рентної плати за воду або надра – мають враховувати дані інтегрованого дозволу при заповненні податкової звітності.
Органи, що видають такі дозволи, зобов’язані передавати інформацію до податкової та органів водного господарства:
- щороку до 20 січня – перелік водокористувачів, які отримали дозволи;
- до 10 числа місяця після кварталу – інформацію про зміну даних.
Податкова служба буде використовувати ці дані при нарахуванні податків, контролі та перевірках.
Таким чином, інтегрований дозвіл поєднує екологічні вимоги і податкову звітність, спрощує дозвільні процедури та допомагає контролювати вплив підприємств на довкілля.
Детальніше – за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ekologichniy-podatok/osoblivosti-spravlyannya-podatku--zboru/966485.html.
Довідково:
Закон № 3855 – Закон України від 16 липня 2024 року № 3855-ІХ «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Закон № 4536 – Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Коментарі: 0
| Залишити коментар