11:49
Порядок оподаткування та складання податкової накладної у автостанції, яка здійснює продаж квитків на проїзд та у перевізника
25.02.2026 13:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Разом з цим, згідно з п. 189.13 ст. 189 ПКУ, у разі постачання відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, вартість квитка – сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду – сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом та ПДВ.
З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.
Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є операцією з постачання.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінам) (далі – Порядок № 1307).
Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.
Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Автостанція складає податкову накладну на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).
Відповідно до п. 14 Порядку № 1307 така податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій.
У рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників ПДВ!
25.02.2026 13:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ визначено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
Згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
- проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
- проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Крім того, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються. До таких операцій відносяться, зокрема, операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
В таблиці 1 додатка 5 (Д5) здійснюється розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях.
Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається загальний обсяг постачання (без ПДВ) (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
Згідно з п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ;
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 декларації.
Виходячи із зазначеного, операції, визначені п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, враховуються при заповненні графи 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) до декларації. При цьому за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, податкові зобов’язання, передбачені п. 199.1 ст. 199 ПКУ, не нараховуються.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
В якому розмірі необхідно сплатити внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?
25.02.2026 13:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).
Згідно з положеннями ст. 18 прим. 2 Закону № 875 розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:
- 40 відс. середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
- кількість місяців у кварталі;
- різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених ст. 18 прим. 2 Закону № 875 щодо розміру оплати праці.
Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.
Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:
одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
4 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
2 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18 прим. 2 Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.
У разі виявлення за результатами проведення заходів державного контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю випадку безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю до нормативу відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити внесок за весь період такого зарахування.
При цьому, згідно з п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відс. розміру, визначеного ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги резидентів Дефенс Сіті!
25.02.2026 13:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи вважатиметься нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку використання резидентом Дефенс Сіті залишеної у його розпорядженні частини чистого прибутку відповідно до рішення, прийнятого Кабінетом Міністрів України (КМУ) на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії, повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Водночас, згідно з п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, справляння податків і зборів для платників податків – резидентів Дефенс Сіті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняється від оподаткування прибуток платника податку на прибуток підприємств – резидента Дефенс Сіті, починаючи з першого числа першого місяця наступного календарного кварталу після подання платником податку – резидентом Дефенс Сіті заяви про звільнення від оподаткування прибутку і до першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому право на застосування такого звільнення буде припинено з підстав, передбачених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання встановлених вимог, зокрема, щодо не нараховування і не виплати платником податку дивідендів (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Винятком з цих правил є сплата дивідендів (прирівняні до них платежі) до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
Прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення встановлених обмежень, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
У разі невикористання резидентом Дефенс Сіті звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до визначених цим підпунктом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає граничний строк використання звільненого від оподаткування прибутку або його частини, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку відповідно до норм ПКУ.
Враховуючи викладене, використання відповідно до прийнятого КМУ рішення вивільнених від оподаткування коштів на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії не є нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про автоматизовану систему списання податкового боргу
25.02.2026 13:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні працює нова система автоматичного стягнення податкового боргу.
Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.
Алгоритм, за яким працює система:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;
- система генерує платіжну інструкцію;
- накладається електронний підпис;
- документ миттєво відправляється до Казначейства;
- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;
- банк списує лише чітко визначену суму.
Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.
Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.
При цьому, списання боргу не є несподіваним.
Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.
Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Комунікаційні податкові платформи: як звернутись, з яких питань та який термін їх розгляду?
25.02.2026 13:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що комунікаційні податкові платформи (далі – КПП) є механізмом для ефективного діалогу інститутів громадянського суспільства (далі – ІГС) та бізнес-асоціацій, що представляють інтереси платників податків, з ДПС та її територіальними органами, спрямованим на оперативне вирішення питань у сфері оподаткування.
Для звернення через КПП необхідно надіслати офіційний/електронний лист на електронну адресу комунікаційної податкової платформи в ДПС (її територіальному органі), розміщену на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Контакти/Комунікаційні податкові платформи (https://surl.lu/nmozxj), зазначивши:
- суть питання або проблеми, що потребує вирішення;
- назву та код ЄДРПОУ організації;
- податкову адресу;
- контактний телефон.
Такі звернення розглядаються у термін, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме – не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За результатами моніторингу (аналізу) найбільш актуальних та резонансних питань, зазначених у зверненнях, які потребують обговорення, можуть бути організовані заходи (зустрічі) представників ІГС та бізнес-асоціацій з представниками органів ДПС.
Нагадуємо, що до податкової служби Дніпропетровщини звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку КПП [email protected].
Потребуєте оперативного вирішення податкових питань?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення за конкретною тематикою зустрічі?
Звертайтесь на КПП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували 735,9 тис. гривень
25.02.2026 13:46
Протягом січня 2026 року фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 735,9 тис. гривень. Це на 46,6 тис. грн більше ніж у січні 2025 року, темп росту – 106,8 відсотків.
Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:
18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;
18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.
Туристичний збір сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування нафти від платників надійшло 251,0 тис. грн рентної плати
25.02.2026 13:46
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування нафти платники сплатили 251,0 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).
Під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ПДФО: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 15,7 %
25.02.2026 13:45
Упродовж першого місяця 2026 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 942,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січневим показником 2025 року надходження зросли майже на 127,9 млн грн, або на 15,7 відсотків.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто працює і відповідально сплачує податки», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, якщо у 2025 році фізична особа – резидент України отримала доходи за кордоном (наприклад, заробітну плату, дохід від фрілансу), то такі доходи необхідно задекларувати в Україні.
При цьому, податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової служби іншої держави.
У такій довідці має бути зазначена інформація:
- скільки податку сплачено;
- з якого доходу.
Довідку слід легалізувати (якщо міжнародним договором не передбачено інше).
Задекларувати доходи та сплатити податки можна у зручний спосіб – за допомогою сервісу Електронний кабінет.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Тривають заходи з протидії порушенням у сфері продажу підакцизної групи товарів
25.02.2026 13:45
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, у січні поточного року фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено перевірку кафе, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець.
За результатами такої перевірки встановлені факти:
- непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО та невидачі відповідного розрахункового документа;
- проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та його кількості;
- відсутності первинних документів, підтверджуючих походження товару та реалізації товарів без відповідного обліку ТМЦ;
- використання найманої праці без належного оформлення (3 працівників).
Як наслідок – за результатами перевірки зафіксовано майже на 200 тис. грн порушень.
Наголошуємо, що дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, ведення обліку товарів, оформлення трудових відносин з працівниками – на постійній основі у фокусі уваги податківців.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
