09:48
Важлива інформація для суб'єктів господарювання щодо застосування ПРРО
29.04.2026 09:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою інформування платників податків з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) Державною податковою службою (далі – ДПС) створено банер «Програмні РРО», що розміщений на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.
Також у банері наявні:
покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій/Програмний реєстратор розрахункових операцій (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/) та за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій/Фіскальний додаток пРРОсто (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/);
відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, які розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/);
відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО, які розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Електронні довірчі послуги (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників єдиного податку!
29.04.2026 09:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема:
фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.15 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ перший податковий (звітний) період новостворених суб’єктів господарювання, що є платниками військового збору, зазначеними у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, починається з першого числа місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація, але не раніше 01 січня 2025 року.
У разі державної реєстрації припинення платників військового збору, зазначених у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яка дата вважається датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, крім платників податку, які застосовують касовий метод?
29.04.2026 09:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів / послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів / послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів / послуг засвідчується даними обліку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про сплату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
29.04.2026 09:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 51 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів.
Статтею 52 Закону № 3817, зокрема, визначено, що річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива справляється за кожний окремий РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі.
Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр) містить, зокрема, перелік фіскальних номерів РРО/ПРРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі.
Згідно з п. 32 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО/ПРРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі або без застосування РРО/ПРРО, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки.
За здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО/ПРРО (книги обліку розрахункових операцій), наявні у місці торгівлі, відомості про які відсутні в Єдиному реєстрі, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, що визначений п. 23 частини другої ст. 73 Закону № 3817.
Враховуючи вищевказане, сплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, (крім сидру та перрі (без додавання спирту)) здійснюється за РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі та через які здійснюється торгівля алкогольними напоями.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи при застосуванні деяких штрафних санкцій
29.04.2026 09:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: станом на 01 січня якого податкового (звітного) року використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи при застосуванні штрафних санкцій, встановлених пп. 120.3 – 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (в якому порушено податкове законодавство чи виявлено порушення), повідомляє.
У разі порушення платниками податків, вимог визначених пп. 120.3 – 120.6 ст. 120 ПКУ, для розрахунку штрафних санкцій застосовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 01 січня податкового (звітного) року, за який допущено порушення податкового законодавства.
Детально – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44338
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Заборгованість, за якою минув строк позивної давності, списана юридичною особою на користь фізичної особи – боржника: як відобр
29.04.2026 09:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).
Водночас, п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів у додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються:
сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності – під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляється «0»;
інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, – під ознакою доходу «194».
Враховуючи викладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Водночас, сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 1664,00 грн), відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги суб’єктів господарювання, які змінили місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративного району!
29.04.2026 09:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначені ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується код за Кодифікатором за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, або за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Враховуючи викладене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, в рядку 032 Розрахунку та рядку 032 додатка 4ДФ до Розрахунку зазначається код Кодифікатора за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Списання дебіторської заборгованості нерезидента у платника єдиного податку третьої групи: що з доходом і статусом?
29.04.2026 09:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності вважається безнадійною заборгованістю (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розд. XIV ПКУ.
Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено ст. 292 ПКУ.
Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Для фізичної особи – підприємця – доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку (п.п. 3 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Згідно з абзацом п’ятим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.
Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.
Достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є сплив строку позовної давності щодо зобов’язання за такою заборгованістю.
Таким чином, списання дебіторської заборгованості у платника єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та в податковому обліку не впливає на суму доходу, оскільки списання боргу контрагента не є надходженням коштів для платника єдиного податку.
Тому, в податковому обліку для цілей оподаткування єдиним податком при списанні дебіторської заборгованості у платника єдиного податку відсутній дохід та зазначена операція не впливає на право перебування платника єдиного податку на спрощеній системі оподаткування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
За який податковий період вперше подається податкова звітність з рентної плати за користування надрами для видобування корисних
29.04.2026 09:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування або інтегрований довкіллєвий дозвіл для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Запит щодо отримання витягу про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском: хто підписує у раз
29.04.2026 09:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно створити та надіслати до органу ДПС за основним місцем обліку платника запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416, за ідентифікатором форми J1300208 (для юридичних осіб).
Платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника (п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).
Статтями 64 та 66 ПКУ визначено, що відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиного державного реєстру) у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, за ідентифікатором форми J1391104 (для юридичних осіб).
Отже, підписати Запит у разі його подання через Електронний кабінет має право керівник юридичної особи або інша особа, якій делеговано право підпису шляхом направлення Повідомлення з типом підпису «Директор».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
