Блог

Федоренко

Зміна протягом бюджетного року адміністративного району: куди сплачувати військовий збір?

02.07.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (із змінами) (далі – Порядок № 1588), відповідно до п. 10.13 розд. X якого, платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
З огляду на вищезазначене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
При цьому Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ФОП здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу: що з єдиним внеском?

02.07.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.
Крім того, відповідно до змін, внесених Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (набрав чинності 01.01.2026) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзац дванадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за осіб, зазначених, зокрема, в абзаці дванадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (із змінами) (далі – Порядок № 178) обчислення єдиного внеску, зокрема, за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, які відповідно до п.п. 2 п. 4 Порядку № 178 визначені платниками єдиного внеску.
Разом з тим, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Враховуючи викладене, починаючи з 01.01.2026 ФОП, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, звільняється від сплати єдиного внеску за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як зазначити у податковій декларації з податку на прибуток підприємств інформацію про незастосування коригувань фінансового резу

02.07.2026 10:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Отже, якщо платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, то в основній частині Декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги податкових агентів!

02.07.2026 10:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи потрібно податковому агенту в Розрахунку відображати виплату доходу на користь самозайнятих осіб, інформує.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Разом з тим відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це, зокрема, самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п. 71.1 ст. ПКУ інформаційно – аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Крім того, відповідно до п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, інших звітних документах.
Підпунктом 51.1 ст. 51 ПКУ передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, Розрахунок.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Враховуючи викладене, податковий агент у разі нарахування (виплати) доходів на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, зокрема Розрахунок, незалежно від того, що ПКУ передбачено звільнення податкового агента від обов’язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з зазначених доходів, за умови надання самозайнятою особою копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (довідки про взяття на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), а також у разі необхідності витягу з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконанн

02.07.2026 09:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).
Управління комплаєнс-ризиками охоплює базові / основні обов’язки платника податків, визначені Податковим кодексом України:
реєстрації платником податку;
подання звітності;
повне декларування;
своєчасна сплата належних бюджету платежів.
Завдання – здійснити аналіз, визначити найбільші ризики, з’ясувати їх причину та спрямувати роботу ДПС для досягнення максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів, забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.
Реалізація експериментального проєкту забезпечить систематизацію та впорядкування діяльності податкових органів з управління комплаєнс-ризиками.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку?

02.07.2026 09:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Трудові відносини: роботодавець зобов’язаний поінформувати працівника про особливості трудової діяльності перед початком роботи

02.07.2026 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Кодекс законів про працю в Україні (далі – КЗпП) зобов’язує роботодавця до початку роботи за трудовим договором в узгоджений із працівником спосіб поінформувати його про низку обовʼязкової інформації.
Так, обов’язок роботодавця до початку роботи поінформувати найманого працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, зокрема, його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада й перелік посадових обов’язків), дату початку роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства й колективного договору – під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу й відпочинку, а також про положення колективного договору (в разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачене);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких мають дотримуватися працівник і роботодавець.

Довідково: ст. 29 КЗпП.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платник має заборгованість по відповідному податку (збору), але платіжною інструкцією спрямовує кошти на сплату поточних грошови

02.07.2026 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої п. 131.2 ст. 131 ПКУ черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Електронний кабінет – інструмент цифрової взаємодії, який надає широкий спектр можливостей

02.07.2026 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для комфортної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами функціонує Електронний кабінет (Е-кабінет) – найпопулярніший онлайн-сервіс ДПС, який надає понад 130 електронних послуг.

За допомогою сервісів Е-кабінету 24/7/365 у режимі онлайн можна, зокрема, подати звітність, зареєструвати податкові та акцизні накладні, здійснити листування з податковою службою, переглянути стан розрахунків з бюджетом, отримати відомості з реєстрів тощо.

Е-кабінет – це відсутність паперових документів, своєчасне отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції від податкової служби

Для доступу до приватної частині Е-кабінету необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг

Е-кабінет забезпечує реалізацію завдань Національної стратегії доходів до 2030 року, а саме:

- спрощення комунікації між платниками та контролюючими органами: Е-кабінет надає платникам можливість виконувати свої податкові зобов’язання дистанційно, що робить взаємодію з податковою службою максимально зручною, прозорою та ефективною;

- зменшення адміністративного навантаження: завдяки Е-кабінету у платників значно скорочується час на подання документів та отримання необхідної інформації, зменшуються витрати на ведення бухгалтерського обліку, мінімізується паперова робота;

- підвищення ефективності адміністрування: функціонал Е-кабінету надає можливість автоматизувати низку процесів, пов’язаних з обліком, поданням звітності, сплатою податків, аналізом даних тощо;
- підвищення податкової дисципліни: завдяки доступності інформації і спрощенню процедур бухгалтерського та податкового обліку Е-кабінет сприяє добровільній сплаті податків та зниженню рівня ухилення від оподаткування;

- інтеграція з іншими державними сервісами: Е-кабінет є частиною загальної цифровізації держави, інтегруючись, зокрема з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг «Дія», що дозволяє фізичним особам отримувати комплексні послуги.

Е-кабінет – це сучасний, безпечний і зручний сервіс, який є простим і ефективним способом комунікації з податковою службою.

Е-кабінет дозволяє економити час та уникати черг у податкових установах і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.

Долучайтесь!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Протягом першого півріччя надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини пере

02.07.2026 09:55

У січні – червні 2026 року бюджети усіх рівнів і державні цільові фонди отримали від платників Дніпропетровщини понад 90,3 млрд грн податків, зборів та платежів.
До зведеного бюджету надійшло понад 63,7 млрд гривень, що порівняно з січнем – червнем минулого року майже на 8,6 млрд грн, або на 15,5 відс., більше.
До державного бюджету упродовж перших двох кварталів поточного року платники сплатили понад 38,5 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2025 року надходження зросли майже на 5,7 млрд грн, або на 17,3 відсотка.
Місцеві бюджети з початку 2026 року поповнились більш ніж на 25,2 млрд гривень. Це перевищує показник січня – червня минулого року майже на 2,9 млрд гривень, або на 12,9 відсотка.
Крім того, державні цільові фонди від платників Дніпропетровщини отримали у січні – червні п. р. майже 26,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Надходження збільшились порівняно з аналогічним періодом 2025 року на понад 5,0 млрд грн, або на 23,4 відсотка.
Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Кожний вищезазначений показник – це велика робота і сумлінність платників податків. Дякуємо кожному, хто сьогодні підтримує економіку і забезпечує важливий ресурс для обороноздатності, соціальної стійкості і функціонування нашої країни», – підкреслив очільник податкової служби регіону.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19569. Предыдущая cтраница | Страница 114 из 1957 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua