Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5076).
Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.
Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).
Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:
прізвище, ім’я та по батькові адвоката;
номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;
адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;
інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).
Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.
Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 ч. другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.
Пунктом 3 ч. другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:
а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;
б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), крім випадків, визначених Законом № 3817.
Форма заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру (далі – Заява), порядок її заповнення (далі – Порядок), форма витягу з Єдиного реєстру (далі – Витяг) та Коди і види товару (продукції) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159.
Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку у п. 6 розд. II Заяви вказуються реєстраційні номери ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Реєстраційний номер ліцензії не зазначається:
виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят), які вносять місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
суб’єктами господарювання, що використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, іншими суб’єктами господарювання, що отримують спирт етиловий для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб);
суб’єктами господарювання, що використовують алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку у таблиці п. 2 розд. III Заяви вказуються відомості про товар (продукцію): у графах 1, 2 зазначаються відповідно код і вид товару (продукції), місце зберігання якого / якої вноситься до Єдиного реєстру, згідно з Кодами і видами товару (продукції), затвердженими Наказом № 159. Такі відомості відображаються лише за одним місцем зберігання та одним видом товару (продукції), що віднесені до кодів 14, 16 - 21, 23 - 27.
Згідно з частиною чотирнадцятою ст. 39 Закону № 3817 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання Заяви, зокрема, вносить відомості до Єдиного реєстру, та направляє заявнику Витяг.
Витяг містить інформацію, зокрема, щодо адреси місця зберігання, коду та виду товару (продукції), що буде зберігатись, реєстраційні номери ліцензій на відповідний вид діяльності.
Отже, для реєстрації місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за одним місцезнаходженням суб’єкт господарювання подає заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру окремо за кожним видом товару (продукції), що віднесені до кодів 14, 16 – 21, 23 – 27, затверджених Наказом № 159.
При цьому, у разі наявності у суб’єкта господарювання декількох ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі одним видом товару (продукції), такий суб’єкт господарювання подає одну Заяву, в якій зазначає, зокрема, код і вид товару (продукції), місце зберігання якого / якої вноситься до Єдиного реєстру та перелік ліцензій на право здійснення відповідного виду діяльності з таким товаром (продукцією).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Пунктом 177.15 ст. 177 ПКУ визначено, що різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
рентна плата за спеціальне використання води;
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 177.16 ст. 177 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який звітний період необхідно обрати ФОП при створенні в Електронному кабінеті податкової декларації платника ЄП четвертої групи та як при цьому заповнюються рядки 14 і 15 такої декларації, звертає увагу на таке.
Фізичній особі – підприємцю при створені податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за ідентифікатором форми – F0103806 (далі – Декларація) в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету необхідно обрати звітний (податковий) період, за який подається Декларація (наприклад, за 2025 рік): звітний рік – 2025 та звітний період – рік.
При цьому в Декларації, зокрема, зазначається:
у рядку 14 – самостійно обчислені щоквартальні зобов’язання зі сплати єдиного податку на поточний 2026 рік у розмірах визначених п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (I квартал – 10 відс., II квартал – 10 відс., III квартал – 50 відс., IV квартал – 30 відсотків);
у рядку 15 – зазначається загальна сума податкового зобов’язання по єдиному податку самостійно нарахована за податковий (звітний) період (рядок 15.1 + рядок 15.2) за підсумками звітного (податкового) періоду – 2025 року.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44515
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як відобразити у Звіті про контрольовані операції код пов’язаності осіб за економічними критеріями, передбаченими абзацами дванадцятим та тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, інформує.
Відповідно до абзаців дванадцятого та тринадцятого п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» визначені нові критерії пов’язаності осіб для юридичних осіб, зокрема:
доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;
вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом.
Порядок складання Звіту про контрольовані операції, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Порядок № 8) встановлює коди ознак пов’язаності особи, які необхідно відображати у Звіті про контрольовані операції.
Діюча редакція додатку 2 до Порядку № 8 не виокремлює окремі коди для визнання пов’язаних осіб за економічними критеріями, зокрема передбаченими абзацами дванадцятим та тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Наразі Міністерством фінансів України розроблені та узгоджуються зміни до Порядку № 8, які, зокрема, передбачають доповнення кодами ознаки пов’язаності особи, з урахуванням нових критеріїв, встановлених п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
У зв’язку з цим, до затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, платникам податків при заповненні розділу Додатка «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Звіту про контрольовані операції для зазначення ознак пов’язаності, визначених абзацами дванадцятим – тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ необхідно зазначити код 517 – «Визнано пов’язаними особами самостійно». У такому випадку додаток «Інформація про пов’язаність осіб» до Звіту про контрольовані операції не подається.
У доповненні до Звіту про контрольовані операції платник податків може відобразити критерій пов’язаності через обсяг операцій з нерезидентом (враховуючи вимоги абзаців дванадцятого – тринадцятого п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та надати детальну інформацію щодо застосовного якісного критерію визнання операцій контрольованими.
Відповідні роз’яснення наведені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Діяльність / Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування / Трансфертне ціноутворення / Листи-роз’яснення / Відображення коду пов’язаності осіб у Звіті про контрольовані операції (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/listi-rozyasnennya/80163.html).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не оподатковується сума кредиту, отриманого фізичною особою від ломбарду, протягом строку дії договору.
Водночас, підлягає оподаткуванню на загальних підставах сума кредиту, у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту в термін, встановлений договором.
При цьому доходом платника податку на доходи фізичних осіб є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону України «Про заставу». У такому разі податковий агент – ломбард зобов’язаний із таких сум утримати та перерахувати військовий збір за ставкою 5 відсотків.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44513
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради (далі – Рада), організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Об’єктом оподаткування збором є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, а базою оподаткування – її площа (п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403) (далі – Декларація), передбачає заповнення рядка 2 заголовної частини додатка «Розрахунок № збору за місця для паркування транспортних засобів» (далі – Розрахунок) до Декларації.
Згідно з приміткою 4 до Розрахунку в рядку 2 заголовної частини Розрахунку до Декларації зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальну одиницю, на території якої платник збору має об’єкт оподаткування. Щодо кожного такого коду за КАТОТТГ складається окремий додаток. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Кодифікатор).
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто що має спеціальний статус ;
2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3. «Третій рівень» – територіальна громада;
4. «Четвертий рівень» – місто, селище, села (населений пункт);
5. «Додатковий рівень» – район у місті (в тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, область;
«K» – місто, що має спеціальний статус;
«P» – район в Автономній Республіці Крим, області;
«H» –територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади);
«M» – місто;
«X» – селище;
«C» – село;
«B» – район в місті.
Таблиця Кодифікатора також має колонку «Назва об’єкта».
У рядку 2 заголовної частини Розрахунку до Декларації має зазначатися код територіальної громади, який міститься у колонці «Третій рівень», при цьому у колонці «Назва об’єкта» значиться потрібна назва територіальної громади, а у колонці «Категорія об’єкта» має значиться «Н» (що означає «територіальна громада»).
Наприклад, Декларація з Розрахунком подаються за об’єкти оподаткування (земельні ділянки, відведені для паркування), що розташовані на території Бердичівської територіальної громади Житомирської області. Отже, для визначення коду за КАТОТТГ територіальної громади в Кодифікаторі по пошуку у колонці «Назва об’єкта» за назвою територіальної громади «Бердичівська» визначається код цієї територіальної громади, який значиться у колонці «Третій рівень», а саме UA18020030000035625 (при цьому у колонці «Категорія об’єкта» має значитися «Н» – територіальна громада).
Водночас, при визначенні кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг – у заголовній частині Розрахунку до Декларації зазначаються коди районів цих міст, які містяться у колонці «Додатковий рівень» (район у місті (в тому числі в місті, що має спеціальний статус)).
Наприклад, якщо земельна ділянка, відведена для паркування, розташована в місті Києві в Печерському районі, то по пошуку у колонці «Третій рівень» за кодом Київської територіальної громади UA80000000000093317 визначаємо перелік всіх районів міста Києва у колонці «Назва об’єкта», та у колонці «Додатковий рівень» знаходимо код за КОАТУУ Печерського району – UA80000000000624772.
По всіх інших містах з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС продовжує впроваджувати принципи доступності, інклюзивності та комфорту під час надання послуг платникам.
Безбар’єрність – це не лише про фізичну доступність приміщень, а й про відкриту комунікацію, зрозумілі послуги та повагу до потреб кожного платника податків.
Сьогодні ключові напрями роботи податкової служби:
- удосконалення електронних сервісів для зручного отримання послуг;
- адаптація інформаційних матеріалів для людей з порушеннями зору та слуху;
- забезпечення комфортного доступу до Центрів обслуговування платників;
- підвищення рівня цифрової грамотності та консультаційної підтримки громадян.
Особлива увага приділяється розвитку дистанційних сервісів, які дають змогу отримувати необхідні послуги без відвідування установ. Це дозволяє економити час та робить взаємодію з податковою службою більш зручною і доступною.
Створюємо безбар’єрне податкове середовище, де кожен громадянин має рівні можливості і рівний доступ до послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Згідно п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Оскільки автомобілі є підакцизними товарами, то платники єдиного податку (першої – третьої груп) не мають права здійснювати продаж автомобілів та посередницькі послуги з їх продажу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар