Блог

Федоренко

Як фізична особа може отримати сертифікат відкритого КЕП в КНЕДП ДПС, якщо через свої релігійні переконання офіційно відмовилася

11.02.2026 09:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номера облікової картки платника податків, такій особі потрібно додатково з документами, необхідними для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, подати копію сторінки паспорта з відміткою про таку відмову.
За наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія облікової картки платника податків подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія».
З повним переліком документів, необхідних для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, фізична особа може ознайомитись у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» для категорії «фізична особа».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги податкових агентів!

11.02.2026 09:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Разом з тим відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це, зокрема, самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПКУ визначено порядок подання податкової звітності, зокрема, податкова декларація, розрахунок, звіт – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 ПКУ). Способи здійснення податкового контролю визначені ст. 62 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до п. 71.1 ст. ПКУ інформаційно – аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Крім того, відповідно до п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, інших звітних документах.
Підпунктом 51.1 ст. 51 ПКУ передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, Розрахунок.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Враховуючи викладене, податковий агент у разі нарахування (виплати) доходів на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, зокрема Розрахунок, незалежно від того, що ПКУ передбачено звільнення податкового агента від обов’язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з зазначених доходів, за умови надання самозайнятою особою копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (довідки про взяття на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), а також у разі необхідності витягу з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деклараційна кампанія 2026: довідку про доходи можна отримати в Електронному кабінеті або у мобільному застосунку «Моя податкова

11.02.2026 09:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2026 року стартувала Деклараційна кампанія 2026. Одним із найважливіших документів для подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), отримання податкової знижки або підтвердження фінансового стану, є Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків (далі – Довідка).
Як отримати відомості про доходи онлайн?
Зручно і швидко – скористатися Електронним кабінетом або мобільним застосунком «Моя податкова».
Це безкоштовно і займає лише кілька хвилин.
Алгоритм дій через Електронний кабінет:
- Авторизація: увійдіть до приватної частини кабінету за допомогою КЕП (електронного підпису), BankID або Дія.Підпису.
- Створення запиту: у меню оберіть розділ «ЕК для громадян», а в ньому – пункт «Запит про суми виплачених доходів».
- Параметри: оберіть період (весь 2025 рік) та підпишіть запит вашим КЕП.
- Отримання результату: у розділі «Вхідні/вихідні документи» з’явиться готова відповідь (Довідка), яку можна завантажити у форматі PDF (протягом 30 – 60 хвилин).
Для чого необхідно отримати Довідку?
Декларування: якщо отримувались доходи не від податкових агентів або іноземні доходи, ви маєте подати Декларацію до 01 травня 2026 року, в якій зазначаються доходи за минулий рік.
Податкова знижка: з 01 січня поточного року громадяни мають право на податкову знижку за витратами 2025 року (навчання, іпотека, страхування тощо). Довідка допоможе точно розрахувати суму повернення.
Субсидії та соціальні виплати: актуальні дані про доходи за повний рік необхідні для перерахунку соціальної допомоги.
Також Довідку можна отримати за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова».
Алгоритм дій:
- завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису;
- у розділі «Послуги» обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказати необхідний період* та отримати результат за 5 хвилин.
*Довідково: відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 01 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (поквартально), з 01 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості автоматичного стягнення податкового боргу

11.02.2026 09:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:
здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ, якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПКУ).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПКУ).
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший п. 95.3 статті 95 ПКУ).
Абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 (далі – Порядок № 669).
Порядок № 669 регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей під час формування, передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі та їх виконання у процесі здійснення контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу, іншої заборгованості відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22, 19 прим. 1.1.38 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, пунктів 95.3, 95.5 статі 95, п. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 1 розділу І Порядку № 669).
Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) (п. 2 розділу ІІ Порядку № 669).
ДПС щодня не пізніше 09 год 00 хв на підставі наявних в інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) ДПС даних станом на початок поточного дня генерує інформацію про належні до стягнення суми, що обліковуються в ІКС ДПС, за платниками податків, щодо яких є підстави для формування платіжних інструкцій (абзац перший пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).
Територіальний орган ДПС опрацьовує та підтверджує інформацію про належні до стягнення суми не пізніше 10 год 00 хв (абзац другий пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).
На підставі підтвердженої інформації про належні до стягнення суми в ІКС ДПС формуються платіжні інструкції (абзац третій пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 669).
Територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС (абзац перший пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 669).
ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (абзац другий пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 669).
Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції (пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 669).
Надавач платіжних послуг платника забезпечує перевірку реквізитів платіжних інструкцій, за результатами якої у разі заповнення реквізитів із порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 формує та невідкладно передає Казначейству повідомлення про відмову у її виконанні, про що Казначейство невідкладно інформує ДПС відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 669).
Платіжні інструкції, які пройшли перевірку, надавач платіжних послуг платника відповідно до Інструкції № 163 бере до виконання (пункт 10 розділу ІІІ Порядку № 669).
Слід зазначити, що система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в ІКС ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, стосується лише юридичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Порядку № 669 процес формування платіжних інструкцій для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно статті 95 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли платник податків зобов’язаний зареєструватись платником ПДВ?

11.02.2026 09:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету за видобування природного газу понад 60,1 млн грн рентної п

11.02.2026 09:31

У січні 2026 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування природного газу надійшло понад 60,1 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем минулого року надходження зросли на понад 58,0 млн гривень.
Нагадуємо, що 19.01.2026 – останній день сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІV квартал 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На Дніпропетровщині зареєстровано майже 83,8 тисячі РРО/ПРРО

11.02.2026 09:30

Станом на 01.02.2026 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 83 788 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО), з яких 13 431 – РРО і 70 357 ПРРО.
Звертаємо увагу, що для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію) суб’єкт господарювання подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – майже 776,9 млн гривень

11.02.2026 09:29

Упродовж січня поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів майже 776,9 млн грн єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження збільшились на понад 42,2 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Як зазначив керівник обласної податкової служби, позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів, зокрема єдиного податку, забезпечує необхідне фінансування громад. Адже від своєчасно сплачених податків залежить підтримка життєдіяльності регіону.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за стійкість і фінансову дисципліну. Комунікації податкової служби з платниками на постійній основі – це ефективна взаємодія, спрямована на забезпечення стабільної роботи економіки країни, що сьогодні надважливо», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що з 01.01.2026 для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які працюють на першій та другій групах єдиного податку, діють нові розміри ставок. Розміри ставок залежать від соціальних показників, установлених на 2026 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме:
- прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн;
- мінімальна заробітна плата у місячному розмірі – 8 647 гривень.
Фіксовані ставки податку встановлюють сільські, селищні та міські ради, залежно від виду господарської діяльності ФОП, з розрахунку на календарний місяць.
Згідно зі ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються:
- для 1 групи – у відсотках від прожиткового мінімуму;
- для 2 групи – у відсотках від мінімальної зарплати.
Максимальний місячний розмір єдиного податку:
- ФОП 1 групи – не більше 332,80 грн (не більше 10 % прожиткового мінімуму);
- ФОП 2 групи – не більше 1 729,40 грн (не більше 20 % мінімальної зарплати).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Організація роботи щодо надання податківцями Дніпропетровщини послуг платникам у центрах обслуговування платників

11.02.2026 09:28

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.02.2026 адміністративні послуги надаються у 17 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах дії воєнного стану у ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС здійснюється сервісне обслуговування платників податків, зокрема надаються адміністративні послуги, здійснюються інші функції сервісного обслуговування платників, незалежно від їх місця обліку.
Суб’єкти звернень можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 28 477 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 488 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 19 046 звернень, або 66,9 відс. від загальної кількості, та на 4 201 звернень більше порівняно з відповідним періодом минулого року.
У січні 2026 року платниками податків отримано 27 135 адміністративних послуг, що на 356 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 17 926 адміністративних послуг, або 66,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 6 510 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
З початку поточного року здійснено 118 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснені 45 – адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 67 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.02.2026 фахівцями мобільного ЦОПу надано 980 адміністративних послуг, з яких 277 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 538 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 2 161 громадянин, якими отримано 725 адміністративних послуг та 475 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, а саме: Деклараційній кампанії 2026, популяризації електронних сервісів ДПС, застосуванню РРО/ПРРО, сплаті майнових податків тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 3 553 примірників друкованої продукції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових нак

11.02.2026 09:27

Надаємо роз’яснення та допомогу платникам податків щодо:

- алгоритму роботи СМКОР;
- розблокування ПН/РК в ЄРПН;
- таблиці даних платника ПДВ;
- відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Номери телефонів для звернень:
(056) 374 31 09
(098) 227 87 66
(066) 982 19 13

Графік роботи: пн – пт з 8 год 00 хв по 17 год 00 хв,
перерва з 12 год 30 хв по 13 год 00 хв

ВАЖЛИВО! Під час повітряної тривоги консультаційний центр не працює!

Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість:
на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 17726. Попередня cторінка | Сторінка 129 з 1773 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua