Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі виплати постачальником – резидентом компенсації покупцю – нерезиденту за ремонт пошкодженого товару, який був попередньо відвантажений нерезиденту та відремонтований власними силами нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, повідомляє.
Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у:
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Контрольованими операціями, відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У разі, якщо операції з ремонту поставлених товарів нерезиденту, здійснені нерезидентом власними силами та вартість такого ремонту відшкодована резидентом такому нерезиденту, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, або держава реєстрації нерезидента включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, а господарські операції платника податку з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, не підпадають під визначення контрольованих, то платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном (зокрема, послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном), є місце фактичного постачання таких послуг (п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ).
При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Таким чином, якщо нерезидент надає резиденту – платнику ПДВ послуги, повʼязані з рухомим майном (зокрема, з ремонту рухомого майна, який здійснюється за межами митної території України), то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території України та операції з їх постачання не підпадають під обʼєкт оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ. Отже, ПДВ за такою операцією не нараховується.
Водночас кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платниками податку, має розглядатися з урахуванням усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
30 жовтня 2025 року, четвер, останній день:
► сплати за вересень 2025 року:
- акцизного податку;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
- ПДВ;
- рентної плати:
▪ за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
▪ за користування радіочастотним сектором (радіочастотним ресурсом) України;
▪ за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
▪ за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
► сплати:
- військового збору:
▪ з нарахованого за вересень 2025 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2025 року;
- ПДФО:
▪ із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2025 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
▪ податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2025 року;
- єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за IІІ квартал 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – вересня поточного року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України спрямували до загального фонду державного бюджету 936,0 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що платник рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Нагадуємо, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Довідково: п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – вересні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податків, зборів та платежів надійшло понад 34,0 млрд гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 3,5 млрд грн, темп росту – 111,7 відсотків.
Очільниця обласної податкової служби висловила вдячність кожному, хто у непростий час працює і сумлінно виконує свої фінансові зобов’язання перед державою та підкреслила, що таке відповідальне ставлення до сплати податків забезпечує з початку поточного року позитивну динаміку надходжень до бюджетів громад.
«Податкова служба змінюється і напрямок змін сьогодні залежить від потреб платника податків. Побудувати інклюзивне середовище – це створити умови, за яких кожна людина має рівні права і можливості. Офіс податкових консультантів – ще один крок до побудови простору довіри і взаємоповаги між платниками і податковою службою. За допомогою нової сервісної платформи бізнес, громадяни і громадськість отримують сьогодні від податківців максимальну інформаційно-консультаційну підтримку. Адже наповнення бюджетів залишається основним завданням для всіх учасників податкового процесу», – наголосила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом трьох кварталів 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб отримали майже 6,9 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – вереснем 2024 року це більше на понад 1,6 млн грн, або на 30,3 відсотки.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Довідково: п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Андрейченко.
Головна мета правил контрольованих іноземних компаній (КІК):
- протидія виведенню прибутку до низькоподаткових або офшорних юрисдикцій;
- забезпечення прозорості фінансових потоків і структури володіння;
- встановлення справедливого податкового навантаження, за яким прибуток, фактично контрольований резидентами України, ураховується в їхній податковій базі.
КІК – це іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи (наприклад, траст, фонд, партнерство), яке контролюється податковим резидентом України (фізичною чи юридичною особою). Відповідно до п.п. 39-2.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) (ПКУ), під контролем розуміють здатність впливати на діяльність і прийняття рішень компанії (володіння часткою, ухвалення ключових рішень, управління рахунками, ведення звітності тощо).
Контролюючими особами КІК є:
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Важливо підкреслити, що українські компанії, які мають дочірні структури за кордоном, також підпадають під дію правил КІК.
Є два види контролю: формальний і фактичний.
Формальний контроль.
Резидент України володіє понад 50% частки в іноземній компанії.
Резидент України володіє більше ніж 10%, за умови що сукупна частка всіх українських резидентів у цій компанії ≥50%.
Фактичний контроль.
Резидент може мати невелику формальну частку (менше навіть 10%), але фактично управляти компанією:
- мати довіреність на укладання вагомих угод без узгодження з керівництвом;
- ухвалювати рішення про розподіл прибутку;
- мати можливість давати обов’язкові вказівки органам управління компанії;
- мати право укладати договори від імені іноземної компанії;
- мати доступ до банківських рахунків та управління ними;
- зазначення особи в якості засновника юридичної особи під час відкриття рахунків та інші форми впливу на діяльність компанії;
Визнання особи контролером КІК накладає на неї низку важливих зобов’язань перед українською податковою службою.
Згідно з чинним законодавством контролюючі особи зобов’язані:
По-перше, повідомляти податковий орган:
- про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в КІК або початку здійснення фактичного контролю над іноземною компанією, що призводить до визнання контролюючою особою;
- про кожне відчуження части в КІК або припинення здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до втрати статусу контролера.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку резидента – контролюючої особи в електронній формі протягом 60 календарних днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
По-друге, подати звіт про контрольовані іноземні компанії.
Звіт про контрольовані іноземні компанії (Звіт) подається одночасно з поданням:
- річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) до 01 травня року, що настає за звітним роком;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
Звіт подається засобами електронного зв’язку в електронній формі, з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Звітним (податковим) періодом для цілей оподаткування прибутку КІК є календарний рік або звітний період, що закінчується протягом календарного року.
До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, на підтвердження розміру прибутку такої КІК за звітний (податковий) рік.
Законодавчо передбачено повну та скорочену форму Звіту. Необхідно пам’ятати, що при поданні скороченої форми Звіту контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року.
До уваги контролерів КІК – 31 грудня 2025 року спливає термін подання повного звіту про КІК за 2024 звітний (податковий) рік.
Третій основний обов’язок – це сплата податків з прибутку КІК, якщо для цього є підстави.
Об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа.
Скоригований прибуток – це прибуток КІК до її оподаткування. Скоригований прибуток КІК перераховується в гривні відповідно до середньозваженого офіційного курсу НБУ за звітний (податковий) період.
Для контролерів юридичних і фізичних осіб застосовуються різні ставки податку на прибуток КІК.
За загальним правилом, ставка податку для контролерів КІК – юридичних та фізичних осіб становить 18%. Проте, для фізичних осіб також застосовуються наступні ставки:
- 18 % – якщо КІК за результатами фінансового звітного періоду приймає рішення не розподіляти прибутки, тобто не виплачувати дивіденди.
- 9 % – у разі отримання фізичною особою розподілених прибутків від КІК у вигляді дивідендів до подання контролюючою особою звіту про КІК або щодо дивідендів, які отримано опосередковано через КІК від українських юридичних осіб, що не сплачують податок на прибуток.
- 5% - у разі отримання фізичною особою дивідендів опосередковано через КІК від українських юридичних осіб, що є платниками податку на прибуток.
Окремо варто звернути увагу на обов’язковість сплати військового збору.
Але не всі контролюючі особи зобов’язані сплачувати податки в Україні з прибутку КІК.
Зокрема, нерозподілений (скоригований) прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо одночасно виконуються такі умови:
а) є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, не менше 13%, або
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить менше 50%.
Незалежно від дотримання попередніх умов, нерозподілений (скоригований) прибуток КІК не підлягатиме оподаткуванню в Україні якщо:
- загальний сукупний дохід усіх КІК не перевищує еквівалент 2 млн євро;
- КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
- КІК є благодійною організацією та не розподіляє прибуток між засновниками або учасниками.
Важливо пам’ятати, що вчасна та правильна сплата податків з прибутку КІК є законодавчою вимогою, недотримання якої може призвести до значних штрафних санкцій, а саме:
штрафна санкція за неподання Повідомлення про зміни в стані свого контролю передбачена в розмірі – 300 розмірів прожиткового мінімуму;
штрафна санкція за неподання звітності про КІК передбачена в розмірі – 100 розмірів прожиткового мінімуму;
штрафна санкція за несвоєчасне подання звітності про КІК передбачена в розмірі – 1 розміру прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання, але не більше 50 таких розмірів;
штрафна санкція за недостовірну інформацію: 3% доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК.
Але, 09.05.2024 Законом України №3706-IX було внесено зміни в перехідні положення, а саме:
«…За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції - за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених статтею 392 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов'язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу…»
Підводячи підсумки хочу акцентувати увагу, що контролюючі особи КІК мають відповідальність як за належне звітування про КІК, так і за правильне декларування доходів, отриманих із-за кордону. Це не лише формальна вимога закону, а й показник відповідального ставлення платників до побудови прозорого бізнесу. Своєчасне декларування та сплата податків контролерами КІК є ключовим елементом добросовісної податкової поведінки та гарантією уникнення штрафних санкцій у майбутньому.
В умовах воєнного стану відповідальне ставлення бізнесу до сплати податків є надзвичайно важливим для підтримки обороноздатності та економічної стабільності країни.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/946723.html повідомила.
Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звільнення застосовується з наступного місяця після отримання такого статусу і до завершення місяця, в якому його припинено.
Такі особливості передбачено Законом України № 4577, яким внесено зміни до Податкового кодексу України. Закон набрав чинності 05.10.2025.
Нові правила діятимуть до 1 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.
Звільнення поширюється на:
земельний податок:
- земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;
- земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам.
податок на нерухомість:
- об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, якщо вони не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;
- будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Для резидентів Дефенс Сіті під час нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухомість норми про нарахування пені не застосовуються.
У разі втрати статусу резидента Дефенс Сіті:
- втрачається право на звільнення від сплати податків;
- до 20 числа наступного місяця після втрати статусу потрібно подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та податку на нерухомість та сплатити податкові зобов’язання та пеню;
- пеня нараховується з першого звітного періоду, коли статус було втрачено, без застосування строків давності.
Довідково.
Відповідно до частини шостої статті 36 Закону «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469 (зі змінами) (далі – Закон № 2469) Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, приймає рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контролює дотримання резидентами Дефенс Сіті встановлених законом вимог, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою, третьою – шостою статті 37 Закону № 2469:
резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до цього Закону надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі;
юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міністерством оборони України рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті;
статус резидента Дефенс Сіті припиняється/втрачається з дня внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті, але не пізніше дня завершення строку дії правового режиму Дефенс Сіті;
Міністерство оборони України приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті, відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою цієї статті, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою цієї статті. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення;
частка кваліфікованого доходу заявника та резидента Дефенс Сіті має становити:
1) не менше 75 відсотків загального доходу юридичної особи, крім винятків, передбачених пунктом 2 цієї частини;
2) не менше 50 відсотків загального доходу юридичної особи – для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
кваліфікований дохід – дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Для юридичної особи, яка була залучена до виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця/субпідрядника, до кваліфікованого доходу включається також дохід такої юридичної особи (за даними бухгалтерського обліку) від реалізації матеріалів, компонентів та складових частин, що були поставлені (відвантажені) на користь резидента Дефенс Сіті для безпосереднього виготовлення оборонних товарів власного виробництва за відповідним державним контрактом (договором) з оборонних закупівель, до виконання якого юридична особа, дохід якої визначається, була залучена на умовах співвиконавця/субпідрядника. При цьому участь співвиконавця/субпідрядника у виконанні державного контракту (договору) з оборонних закупівель підтверджується відповідним державним замовником.
Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом останніх днів по країні масово розсилають фейкові електронні листи «від імені» Державної податкової служби України. Про це в. о. Голови ДПС Леся Карнаух повідомила на своїй сторінці у Facebook.
«Тема листа – повідомлення про проведення «фінансової перевірки за фактом легалізації коштів» щодо певної організації. Наголошую! ДПС не має до цієї розсилки жодного стосунку, тому просимо всіх бути уважними», – підкреслила Леся Карнаух.
Листи містять шкідливе програмне забезпечення. Відкриття прикріпленого файлу призводить до запуску шкідливої програми, яка створює технічні можливості для прихованого несанкціонованого доступу до персонального комп’ютера користувача. Існує реальна небезпека зараження персональних комп’ютерів вірусами.
Крім того, повідомлення розсилаються з електронних скриньок, які жодним чином не пов’язані із Державною податковою службою України.
ДПС радить:
- не відкривати вкладення у підозрілих електронних листах;
- дотримуватися правил особистої кібергігієни;
- бути обережними та уважними навіть при отриманні повідомлень від відомих адресатів – зловмисники можуть підробити адресу відправника;
- за можливості перевіряти достовірність отриманого листа, підтверджуючи факт його надсилання відправником.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/947477.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що з 24.07.2020 працює мобільний центр обслуговування платників ГУ ДПС (далі – Мобільний ЦОП).
Мобільний ЦОП запроваджено з метою створення зручних та доступних умов для платників під час отримання ними адміністративних і інших послуг. Зокрема, це стосується юридичних і фізичних осіб у віддалених куточках Дніпропетровської області та вразливих груп населення.
Мобільний ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади здійснює виїзд та обслуговування її мешканців, зручна, якісна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП.
Мобільний ЦОП виконує наступні задачі:
- надання адміністративних послуг та консультацій;
- поліпшення якості надання адміністративних послуг;
- інформування про порядок надання адміністративних послуг;
- інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та переваги «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».
ГУ ДПС переформатувало свою роботу в умовах викликів сьогодення. Фахівці ГУ ДПС у рамках роботи Мобільного ЦОПу, для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг, здійснюють чергування в Центрах надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області.
З початку року фахівцями ДПІ, задіяними у роботі Мобільного ЦОПу, здійснено 1 406 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 474 – адресних виїздів до маломобільних груп населення. Податківцями надано 13 047 адміністративних послуг, у тому числі 2 336 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуги – 54 556 (інші послуги – 7 744, примірники друкованої продукції – 27 382, роз’яснення – 19 430).
Мобільний ЦОП від ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для вразливої групи населення, інструмент для підвищення рівня податкової культури платників податків та забезпечення зручного обслуговування населення Дніпропетровщини.
Коментарі: 0
| Залишити коментар