Блог

Федоренко

Безбар’єрність комунікацій: адміністративні та електронні послуги орієнтовані на комфорт платників податків

23.06.2026 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Простий, зрозумілий і рівний доступ до послуг для кожного – це принципи безбар’єрної комунікації, на які сьогодні орієнтована податкова служба.

Створення умов, за яких платники можуть отримувати податкові сервіси зручно – незалежно від фізичних можливостей, соціального статусу чи формату взаємодії – пріоритет у роботі податкових органів.

Отже платникам пропонується широкий спектр безоплатних адміністративних та електронних послуг, орієнтованих на комфорт платників податків.

- Адміністративні послуги в ЦОП: весь перелік адміністративних послуг в ЦОПах є безкоштовним.

- Офіси податкових консультантів: кожен платник може особисто отримати фахову пораду, допомогу з податкових питань.

- Комунікаційна податкова платформа: зручний механізм взаємодії між податковою та бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу.

- Розділ «Онлайн-навчання»: інструмент для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків.

- Консультації Контакт-центру: підтримка та консультації з податкового законодавства.

- Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР): велика база роз’яснень, консультацій та нормативних документів у відкритому доступі.

- Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг: безкоштовне надання електронного підпису для органів влади, бізнесу та громадян.
- ПРРО ДПС: зручне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

- «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»: безкоштовне спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання електронних документів.

- Електронний кабінет: онлайн-доступ до податкової інформації, подання звітності, сплати податків, реєстрації податкових накладних тощо.

- Мобільний застосунок «Моя податкова»: дозволяє фізичним особам отримати послуги, надіслати повідомлення до ДПС, а також надає доступ до деяких реєстрів.

Вищезазначені цифрові рішення є ефективним інструментом для побудови безбар’єрного податкового простору, коли складні процеси перетворюються на зрозумілі кроки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Термін, в який контролюючий орган проводить перерахунок суми транспортного податку у разі виявлення розбіжностей

23.06.2026 10:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (із змінами), з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника транспортного податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників акцизного податку!

23.06.2026 10:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином заповнюються графи 08.2-08.7 Таблиці 1 довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри у разі повірки рівнеміра розпорядником акцизного складу без проведення будь-яких дій щодо резервуара, повідомляє.
Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944.
У разі повірки рівнеміра розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, в якій заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та Таблиця 4 «Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів».
Для надання інформації щодо проведення повірки рівнеміра без проведення будь-яких дій щодо резервуара розпорядником акцизного складу у графах 08.2-08.7 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 зазначається інформація з основної Довідки 1 (у разі внесення змін – з коригуючої Довідки 1) щодо стаціонарного резервуару, установленого на акцизному складі пального, на який встановлено рівнемір, щодо якого проводиться повірка.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які ставки ПСП застосовуються до заробітної плати особи з інвалідністю та батьків дітей з інвалідністю?

23.06.2026 10:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особи з інвалідністю та батьки дітей з інвалідністю можуть скористатися податковою соціальною пільгою (ПСП).
Так, ПСП дозволяє зменшити базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), що утримується із заробітної плати та прирівняних до неї виплат.

Які ставки ПСП?

150 % прожиткового мінімуму:
- для платників, які є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
- для платників, які утримують дитину з інвалідністю (на кожну дитину віком до 18 років);
- для осіб з інвалідністю I або II групи (у тому числі з дитинства);
200 % прожиткового мінімуму:
- для осіб з інвалідністю I або II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни.

ПСП застосовується виключно до доходів у вигляді заробітної плати (а також прирівняних до неї виплат, компенсацій і винагород), нарахованих у межах звітного місяця тільки за одним місцем їх нарахування (виплати).
Право на ПСП залежить від рівня доходу: він не повинен перевищувати граничний показник, що визначається як прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня × 1,4 (з округленням до найближчих 10 гривень).
Для застосування ПСП платник ПДФО надає роботодавцю:
- заяву про застосування ПСП;
- підтвердні документи (зокрема, копії пенсійного посвідчення або довідки Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК); для батьків дітей з інвалідністю – свідоцтво про народження дитини, медичні висновки, рішення органів опіки тощо).

Важливо: ПСП застосовується безпосередньо роботодавцем під час нарахування заробітної плати, тому її оформлення потребує своєчасного подання документів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: як заповнюється поле «Код нерезидента в країні резиденці

23.06.2026 10:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація), заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.
У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента:
повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті / договорі;
назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції – відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 № 32, або назва вільної економічної зони;
відмітка про наявність офшорного статусу – у разі наявності офшорного статусу відповідно до п.п. 14.1.122 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України;
код нерезидента в країні резиденції – у разі, якщо нерезидент є утворенням без статусу юридичної особи відповідно до законодавства іноземної держави (території). Інформація зазначається на підставі контракту / договору, реєстраційних даних нерезидента тощо.
Поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у разі відсутності інформації – поле не заповнюється або заповнюється з прокресленням (при поданні у паперовому вигляді).
При цьому за наявності різних кодів (реєстраційний номер або реквізити про реєстрацію чи витягу з торговельного, банківського або іншого реєстру), перевага надається податковому коду.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Довідка про реєстрацію особи громадянином України – дитини, яка народилась за кордоном, батьками – громадянами України подаєть

23.06.2026 10:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи необхідно батькам – громадянам України, при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР на малолітню особу (до 14 років), яка народилася за кордоном та має засвідчений в установленому законодавством порядку переклад свідоцтва про народження українською мовою (в тому числі з проставленим апостилем), подавати довідку про реєстрацію особи громадянином України, видану на дитину, інформує.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), наведену у додатку 2 до Положення № 822, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що Облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) та осіб віком від 14 до 18 років, які ще не отримали паспорт громадянина України вперше, крім випадків подання Облікових карток за ф. № 1ДР неповнолітніх осіб для оформлення картки платника податків в електронній формі, подаються одним із батьків (іншим законним представником дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (іншого законного представника дитини). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи або особи, віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).
Умови та порядок набуття громадянства України регламентуються Законом України від 17 січня 2001 року № 2235-ІІІ «Про громадянство України» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2235) та Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» (із змінами), яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень» (далі – Порядок).
Перелік осіб, які є громадянами України за народженням, визначений ст. 7 Закону № 2235.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону № 2235, особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Зі змісту зазначеного положення випливає, що перебування обох або одного з батьків особи в громадянстві України є підставою для набуття громадянства України за народженням. При цьому вказаній категорії осіб (дітей) для отримання документа, що підтверджує належність їх до громадянства України, необхідно здійснити процедуру реєстрації громадянином України.
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку провадження за заявами з питань громадянства України здійснюється Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами, Міністерством закордонних справ України, посольствами чи консульськими установами України, зокрема з використанням засобів інформаційно-комунікаційних систем, призначених для подання документів з питань громадянства, провадження за ними, у тому числі повідомлення заявників про прийняті рішення, виконання прийнятих рішень з питань громадянства та ведення обліку осіб, які набули або припинили громадянство України.
Пунктом п. 4 розд. 1 Порядку визначено, що заява з питань громадянства України та інші документи з питань громадянства України стосовно дитини подаються одним із батьків або іншим законним представником дитини до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем звернення.
У разі постійного або тимчасового проживання за кордоном батьків (одного з батьків) або іншого законного представника дитини заява з питань громадянства України згідно з п. 1 ст. 6 Закону № 2235 та інші документи з питань громадянства України стосовно дитини подаються до посольства чи консульської установи України в державі постійного або тимчасового проживання батьків (одного з батьків) або іншого законного представника дитини чи в державі народження дитини.
Разом з тим, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, посольство чи консульська установа України за місцем проживання цієї особи видають довідку про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для оформлення документів, що підтверджують громадянство України (п. 143 розд. V Порядку).
Довідка про реєстрацію особи громадянином України – дитини, яка народилась за кордоном, батьками – громадянами України подається за наявності такого документа. Як правило, якщо батьки на момент народження дитини є громадянами України, то дитина автоматично отримує громадянство України, незалежно від місця її народження.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44503

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Окремі види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування і платник не пла

23.06.2026 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ.
Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Нормами п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам – підприємцям) бути платниками єдиного податку.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ (абзац восьмий розд. 1 КВЕД ДК 009:2010).
Таким чином, якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку визначені п. 299.6 ст. 299 ПКУ. Такими підставами є виключно: невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ; наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Крім того, наголошуємо під час обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання в заяві зазначає про обізнаність вимог глави 1 розділу ХІV ПКУ та обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування (у тому числі щодо видів господарської діяльності, на які встановлено заборону).
При цьому слід зазначити, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу ХIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деякі особливості заповнення фізичною особою звіту про КІК

23.06.2026 10:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином ФО – контролююча особа відображає фінансовий показник контрольованої іноземної компанії (КІК) у графі 22 Звіту про КІК та в якому форматі заповнюються числові показники, інформує.
Норма п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI встановлює, що у Звіті про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) зазначаються, зокрема:
г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності.
Відповідно до форми Звіту та Порядку заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 (далі – Порядок № 254):
у графі 21 Звіту зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК;
у графі 21.1 Звіту зазначається валюта звітності КІК;
у графі 21.2 Звіту зазначається середньозважений офіційний курс Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.
В той же час, у графі 22 Звіту контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню. Оскільки дані фінансової звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку, то відповідні показники повинні бути перераховані за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту.
Так, згідно з п. 12 розд. 1 Порядку № 254, числові показники у Звіті заповнюються у такому форматі:
скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривні за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий період;
грошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичній особі контролюючим органом ППР не вручено особисто або надіслано без повідомлення про вручення: чи застосовується відп

23.06.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, є контролюючий орган.
Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зокрема, податкові повідомлення - рішення, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті (п. 42.1 ст. 42 ПКУ).
Плата за землю відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).
Отже, ПКУ не передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою земельного податку або орендної плати, у разі якщо податкове повідомлення-рішення з такого податку не надіслане за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або не вручене йому або його представнику особисто.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За яким кодом бюджетної класифікації сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

23.06.2026 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;
18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19598. Попередня cторінка | Сторінка 130 з 1960 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua