Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначені ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується код за Кодифікатором за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, або за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Враховуючи викладене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, в рядку 032 Розрахунку та рядку 032 додатка 4ДФ до Розрахунку зазначається код Кодифікатора за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності вважається безнадійною заборгованістю (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розд. XIV ПКУ.
Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено ст. 292 ПКУ.
Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Для фізичної особи – підприємця – доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку (п.п. 3 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Згідно з абзацом п’ятим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.
Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.
Достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є сплив строку позовної давності щодо зобов’язання за такою заборгованістю.
Таким чином, списання дебіторської заборгованості у платника єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та в податковому обліку не впливає на суму доходу, оскільки списання боргу контрагента не є надходженням коштів для платника єдиного податку.
Тому, в податковому обліку для цілей оподаткування єдиним податком при списанні дебіторської заборгованості у платника єдиного податку відсутній дохід та зазначена операція не впливає на право перебування платника єдиного податку на спрощеній системі оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування або інтегрований довкіллєвий дозвіл для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно створити та надіслати до органу ДПС за основним місцем обліку платника запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416, за ідентифікатором форми J1300208 (для юридичних осіб).
Платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника (п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).
Статтями 64 та 66 ПКУ визначено, що відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиного державного реєстру) у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, за ідентифікатором форми J1391104 (для юридичних осіб).
Отже, підписати Запит у разі його подання через Електронний кабінет має право керівник юридичної особи або інша особа, якій делеговано право підпису шляхом направлення Повідомлення з типом підпису «Директор».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. При цьому, для тютюнових виробів такі роздрібні ціни не можуть бути меншими за встановлене на дату виробництва:
сигарет за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) – мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарети, з урахуванням застосування коефіцієнта 1,1 (у разі застосування коефіцієнта у період з 01 квітня по 31 грудня поточного року (у 2025 та 2026 роках такий коефіцієнт застосовується у періоді з 01 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року та з 01 квітня 2026 року по 31 грудня 2026 року)) та помножене на коефіцієнт 1,45;
сигарил за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90 – мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарили, помножене на коефіцієнт 1,45;
інших тютюнових виробів – специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45.
Для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, мінімальний розмір роздрібної ціни продажу законодавством не встановлений.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), якщо інститут спільного інвестування (далі – ІСІ) має статус юридичної особи, подається за ідентифікатором форми J0100129.
За ідентифікатором форми J0100929, якщо ІСІ не має статусу юридичної особи та за нього Декларація подається платником податку на прибуток підприємств – компанією з управління активами. При цьому в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування» зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставляється відповідна позначка у полі 10 «Особливі відмітки».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44319
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що запровадження спеціального правового режиму Дефенс Сіті не скасовує вимог Податкового кодексу України щодо дотримання принципу «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій та звітування з трансфертного ціноутворення.
Нагадуємо, що правовий режим Дефенс Сіті запроваджено для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу Законом № 4577, норми якого набрали чинності 05 жовтня 2025 року.
Акцентуємо, що навіть у межах Дефенс Сіті підприємства зобов’язані виконувати положення статті 39 Податкового кодексу, які регулюють контрольовані операції та принцип «витягнутої руки».
Це означає, що при здійсненні контрольованих операцій платник має окремо визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток, враховуючи перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» над договірною (контрактною) вартістю і навпаки.
Є окремі винятки, наприклад, для товарів, робіт або послуг, які можуть бути надані виключно єдиним виробником, постачальником або виконавцем, у тому числі суб’єктом природної монополії відповідно до країни його реєстрації або норм міжнародного права.
Відповідальність за доведення цього статусу покладається на платника податку. Відповідне підтвердження має бути надано у документації з трансфертного ціноутворення або на письмовий запит контролюючого органу.
Таким чином, і для правового режиму Дефенс Сіті обов’язок дотримуватися правил трансфертного ціноутворення є незмінним.
Отже, резидентам Дефенс Сіті необхідно заздалегідь проводити аналіз господарських операцій та забезпечувати належне документування підходів ціноутворення.
Довідково: Законом № 4577-IX – Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
30 квітня 2026 року, четвер,
▼ останній день подання:
- податкової декларації про майновий стан і доходи громадянами з отриманих доходів за 2025 рік;
- податкової декларації про майновий стан і доходи (у тому числі додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску») ФОПами, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, за 2025 рік;
▼ останній день сплати за березень 2026 року:
- акцизного податку;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян);
- орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим.1 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України;
- ПДВ;
- рентної плати:
▪ за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
▪ за користування радіочастотним спектром (ресурсом радіочастотним) України;
▪ за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
▪ за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
▼ останній день сплати:
- військового збору:
▪ з нарахованого за березень 2026 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2026 року;
- ПДФО:
▪ із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за березень 2026 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2026 року;
- єдиного податку платниками четвертої групи за І квартал 2026 року;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за квітень 2026 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – березня 2026 року загальний фонд державного бюджету за видобування природного газу отримав від платників Дніпропетровщини майже 172,1 млн грн рентної плати. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 134,1 млн грн, або більше ніж в 4,5 раза.
Інформуємо, що грошове зобов’язання (крім єдиного внеску) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.
Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, ФОПом або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – березня 2026 року платники рентної плати користування надрами сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 15,6 млн грн, що на понад 5,7 млн грн, або на 58,6 відс. більше ніж відповідному періоді минулого року.
Повідомляємо, що відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, граничний строк сплати податків і зборів, у разі якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар