Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Згідно з абзацом другим п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Разом з тим, дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абзац третій п. 173.1 ст. 173 ПКУ).
Відповідно до п. 172.4 ст. 172 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ:
- нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;
- при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;
- якщо при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Водночас відповідно до абзацу другого п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі продажу об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу об’єктів рухомого майна.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Отже, нотаріус / юридична особа – посередник надає вищевказану інформацію контролюючим органам шляхом заповнення відповідних граф додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, де, зокрема, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітній місяць) дохід фізичної особи відповідно до ознаки доходу згідно з додатком 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку.
Таким чином, якщо у договорі купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта та його оціночна вартість, нотаріус у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає суму доходу платника податку, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів. У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи цей посередник у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає дохід від такого продажу, також, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі – продажу, але не нижче оціночної вартості.
У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою – посередником відображається сума доходу платника зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа отримала ППР, але змінила місце проживання
та подала до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР:
куди сплатити ПДФО у вигляді МПЗ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
Визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб ( абзац перший п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним (абзац п’ятий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (абзац восьмий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок (абзац дев’ятий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Платник податку, який отримав ППР з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному ППР суму ПДФО протягом 60 днів з дня вручення ППР (абзац перший п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Враховуючи вищезазначене, у разі зміни фізичною особою місця проживання та подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 5ДР після отримання ППР, сума податкового зобов’язання з ПДФО у вигляді МПЗ сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок, за банківськими реквізитами, зазначеними в ППР.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як оподатковується дохід, отриманий від першого продажу земельної ділянки, яка набута у спадщину, але перевищує норми безоплатної передачі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Пунктом 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) залежно від її призначення.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Частиною першою ст. 121 ЗКУ встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності, зокрема, в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац перший п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.
Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Тобто, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року отриманої у спадщину земельної ділянки, площа якої не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 ЗКУ.
Разом з тим, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – резидентом від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельної ділянки, що перевищує норми безоплатної передачі), включається у повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Заходи органу стягнення спрямовані на погашення боргу:
- вручення податкової вимоги;
- прийняття рішення про податкову заставу та опис майна боржника у податкову заставу та реєстрація відомостей про обтяження у відповідних державних реєстрах.
Якщо борг самостійно погашено платником:
- податкова вимога відкликається;
- рішення про опис майна у податкову заставу втрачає правову силу;
- майно платника звільняється від податкової застави.
При цьому, не відбувається:
- передача матеріалів до суду щодо стягнення податкового боргу;
- набрання рішення суду законної сили;
- отримання виконавчого документа;
- направлення виконавчого документа до державної виконавчої служби для примусового стягнення податкового боргу.
Нагадуємо, що в Електронному кабінеті платники мають можливість контролювати сплату податків, зборів та платежів, а отже і своєчасно отримати інформацію у разі виникнення податкового боргу.
Довідково: п. 87.11ст. 87 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня 2026 року до спеціального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 1 218,8 млн грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з першим місяцем 2025 року це майже на 240,3 млн грн, або на 24,6 відс., більше.
Звертаємо увагу, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом першого місяця 2026 року збір податкових платежів до загального фонду державного бюджету склав понад 4 138,3 млн гривень. Порівняно з січнем минулого року надходження зросли майже на 431,1 млн грн, або на 11,6 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Висловлюємо вдячність кожному за важливий внесок у економічну стійкість нашої держави», – акцентував Юрій Павлютін.
Повідомляємо, що для виконання платниками своїх обов’язків податкова служба продовжує прямі комунікації з бізнесом і громадськістю. Інформаційна допомога суб’єктам господарювання – це пріоритетний напрямок роботи податківців.
Офіс податкових консультантів (Офіс) – комфортний формат взаємодії, за допомогою якого суб’єкт звернень отримує зрозумілі роз’яснення з податкових питань, якщо вони виникають під час проведення діяльності.
Нагадуємо, що на Дніпропетровщині Офіс розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн – пт з 08 год 30 хв по 17 год 00 хв, обідня перерва з 12 год 30 хв по 13 год 00 хв), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (номер телефону для запису (056) 374 31 18).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Черговий діалог податкової Дніпропетровщини, обласної державної адміністрації з територіальними громадами регіону відбувся у розширеному форматі.
«Приємно відзначити, що наші зустрічі набирають масштабності. До обговорення актуальних питань долучилися представники Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, амбасадори безбар’єрності при податковій службі регіону. Вони забезпечують не тільки ефективний громадський контроль та зворотний зв’язок, а й долучаються до заходів, спрямованих на забезпечення реалізації політики безбар'єрності. Також до розмови з громадами приєднався Дніпропетровський обласний центр зайнятості, з якими ми спільно працюємо над питаннями легальної зайнятості, підтримки роботодавців та податкового супроводу грантоотримувачів», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Така синхронізація зусиль різних гілок влади та громадськості направлена на підтримку міст, селищ та сіл не тільки у питаннях напрацювання механізмів вчасного виконання податкових зобов’язань, а й підвищення результативності реалізації державних програм.
Дискусійний майданчик об’єднав всі 86 громад області. На порядку денному – питання податкового боргу, звірки нарахованого земельного податку з фізичних осіб, нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, податкового контролю та сучасних цифрових сервісів.
По кожному зверненню податківці надали представникам територіальних громад вичерпні відповіді та детальну інформацію, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.
Окремо зупинилися на питанні штучного розподілу бізнесу. Протягом грудня 2025 року та січня – лютого цього року, завдяки вжитим податковою службою Дніпропетровщини заходам, 11 торгівельних мереж фуд-рітейлу області відмовилися від «дроблення» бізнесу та почали здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування.
Податківці звернулися до громад провести роз’яснювальну роботу, якщо факти «дроблення» бізнесу мають місце на їхніх територіях.
У ході діалогу приділено увагу також детінізації ринку праці. Наголошувалося, що тіньова зайнятість створює нерівні умови для бізнесу та позбавляє соціальних гарантій працюючих.
Йшла мова і про створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.
Окрім того, заступниця директора обласного центру зайнятості Олена Голенко презентувала громадам розширені можливості державної грантової програми «Власна справа».
Юрій Павлютін зазначив, що у кожній громаді є ті, хто може скористатися державною підтримкою, розпочати власну справу та створювати нові робочі місця. Особливу увагу акцентував на донесенні важливої інформації ветеранам та внутрішньо переміщеним особам.
У ході заходу податківці також акцентували увагу на впровадження реформ та управління змінами у межах Національної стратегії доходів, цифрові сервіси ДПС, зокрема «TAX Control», Деклараційну кампанію – 2026 та інше.
Представникам місцевого самоврядування нагадали про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні форми комунікацій з платниками.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/986062.html повідомила.
За січень 2026 року бюджет отримав понад 1,7 млрд грн податку на нерухомість. Це на 16% більше, ніж у січні минулого року.
Цьогоріч свій внесок у розвиток громад зробили понад 131 тис. власників нерухомості. Найактивнішими у сплаті виявилися жителі столиці та великих областей:
- Київ – 382,1 млн грн;
- Київська область – 166,7 млн грн;
- Львівська область – 165,4 млн грн;
- Дніпропетровська область¬ –164,9 млн грн.
Податок сплачується власниками житлової та нежитлової нерухомості, якщо площа об’єкта перевищує такі норми:
- Квартири: понад 60 кв. м.
- Будинки: понад 120 кв. м.
- Різні типи житлової нерухомості (якщо у власності і квартира, і будинок): понад 180 кв. м.
Важливо: Податок нараховується лише на ту площу, що перевищує вищезгадані ліміти.
Ставку податку (до 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м) встановлюють місцеві органи влади, тому в різних громадах суми можуть відрізнятися.
Повідомлення про необхідність сплати податку надсилає ДПС.
На що звернути увагу при отриманні податкового повідомлення-рішення та як провести звірку читайте за посиланням:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома таке.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельної ділянки подається платниками до контролюючого органу у двох випадках.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, витяг із технічної документації про НГО подається:
- при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю)
- у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Водночас власники або користувачі земельних ділянок можуть отримувати витяги з НГО необмежену кількість разів. Проте для визначення податкового зобов’язання з плати за землю застосовуються лише ті показники, які набрали чинності в установленому порядку.
Коли нова НГО впливає на суму податку?
Нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовуються для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.
Набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано в статті 271 Кодексу.
Органи місцевого самоврядування:
- приймають рішення про встановлення або оновлення НГО;
- оприлюднюють його до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування нової оцінки.
Якщо рішення оприлюднено пізніше, воно застосовується не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Винятки із загального правила
Положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад щодо:
- НГО земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду;
- земель, НГО яких раніше не проводилась або не була затверджена належним чином, за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір НГО відповідної площі ріллі по області.
У таких випадках рішення ради:
- оприлюднюється не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення;
- застосовується з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття.
Поширена помилка платників
Платники отримують і застосовують витяги про нормативну грошову оцінку землі за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року, навіть якщо після 2021 року орган місцевого самоврядування не приймав і не оприлюднював рішення про затвердження нової технічної документації з НГО для цих земель.
Таке застосування може призвести як до заниження, так і до завищення податкових зобов’язань.
Водночас пункт 4 постанови № 1147 передбачає: технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена раніше (до набрання чинності новою Методикою) з урахуванням вимог статті 271 Податкового кодексу України, залишається чинною до моменту, коли почне застосовуватися рішення відповідної ради про затвердження нової технічної документації.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/986163.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Пенсійним фондом України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар