Блог

Федоренко

ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон за участі понад 2-х тисяч ризикових компаній

03.06.2026 13:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Такі дані ДПС отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 – І квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.
Переважна кількість операцій – вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній – імпорт товарів на понад 18 млрд грн.
Більшість компаній-порушників зосереджені у 7 регіонах України: Одещина, Київ, Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина, Київщина, Запорізька область. Загалом на ці регіони припадає 73 % усіх порушників і 78 % загального обсягу таких операцій.
«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили 7 фізосіб, кожен з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7 тисяч суб’єктів господарювання», – сказала вона.
Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб – десять і більше таких компаній, 245 осіб – дві і більше компанії-порушники.
Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників.
Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них з мільярдними операціями.
«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб'єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку – за її результатами у сфері ЗЕД нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства», – додала Леся Карнаух.
Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства.
Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1016811.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Стратегічні цілі Національної стратегії доходів

02.06.2026 10:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів України до 2030 року (далі – НСД) – це дорожня карта реформування, зокрема податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.

Досягнення мети НСД передбачається за такими стратегічними цілями:
▪ забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
▪ забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов'язань України в частині митної і податкової політики та адміністрування;
▪ зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
▪ підвищення рівня дотримання податкового та митного законодавства платниками податків та контролюючими органами;
▪ створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового та митного адміністрування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування, може надіслати заяву про видачу довідки про доходи через Електронний кабінет

02.06.2026 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізична особа – підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, має можливість надіслати до контролюючого органу в електронному вигляді лист, який містить Заяву довільної форми.
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
код ДПІ, до якого відправляється лист;
тип документа;
тематика звернення;
короткий зміст листа;
сканований документ, який необхідно завантажити (файл у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ).
Протягом одного робочого дня після надсилання відповідної заяви її автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації заяви в органі ДПС, до якого дана заява направлена. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Довідка про доходи довільної форми протягом 10 календарних днів з дня отримання контролюючим органом Заяви надсилається поштою або отримується безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано Заяву (у разі зазначення такого способу отримання).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В який термін контролюючий орган надає на звернення (запит) платника копії ППР(податкових вимог, актів камеральних перевірок,

02.06.2026 10:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється, зокрема, Законами України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) та від 13 січня 2011 року № 2939 «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939).
Згідно з ст. 1 Закону № 393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Частиною першою ст. 19 Закону № 2939 визначено, що запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається (п. 2 частина перша ст. 10 Закону № 2939).
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п. 1 частина третя ст. 10 Закону № 2939).
Відповідно до частини першої ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з частиною другою ст. 21 Закону № 2939 у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Враховуючи зазначене, термін надання відповіді контролюючим органом залежить від обраної платником податків форми звернення (заяви, клопотання, запиту на інформацію) щодо надання копій податкових повідомлень – рішень або податкових вимог, актів камеральних перевірок, листів або інших документів як надісланих суб’єкту господарювання, так і вручених йому особисто або його представнику.
При цьому відповідь на такі звернення (запити тощо) надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можуть контролюючі органи надавати третім особам інформацію стосовно суб’єктів господарювання та фізичних осіб?

02.06.2026 10:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контролюючі органи згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Згідно з нормами ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних надання контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування звітності у розрізі платників податків протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з Законом України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39755

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інтернет-торгівля: ведення прозорої господарської діяльності – запорука формування міцної ділової репутації

02.06.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Сьогодні у мережі «Інтернет» можна придбати будь-який товар або замовити будь-яку послугу. Однаково продаються товари як оптом, так і у роздріб, зникає географічна прив’язаність до місця реалізації продукції.

Оnline-торгівля активно розвивається. Інтернет-торгівля представляє собою сучасну дистанційну торгівельну мережу, яка є суттєвим доповненням традиційної торгівлі.

При цьому, застосування РРО/ПРРО у разі здійснення вищезазначеної діяльності забезпечує чесну конкуренцію і захист прав споживача.

Акцентуємо увагу, що дотримання платниками вимог чинного законодавства є ознакою ведення чесного і прозорого бізнесу. Адже високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання своїх обов’язків платниками податків забезпечує важливу фінансову підтримку економіки держави.

Наголошуємо, що неухильне дотримання підприємцями законодавчих норм, пов’язане із поповненням бюджетів, – це не тільки відповідальність платника, а й запорука формування міцної ділової репутації суб’єкта господарювання, відсутність порушень та незастосування фінансових санкцій.

Підкреслюємо, що фіскалізація готівкових операцій – індикатор чесного бізнесу! А фіскальний чек – дієвий механізм боротьби проти «тіньової» економіки!

Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями), який визначає правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам податку на прибуток про деякі особливості заповнення податкової декларації

02.06.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Таблиця 6 додатка БД до Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємств (далі – Декларація) заповнюється незалежно від того чи перевищує / не перевищує загальна вартість безоплатно переданих військовим частинам товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.
Показник рядка 6.1 графи 7 таблиці 6 додатка БД до Декларації враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, та відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.
При цьому таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються.
Сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету за операціями з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг підприємствам, установам, організаціям, визначеним, зокрема, п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є пільгою (код пільги згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – 11020399).
Сума пільги, передбачена п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:
1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до пункту 1 – розрахунок відповідно до пункту 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.
Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.
Якщо за результатами проведеного розрахунку сума пільги відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дорівнює нуль гривень, Додаток ПП подавати не потрібно.
У такому випадку згідно з абзацом другим п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати доповнення до Декларації з поясненням причин неподання Додатка ПП, зокрема, у зв’язку з відсутністю використання пільги, яка за результатами проведеного розрахунку дорівнює нуль гривень. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44436

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про застосування базового звітного періоду платниками, які перейшли у середині року на загальну систему оподаткування за певних

02.06.2026 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який базовий звітний період зобов’язаний застосовувати у податковому (звітному) році платник податку на прибуток підприємств, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, якщо його сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повідомляє.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;
е) юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Отже, платник податку на прибуток, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, та у якого сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повинен застосовувати у податковому (звітному) році квартальний базовий звітний період, оскільки річний дохід за попередній календарний рік (включаючи період перебування на спрощеній системі), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), перевищує 40 млн гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості з податкових платежів?

02.06.2026 10:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Через Електронний кабінет можна надіслати повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-

02.06.2026 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (із змінами і доповненнями):
повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (API);
у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами та доповненнями).
Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001005» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «F3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
У запропонованих формах Повідомлень необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати до контролюючого органу.
Додатково інформуємо, що Повідомлення приймається ДПС спільно з Пенсійним фондом України. Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, який формує та веде Пенсійний фонд України. Після отримання від Пенсійного фонду України інформації про результат обробки Повідомлення платнику надсилається друга квитанція.
Переглянути квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можливо у вкладці «Квитанції» режиму «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19598. Попередня cторінка | Сторінка 160 з 1960 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua