05:45
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
19.02.2026 12:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок на прибуток підприємств при отриманні доходів (прибутків):
- від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів;
- від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку.
Відповідні зміни передбачені Законом України № 4577.
Доходи (прибутки) розраховуються за правилами бухгалтерського обліку.
При отриманні таких доходів (прибутків) платники мають право подати до 06 квітня 2026 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік та/або 2023 рік, та/або 2024 рік, та/або 2025 рік, та сплатити податок на прибуток підприємств у порядку та розмірах, встановлених ПКУ – протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом № 4577, який набрав чинності 05 жовтня 2025 року.
Розглянемо питання:
Як юридичній особі – платнику єдиного податку четвертої групи задекларувати доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку.
І як відобразити ці доходи (прибутки) та нарахувати податок на прибуток підприємств у деклараціях за 2022 – 2025 роки, щоб скористатися правом, передбаченим пунктом 14 підрозділу 8 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ.
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи має право задекларувати зазначені доходи (прибутки) та подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік та/або 2023 рік, та/або 2024 рік, та/або 2025 рік.
Термін для подання таких декларацій та сплати податку на прибуток підприємств спливає 06 квітня 2026 року (понеділок), оскільки Закон № 4577 набрав чинності 05 жовтня 2025 року.
Для декларування податку на прибуток підприємств рекомендується використовувати чинну на дату подання форму декларації та подавати її разом з річною фінансовою звітністю за відповідний звітний рік.
При складанні Декларації рекомендуємо відображати відповідні показники та відомості у такому порядку:
у рядку 10 «Особливі відмітки» Декларації проставляється відмітка у рядку «суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування»;
у рядку 01 Декларації – сума річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку. При цьому до нього включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункт 134.1.1 пункту 134 статті 34 ПКУ);
у рядку 02 Декларації – сума доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованих за правилами бухгалтерського обліку;
у рядку 03 РІ Декларації – сума доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Крім цього, для визначення цього показника платники мають скласти та подати у складі Декларації:
Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – Додаток РІ);
Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – Додаток ЦП);
у рядку 04 Декларації зазначається об’єкт оподаткування, що дорівнює підсумку показників рядків 02 та 03 РІ Декларації;
у рядку 06 Декларації визначається сума податку на прибуток (показник рядка 04 Декларації х 18 (базова ставка податку) / 100);
у рядку 17 Декларації зазначається податок на прибуток за звітний (податковий) період (рік);
у рядку 19 Декларації зазначається нарахований податок на прибуток, що дорівнює показнику рядка 17 Декларації.
У таблиці «Наявність додатків прим. 13» Декларації проставляються позначки «+» у відповідних клітинках «РІ», «ЦП», «ФЗ прим. 15» щодо подання у складі Декларації Додатка РІ, Додатка ЦП та фінансової звітності, складеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (проставляється позначка «НП(С)БО») або міжнародних стандартів фінансової звітності (проставляється позначка «МСФЗ»).
У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності прим. 15» Декларації у відповідних клітинках проставляються позначки «+» щодо поданих разом з Декларацією форм фінансової звітності за відповідний звітний рік.
У таблиці «Наявність доповнення прим. 18» Декларації проставляється позначка про надання доповнення, в якому платником пояснюється невідповідність показника, зазначеного у рядку 02 Декларації щодо суми доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та показника фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності.
Щодо складання додатків РІ та ЦП до Декларації
Додаток ЦП має складатися платниками єдиного податку четвертої групи – юридичними особами для відображення доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, із зазначенням відповідних показників:
у рядку 01 Додатка ЦП відображається дохід від продажу та інших способів відчуження цінних паперів, із розшифровкою таких доходів за видами цінних паперів у рядках 01.1 – 01.11 Додатка ЦП;
у рядку 02 Додатка ЦП відображаються витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів, та розшифровкою за видами цінних паперів у рядках 02.1 – 02.11 Додатка ЦП;
у рядку 4.1.4 РІ Додатка ЦП зазначається фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (зазначається позитивне значення (рядок 01 – рядок 02)). Показник рядка 4.1.4 РІ Додатка ЦП переноситься в рядок 4.1.4 ЦП Додатка РІ.
При цьому рядки 01.12 ТЦ, 01.13, 02.12 ТЦ, 02.13, 03, 4.1.3 РІ, 4.1.3.1, 4.1.3.2, 04 Додатка ЦП не заповнюються.
Додаток РІ складається з метою перенесення до рядка 03 РІ Декларації показника щодо отриманих доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а саме:
у рядку 4.1.4 ЦП Додатка РІ зазначається фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів, що дорівнює показнику рядка 4.1.4 РІ Додатка ЦП;
у рядках 01 та 03 Додатка РІ також зазначається сума, що дорівнює показнику рядка 4.1.4 ЦП Додатка РІ.
Значення рядка 03 Додатка РІ переноситься до рядка 03 РІ Декларації.
Більше про податок на прибуток підприємств для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи – за посиланням - https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/979443.html.
Довідково:
ПКУ – Податковий кодекс України;
Закон № 4577 – Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу»;
Декларація – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101) зі змінами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За яких умов можна в автоматичному режимі отримати ліцензію
19.02.2026 12:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) запроваджено надання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 47 Закону № 3817 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх таких умов:
1) обов’язкова реєстрація або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які буде здійснюватися відповідний вид господарської діяльності, згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 ПКУ;
2) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;
3) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (зі змінами та доповненнями), резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» (зі змінами та доповненнями);
4) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців;
5) відсутність податкового боргу із сплати акцизного податку та заборгованості із сплати штрафних санкцій, застосованих податковими органами відповідно до Закону № 3817;
6) електронна ідентифікація суб’єкта господарювання онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами і доповненями);
7) відсутність на дату подання заяви в автоматичному режимі про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, факту припинення протягом останніх 12 місяців за рішенням податкового органу дії ліцензії на право провадження того самого виду господарської діяльності за тим самим місцем провадження діяльності, яка надавалася такому заявнику (крім припинення дії ліцензії за заявою такого суб’єкта господарювання) або іншому суб’єкту господарювання (крім припинення дії ліцензії з підстав, визначених підпунктами 1 – 4 і 7 частини другої статті 46 Закону № 3817).
Для отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності суб’єкт господарювання подає заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.
Обробка інформації, зазначеної в заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, а також перевірка відповідності суб’єкта господарювання умовам, визначеним частиною першою статті 47 Закону № 3817, здійснюються програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також з використанням інформації державних електронних інформаційних ресурсів (реєстрів) в автоматичному режимі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
МПЗ: що врахувати при розрахунку і декларуванні юридичним особам
19.02.2026 12:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України ( далі – ПКУ).
Відповідно до пункту 297¹.1 статті 297¹ ПКУ, юридичні особи – платники єдиного податку, які володіють або користуються сільськогосподарськими землями, зобов’язані подавати податкову декларацію з додатком, у якому здійснюється розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік.
Згідно з пунктом 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), мінімальна сума МПЗ, визначена за підпунктами 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ ПКУ, не може бути меншою за 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, де частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
При цьому тривалість фактичного володіння або користування земельною ділянкою не впливає на встановлений мінімум.
Міністерство фінансів України висловило позицію, яка полягає в тому, що при переході права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:
для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);
для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку;
та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 МПЗ.
Разом з тим, дія пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Форма податкової декларації платника єдиного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» (Додаток) з урахуванням положень пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи/рядки Додатка не заповнюються через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи/рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:
у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 4 – частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;
у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
У графі 6 – частка ріллі орендованої земель у відсотках;
графі 7 – нормативна грошова оцінка (НГО) з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0, 057;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.
Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з І гектара становить менше суми, визначеної пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за формулою:
МПЗ = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс;
МПЗ = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для інших земельних ділянок.
Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка мають право надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Е-кабінет: платник може надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами і у разі, якщо розмір файлу у фо
19.02.2026 12:46
Е-кабінет: платник може надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами і у разі, якщо розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження 5 МБ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Підпунктом 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПКУ визначено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ встановлено термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби (далі – ДПС), повинен містити:
номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
інформацію, що запитується органом ДПС.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет (Е-кабінет) забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі шляхом забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.
У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Звільнення від ПДВ імпорту обладнання енергетиків продовжено
19.02.2026 12:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до 01.01.2029 продовжено звільнення від ПДВ імпорту обладнання енергетиків.
Вказані зміни внесено Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» .
Зазначені пільги визначені п. 87 прим.1 та 88 прим.1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України.
Так, до 01.01.2029 звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9 прим.36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (електрогенераторні установки, електродвигуни змінного струму, газові турбіни тощо).
Також до 01.01.2029 звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначається Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Скасовано пільгу із сплати ПДВ для ввезення транспорту з електродвигунами
19.02.2026 12:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» скасовано пільгу з ПДВ для транспорту з електродвигунами з 01.01.2026 року.
Так, відповідно до Закону № 4698 скасовано п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, яким передбачалось, що тимчасово, до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості оподаткування ПДФО доходу у вигляді прибутку контрольованої іноземної компанії, який отриманий контролюючою особою –
19.02.2026 12:45
Особливості оподаткування ПДФО доходу у вигляді прибутку контрольованої іноземної компанії, який отриманий контролюючою особою – ФО у вигляді дивідендів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (далі – контролююча особа) (п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії, зокрема, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Так, п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Згідно з п.п. 170.13.2 п. 170.3 ст. 170 ПКУ у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.). При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 170.13.2.1 п.п 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в Декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в Декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.). Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу Декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в Декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із Декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
Згідно з п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:
отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою 9 відс., визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Водночас, п.п. 1 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який термін сплати єдиного внеску роботодавцями?
19.02.2026 12:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що термін сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахована після звільнення з роботи), сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати.
Звертаємо увагу, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Довідково:
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 9зі змінами та доповненнями);
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий календар на 20 лютого 2026 року
19.02.2026 12:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
20 лютого 2026 року, п’ятниця,
▼ останній день подання:
► за січень 2026 року:
- декларації з акцизного податку;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску податковими агентами та платниками єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску);
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2026 рік;
- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим.1 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України у разі неподання податкової декларації на 2026 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
▪ рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
▪ рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
▪ рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
▪ рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
► на 2026 рік:
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим.1 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України;
- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- податкової декларації з транспортного податку;
► податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (юридичними особами на 2026 рік та фізичними особами – підприємцями, в якій зазначаються нарахування податкового зобов’язання з єдиного податку за 2025 рік із розрахунком авансових внесків з єдиного податку на 2026 рік);
▼ останній день сплати:
► за ІV квартал 2025 року:
- єдиного податку фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи за результатами поданих декларацій;
► за січень 2026 року:
- єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників, крім гірничих підприємств;
► за лютий 2026 року:
- авансового внеску з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- авансового внеску з єдиного податку платниками єдиного податку першої та другої груп;
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів юридичні особи – платники збору для місця для паркування транспортних засобів спрямували
19.02.2026 12:42
Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів юридичні особи –
платники збору для місця для паркування транспортних засобів
спрямували понад 3,0 млн гривень
У січні 2026 року від юридичних осіб внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 3,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
