В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) в центрах обслуговування платників податків (ЦОП) забезпечено встановлення моніторів, які в часи обслуговування платників податків використовуються для відображення черги та іншої важливої інформації, та на яких, у т. ч., розміщуються інформаційні матеріали з сурдоперекладом (жестовою мовою) для осіб з порушенням слуху.
Крім того, для зручності відвідувачів ЦОПів ГУ ДПС, здійснено виготовлення тактильних табличок із шрифтом Брайля.
Вищезазначені таблички введені в експлуатацію та встановлені на всіх адміністративних будівлях ДПІ, в яких розташовані ЦОПи.
Також на вхідних прозорих дверях кожного ЦОПу встановлені контрольні позначки (сигнальні стрічки та кола).
Інклюзія – це про повагу до різноманітності та суспільство, де кожен почувається прийнятим.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Подача будь-якої звітності за будь-який період в електронному вигляді можлива!
Для цього потрібен кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП)!
Ви можете подати звітність онлайн з будь-якої країни світу, якщо у вас є КЕП, який ви згенерували у відокремлених пунктах реєстрації (далі – ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).
Повідомляємо, що на території Дніпропетровської області ВПР розташовані за адресами:
- м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95А, каб. 17 ((056) 374-31-78);
- м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, 25, вікна №№ 21, 22 ( (0562)36-96-59);
- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4А, каб.102 ((056) 477-99-53);
- м. Кам’янське, вул. Медична, 9, каб. 101( (056) 370-10-41);
- м. Самар, вул. О.Цокура, 30, каб. 110 ((056) 370-10-42);
- м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14а, каб. 505 ((056) 370-10-43);
- м. Нікополь, просп. Трубників, 27, каб. 102 ((056) 370-10-46)
Для ознайомлення користувачів з наданням кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) функціонує сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua, на якому можна отримати детальну інформацію щодо отримання ЕДП, розміщення ВПР та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.
Отже, якщо ви держслужбовець, підприємець, громадянин чи юридична особа і вам потрібно подати звіт, розрахунок чи декларацію, запрошуємо отримати ЕДП у наших ВПР.
Вчасно подана звітність – це робота у правовому полі і запорука уникнення штрафів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи оподатковуються ПДФО доходи, отримані громадянином іноземної держави, який одночасно є фізичною особоюО, зареєстрованою в Україні як суб’єкт підприємницької діяльності (ФОП), у вигляді: грошових коштів або фінансових активів, отриманих в дарунок та спадщину від матері – громадянки та податкового резидента іноземної держави; доходу від першого продажу нерухомого майна протягом календарного року, розташованого на території іноземної держави, яке отримане у спадщину або перебувало у власності менше трьох років, повідомляє.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) є, зокрема:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи які з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента України визначено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого:
фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній із держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днем приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи викладене, реєстрація особи суб’єктом підприємницької діяльності є достатньою умовою для визначення такої особи резидентом України.
Дохід із джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, у тому числі проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщина, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, у тому числі рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, доходи, отримані з джерел за межами України, зокрема грошові кошти або фінансові активи, отримані в дарунок від матері; грошові кошти або активи, отримані у спадщину від матері; від продажу нерухомого майна, розташованого за межами території України – є для цілей оподаткування іноземним доходом.
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім окремих видів доходів, встановлених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (тобто платників податку – фізичних осіб), об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, передбачені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток ЄСВ1 у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не заповнюють та не подають.
Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначають базу нарахування єдиного внеску за такі місяці та подають Додаток ЄСВ1 у складі Декларації. При цьому, самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема, резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами) (далі – Декларація), додаток ЄСВ1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» далі – Додаток ЄСВ1).
При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток ЄСВ1 до Декларації не заповнюють та не подають.
Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то ФОП на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначають базу нарахування єдиного внеску за такі місяці та подають Додаток ЄСВ1 у складі Декларації. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464, та не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому, в табличній частині Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в Декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 – сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» (у разі відсутності доходу проставляється самостійно визначена сума, яка не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464 та не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом), у графі 5 – розмір єдиного внеску у відс. – «22,00», у графі 6 – сума нарахованого єдиного внеску проставляється сума нарахованого єдиного внеску (графа 4 х графа 5).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків, зокрема, зобов’язані:
вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством тощо.
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Частиною першою ст. 13 Закону № 265 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (зі змінами) затверджено вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування та вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування (далі – Вимоги).
Згідно зазначених Вимог, РРО повинен формувати періодичні звіти фіскальної пам’яті за будь-який відрізок часу з початку його експлуатації, а ПРРО повинен забезпечувати створення та друкування (за потреби) періодичного звіту за будь-який період з початку його застосування.
Враховуючи вищезазначене, кожен суб’єкт господарювання має можливість самостійно визначати обсяг торгової виручки (виторгу) та доходу, отриманого ним під час ведення господарської діяльності із застосуванням РРО/ПРРО, в тому числі за місяць чи інший необхідний йому період.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (зі змінами) (далі – Порядок № 1588), відповідно до п. 10.13 розд. X якого, платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
З огляду на вищезазначене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
При цьому Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу – «127».
Враховуючи викладене, дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2029 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ).
При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8502 31 00 00, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) – це електронний сервіс, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо. Е-кабінет працює 24/7 і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.
З метою побудови сучасної ефективної податкової системи України Е-кабінет забезпечує реалізацію наступних завдань Національної стратегії доходів (НСД):
- спрощення комунікації між платниками та контролюючими органами: Е-кабінет надає платникам можливість виконувати свої податкові зобов’язання дистанційно, що робить контакт з податковою службою максимально комфортним, прозорим та ефективним;
- зменшення адміністративного навантаження: завдяки Електронному кабінету у платників значно скорочується час на подання документів та отримання необхідної інформації, зменшуються витрати на ведення бухгалтерського обліку, мінімізується паперова робота;
- підвищення ефективності адміністрування: функціонал Е-кабінету надає можливість автоматизувати низку процесів, пов’язаних з обліком, поданням звітності, сплатою податків, аналізом даних тощо;
- підвищення податкової дисципліни: завдяки доступності інформації і спрощенню процедур бухгалтерського та податкового обліку Е-кабінет сприяє добровільній сплаті податків та зниженню рівня ухилення від оподаткування;
- інтеграція з іншими державними сервісами: Е-кабінет є частиною загальної цифровізації держави, інтегруючись, зокрема, з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг «Дія», що дозволяє фізичним особам отримувати комплексні послуги.
Отже, за допомогою Е-кабінету платник має можливість у комфортних умовах подати звітність, зареєструвати податкові і акцизні накладні, листуватись з податковою, переглядати стан розрахунків з бюджетом, отримувати відомості з реєстрів тощо.
Крім того, за допомогою Е-кабінету громадяни можуть дистанційно подати заяву для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО), а також внести зміни до ДРФО, отримати відомості про доходи, перевірити стан розрахунків з бюджетом, сплатити податки та інше.
Е-кабінет – це зручна оперативна та безпечна онлайн-взаємодія з податковою службою.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) (із змінами і доповненнями).
Пунктом 28 Порядку № 408 визначено, що обсяги ввезеного на митну територію України пального в СЕАРП та СЕ:
зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників акцизного податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711;
розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником акцизного податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних / акцизних складів.
Ведення обліку обсягів пального у СЕАРП та СЕ здійснюється ДПС.
Відповідно до п. 32 Порядку № 408 ДПС в СЕАРП та СЕ автоматично відкриває платникам акцизного податку облікові картки, в яких, зокрема, ведеться облік:
обсягів залишків, зокрема, пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711, які обчислюються за формулою, визначеною в п. 232.3 ст. 232 ПКУ;
сум залишків коштів, перерахованих платником акцизного податку на електронний рахунок з рахунка платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг з урахуванням суми овердрафту, визначеного п. 39 Порядку № 408, що дає право на реєстрацію заявок на поповнення обсягів залишків пального, на які платник акцизного податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних.
Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ст. 260 МКУ якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до ст. 3 прим. 1 МКУ, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ).
Отже, обсяг ввезеного на митну територію України пального, за який сплачено акцизний податок, автоматично вноситься до облікової картки платника в СЕАРП та СЕ відповідно до оформленої належним чином митної декларації (у т. ч. тимчасової). При цьому особа, яка ввозить на митну територію України пальне, має бути зареєстрована платником акцизного податку в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр). Не передбачено внесення до СЕАРП та СЕ обсягу ввезеного на митну територію України пального особою, яка не зареєстрована в Реєстрі платником акцизного податку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий