16:11
Про підстави для припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами
20.10.2025 12:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Частиною другою ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) встановлено, що підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах є:
1) заява ліцензіата про припинення дії ліцензії;
2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) даних про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) (у тому числі припинення юридичної особи/припинення підприємницької діяльності ФОП, уповноваженої на ведення обліку результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи), крім випадків перетворення державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, – з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності ФОП;
3) припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності;
4) зняття з обліку в податковому органі договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр), та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у такому реєстрі, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад);
6) отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
7) несплата чергового платежу за ліцензію;
8) факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесено до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб;
9) факт незаконної відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (крім випадків відмови з підстав, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами) (далі – ПКУ) як дозволені), у тому числі до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу, зафіксований контролюючим органом в акті, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, складеному відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПКУ;
10) факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки або у залученні повноважних осіб платника податків для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється, зафіксований контролюючим органом в акті такої перевірки;
11) факт незаконного використання імпортером підакцизної продукції марок акцизного податку, зокрема марок, які не отримував такий імпортер, марок, виведених з обігу, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
12) факт реалізації ліцензіатом алкогольних напоїв, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наклеєних марок акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, коли маркування марками акцизного податку таких товарів (продукції) не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом), встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
13) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – зберігання, реалізації необлікованих у такого ліцензіата алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо обсяг/об’єм необлікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перевищує 0,5 відсотка обсягу/об’єму проданих за попередню добу, за даними усіх реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), наявних у такому місці роздрібної торгівлі, алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно;
14) факт переміщення ліцензіатом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах поза митним контролем, крім випадку, якщо на дату переміщення поза митним контролем такі товари (продукція) були непридатними до споживання (з причин спливу строку придатності до споживання, невідповідності законодавству України про безпечність та якість таких товарів), встановлений у рішенні суду, яке набрало законної сили;
15) факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах через РРО, ПРРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі, або без застосування РРО, ПРРО, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
16) факт відсутності трьох і більше розрахункових документів у вигляді фіскальних касових чеків, що підтверджують продаж підакцизних товарів (продукції), які були видані покупцям протягом періоду, що перевіряється, у фіскальній пам’яті РРО чи в пам’яті модемів, які до них приєднані, або факт відсутності даних про такі розрахункові документи на фіскальному сервері центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, для ПРРО, встановлений контролюючим органом під час фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків та зафіксований в акті такої перевірки;
17) рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене в дію Указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами) (далі – Закон № 1644);
18) наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (із змінами), резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» (із змінами);
19) наявність інформації про:
- припинення дії договору про управління активами відповідно до ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (із змінами);
- повернення та/або продаж чи інше відчуження об’єктів нерухомого майна, отриманого у господарське відання та/або в управління згідно із законами України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами), від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами), від 03 березня 2022 року № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (із змінами), Закону № 1644;
20) наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет;
21) факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки;
22) факт невідповідності розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.
Нормами чинного законодавства не передбачено повернення сплаченого чергового платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах у разі припинення дії такої ліцензії.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості звільнення платників єдиного податку – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від сплати земельного податку
20.10.2025 12:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Підпунктом 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про оподаткування залишків товарно-матеріальних цінностей, придбаних, але нереалізованих ФОП, після скасування реєстрації такого
20.10.2025 12:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 ПКУ.
Пунктом 164.1.3 ст. 164 ПКУ встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Разом з тим, у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п 177.6 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Враховуючи вищевикладене, залишки товарно-матеріальних цінностей, придбаних, але нереалізованих фізичною особою – підприємцем під час здійснення господарської діяльності, після скасування реєстрації такого суб’єкта господарювання залишаються у власності платника податку. При цьому вартість таких залишків не включається до доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, та загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок сплати юридичними особами ПДФО за власні або орендовані приміщення (будівлі), що знаходяться в різних регіонах України
20.10.2025 12:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якого ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами) (далі – БКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Порядок обліку платників податків і зборів у контролюючих органах регламентується наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, (із змінами).
Так, п. 7.1 розд. VII Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такої юридичної особи, незважаючи на відсутність у неї відокремлених структурних підрозділів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості заповнення податкових накладних у разі отримання компенсації орендарем вартості комунальних послуг
20.10.2025 12:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ, податок) є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 ЦКУ).
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (частина перша ст. 797 ЦКУ).
При цьому, з урахуванням вимог п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, (із змінами) при складанні податкової накладної за операціями з постачання послуг з оренди, до складу вартості якої також входять і суми компенсації комунальних послуг, енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо, у графі 2 зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, графи 4 та 5 «одиниця виміру товарів/послуг» заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної, у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО, у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
У разі якщо у графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.
Інші графи заповнюються без особливостей.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ платником, який застосовує касовий метод податкового обліку
20.10.2025 12:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами) (далі – ПКУ) визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних (ПН/РК), зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких ПН/РК у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Отже, платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ, можуть включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, якщо виконуються одночасно дві умови: здійснення оплати за товари/послуги та наявність реєстрації в ЄРПН ПН/РК.
Таким чином, якщо списання коштів з рахунку платника податку у банку в оплату за отримані товари/послуги відбулося після сплину 1 095 календарних днів з дати складання податкової накладної, то платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, вказані у такій ПН, зареєстрованій в ЄРПН, у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про право на податкову знижку
20.10.2025 12:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує громадянам про можливість скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.
Хто має право на податкову знижку?
Податкову знижку, згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України (ПКУ), можуть отримати фізичні особи – громадяни України, які:
- отримують доходи у вигляді заробітної плати, з яких утримано ПДФО;
- у звітному році фактично понесли певні витрати, визначені ПКУ.
До витрат, які включаються до податкової знижки, належать:
1. Оплата навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти.
2. Пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу.
3. Оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом.
4. Страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом.
5. Витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
6. Оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
7. Витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.
8. Витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов).
9. Витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.
Як отримати податкову знижку?
Відповідно до статті 166 ПКУ фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею мають право подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з Декларацією (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Отже, для отримання податкової знижки платник податків подає Декларацію до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До Декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Декларація подається за вибором платника в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) через Електронний кабінет платника.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 198,0 млн гривень екологічного податку
20.10.2025 12:28
Упродовж дев’яти місяців поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 198,0 млн грн екологічного податку. Це майже на 11,4 млн грн більше ніж у січні – вересні 2024 року, темп росту – 106,1 відсоток. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Екологічний податок є важливим джерелом фінансування природоохоронних заходів на державному та місцевому рівнях. Дякуємо сумлінним платникам, які відповідально ставляться до податкових зобов’язань. В умовах сьогодення ми маємо мобілізувати усі можливі ресурси для наповнення бюджетів, створенні рівних конкурентних умов для всіх платників та захисту інтересів держави», – наголосила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники Дніпропетровщини протягом 9 місяців цього року сплатили до бюджетів усіх рівнів майже 5,2 млрд грн рентної плати
20.10.2025 12:27
Актуальні питання та особливості адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – у центрі уваги онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини з платниками області.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) наголосили, що рентна плата – це внесок у збереження екосистеми. Протягом січня – вересня цього року від суб’єктів господарювання Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів загалом надійшло майже 5,2 млрд грн рентної плати, з яких майже 3,7 млрд грн – до загального фонду державного бюджету і понад 1,5 млрд грн – до місцевих скарбниць.
Під час діалогу детально розглянули умови спеціального використання лісових ресурсів. Зокрема, зупинилися на видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, відповідно до яких визначаються об’єкти оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів.
На зустрічі обговорили терміни та умови рентної плати лісокористувачами.
Фахівці ГУ ДПС акцентували увагу платників на правильному заповненні податкових декларацій з рентної плати та відповідних розрахунків з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Під час розмови учасники заходу мали можливість поставити запитання щодо застосування норм податкового законодавства і отримати компетентні відповіді.
Податківці Дніпропетровщини наголошують, що своєчасна сплата податків є запорукою фінансової стійкості держави і громад.
Системна робота податківців Дніпропетровщини, у тому числі інформаційно-роз’яснювальна, покращує фінансову дисципліну платників та сприяє збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 253 тисячі адміністративних послуг надано платникам Дніпропетровщини протягом дев’яти місяців цього року
20.10.2025 12:24
У Головному управлінні ДПС в Дніпропетровській області (ГУ ДПС) пройшла інтерактивна онлайн сесія для платників податків Дніпра.
Під час зустрічі податківці сфокусували увагу учасників заходу на адміністративних послугах податкової Дніпропетровщини.
Наразі 17 центрами обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС забезпечується надання 60 адміністративних послуг.
Протягом дев’яти місяців цього року платники Дніпропетровщини отримали 253 447 адміністративних послуг, що на 1 016 послуг більше ніж торік за такий же період.
Зокрема, фахівцями мобільного ЦОПу надано 13 047 адміністративних послуг, з яких 2 336 – під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 31 245 – інших.
Мобільним ЦОПом у центрах надання адміністративних послуг територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 21 247 осіб, ними отримано 33 686 послуг.
Податківці наголосили, що платники можуть у зручний час звернутися до ЦОПів, щоб подати податкову звітність, отримати кваліфіковану консультацію та якісні адміністративні послуги.
Робота з надання сервісних послуг є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини, а розташування ЦОПів не тільки у великих містах Дніпропетровської області надає змогу здійснювати обслуговування платників і населення також у віддалених громадах нашої області.
За результатами зустрічі платники отримали важливу інформацію про широкий спектр адміністративних та інформаційних послуг, які можна отримати у ЦОПах ГУ ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
