15:28
Леся Карнаух: Паливний ринок покращує показники податкової віддачі
08.06.2026 10:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Паливний ринок України демонструє позитивні зміни. Податкова віддача зростає, а рівень прозорості роботи учасників ринку поступово підвищується. Про це під час конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26 повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Паливний ринок поступово виходить із тіні. І це вже видно не лише за результатами перевірок, а й за цифрами надходжень до бюджету. За чотири місяці року акциз з виробленого пального перевищив планові показники – надійшло 4,7 млрд грн (103,1% плану)», – розповіла вона.
Зросли платежі з ПДВ: за січень – квітень цього року виробники пального сплатили 6,1 млрд грн. Зростає також і податкова віддача по мережах АЗС. Якщо у 2024 році показник податкової віддачі по мережах АЗС був на рівні 0,95, то у 2025 році досяг 1,06. У 2026 році за неповних п’ять місяців уже маємо 1,07.
«І це показник спільної роботи податкової та учасників ринку, які поступово підвищують рівень прозорості ведення бізнесу. Попри позитивні зміни, російська агресія має суттєвий вплив на ринок пального. Обстріли енергетичних об'єктів, пошкодження підприємств, зміна логістичних маршрутів, скорочення економічної активності в окремих регіонах – усе це впливає на споживання пального та надходження до бюджету», – додала Леся Карнаух.
Значну увагу ДПС також приділяє боротьбі з тіньовими схемами та ухиленню від сплати податків, зокрема гуртовому сегменту.
Очільниця ДПС розповіла, що через суттєве зростання обсягів постачання пального в Україну у 2026 році система управління податковими ризиками зафіксувала збільшення кількості потенційно ризикових операцій. Всі ці випадки ДПС ретельно аналізує і відпрацьовує.
Під час стрімкого нарощування обсягів торгівлі зростає ймовірність помилок або неточностей у документації та звітності. Аналітичні системи ДПС виявляють такі відхилення автоматично. І це одна з підстав проведення додаткової перевірки коректності декларування операцій.
Окремий напрям роботи – контроль за правильністю декларування прибутку підприємствами. Маємо випадки, коли окремі компанії декларують низькі фінансові результати, хоча продовжують активно працювати та інвестувати у розвиток бізнесу.
Опрацьовуємо факти, коли пальне продається за цінами, нижчими за вартість його закупівлі або доставки. Щоб унеможливити використання нелегальних схем, зокрема незаконного імпорту чи обігу так званих темних нафтопродуктів.
«Наш підхід незмінний: відкритий діалог із сумлінним бізнесом і принципова позиція щодо тих, хто намагається працювати за рахунок тіньових схем», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1018139.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи зараховуються у зменшення податку на прибуток підприємств сплачені за митним кордоном України податки?
05.06.2026 11:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відповідальним за перерахування ПДФО до бюджету є податковий агент
05.06.2026 11:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Термін, протягом якого приймається до розгляду Реєстраційна картка для отримання КЕП в КНЕДП ДПС
05.06.2026 11:17
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України необхідно, зокрема, надати заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи або Реєстраційну картку для фізичної особи (далі – Реєстраційна картка).
Формою Реєстраційної картки, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» (у редакції наказу Державної податкової служби України від 04.09.2025 № 897), передбачено, що Реєстраційна картка приймається до розгляду протягом п’яти робочих днів із дня її підписання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи потрібно суб’єкту господарювання, який придбав у виробника спирт для використання у харчовій промисловості, подавати до контр
05.06.2026 11:17
Чи потрібно суб’єкту господарювання, який придбав у виробника спирт для використання у харчовій промисловості, подавати до контролюючого органу довідку про цільове використання спирту етилового?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний податок справляється за ставкою 0 грн за 1 літр 100-відс. спирту із:
спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;
спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб’єктами господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відс. залишкового етанолу;
біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива;
спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини;
спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції;
спирту етилового-сирцю, який використовується для виробництва біоетанолу;
спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб’єкта господарювання.
До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ встановлено ставку податку 0 грн за 1 літр 100-відс. спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту.
Згідно п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю (контролюючому органу за місцем реєстрації векселедавця) довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відс. спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Міністерством фінансів України.
Отже, спирт, що використовується в харчовій промисловості не відноситься до спиртів, на які встановлено ставку акцизного податку 0 грн. за 1 літр 100-відс. спирту, та для його отримання не видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, тому суб’єкту господарювання, який придбав у виробника спирт для використання у харчовій промисловості, не потрібно подавати довідку про цільове використання спирту етилового до контролюючого органу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платник, який подає податкову декларацію з рентної плати в електронному вигляді, може також надіслати копії дозвільних документі
05.06.2026 11:14
Платник, який подає податкову декларацію з рентної плати в електронному вигляді, може також надіслати копії дозвільних документів та/або звіту про використання води
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок № 78), встановлено, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.
Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з Деклараціями до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку № 78).
Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні документи – це документи (у тому числі податкова звітність, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Форматом (стандартом) Декларації не передбачено окремого додатку, до якого прикріплюється копія сканованого документа (у форматі pdf).
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом копії дозвільних документів та/або копію електронного Звіту з відміткою про одержання (QR кодом, який сформований після прийняття Звіту) у форматі pdf (обмеження 5 МБ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Несплата авансового платежу з військового збору ФОПом – платником єдиного податку першої, другої та четвертої групи: чи нарахову
05.06.2026 11:13
Несплата авансового платежу з військового збору ФОПом – платником єдиного податку першої, другої та четвертої групи: чи нараховується пеня?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі платниками військового збору, зазначеними у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, авансових внесків з військового збору в порядку та строки, визначені п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки військового збору, визначеної п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі авансового платежу з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи, контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фізична особа може отримати з ДРФО інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період з 1998 року
05.06.2026 11:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.12.1997 № 473, який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами).
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
джерела отримання доходів;
об’єкти оподаткування;
сума нарахованих та/або отриманих доходів;
сума нарахованих та/або сплачених податків;
інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи є базою нарахування єдиного внеску сума орендної плати, що виплачується юридичною особою за договором оренди нерухомого (рухо
05.06.2026 11:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яким чином платник ПДВ може дізнатися, що він відповідає/не відповідає критеріям ризиковості платника податку?
05.06.2026 11:12
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок зупинення № 1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог п.п. «б» і «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у день прийняття такого рішення (додаток 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку»).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / Державним класифікатором / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам п. 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних / розрахунках коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН, у тому числі податкових накладних / розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній / розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у ЄРПН припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
