23:47
Леся Карнаух: Цього року українці найчастіше декларують іноземні доходи та спадщину
17.10.2025 16:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/944081.html повідомила про таке.
Цього року українці найчастіше декларують іноземні доходи та спадщину. Іноземних доходів з початку року задекларовано 36 млрд грн, доходів від успадкування чи дарування майна – 15,9 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Також найбільші суми громадяни декларували від:
- продажу об’єктів рухомого чи нерухомого майна – 7,5 млрд грн,
- інвестиційних доходів – 6,1 млрд грн,
- інших оподатковуваних доходів – 4,8 млрд грн,
- доходів від здавання майна в оренду – 3,7 млрд гривень.
За 9 місяців громадяни подали понад 226 тис. декларацій про майновий стан і доходи.
Рекордну суму – понад 2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначено до сплати мешканцем Києва.
Щорічне збільшення кількості українців свідчить про зростання культури прозорого декларування. Бо йдеться насамперед не просто про чергову обовʼязкову процедуру, а про відповідальність та довіру.
Детальніше про процес подання декларацій та важливі терміни можна дізнатися за посиланнями:
Як подати декларацію читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.
Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Оподаткування доходів за кордоном: що варто знати українцям: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/874065.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Мінімізація податкового ризику включає як проактивні (сприятливі), так і реактивні (коригувальні) заходи реагування на такий ри
16.10.2025 17:08
Мінімізація податкового ризику включає як проактивні (сприятливі), так і реактивні (коригувальні) заходи реагування на такий ризик.
► Проактивними заходами є сприятливі заходи впливу (способи реагування), спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Ці методи впливу (або профілактичні методи) реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
► Реактивні заходи – це коригувальні заходи впливу (способи реагування), які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
► Заходи впливу (способи реагування) на податкові ризики здійснює ДПС за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Процедура реорганізації: зняття з обліку у контролюючому органі юридичної особи
16.10.2025 17:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 11.13 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588) у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:
- у разі відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 15 до Порядку № 1588);
- за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП (додаток 16 до Порядку № 1588) або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).
Згідно з п. 11.14 розд. XI Порядку № 1588 формування контролюючим органом відомостей про узгодження плану реорганізації юридичної особи, яка має податковий борг, здійснюється у такому порядку:
1) платник податків, який реорганізовується та має грошові зобов’язання та/або податковий борг, після оприлюднення повідомлення про реорганізацію подає до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588) (далі – заява за ф. № 8-ОПП);
- копію рішення про реорганізацію;
- у довільній формі план реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу грошових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків – правонаступниками із зазначенням видів податків, зборів, сум і часток податків, зборів, а також часток активів, що передаються правонаступникам, чи інших критеріїв, за якими визначені частки податків, зборів. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків – правонаступників. Підписи таких осіб засвідчуються в установленому законодавством порядку.
Контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків у взаємодії з іншими контролюючими органами за основним місцем обліку правонаступників розглядає отримані документи у місячний строк від дня отримання заяви за ф. № 8-ОПП. За результатами такого розгляду контролюючим органом приймається рішення про узгодження плану реорганізації або про відмову в узгодженні плану реорганізації, яке доводиться до відома платника податків;
2) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації, що здійснюється у порядку, визначеному ст. 98 глави 9 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
3) у разі отримання рішення про відмову в узгодженні плану реорганізації платник податків може погасити грошові зобов’язання та/або податковий борг або переглянути план реорганізації в частині розподілу податкових зобов’язань (боргу) правонаступнику (правонаступникам) та повторно звернутись до контролюючого органу за основним місцем обліку платника для його узгодження.
Відповідно до п.п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями), є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
У разі припинення платника податків – юридичної особи (шляхом ліквідації або реорганізації) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого платника здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 4 п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи має право представник юридичної особи – нерезидента отримати в КНЕДП ДПС КЕП за дорученням?
16.10.2025 17:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155) уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи – підприємця підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця (частина шоста ст. 22).
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ДПС України (КНЕДП ДПС) під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до вимог цієї статті та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи – підприємця, чи з використанням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.
Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється, зокрема:
- за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи – підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Враховуючи викладене, для отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) до КНЕДП ДПС може звернутися лише уповноважений представник юридичної особи нерезидента.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На які банківські рахунки платник сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по єдиному внеску?
16.10.2025 17:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Відповідно до абзацу другого частини чотирнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) суми пені та штрафів, передбачених Законом № 2464, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Зазначені суми зараховуються на рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок.
Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску, зокрема у розрізі областей, розміщені на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням .
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Цивільно-правовий договір: стосовно подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гі
16.10.2025 17:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником затверджено постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17 червня 2015 року № 413 (із змінами) (далі – Порядок № 413).
Постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (із змінам и) затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі – Положення № 227), п. 1 якого встановлено, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Відповідно до підпунктів 12 та 70 п. 4 Положення № 227 ДПС здійснює адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за виконанням якого покладено на ДПС.
Водночас, постановою КМУ від 21 липня 2025 року № 903 (із змінами) затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, відповідно до абзацу шостого п. 1 якого, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Відповідно до норм Порядку № 413 ДПС лише приймає від суб’єктів господарювання Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту (додаток 1 до Порядку № 413) та Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником (додаток 2 до Порядку), проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24, частиною другою ст. 173 прим. 3 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (із змінами), яке належить до компетенції Мінекономіки.
Отже, з питання надання роз’яснень стосовно законодавства про працю в частині повідомлення про прийняття працівників (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту слід звернутися до Мінекономіки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Земельні ділянки, за які юрособи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від сплати земельного податку
16.10.2025 17:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Згідно з п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Статтею. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Відповідно до абзаців першого – третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (далі – Перелік територій).
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (із змінами), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283 прим. 1 та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податку на прибуток підприємств – коди бюджетної класифікації для сплати податку
16.10.2025 17:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу платників.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначені коди бюджетної класифікації:
- 11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;
- 11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
- 11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;
- 11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);
- 11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
- 11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
- 11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
- 11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;
- 11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;
- 11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;
- 11021700 – авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі;
- 11021800 – авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- 11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;
- 11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;
- 11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).
Також звертаємо увагу, що з метою реалізації вимог Закону України від 20 серпня 2025 року № 4571-IX «Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік» Державною казначейською службою України відкриті рахунки за надходженнями до бюджету м. Києва з податку на прибуток за відповідними кодами класифікації доходів бюджету.
Отримати інформацію стосовно реквізитів рахунків для сплати податку на прибуток платники мають можливість у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Також, отримати інформацію про реквізити рахунків, відкритих у Державній казначейській службі України для сплати платежів, платники податків можуть на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в центрах обслуговування платників податків.
Детальніше – у розділі «Запитання – відповіді з бази знань» «Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу» ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43527
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо звільненню від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів співвиконавцем виконавцю державного контракту з подальшим їх
16.10.2025 17:05
Щодо звільненню від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів співвиконавцем виконавцю державного контракту з подальшим їх отриманням замовником у сфері оборони
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (із змінами) (далі – Закон № 808), що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 808:
- виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору)) – це суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;
- державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
- державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
- співвиконавці/субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);
- товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з п. 10 частини першої ст. 1 розд. І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до ст. 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:
- поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);
- залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Таким чином, операції співвиконавця державного контракту (договору) з постачання виконавцю державного контракту (договору) товарів оборонного призначення на митній території України, що здійснюються у межах виконання державного контракту (договору), з подальшим їх отриманням замовником у сфері оборони підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, якщо товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої статті 1 Закону № 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у такому підпункті (з урахуванням визначених у вказаному підпункті ПКУ обмежень).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств за місце роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалі
16.10.2025 17:04
Про сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств за місце роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби, у тому числі з його незаконним виробництвом та обігом на території України, визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817).
Згідно з частиною другою ст. 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання (СГ) за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр) станом на перше число поточного місяця (п. 137.12 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Підпунктами «а» – «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ встановлено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тис. грн за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тис. грн за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн за кожне місце.
Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку СГ, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру станом на перше число поточного місяця.
Тож у разі, якщо у платника податку на прибуток підприємств наявна ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру станом на перше число поточного місяця, то в такому випадку у такого платника податку на прибуток виникатиме обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток саме за таке місце роздрібної торгівлі пальним у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ, незалежно від того здійснюється, чи ні роздрібна торгівля пальним та інша господарська діяльність за цим місцем.
Таким чином, платник податку на прибуток підприємств, який у липні 2025 року отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі, інформація щодо якого не була внесена до Єдиного реєстру станом на 01.07.2025, сплачує авансові внески з податку на прибуток за таке місце роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, у серпні не пізніше 20 серпня 2025 року та у вересні не пізніше 20 вересня 2025 року відповідно – у розмірі 30 тис. грн за кожне місце роздрібної торгівлі пальним. При цьому за липень 2025 року авансовий внесок з податку на прибуток за таке місце роздрібної торгівлі пальним не сплачується.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
