Блог

Федоренко

ДПС напрацьовує зміни до законодавства щодо податкової медіації

06.05.2026 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Команда Державної податкової служби провела першу офіційну зустріч із бізнес-омбудсменкою Анкою Фельдгузен після її призначення. Разом з тим, сторони вже неодноразово взаємодіяли на професійних майданчиках, обговорюючи ключові виклики для бізнесу.
Як зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух, під час зустрічі були обговорена низка важливих питань.
Одне з них – податкова медіація.
Леся Карнаух наголосила, що для ДПС це вкрай важливий напрям роботи. Бо це економить час, ресурси як платників, так і податкової. За її словами, чимало спорів можна вирішити без суду.
ДПС вже активно співпрацює в цьому напрямі з Радою бізнес-омбудсмена та Українською академією медіації. Завдяки спільній співпраці вже є кілька успішних кейсів вирішення спорів, не звертаючись до суду. В роботі ще кілька.
«Разом з тим маємо своє бачення щодо змін до законодавства і вже напрацьовуємо свої пропозиції. Найближчим часом презентуємо їх», – наголосила Леся Карнаух.
Ще одне важливе питання – податкові перевірки.
З моменту запровадження мораторію ДПС вже майже на третину скоротила кількість фактичних перевірок. Наразі ДПС проводить перевірки виключно із застосуванням ризико-орієнтованого підходу. Водночас скорочення кількості перевірок не зменшили надходження до бюджету.
Представники Ради бізнес-омбудсмена звернули увагу на низку звернень бізнесу про повторні перевірки. Тож ДПС наразі готує аналітику і над кожним кейсом працюватиме окремо.
У фокусі розмови – також питання дроблення бізнесу, зокрема в сферах продажу техніки та електроніки, ресторанному та ювелірному бізнесі.
Постійні зустрічі ДПС з бізнесом вже мають позитивний результат – низка суб'єктів вже відмовляються від дроблення і переходять на загальну систему оподаткування.
«Чи працюватиме бізнес чесно і прозоро залежить насамперед від нього самого. Бо це досягається не лише фіскальними методами, а бажанням бізнесу працювати відкрито і розуміти, що ухилення від податків – це недофінансування оборони, зарплат і соцвиплат. Завдання ДПС – щоб ті, хто працюють, були в межах комплаєнсу і справедливо сплачували державі податки. Спільними зусиллями ми можемо продемонструвати те, що рівень підприємництва в Україні зростатиме тоді, коли підприємництво не буде перекладати на державу відповідальність за свій фінансовий результат», – додала очільниця ДПС.
Окремо обговорили питання реєстрації податкових накладних, виконання судових рішень.
«Для нас спільно з РБО важливо вибудовувати сталі механізми взаємодії з бізнесом. Це партнерство, яке має працювати щодня», – зазначила Леся Карнаух.
Вона також наголосила, що з Радою бізнес-омбудсмена у ДПС завжди тісна і ефективна співпраця. Вона подякувала всій команді РБО і колишньому її очільнику Роману Ващуку за роботу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007490.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Електронна черга: плануйте візит до податкової у сучасному і зручному форматі

05.05.2026 10:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Електронна черга – це сучасний і комфортний інструмент, що дозволяє планувати візити до центрів обслуговування платників (ЦОП) та Офісу податкових консультантів (ОПК).

До електронної черги можна записатись онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за посиланням zir.tax.gov.ua/main/queue.

Також попередній запис на отримання послуг доступний через Контакт-центр ДПС за номером телефону 0 800 501 007.

Основні переваги: онлайн-реєстрація дозволяє обрати точну дату, час та необхідну послугу, уникаючи тривалого очікування, забезпечуючи зручність платнику.

Економте свій час – плануйте візит до податкової завчасно!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи має право суб’єкт господарювання проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі алкогольними напоями у готівковій формі?

05.05.2026 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.
При цьому, не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між суб’єктами господарювання (частина друга ст. 19 Закону № 3817).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

05.05.2026 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Що означають показники, які розміщуються в меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного

05.05.2026 10:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:
- «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
- «Відповідність критеріям (згідно з обраною системою оподаткування) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
У зазначених розділах відповідність критеріям/вимогам, визначеним п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відображається із позначкою «Так», у разі невідповідності – «Ні».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44363.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору деякими категоріями платників

05.05.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Починаючи з 01 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац шостий п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги роботодавців!

05.05.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінам) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку під час заповнення додатка 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку графа 7 «Дата прийняття на роботу» заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді.
Враховуючи викладене, якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді (наприклад 31 березня), а дохід нараховано і виплачено у наступному (наприклад 01 квітня), то дата прийняття на роботу (31 березня) не відображається при заповненні додатка 4ДФ до Розрахунку за той звітний період, в якому нараховано дохід працівнику.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про заповнення заяв за ф. № 1-ОПП, ф. № 1-ОПН та ф. № 5-ОПП у паперовому вигляді, якщо платник подає їх особисто або направляє

05.05.2026 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), документи, зокрема, заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН), заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП), які подаються до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, або у разі внесення змін стосовно особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, можуть бути подані до контролюючого органу:
особисто;
через уповноважену особу (з пред’явленням примірника оригіналу документа, що засвідчує його повноваження, або копії такого документа, засвідченої нотаріально або державною установою);
направлені поштовим відправленням.
При цьому, п. 4.10 розд. IV та абзацом дев’ятим п.п. 1 п. 6.7 розд. VІ Порядку № 1588 встановлено, що у разі подання документів поштовим відправленням копії документів, що подаються разом із такими заявами відповідно до вимог Порядку № 1588, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.
Якщо платник податків подає до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 1-ОПН та ф. № 5 ОПП у паперовому вигляді, то поля в Заявах заповнюються розбірливо кульковою ручкою з використанням пасти синього або чорного кольорів. Внесення виправлень не допускається.
В заявах мають бути зазначені обов’язкові реквізити, надані достовірні та повні дані. Форми заяв містять примітки з рекомендаціями щодо заповнення відповідних розділів заяви. Під час подання заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви, інформація про засновників не подається.
Під час подання заяви за ф. № 1-ОПН з такою позначкою заповнюються розділи І, ІІІ, ІV, VІІ та/або VІІІ заяви за ф. № 1-ОПН. В заяві за ф. № 5-ОПП може бути зазначено інформацію про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність. У цьому випадку особа звільняється від обов’язку подання заяви за ф. № 20-ОПП про такий об’єкт.
Заява підписується відповідальною особою платника податків (ф. № 1-ОПП, № 1-ОПН), платником податків (ф. № 5-ОПП) чи особою, яка має документальне підтвердження повноваження від платника податку щодо підпису заяви (з пред’явленням оригіналу або нотаріально засвідченої копії документа, що підтверджує такі повноваження).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо зарахування в ІКП від’ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у разі відсутності податкового боргу з

05.05.2026 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який порядок зарахування в ІКП суми від’ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2), у разі відсутності податкового боргу з ПДВ, інформує.
Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податку визначено в ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «в» п. 87.1 ст. 87 ПКУ суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) (на підставі відповідної заяви платника) включено до переліку джерел сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр заяв) протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – Порядок № 21).
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення, зокрема, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.
При цьому, платники податку здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (Д2) (додаток 2) та (Д3) (додаток 3).
Згідно з абзацом другим п. 200.10 ст. 200 ПКУ платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПКУ на підставі даних Реєстру заяв орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів.
Підпунктом 1 п. 1 розд. II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943, зі змінами, передбачено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в інформаційно-комунікаційній системі ДПС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади.
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП облікових показників.
Отже, зарахування суми від’ємного значення з ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, здійснюється протягом п’яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування в хронологічному порядку: у першу чергу – у рахунок податкового зобов’язання, у наступну чергу – у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Додатково зазначаємо, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Склад доходів загального фонду Державного бюджету України визначено в ст. 29 глави 5 розд. ІІ БКУ.
У ст. 9 ПКУ визначено виключний перелік встановлених в Україні загальнодержавних податків і зборів, які регулюються згідно з ПКУ.
Тож нормами ПКУ передбачено право на зарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ лише на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до Державного бюджету України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи з окремими кодами ЄДРПОУ!

05.05.2026 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 133.1.1 ст. 133 ПКУ).
Юридична особа, яка має у складі відокремлені структурні підрозділи, визначає податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у податковій звітності в цілому по платнику податку – юридичній особі з урахуванням показників діяльності філій (відокремлених підрозділів).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закону № 996).
Абзацом шостим частини п’ятої ст. 8 Закону № 996 визначено, що підприємство самостійно, зокрема, може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Згідно з п. 1.4 розд. І Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 № 635, обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.
Згідно з п. 6 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – НП(С)БО 1), до фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.
Пунктом 7 НП(С)БО 1 визначено, що у балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства.
Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності».
Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація), передбачено, зокрема, заповнення рядків 01 Декларації, в якому відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, та 02 Декларації, в якому відображаються показники фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (із змінами) (далі – Порядок № 419).
Згідно з частиною другою Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ (частина п’ята Порядку № 419).
При цьому формою Декларації передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У формі Декларації передбачено відображення поданих до декларації форм фінансової звітності:
Баланс (Звіт про фінансовий стан);
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
Звіт про рух грошових коштів;
Звіт про власний капітал;
Примітки до річної фінансової звітності.
Враховуючи вищезазначене, платниками податку на прибуток разом з відповідною Декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5).
Підтвердженням подання фінансової звітності, разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» графи «ФЗ»:
у графі «НП(С)БО» – у разі складення за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
у графі «МСФЗ» – у разі складання за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.
Отже, платником податку на прибуток, який має відокремлені підрозділи у рядках 01 та 02 Декларації відображаються дані на підставі показників фінансової звітності підприємства – юридичної особи з урахуванням показників всіх філій (відокремлених підрозділів).
При цьому разом з Декларацією до контролюючого органу подаються форми фінансової звітності, складені підприємством - юридичною особою з урахуванням показників філій (відокремлених підрозділів).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 17623. Предыдущая cтраница | Страница 3 из 1763 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua