08:46
Юридична особа набула статусу резидента Дія Сіті: за якою ставкою ПДФО оподатковуються суми заробітної плати (винагороди), нарах
04.11.2025 11:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями для резидентів Дія Сіті передбачено окремий код класифікації доходів бюджету 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».
Враховуючи наведене, резиденти Дія Сіті мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб на бюджетні рахунки, відкриті на ім’я територіальних громад за вказаним кодом.
Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб резидентом Дія Сіті розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників екологічного податку!
04.11.2025 11:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку (далі – Заява). В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Отже, платник екологічного податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року (у тому числі, якщо джерела забруднення знищені), повинен скласти Заяву довільної форми та подати її до органу(ів) ДПС за місцем розташування джерел забруднення (місцем обліку платника екологічного податку) не пізніше граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) за І квартал звітного року. В іншому разі такий платник екологічного податку зобов’язаний подавати Декларацію(ї).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про нарахування єдиного внеску за певних умов роботодавцями, у яких є працівники – особи з інвалідністю
04.11.2025 11:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи необхідно роботодавцю донараховувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до розміру мінімальної заробітної плати працівнику, який надав витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності (зняття) групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, у разі якщо загальна сума доходу за такий місяць нижче мінімальної заробітної плати, повідомляє.
Статтею 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), для платників єдиного внеску, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (роботодавці), якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Згідно з положеннями абзаців сьомого – восьмого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. є, належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності (далі – Витяг), отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1338), або копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 1 січня 2025 року.
Нарахування єдиного внеску в розмірі 8,41 відс. здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності (але не раніше одержання роботодавцем належним чином засвідченого Витягу або копії довідки до акту огляду МСЕК (виданої до 1 січня 2025 року)) та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (закінчується датою скасування інвалідності (датою повторного оцінювання) відповідно до Витягу або датою скасування інвалідності на підставі рішення МСЕК).
Отже, якщо працівник надав належним чином засвідчений Витяг не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування єдиного внеску виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.
Роботодавець нараховує єдиний внесок на фактично нарахований дохід:
до дати одержання належним чином засвідченого Витягу – у розмірі 22 відс.;
з дати одержання належним чином засвідченого Витягу – у розмірі 8,41 відсотка.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо застосування адміністративної відповідальності під час проведення перевірки до посадових осіб юридичної особи за неподання
04.11.2025 11:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що абзацом першим п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, що зокрема свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 46.5 ст. 46 ПКУ).
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Крім цього, положеннями п. 51.1 ст. 51 та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінам), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556.
Особливості звітування з єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зі змінами), визначено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2021 року за № 174/35796.
Таким чином, вказані розрахунок та звіт прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПКУ несуть зокрема:
- юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПКУ);
- податкові агенти (п.п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 ПКУ).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Абзацом першим п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема, у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (абзаци другий і третій п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (абзац перший п. 77.1 ст. 77 ПКУ).
Документальна позапланова перевірка здійснюється, за наявністю підстав, визначених у ст. 78 ПКУ.
Зокрема, однією з визначених ПКУ підстав є неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунку, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Відповідно до п.п. 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) (далі – КУпАП).
Так, ст. 234 прим. 2 КУпАП визначено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску (ст. 165 прим.1 КУпАП).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Так, частиною першою ст. 165 прим. 1 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) і від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058) у вигляді накладання штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема. на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст. 218 – 221 КУпАП, протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені ст. 163 прим. 4 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів (абзац двадцять шостий п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП).
Отож, частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП передбачено відповідальність зокрема за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян у вигляді попередження або накладення штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу зокрема на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, КУпАП передбачено застосування до посадових осіб юридичної особи адміністративної відповідальності лише за:
- неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом № 2464 і Законом № 1058 (ст. 165 прим 1 КУпАП),
- та неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян (ст. 163 прим. 4 КУпАП).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Суб’єкт господарювання здійснює торгівлю коктейлями, виготовленими з використанням виключно столових вин: що з ліцензуванням?
04.11.2025 11:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє., що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):
вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке;
алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (із змінами та доповненнями) вина столові напівсухі та напівсолодкі виготовляються за класичною схемою з використанням виноматеріалів-недобродів або за купажною схемою з використанням виноградних цукровмісних матеріалів.
Таким чином, коктейлі (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами.
Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817 роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
Відповідно до частини першої ст. 39 Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), крім випадків, визначених Законом № 3817. Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями вносить до Єдиного реєстру лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі такими товарами (продукцією).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ випуск, обіг та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в ло
04.11.2025 11:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 196.1.4 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість); випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу організатором азартних ігор; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ФОП – платник єдиного податку в деяких періодах не отримував дохід: чи сплачувати єдиний внесок за себе?
04.11.2025 11:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464:
під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464 (п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);
платники єдиного внеску, зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (зі змінами та доповненнями) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування!
04.11.2025 11:42
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Відповідно до порядку ведення Типової форми, фізичні особи – підприємці зобов’язані у хронологічному порядку відображати, зокрема, суму доходу, отриману від здійснення господарської діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку, та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (ліцензування)» (зі змінами та доповненнями), розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених ПКУ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?
04.11.2025 11:41
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.
Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів майже 130,6 млрд грн
04.11.2025 11:41
Протягом січня – жовтня 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 130,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як повідомила очільниця обласної податкової служби, до державного бюджету протягом десяти місяців п. р. спрямовано понад 55,3 млрд грн, що на понад 13,6 млрд грн, або майже на 33,0 відс., більше ніж за підсумками січня – жовтня 2024 року.
Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону упродовж січня – жовтня 2025 року отримали від платників майже 38,2 млрд гривень. Це на понад 4,0 млрд грн більше надходжень минулого року. Темп росту – 111,8 відсотків.
Державні цільові фонди у січні – жовтні 2025 року поповнились єдиним внеском майже на 37,1 млрд гривень. Цей показник перевищує надходження відповідного періоду минулого року на понад 7,4 млрд грн, або на 25,0 відсотків.
«Висловлюємо вдячність платникам за фінансову відповідальність перед державою! Продовжуємо спільно працювати задля стабільної роботи економіки і зміцнення обороноздатності України!» – наголосила Теодозія Чернецька.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
