Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м, є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у тому числі у разі відсутності спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра, крім випадку, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством) та рентної плати за спеціальне використання води за видобуті ним обсяги підземних вод.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43858
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість (податок, ПДВ) по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу визначено, що операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування.
Відповідно до пункту 198.7 статті 197 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема:
перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами), за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 Кодексу).
Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (пункт 200.11 статті 200 Кодексу).
Відповідно до підпункту «б» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу строки проведення камеральних та документальних перевірок, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Кодексу, встановлених для платника податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, становлять 5 та 10 робочих днів відповідно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за її вимогою.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами) (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.
Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знаку включно.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I - XІ розділу А податкової накладної.
Значення графи 11 розділу Б податкової накладної «Сума ПДВ» розраховується шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку.
Обрахунок суми ПДВ у податковій накладній здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення у показниках, які беруть участь в обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11).
Підставою для включення покупцем (платником ПДВ) сум ПДВ до складу податкового кредиту є податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. При цьому показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
Разом з тим, якщо розбіжність на 0,01 грн між сумою ПДВ у первинних документах і сумою ПДВ у податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН, виникла виключно за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
12 січня 2026 року, понеділок, останній день подання за грудень 2025 року:
● звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ВП (далі – Звіт № 1-ВП);
● звіту про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП (далі – Звіт № 1-ОП).
Нагадуємо, що граничним терміном подання Звіту № 1-ВП є, зокрема 10 число місяця, наступного за звітним для виробників спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) суб’єктів господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини.
Граничним терміном подання суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) Звіту № 1-ОП є 10 число місяця, наступного за звітним.
Якщо граничний термін подання вищевказаної звітності припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – грудня 2025 року від фізичних осіб – платників туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 9,6 млн грн, що на 466,1 тис. грн більше минулорічного показника відповідного періоду.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Доба – період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година - година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області за видобування нафти спрямували до загального фонду державного бюджету понад 56,0 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – груднем 2024 року надходження зросли майже на 1,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому в умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих у межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відс. вартості товарної продукції гірничого підприємства, а для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутого у межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відс. вартості товарної продукції гірничого підприємства (примітка 3 до таблиці ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин п. 252.20 ст. 252 у).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж січня – грудня 2025 року платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 6 732,0 млн гривень. Надходження зросли у порівнянні з 2024 роком майже на 769,3 млн гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Як підкреслив керівник обласної податкової служби, сумлінна сплата податків у сучасних реаліях забезпечує стабільне функціонування всіх важливих сфер життя.
«Своєчасне наповнення місцевих бюджетів – це, зокрема, стабільна робота інфраструктури в громадах, фінансування заходів безпеки і важливих соціальних програм. Висловлюємо вдячність платникам за важливий внесок у підтримку економіки регіону і країни!», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що з 01 січня 2026 року платники єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність, для реалізації права на здійснення підприємницької діяльності у подальшому, мають перейти на загальну систему оподаткування.
Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу за своєю податковою адресою за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (зі змінами).
Це пов’язано з набранням чинності 26.12.2025 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 1 січня 2026 року в Україні розпочалася деклараційна кампанія, під час якої громадяни мають задекларувати доходи, отримані протягом 2025 року.
Подання декларації про майновий стан і доходи та сплата податків – це не лише вимога законодавства, а й особистий внесок кожного громадянина у фінансову стабільність, безпеку та обороноздатність держави.
Хто зобов’язаний подавати декларацію?
Податкову декларацію обов’язково подають фізичні особи, які у 2025 році отримували:
- доходи, з яких податок не утримувався під час виплати, але вони не звільнені від оподаткування;
- доходи від осіб, які не є податковими агентами (наприклад, від інших громадян);
- іноземні доходи;
- доходи від підприємницької діяльності (крім ФОП на спрощеній системі);
- доходи від незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси, аудитори тощо);
- інші доходи у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Також декларацію подають:
- іноземці, які за підсумками 2025 року набули статусу податкового резидента України – вони декларують як доходи з України, так і іноземні;
- громадяни-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання – не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду.
Кому декларацію подавати не потрібно?
Вважається, що обов’язок із подання декларації виконано, якщо громадянин отримував:
- доходи, які не включаються до оподатковуваного доходу відповідно до Кодексу;
- доходи виключно від податкових агентів (наприклад, заробітну плату);
- доходи від продажу, обміну, дарування майна, що не оподатковуються або оподатковуються за нульовою ставкою;
- спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою або з якої податок уже сплачено.
Інші випадки, коли декларація не подається, також прямо визначені Податковим кодексом України.
Строки подання декларації
Для більшості фізичних осіб граничний строк подання декларації – до 1 травня 2026 року.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України та є єдиною для всіх громадян.
Податкова знижка: право, яким варто скористатися
Громадяни мають право добровільно подати декларацію, щоб скористатися податковою знижкою (наприклад, за витратами на навчання, страхування, іпотеку тощо):
- декларацію для отримання податкової знижки можна подати до 31 грудня 2026 року включно;
- разом із декларацією подаються копії документів, що підтверджують понесені витрати.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/970274.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/970480.html повідомила.
Для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування оновлено інформацію про категорії платників у розрізі символів звітності, за якими здійснюється сплата ЄСВ.
У зв’язку з цим на вебпорталі ДПС та субсайтах її територіальних органів у розділі реквізитів рахунків для сплати ЄСВ актуалізовано відповідну довідкову інформацію.
Що саме уточнено
Символ звітності 202
За цим символом, окрім раніше визначених категорій, сплачується єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення:
- поліцейських;
- осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду;
- осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.
Символ звітності 203
Уточнено, що за цим символом сплачується єдиний внесок, нарахований на суми, визначені особам, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім членів особистого селянського господарства, якщо вони не підлягають страхуванню на інших підставах, домашніх працівників.
Символ звітності 204
За цим символом, крім єдиного внеску, нарахованого за себе членами особистого селянського господарства (за умови відсутності інших підстав для страхування), також сплачується ЄСВ, нарахований за себе домашніми працівниками.
Де ознайомитися з оновленою інформацією
Актуальні дані розміщено у розділі: «Рахунки для сплати платежів» → обрати територіальний орган ДПС → «Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Звертаємо увагу: реквізити рахунків для сплати єдиного внеску не змінювалися.
Довідково: зміни внесено відповідно до чинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 675 та з урахуванням наказу Державної казначейської служби України від 08.12.2025 № 301.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України підготувала план-графік перевірок на 2026 рік з урахуванням оновленого ризик-орієнтованого підходу, який включає секторальний та галузевий аналіз. До уваги також брали результати впровадження податковими органами у 2025 році експериментального проєкту управління податковими ризиками. Однією з важливих ознак проєкту є його спрямування на превентивність та на заохочення добровільного дотримання податкового законодавства і зменшення адміністративного навантаження на сумлінних платників.
Контрольні заходи спрямовуються виключно на платників податків, у діяльності яких є ознаки податкових ризиків, зокрема ймовірність порушення податкового законодавства та можливі недоплати до бюджету.
Важливо: факт включення платника податків до плану-графіка не означає автоматичне підтвердження встановлених ризиків. Так само і відсутність суб’єкта господарювання у плані-графіку на момент його оприлюднення, не виключає можливості його подальшого включення.
Під час коригування плану-графіка документальних планових перевірок (а це робиться двічі на рік) враховуються показники діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, зокрема, за результатами податкової та фінансової звітності за 2025 рік.
Тобто фактично, ті, хто покращить свої фінансово-економічні показники та рівень сплати податків, зокрема за результатами річного декларування, можуть бути виключені із плану-графіка, а ті, в кого виявляться значні розрахункові ризики – можуть туди потрапити.
Як знизити свої податкові ризики:
- подати достовірні показники декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами діяльності у 2025 році;
- привести у відповідність задекларовані показники, якщо вже встигли прозвітувати раніше;
- перевірити на вебпорталі ДПС показники рівня сплати за відповідним КВЕД (по відповідних податкових періодах);
- порівняти їх із показниками, відображеними у власній податковій звітності;
- добровільно задекларувати та сплатити податкові зобов’язання на рівні інших учасників галузі.
ДПС рекомендує платникам податків системно аналізувати власні показники діяльності та своєчасно використовувати передбачені законодавством можливості для їх коригування.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/970429.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар