Блог

Федоренко

Чи передбачено коригування фінансового результату при списанні юридичною особою кредиторської заборгованості у зв’язку зі смертю

13.10.2025 13:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення вважається безнадійною заборгованістю.
Отже, у разі визнання заборгованості безнадійною, списання кредиторської заборгованості юридичною особою у зв’язку зі смертю фізичної особи – підприємця здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з кредиторською заборгованістю.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)).
Отже, з питання порядку списання кредиторської заборгованості та формування доходів у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників акцизного податку, які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями!

13.10.2025 13:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно того, чи мають право суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснювати реалізацію алкогольних напоїв (зокрема вин кріплених, десертних, пива) на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки, якщо розлив відбувається безпосередньо на місці торгівлі з тари ТЕТРА ПАК, кегів тощо, повідомляє таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Місце роздрібної торгівлі – це місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.
Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Частиною дев’ятнадцятою ст. 3 Закону № 3817 визначено, що розлив виноробної продукції (крім продукції, визначеної частинами двадцятою та двадцять першою ст. 3 Закону № 3817) здійснюється у вироблену з матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, а також у металеві банки з харчового алюмінію, у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, в упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box» та ПЕТ-кеги.
Розлив пива, сидру і перрі (без додавання спирту) здійснюється у тару (посуд), вироблену з матеріалів, дозволених до контакту з такими алкогольними напоями (частина двадцять перша ст. 3 Закону № 3817).
Статтею 71 Закону № 3817 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв.
Відповідно до частини восьмої ст. 71 Закону № 3817 продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем виробництва, яке внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр). Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відсотків річного обсягу вироблених виноматеріалів.
При цьому, Законом № 3817 не передбачено обмежень щодо роздрібної торгівлі на розлив без споживання на місці алкогольними напоями, зокрема винами столовими, десертними, пивом.
Отже, за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єкт господарювання може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив без споживання на місці алкогольними напоями, зокрема винами десертними, пивом, за наявності місця роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв крім пива приміщення з торгівельною площею на менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО або ПРРО, та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 71 Закону № 3817.
При цьому, розлив алкогольних напоїв може здійснюватися у тару, визначену ст. 3 Закону № 3817.
Суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства дозволяється продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів виключно за місцем виробництва, внесеного до Єдиного реєстру. Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відс. річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Продаж вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації: чи веде ФОП облік товарни

13.10.2025 13:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті)).
Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному у Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (зі змінами) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОПів, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 визначено, що місце продажу (господарський об’єкт) – це стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).
Облік товарних запасів здійснюється ФОПом шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Таким чином, ФОПи, які здійснюють продаж вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації, зобов’язані вести облік всіх товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
Разом з тим, ведення обліку товарних запасів для ФОП першої групи не передбачено, окрім платників, які здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До загального фонду державного бюджету з вироблених товарів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 228,8 млн грн акцизног

13.10.2025 13:43

З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 228,8 млн грн акцизного податку.
Нагадуємо, що з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Податкового кодексу України застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від юридичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 5,1 млрд грн плати за землю

13.10.2025 13:43

У січні – вересні 2025 року юридичні особи – платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,1 млрд гривень. Це на 699,6 тис. грн більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
Нагадуємо, що юридична особа, яка придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу сплачує земельний податок з дати державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку юридична особа сплачує орендну плату відповідно до договору оренди землі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень

13.10.2025 13:42

Протягом дев’яти місяців поточного року платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,5 млрд гривень.
Повідомляємо, що податкова декларація з рентної плати (місячна), зокрема платниками рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини подається в електронному вигляді за ідентифікатором форми:
- F0800207 разом з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – фізичними особами;
- J0800207 разом з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – юридичними особами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надходження ПДФО до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 23 відсотки

13.10.2025 13:42

У січні – вересні 2025 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 8,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження збільшились на понад 1,6 млрд грн, або на 23,0 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як зазначила очільниця обласної податкової служби, офіційне працевлаштування є ключовим аспектом забезпечення соціального захисту та стабільності на ринку праці. Адже легалізація трудових відносин і сумлінна сплата ПДФО, військового збору та єдиного внеску не лише захищає законні права працівника, але й позитивно впливає на економічний розвиток суспільства в цілому.
«Офіційно оформлені трудові відносини для роботодавця забезпечують комфортне ведення бізнесу, а найманому працівнику – гарантують соціальні виплати. Вибір на користь легальної роботи – це інвестиція у власне майбутнє та добробут нашої країни. Дякуємо всім, хто сьогодні, незважаючи на непрості умови, працює у правовому полі і своєчасно сплачує податки», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місію здійснюємо: будуємо нові горизонти партнерства через Офіс податкових консультантів

13.10.2025 13:41

Офіси податкових консультантів – це втілення державної концепції «підтримки підприємців та відновлення економіки».
Адже кожен платник, який в умовах викликів сьогодення продовжує працювати, сплачувати податки, за рахунок яких функціонують усі галузі економіки, зміцнюється обороноздатність країни, потребує максимальної підтримки держави, зокрема й інформаційної.
Місія Офісу податкових консультантів (Офіс) – забезпечити своєчасне, повне та зрозуміле інформування платників, допомогти уникнути порушень та зменшити кількість конфліктних ситуацій, перетворивши податкову взаємодію з бізнесом та громадянами на партнерство.
Офіс податкових консультантів – це новий формат співпраці між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс.
Такі спеціалізовані центри створені за ініціативою та за підтримки Державної податкової служби України (ДПС) і вже місяць працюють при 20 територіальних органах ДПС, у тому числі і в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій платникам – мета створення Офісів.
Консультації охоплюють широкий спектр питань: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації ПН/РК, податковий борг, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.
Перший місяць роботи Офісу у Дніпропетровській області продемонстрував затребуваність у консультаційних послугах та попит на сервіс.
З початку діяльності Офісом надано 533 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства.
Більша частина запитів від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань:
- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (50,3 % від загальних звернень);
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (22,1 %);
- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (16,3 %);
- виникнення та погашення податкової заборгованості (6,4 %).
Бізнес та громадяни зацікавлені в оперативному отриманні кваліфікованих консультацій з податкового законодавства та партнерських відносинах з податковою.
Прийом суб’єктів звернень здійснюється:
- без попереднього запису – у години вільного прийому за режимом роботи ГУ ДПС: понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,
- за попереднім записом – у зручний для відвідувача час, номер телефону для запису (056) 374 31 18.
Під час повітряної тривоги обслуговування платників в Офісі, а також попередній запис на бажану дату прийому припиняється.
На Дніпропетровщині Офіс податкових консультантів працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Офіси податкових консультантів – це реальний податковий сервіс.
Податкові питання не повинні залишатися без відповідей.
Сервіс нового типу діє проактивно: аналізує ситуацію бізнесу чи громадянина, підбирає оптимальні рішення та дає поради як уникнути податкових ризиків.
Спілкуємось з бізнесом ще більш відкрито та ефективно.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надходження військового збору в 4 рази перевищили минулорічний показник

13.10.2025 13:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/942132.html повідомила.
За дев’ять місяців поточного року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року (+ 84,2 млрд грн).
Торік за 9 місяців надходження склали 32,5 млрд гривень.
Зростання зумовлене як підвищенням з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 %, так і свідомою позицією платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують наших військових.
Найбільше сплатили:
Київ – 37,7 млрд грн,
Дніпропетровська область – 13,2 млрд грн,
Львівська область – 9 млрд грн,
Харківська область – 7,4 млрд гривень.
Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.
Ставки військового збору:
ФОПи першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн).
Платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально.
Підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу.
З найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Військовослужбовці та працівники ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони України, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту України – 1,5 % з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.
Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи зобов’язані ФОП – платники єдиного податку (без найманих працівників), які здійснюють продаж підакцизних товарів, сплачувати

10.10.2025 12:16

Чи зобов’язані ФОП – платники єдиного податку (без найманих працівників), які здійснюють продаж підакцизних товарів, сплачувати єдиний внесок за себе у подвійному розмірі мінімального страхового внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Водночас згідно з Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» не внесено жодних змін до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.
Платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, сплата єдиного внеску за себе фізичними особами – підприємцями (без найманих працівників), які проводять господарську діяльність з продажу підакцизних товарів, здійснюється з 01 жовтня 2025 року без змін – у межах від мінімального страхового внеску до страхового внеску, обчисленого з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15386. Попередня cторінка | Сторінка 37 з 1539 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua