Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних) приймає рішення комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС (комісія регіонального рівня).
Таке рішення надсилається платнику ПДВ в Електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій з дотриманням вимог, встановлених ст. 42 ПКУ, законів України № 851 та № 2155.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) визначається Наказом № 637.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Інформацію щодо рішення про врахування Таблиці даних (у т. ч., якщо воно було оскаржено в адміністративному/судовому порядку) користувач може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Довідково:
- п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами);
- ПКУ – Податковий кодекс України;
- закони України № 851 та № 2155 – закони України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями);.
- Наказ № 637 – наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники збору за місця для паркування транспортних засобів (Збір) спрямували майже 11,3 млн гривень.
Інформуємо, якщо платником Збору протягом звітного кварталу не проводилася господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на відведених земельних ділянках, то відсутній показник, який підлягає декларуванню.
Враховуючи викладене, у разі відсутності у платника Збору господарської діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, то з урахуванням п. 49.2 ст. 49 ПКУ Декларація за такий звітний квартал не подається.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – березні 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів надійшло понад 68,1 млн грн акцизного податку. Порівняно з січнем – березнем 2025 року надходження зросли на 218,4 тис. гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом січня – березня 2026 року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість), отримали майже 275,8 млн гривень. Це на понад 42,8 млн грн, або на 18,4 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, позитивна динаміка надходжень демонструє відповідальне ставлення і громадян, і представників бізнесу до сплати податків.
«Зростання податкових надходжень до місцевих бюджетів забезпечує фінансову спроможність територіальних громад, фінансування соціальних проєктів, створює умови для роботи і розвитку інфраструктури. Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що податок на нерухомість сплачується за квадратні метри, які перевищують норми (для квартир – понад 60 кв. м; будинків – понад 120 кв. м; якщо у власності і квартира, і будинок – понад 180 кв. м).
Фізичним особам – платникам цього податку органом ДПС надсилається податкове повідомлення-рішення (ППР) до 01 липня поточного року за минулий рік. З моменту отримання ППР власник нерухомості протягом 60 днів має сплатити податок.
Звертаємо увагу, якщо ППР не надійшло, у власника нерухомості залишається обов’язок зі сплати податку. Перевірити нарахування можна, звернувшись до контролюючого органу.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухомість станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податкова служба продовжує системну роботу з підвищення рівня податкової грамотності та фінансової обізнаності населення. З цією метою, за запрошенням Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», податківці регіону прийняли участь у зустрічі зі слухачами Центру професійного розвитку «Освітня траєкторія» Дніпровської міської ради. Особливості оподаткування для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у 2026 – тема івенту.
Захід об’єднав освітян, які відіграють ключову роль у формуванні економічного мислення та громадянської відповідальності учнівської молоді. Учасники мали змогу ознайомитися з актуальними аспектами податкового законодавства, отримати практичні роз’яснення та обговорити ефективні підходи до інтеграції податкової тематики в освітній процес.
У податковій службі наголошують, що формування податкової культури має розпочинатися ще зі шкільних років. Саме тому співпраця з освітніми закладами є одним із пріоритетних напрямів діяльності. Підвищення рівня обізнаності молодого покоління буде сприяти вихованню відповідальних та свідомих платників податків.
Під час заходу підкреслено важливість практичної складової навчання та необхідність адаптації складних фінансових тем до зрозумілого для учнів рівня. Викладачі отримали методичну підтримку та рекомендації щодо викладання тем, пов’язаних з оподаткуванням юридичних осіб і ФОПів.
Податкова служба висловлює вдячність своєму надійному партнеру – Національному технічному університету «Дніпровська політехніка» – за запрошення на захід та активну підтримку освітніх ініціатив.
Податкова служба і надалі працюватиме над розширенням співпраці з освітнім середовищем задля формування високого рівня податкової культури в суспільстві.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У Кривому Розі на базі Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес відбулася зустріч податківців Дніпропетровщини з платниками Криворіжжя. Під час відкритого діалогу обговорили актуальні зміни у податковому законодавстві та практичні аспекти їх застосування.
Учасникам детально роз’яснили особливості застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема ставки єдиного податку, терміни його сплати та подання звітності.
Окремо зупинилися на перебігу цьогорічної деклараційної кампанії. Податківці нагадали про важливість дотримання строків подання декларацій та своєчасної сплати податкових зобов’язань.
Жваву дискусію викликала тема «дроблення бізнесу». Фахівці підкреслили: штучний розподіл діяльності є свідомим ухиленням від сплати податків, що призводить до втрат бюджету та зменшує можливості фінансування оборонної сфери і соціальних програм.
Не оминули увагою й питання ліцензування продажу підакцизних товарів та особливості адміністрування акцизного податку.
Серед важливих тем – цифровізація. Учасникам презентували сучасні електронні інструменти, зокрема можливості Електронного кабінету та сервісу «TAX Control». Податківці підкреслили, що впровадження цифрових рішень спрямоване на спрощення взаємодії з платниками, підвищення податкової культури тощо.
Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу, учасники мали можливість поставити запитання та отримати фахові відповіді.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Попри війну – економіка не зупинилася. І за цим стоїть щоденна робота тисячі бізнесів, які тримають країну.
Переробна промисловість і торгівля сьогодні формують понад 34 % усіх надходжень до зведеного бюджету за січень – березень 2026 року. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Фактично – це кожна третя гривня, яка надійшла до бюджету.
Зокрема:
- переробна промисловість – 17,7 %,
- оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів – 16,5 %.
Також ТОП галузі за часткою у бюджеті:
- державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 11,7 %;
- фінансова та страхова діяльність – 11,2 %.
Суттєвою є динаміка зростання сплати.
- Переробна промисловість продемонструвала найбільший приріст –15,5 млрд грн, або +18,2 %.
- Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – на 10,5 млрд грн (+18,7 %).
- Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – на 7,3 млрд грн (+8,4 %).
- Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 5,7 млрд грн (+18,8 %).
«Сьогодні бізнес працює на межі – під постійними атаками, сиренами, в умовах браку енергоресурсів. І при цьому продовжує сплачувати податки. Зі свого боку податкова свідомо змінює філософію з тиску до сервісу. Бо в умовах війни вкрай важливо для кожного, хто чесно сплачує податки, працює прозоро, прибирати всі штучні барʼєри та зайву бюрократію», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1000727.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати, зокрема єдиного внеску, необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).
Заява подається на вибір платника:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/login), з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Е-кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідково:
- єдиний внесок – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- Заява – додаток 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з абзацами першим та другим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), у складі якої формуються додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) та додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».
Декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, і інформацію про додатки, що додаються до Декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до п.п. 296.2 та п.п. 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Поряд з цим, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Декларація за такі періоди не подається.
Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.
Таким чином, ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої груп щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, звільняються від обов’язку подання Декларації у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню та за умови, що:
такі платники звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, так як вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;
в них не виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами) (далі – Звіт), та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових підприємств, установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені, бюджетні установи.
Частиною першою ст. 58 Бюджетного кодексу України визначено, що звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність.
Зокрема, фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.
Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 940) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 101), яке визначає склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів.
Згідно з п. 1 розд. ІV НП(С)БО 101 фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності.
Зазначаємо, що НП(С)БО 101 затверджені такі форми фінансової звітності згідно з додатками до нього, зокрема:
Баланс (форма № 1-дс) Додаток 1 до НП(С)БО 101;
Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) Додаток 2 до НП(С)БО 101;
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) Додаток 3 до НП(С)БО 101;
Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) Додаток 4 до НП(С)БО 101.
Типова форма Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586), застосовується суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.02.2019 № 52) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами» (далі – НП(С)БО 103), норми якого застосовуються суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – суб’єкти державного сектору), які складають консолідовану фінансову звітність та/або мають територіально відокремлені підрозділи.
Згідно з положеннями НП(С)БО 103 передбачено наведення інформації про звітні сегменти суб’єктів державного сектору за формою фінансової звітності, затвердженою згідно з додатком до нього – Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс) Додаток до НП(С)БО 103.
Разом з тим зазначаємо, що форма Звіту передбачає наявність додатків, зокрема форм фінансової звітності, та заповнення таблиці «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» (далі – Таблиця).
Відповідно до форм фінансової звітності, які визначені у Таблиці, суб’єкти державного сектору повинні подавати:
Баланс (форма № 1-дс);
Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс);
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);
Звіт про власний капітал (форма № 4-дс);
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
У Таблиці Звіту не передбачено подання форми фінансової звітності – Додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс), тому фінансову звітність за формою № 6-дс подавати разом зі Звітом не потрібно.
Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.
У разі потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. За потреби платник може надіслати Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6-дс), затверджений згідно з Додатком до НП(С)БО 103, контролюючому органу додатково у паперовому вигляді.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий