22:57
Чи заповнюються графи 31, 32 та 33 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) у разі здійснення операцій, що не впливають н
10.10.2025 12:16
Чи заповнюються графи 31, 32 та 33 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) у разі здійснення операцій, що не впливають на фінансовий результат до оподаткування (отримання позик, перерахування/отримання авансів)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та Порядком № 254 не визначено винятку щодо відображення операцій залежно від фінансового результату до оподаткування таких операцій.
Відповідно до пп. 31 – 33 розд. ІІ Порядку № 254 у графах 31 – 33 відображаються операції контрольованої іноземної компанії (КІК) з нерезидентами, із зазначенням: повного переліку операцій, проведених з таким нерезидентом, по кожній операції окремо, повного найменування нерезидента, назви держави (території), коду країни, коду платника податку, зокрема:
у графі 31 зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I ПКУ;
у графі 32 зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами;
у графі 33 зазначається перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. І ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
10.10.2025 12:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи повинно підприємство у 2026 році продовжувати нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 Податкового кодексу України, використовуючи частку розподілу, визначену за результатами річного перерахунку ПДВ у декларації за грудень 2025 року, якщо пільгові операції з ПДВ будуть здійснюватися лише до кінця 2025 року та у 2026 році інші пільгові операції також не плануються, інформує.
Якщо придбані та/або виготовлені підприємством (платником ПДВ) з ПДВ товари / послуги, необоротні активи будуть використовуватися у 2026 році виключно в оподатковуваних ПДВ операціях, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими ст. 199 Податкового кодексу України, у такого підприємства (платника ПДВ) не виникатиме.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи є підставою для коригування фінансового результату до оподаткування повернення учаснику товариства коштів, внесених як вклад
10.10.2025 12:15
Чи є підставою для коригування фінансового результату до оподаткування повернення учаснику товариства коштів, внесених як вклад до додаткового капіталу такого товариства, у разі його виходу з товариства?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2275).
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (частина перша ст. 12 Закону № 2275).
Відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону № 2275 окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною п’ятою ст. 12 Закону № 2275 правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпорядження ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відс., може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників (частина перша ст. 24 Закону № 2275).
Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (частина друга ст. 24 Закону № 2275).
Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (частина п’ята ст. 24 Закону № 2275).
Отже, повернення коштів, внесених учасником товариства як вклад до додаткового капіталу такого товариства та відповідно відображених у бухгалтерському обліку, не є підставою для коригування фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Зберігання столових вин здійснюється в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (крім місць зберігання за
10.10.2025 12:12
Зберігання столових вин здійснюється в місцях зберігання,
внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (крім місць зберігання за місцем роздрібної торгівлі)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 2 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 3817.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3817:
вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке;
- місце зберігання – це місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр);
Єдиний реєстр місць зберігання – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників.
Згідно з частиною сьомою ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Статтею 39 Закону № 3817 передбачено, що зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру, крім випадків, визначених Законом № 3817.
Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносить до Єдиного реєстру лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі такими товарами (продукцією).
Отже, враховуючи, що вино столове є алкогольним напоєм, зберігання столових вин здійснюється в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру (крім місць зберігання за місцем роздрібної торгівлі).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОП – платник єдиного податку зі свого підприємницького рахунку перерахував благодійну допомогу на потреби ЗСУ: чи втрачається п
10.10.2025 12:11
ФОП – платник єдиного податку зі свого підприємницького рахунку перерахував благодійну допомогу на потреби ЗСУ: чи втрачається право перебувати на спрощеній системі оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):
- благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;
- благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (далі – ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП.
Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162).
Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162).
Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Заборони щодо використання ФОП коштів у національній валюті для власних потреб з поточного / платіжного рахунку, відкритого в надавача платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) для здійснення підприємницької діяльності Інструкція № 162 не містить. Також Інструкція № 162 не містить обов’язку для ФОП перераховувати кошти з поточного / платіжного рахунку в національній валюті, відкритого в надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності, на поточний / платіжний рахунок цієї особи, відкритий для власних потреб з метою їх використання після сплати всіх податків і зборів. Проте ФОП має право здійснити такий переказ.
Враховуючи вищенаведене, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.
Водночас, ФОП, у тому числі платнику єдиного податку, не заборонено перераховувати кошти з поточного / платіжного рахунку в національній валюті, відкритого в надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності на власні потреби, у тому числі і на благодійність для Збройних Сил України (далі – ЗСУ), після сплати всіх податків і зборів.
Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги ЗСУ безпосередньо зі свого підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків і зборів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Оформлені трудові відносини – це імідж соціально відповідальної компанії
10.10.2025 12:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про обов’язок оформлення суб’єктами господарювання (СГ) трудових відносин із найманими працівниками.
Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярну виплату заробітної плати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати у разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав тощо.
Закликаємо і роботодавців, і працівників до відповідального ставлення до виконання норм законодавства про працю.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які несе СГ під час оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавчих норм.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: від фізичних осіб – платників туристичного збору до місцевих бюджетів надійшло понад 6,6 млн гривень
10.10.2025 12:10
Впродовж січня – вересня 2025 року фізичні особи – платники туристичного збору (Збір) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,6 млн гривень. Це на понад 220,2 тис. грн більше аналогічного періоду минулого року, темп росту – 103,4 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою справляння Збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ .
Згідно з п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За видобування нафти від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 2,5 млн грн рентної плати
10.10.2025 12:09
Протягом трьох кварталів 2025 року до місцевих бюджетів за видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,5 млн грн рентної плати. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2024 рок на 868,2 тис. грн, темп росту – 152,7 відсотків.
Повідомляємо, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податок на додану вартість: понад 14,3 млрд грн – надходження до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщ
10.10.2025 12:07
У січні – вересні поточного року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 14,3 млрд грн податку на додану вартість. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року на понад 2,7 млрд грн, або на 23,5 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Впровадження нових інструментів, що покращують якість обслуговування платників – це один із пріоритетів діяльності податкової служби. Кожен, хто сьогодні продовжує працювати, платити податки й утримувати економіку потребує максимальної підтримки держави. Відкриті у нашій країні 20 Офісів податкових консультантів є новим форматом взаємодії податкової служби з підприємцями, бізнесом і громадянами. Ініціатива надання безоплатних консультацій – це орієнтація на сучасні потреби платників, які прагнуть удосконалити податкові процеси. Дякуємо усім за відповідальне ставлення до своїх зобов’язань», – зазначила очільниця обласної податкової.
Нагадуємо, що платники Дніпропетровщини мають можливість отримати усну фахову консультацію, зокрема з питань ПДВ, в Офісі податкових консультантів, який розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Крім того, за номерами телефонів (056) 374 31 09; (098) 227 87 66 та (066) 982 19 13 можна звернутися до Консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у разі потреби детальних роз’яснень законодавчих норм, у тому числі для уникнення типових помилок при поданні Таблиць даних платника податку на додану вартість та документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податківці Дніпропетровщини та підприємці будують прозору економіку
10.10.2025 12:07
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують роз’яснювально-просвітницьку роботу, спрямовану на підтримку бізнесу та підвищення податкової культури. Податківці активно використовують всі форми донесення інформації до платників, у тому числі, розміщуючи у медіа, торговельних мережах та на інших зовнішніх носіях суспільно важливі повідомлення, зокрема, про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО).
Продуктивна роз’яснювальна робота відбувається і під час виїзних зустрічей з суб’єктами господарювання (СГ). У ході таких комунікацій на найбільших ринках Дніпра та Кривого Рогу податківці, не відволікаючи підприємців від роботи, обговорили низку актуальних питань, що стосуються дотримання податкового законодавства та спрощення ведення бізнесу.
Спілкуючись з платниками, акцентували увагу на порядку застосування РРО та ПРРО, детально зупинилися на їх відмінностях та порядку реєстрації. Наголосили на обов’язковій передачі інформації до податкових органів за основним місцем обліку платника та особливостях її надання.
Особливу увагу приділили вимогам до оформлення розрахункових документів, наголосивши на важливості видачі фіскальних чеків споживачам. Це не лише забезпечує прозорість розрахунків, але й захищає права покупців.
Податківці Дніпропетровщини залучають всі можливі ресурси, аби донести СГ переваги застосування РРО/ПРРО та розповісти про ризики у разі відсутності касової техніки та невидачі розрахункових документів.
Подібні заходи допомагають бізнесу краще зрозуміти вимоги законодавства, уникнути штрафів та оптимізувати роботу.
На зустрічах також зазначалося, що застосування РРО/ПРРО – це не лише обов’язок платників, а й вагомий внесок у фінансову стабільність країни, а відтак – і обороноздатність держави.
Підприємцям розповіли про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні формати комунікацій. Акцентували увагу на роботі Офісів податкових консультантів (Офіс), які нещодавно розпочали роботу у 20-ти територіальних підрозділах Державної податкової служби України (ДПС). Це сервіс нового типу для надання фахових консультацій.
Підприємці отримали друковану продукцію з важливою інформацією про ресурси податкової та застосування норм законодавства.
Податківці Дніпропетровщини активно використовують всі форми роботи з платниками, у тому числі виїзні зустрічі. Такі комунікації сприяють зміцненню довіри до податкової служби і є частиною стратегії ДПС щодо створення сприятливого бізнес-середовища. Вони дозволяють оперативно вирішувати нагальні питання СГ, підвищувати рівень обізнаності підприємців щодо податкових норм та зміцнювати партнерські відносини.
Податкова служба Дніпропетровщини залишається надійним партнером підприємців, готовим надавати всебічну підтримку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
