Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, п.п. 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Отже, для нарахування амортизації у податковому обліку та проведення коригування фінансового результату до оподаткування, платник податку на прибуток застосовує мінімально допустимі строки амортизації основних засобів з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта основних засобів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язаний платник нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на останній день звітного періоду, якщо він надав послуги бюджетній установі з оплатою за рахунок бюджетних коштів та оплата не надійшла, а з наступного періоду переходить на спрощену систему оподаткування та втрачає статус платника ПДВ (наприклад якщо станом на 31.03.2026 оплата не надійшла, а з 01.04.2026 платник перейшов на спрощену систему оподаткування та втратив статус платника ПДВ), повідомляє.
Відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом. Оскільки станом на 31.03.2026 оплата за надані послуги не надійшла і бюджетні кошти не були зараховані на рахунок платника, а також не було отримано інших видів компенсації, податкові зобов’язання з ПДВ за цією операцією не виникають. Відтак підстави для їх нарахування на останній день березня 2026 року відсутні.
При цьому у зв’язку з відсутністю податкових зобов’язань платник не складає податкову накладну та не відображає таку операцію у податковій декларації з ПДВ за березень 2026 року. Після переходу з 01.04.2026 на спрощену систему оподаткування за ставкою 5 відс. та втрати статусу платника ПДВ отримання оплати за цією операцією не є підставою для нарахування ПДВ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) відповідно до п.п. 14.1.114 прим 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю(ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Як ФОПу на загальній системі оподаткування декларувати та в якому розмірі МПЗ, якщо протягом року здійснено перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну?
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
У разі, якщо фізична особа – підприємець протягом року здійснила перехід зі спрощеної системи оподаткування і станом на кінець податкового (звітного) року перебуває на загальній системі оподаткування, то розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання подається у складі податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).
Фізична особа – підприємець, яка на кінець податкового (звітного) року перебуває на загальній системі оподаткування, розраховує МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою протягом календарних місяців (звітного) року, відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ та з урахуванням п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яке не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара у період дії воєнного стану.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.
Відповідно до абзаців першого – одинадцятого та тринадцятого п. 10 Правил у проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:
не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;
документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов’язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;
текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;
документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв’язку;
у документі є незастережені виправлення або дописки;
до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;
компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів, відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, зчитати матричний двовимірний штрих-код;
підпис, відбиток печатки та/або штампа на документах, поданих для проставлення апостиля, не відповідають наявним зразкам та/або мають нечітке зображення;
відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа не відповідають наявним у Електронному реєстрі апостилів відомостям про кваліфікований сертифікат відкритого ключа;
документ викликає підозру у його підробці;
документ не відповідає вимогам щодо його оформлення та/або видачі, встановлених нормативно-правовими актами на дату його видачі.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Правил апостиль не проставляється, зокрема, на оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом та базою оподаткування (далі – Екологічний податок) є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Викид ‒ надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин (ст. 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707)).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (абзац одинадцятий частини першої ст. 10 Закону № 2707).
Статтею 11 Закону № 2707, зазначається зокрема, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, зокрема, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, умови щодо яких визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не видається (частина дев’ятнадцята ст. 11 Закону № 2707).
Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення і має отримати дозвільний документ відповідно до Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (зі змінами).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо заповнення рядків 01 та 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємств резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, який весь звітний період (рік) перебував у такому режимі оподаткування, повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Відповідно до п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Податкові зобов’язання резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначаються у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах відображається у Додатку ДІЯ до Декларації з подальшим перенесенням суми податку (значення графи 6 рядка 46) до рядка 06.3 ДІЯ Декларації.
Платником податку на прибуток підприємств в рядку 01 Декларації відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий протягом звітного (податкового) року (з 01 січня по 31 грудня відповідного звітного (податкового) року).
Показник цього рядка має інформаційний характер для визначення звітного (податкового) податкового періоду, у разі прийняття рішення резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах про перехід на загальну систему оподаткування.
У рядку 02 зазначаються показники фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухгалтерського обліку, за період перебування на загальній системі оподаткування.
Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах, який протягом звітного (податкового) періоду перебував у такому режимі оподаткування:
заповнює рядок 01 Декларації;
не заповнює рядок 02 Декларації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.03.2026 № 132 (далі – Наказ № 132) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо питання, пов’язаного з утриманням податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України (далі – УПК).
В УПК розглянуто ситуацію: резидент України – ліцензіат здійснює виплати роялті нерезиденту, якому належать права на об’єкт інтелектуальної власності (ліцензіару) за користування таким об’єктом.
Водночас згідно з умовами ліцензійного договору, укладеного між ліцензіатом та ліцензіаром, кошти сплачуються ліцензіатом на рахунки незалежного агента (представника, уповноваженої особи) – резидента України, уповноваженого нерезидентом на збір коштів.
Питання: Хто з резидентів у описаній ситуації повинен утримувати та сплачувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України: ліцензіат чи агент (представник, уповноважена особа) ліцензіара в Україні (за умови, що діяльність агента (представника, уповноваженої особи) не призводить до створення постійного представництва ліцензіара)?
Наказ № 132 і УПК розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/80039.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Електронний кабінет залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом, який надає понад 130 електронних послуг для зручної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами.
Сервіси Електронного кабінету 24/7/365 у режимі онлайн забезпечують можливість реалізації прав та обов’язків платників податків, визначених Податковим кодексом України та іншими законами.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.
Серед найбільш популярних сервісів є:
- доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо;
- доступ до реєстраційних та облікових даних платника;
- Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації;
- Доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків;
- сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем;
- перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, ЄРПН та ЄРАН;
- інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб;
- листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків.
Для зручності фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:
- переглядати інформацію про об’єкти оподаткування;
- переглядати сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на майно, землю чи транспорт;
- подавати декларацію про майновий стан і доходи;
- отримувати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- подавати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Долучайтесь до взаємодії з контролюючими органами у простому і зручному форматі!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
15 квітня 2026 року, середа, останній день подання за березень п. р.:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (Звіт за ф. № ЗВР-1);
- довідки про використані розрахункові книжки (РК).
Звертаємо увагу, що суб’єкту господарювання необхідно подавати Звіт за ф. № ЗВР-1 щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК, незалежно від того, що розрахункові операції на господарській одиниці не проводилися.
При цьому, у разі відсутності розрахункових операцій у звітному місяці у графах 3 – 8 Звіту за ф. № ЗВР-1 – проставляються нулі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями платники спрямували майже 141,8 млн грн акцизного податку.
Звертаємо увагу, що базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий