Блог

Федоренко

Акцизний податок з ввезених товарів: на 70,7% зросли надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

24.08.2026 12:12

Упродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини з ввезених товарів сплатили до загального фонду державного бюджету майже 261,4 млн грн акцизного податку. Надходження з початку поточного року зберігають позитивну динаміку і порівняно з минулорічним відповідним періодом зросли майже на 108,3 млн грн, або на 70,7 відсотка. Про це поінформував начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Своєчасно сплачені податки – це вагомий ресурс для стимулювання економічного розвитку і фінансування обороноздатності країни. Вдячні кожному, хто сьогодні сумлінно виконує свої зобов’язання і підтримує економіку», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у встановленому порядку (частина перша ст. 54 Закону № 3817).

При цьому, платники податків, які є користувачами Електронного кабінету (далі – Е-кабінет), мають можливість за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Е-кабінету надіслати заяву про внесення чергового платежу за ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

Законом №3817 проставлення відмітки про внесення сплати на оригіналі ліцензії, що отримана платником у паперовому вигляді, не передбачено.

Довідково: Закон № 3817 – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Офіційне працевлаштування працівників – це беззаперечна вимога законодавства

24.08.2026 12:10

Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ФОП, який здійснює діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції.
За результатами проведеної перевірки встановлено неподання суб’єктом господарювання до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування (власні та/або орендовані), через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), а також використання найманої праці без належного оформлення (понад 40 працівників). При цьому, частина робітників надали письмові пояснення, що працюють у перевіряємого ФОПа та отримують щоденно від нього заробітну плату.
За встановленими фактами порушень суб’єктом господарювання трудового законодавства матеріали перевірки направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Закликаємо суб’єктів господарювання дотримуватися вимог чинного законодавства та здійснювати діяльність виключно у правовому полі.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Військовий збір: надходження до бюджету зросли на 25,3 %

24.08.2026 12:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1042626.html повідомила.
За сім місяців 2026 року надходження військового збору зросли більше ніж на чверть – 25,3 %. Бюджет отримав на 22,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2025 року.
У січні – липні 2026 року до бюджету надійшло 112,2 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого – 89,5 млрд гривень.
Найбільші суми військового збору забезпечили:
- м. Київ – 37,1 млрд грн;
- Дніпропетровська область – 11,9 млрд грн;
- Львівська область – 9,1 млрд грн;
- Харківська область – 7,1 млрд гривень.
Військовий збір є важливим джерелом наповнення державного бюджету та фінансового забезпечення військовослужбовців, які виконують завдання із захисту України.
Зростання надходжень військового збору свідчить про відповідальне ставлення платників до виконання податкових зобов’язань. В умовах війни це важлива складова фінансової спроможності держави забезпечувати потреби оборони.
Звертаємо увагу, що з 01.07.2026 оновлено реквізити бюджетних рахунків для зарахування військового збору. Актуальні рахунки можна перевірити в особистій частині Електронного кабінету платника або за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ДПС обговорює з бізнесом можливості вдосконалення підтримки постраждалих підприємств

24.08.2026 12:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба працює над пошуком нових механізмів, як ще спростити податкове адміністрування для бізнесу, який постраждав від війни. І готова напрацьовувати реальні практичні рішення разом з бізнесом.
Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками Федерації роботодавців України на чолі з Головою Ради Дмитром Олійником. За інформацією ФРУ, тільки у серпні вже 42 підприємства, які входять до Федерації, постраждали від атак росіян. І логічно, що бізнес питає як їм виживати далі.
«Знищене виробництво – це не просто зруйновані стіни чи обладнання. За кожним виробництвом стоять люди, роки титанічної роботи, робочі місця, зарплати та податки з яких фінансуються державні потреби. Це те, від чого залежить існування країни та наша оборона», – сказала вона.
Леся Карнаух наголосила, що підприємець не повинен залишатися сам на сам із проблемами. І ДПС завжди готова підключитися та надати максимальну допомогу тим, хто постраждав від атак ворога.
Сьогодні вже діють механізми підтримки. Зокрема, наказ Мінфіну № 225 передбачає можливість підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків через наслідки війни. Передбачене звільнення від плати за землю, сплати податку на пошкоджену/знищену нерухомість, низка інших податкових пільг та преференцій.
І кожен, хто постраждав, в разі потреби може звернутися до податкової в регіонах чи Офісів податкових консультантів, щоб отримати чіткі рекомендації.
«Попри це ми шукаємо додаткові механізми, як ще спростити податкове адміністрування для бізнесу, який постраждав від війни. Активно зустрічаємося з бізнесом, щоб почути його пропозиції. Бо маємо напрацювати спільні рішення безпосередньо з підприємствами», – сказала вона.
При цьому Леся Карнаух наголосила, що при пошуку рішення, як підтримати зруйнований бізнес, потрібно дотримуватись балансу – захистити інтереси і бізнесу, і держави.
«Ще один суттєвий аспект. Підтримка постраждалих підприємств має бути захищена від зловживань. Важливо не допустити ситуацій, коли під виглядом відновлення зруйнованого бізнесу будуть відновлюватися або створюватися тіньові схеми», – додала вона.
Обговорили також низку інших важливих тем: детінізація економіки, протидія схемам дроблення бізнесу, боротьба з нелегальним ринком, зокрема у сфері підакцизних товарів, проведення податкових перевірок.
«Моя чітка позиція: бізнес, який працює легально, платить зарплати й податки під час війни, не повинен програвати тим, хто працює в тіні або використовує схеми. Контроль має концентруватися на ризиках, а не створювати додатковий тиск на сумлінних платників. Наше завдання – допомогти бізнесу вистояти, відновитися і працювати далі», – наголосила очільниця ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1042745.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

21.08.2026 13:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) та четвертому (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.
Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податків!

21.08.2026 13:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Документальна позапланова перевірка здійснюється, згідно з п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Згідно з абзацами першим і п’ятнадцятим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу тощо.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику податків надіслати заперечення до акту перевірки (далі – Заперечення) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється Заперечення, тип документу (із списку обирається «Пропозиція (зауваження)»), тематика (із списку обирається «Контрольно-перевірочна робота»), а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого документу (файл у форматі pdf із обмеженням розміру до 5 МБ).
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації Заперечення в органі ДПС платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. Дата реєстрації Заперечення вважається днем його отримання органом ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Самозайнята особа отримала виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, від ПФУ: за яким кодом класифікації доходів б

21.08.2026 13:46

Самозайнята особа отримала виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, від ПФУ: за яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. IV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», у тому числі (але не виключно). Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (частина перша ст. 12 Закону № 1105).
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку Пенсійний фонд України (ПФУ) (ст. 4 Закону № 1105).
Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Самозайнята особа, як страхувальник, на підставі передбачених Законом № 1105 документів приймає рішення про призначення страхових виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, нараховує суми для виплати та оформляє заяву-розрахунок.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)», на який сплачуються суми коштів податкових агентів, утримані із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та інших доходів, ніж заробітна плата;
11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами –підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування», на який сплачується сума, вказана у податковій декларації платника єдиного податку – ФОПа.
Отже, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
При цьому самозайнята особа, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, сплачує військовий збір за кодом класифікації доходів бюджету – 11011000.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи передбачені пільги для ФОП – платників ЄП, які належать до певних соціальних категорій громадян, в частині зменшення встановл

21.08.2026 13:43

Чи передбачені пільги для ФОП – платників ЄП, які належать до певних соціальних категорій громадян, в частині зменшення встановлених ставок ЄП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають такі способи оподаткування доходів, що одержують фізичні особи – підприємці (ФОП):
у разі застосування загальної системи оподаткування – податком на доходи фізичних осіб оподатковується чистий оподатковуваний доход, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ;
у разі застосування спрощеної системи оподаткування – здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року або розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ.
Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою – підприємцем самостійно.
Глава 1 розд. XIV ПКУ, яка визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачає зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців для осіб, які належать до певних соціальних категорій громадян.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
З урахуванням викладеного, законодавчо не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців незалежно від приналежності особи до певної соціальної категорії громадян.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи має право підзвітна особа надати до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, ко

21.08.2026 13:43

Чи має право підзвітна особа надати до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, копію розрахункового документа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінам и та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.
Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, створювати у паперовій та/або електронній формі розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахунків, форма та зміст яких затверджена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
При цьому Положенням № 13 затверджено вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Відповідно до п. 20 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.
Звіт складається і подається працівником (в усіх без винятків випадках) у паперовій або електронній формі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, разом з підтвердними документами для розгляду і прийняття рішення про відшкодування вартості витрат (п. 17 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція № 59. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 в роботі.
Згідно з п. 14 розд. І Інструкції № 59 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону № 265, а також документи, визначені Податковим кодексом України та Інструкцією № 59. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв’язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжну картку чи її реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою банку-емітента платіжної картки та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції.
Підтвердні документи можуть бути у паперовій та/або електронній формі.
Електронний документ, пред’явлений у візуальній формі відображення на папері, складений з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, вважається підтвердним документом.
Відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) автентифікація – це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Враховуючи викладене вище, якщо підзвітна особа подає до Звіту розрахункові документи, які можуть бути автентифіковані за їх реквізитами або інформація про які зберігається на сервері ДПС, то підзвітна особа має право надавати візуалізовану версію таких документів, разом із Звітом, що по суті є наданням одного примірника оригіналу.
Водночас, не вважається копією візуалізований розрахунковий документ, який був створений в електронному вигляді відповідно до вимог Закону № 2155 та засвідчений кваліфікованим електронним підписом.
При цьому, підзвітна особа не має права надавати до Звіту копію розрахункового документа.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного оподаткування (ІСІ)

21.08.2026 13:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Змінами, передбаченими Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (набрав чинності 10.10.2022) у п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надано визначення активів інституту спільного інвестування (далі – ІСІ) – це сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі, у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав і вимог та інших активів.
Тобто, на відміну від попередньої редакції п. 141.6 ст. 141 ПКУ в ньому для цілей застосування податкової пільги з податку на прибуток підприємств для ІСІ надано окреме визначення активів ІСІ, яке є аналогічним визначенню цього терміну, наведеному у Законі України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» та зміненому згідно з приписами Закону України від 15 серпня 2022 року № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» шляхом додавання до визначення таких активів об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них.
Тому доходи, отримані ІСІ від здійснення операцій з об’єктами незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, звільнятимуться від оподаткування податком на прибуток підприємств у разі, якщо такі об’єкти сформовані за рахунок коштів спільного інвестування.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 5/2022 «Особливості оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (розділ ІІІ «Податок на прибуток»), розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19526. Предыдущая cтраница | Страница 39 из 1953 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua