Блог

Федоренко

Які заклади освіти відносяться до вітчизняних з метою отримання податкової знижки за навчання?

07.10.2025 15:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:
- від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (зі змінами та доповненнями);
- від 06 червня 2024 року № 3788-IX «Про дошкільну освіту» (зі змінами та доповненнями);
- від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами та доповненнями);
- від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту»;
- від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» (зі змінами та доповненнями).
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.
Відповідно до т.. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої т.. 1 та п. 6 частини першої т.. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями) ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти визначено спеціальними законами.
Повідомляємо, що податкову знижку за витратами, зокрема за навчання, понесеними у 2024 році, громадяни мають можливість отримати по 31 грудня 2025 року (включно).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку провадження господарської діяльності?

07.10.2025 15:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Надання суб’єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.
Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, – тягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відображення у податковому обліку з ПДВ покупця операції зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної

07.10.2025 15:58

Відображення у податковому обліку з ПДВ покупця операції зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отриманими товарами/послугами, розрахунки за які не проведено з постачальниками – резидентами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів / послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Ознаки безнадійної заборгованості визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно з яким безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг у постачальника – резидента сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників акцизного податку – ліцензіатів!

07.10.2025 15:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання, які мають діючі ліцензії, надані до 01 січня 2025 року, з метою наповнення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр пального) повною інформацією, яка має міститися у таких реєстрах, зобов’язані в термін до 01 липня 2025 року подати заяву про внесення змін до відомостей, що містяться у відповідному реєстрі, у якій зазначити всі відомості, визначені частиною третьою ст. 43 Закону № 3817 для відповідного виду ліцензії, та для ліцензій з безстроковим терміном дії – додати до такої заяви документи (за необхідності), визначені частинами четвертою – шостою ст. 43 Закону № 3817. За результатами розгляду заяв орган ліцензування вносить зазначені у таких заявах відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів, і до Єдиного реєстру пального відповідно.
Згідно з частиною двадцятою ст. 34 Закону № 3817 та частиною двадцятою ст. 35 Закону № 3817 за потреби ліцензіат має право звернутися до органу ліцензування із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів/Єдиного реєстру пального.
Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів/Єдиного реєстру пального має містити відомості, внесені до зазначеного реєстру на дату отримання заяви про надання витягу.
Неподання суб’єктом господарювання до 01 липня 2025 року заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у відповідному реєстрі, з метою наповнення Єдиного реєстру ліцензіатів та Єдиного реєстру пального інформацією про ліцензії, щодо отриманих до 01 січня 2025 року ліцензій призведе до неповного наповнення реєстрів інформацією щодо даних ліцензіата та відповідно відсутністю такої інформації у витягах з таких реєстрів.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо подання повідомлення за ф. № 20-ОПП юридичною особою, яка встановила сонячну електростанцію

07.10.2025 15:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Під час надання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
У разі, якщо подається інформація про сонячну електростанцію, яка використовується виключно для власних потреб (не для продажу електроенергії), та її використання безпосередньо пов’язане із веденням господарської діяльності, суб’єкту господарювання достатньо повідомити контролюючий орган про об’єкти оподаткування, на території яких вона розташовується.
Отже, у Повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначається інформація про територію та/або приміщення, будівлю, споруду тощо, де встановлена/зберігається сонячна електростанція із обранням відповідного коду для типу об’єкта оподаткування, що найбільше відповідає його функціональному призначенню.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Господарські одиниці розташовані у місті і на території села: чи застосовує ФОП – платник єдиного податку другої – четвертої гру

07.10.2025 15:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Якщо у ФОПа – платника єдиного податку другої – четвертої групи є господарський об’єкт у місті, то у такому об’єкті РРО та/або ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 265, а у господарському об’єкті на території села, селища відповідно до пільги передбаченої пунктом 1 Переліку, за умови дотримання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плануєте працювати – укладіть трудовий договір!

07.10.2025 15:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр»

07.10.2025 15:52

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС, – важливий напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини.
У січні – вересні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 95 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо нарахувань в ІКП – 49 звернень (51,6%);
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 1 звернень (22,1 %);
- щодо отримання адміністративної послуги – 11 звернень (11,57 %);
- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%);
- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 2 звернення (2,1 %);
- проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %);
- щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,1%).
Крім того упродовж січня – вересня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 159 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», загальна тематика яких:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 55 (34,6%);
- контрольно-перевірочна робота – 30 (18,9%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 27 (17,0%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 14 (8,8%);
- податкова заборгованість – 14 (8,8%);
- отримання довідки про доходи – 4 (2,5%);
- податкова знижка – 3 (1,9%);
- інші питання – 12 (7,5%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 53 одиниці (січень – вересень 2024 року – 106 звернень)
Також на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 26 звернень. Загальна тематика цих письмових звернень, стосувалась:
- питань щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 10 звернень (38,5%);
- контрольно-перевірочної роботи – 9 (34,6%);
- отримання чи відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (7,7%);
- отримання довідки про доходи – 2 (7,7%);
- інших питань – 3 (11,5%).
Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 18 одиниць порівняно з минулим роком(січень – вересень 2024 року – 8 звернень).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На Дніпропетровщині кількість платників єдиного внеску перевищує 289 тисяч осіб

07.10.2025 15:52

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2025 на обліку, як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), знаходилось 289 256 осіб. У порівнянні з 2024 роком кількість платників зросла на 5 539 осіб (станом на 01.10.2024 – 283 717 осіб).
Повідомляємо, що взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) як платника податків, так і платника єдиного внеску, здійснюється не пізніше спливу місячного строку з дня отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника.
У день взяття на облік платника єдиного внеску за новим місцезнаходженням (місцем проживання) відбувається автоматична передача інтегрованої картки платника єдиного внеску.
Облікова справа платника передається контролюючому органу за основним місцем обліку у такі строки:
- після закінчення бюджетного періоду, якщо строк адміністрування податків, зборів продовжено до закінчення бюджетного періоду за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання);
- протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На Дніпропетровщині зареєстровано понад 82 тис. РРО/ПРРО

07.10.2025 15:51

Станом на 01.10.2025 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) знаходилось 82 077 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО: 14 448 – РРО, 67 629 – ПРРО.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15386. Попередня cторінка | Сторінка 43 з 1539 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua