Видача фіскального чеку при кожному розрахунку має стати звичайною нормою для нашого бізнесу
Бізнес, який працює добросовісно, сумлінно та прозоро, створює умови для чесної конкуренції та знаходить повагу споживачів. Кожен, отримавши чек за товар (послугу), може бути впевнений, що він захищений, як покупець.
Окрім того, фіскалізація покликана боротись з «тіньовою економікою», наслідками якої є значні втрати бюджетів країни, а в нинішній ситуації – це ще й недоотримання коштів для зміцнення обороноздатності держави.
Законодавство України зобов’язує суб’єктів господарювання (СГ) використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО (ПРРО) для чесного ведення бізнесу і фіскалізації платежів.
З 01 січня 2022 року СГ (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1 групи) зобов’язані використовувати належним чином зареєстровану касову техніку, та видавати споживачам розрахункові документи встановленої форми у паперовому або електронному вигляді.
Застосування РРО та ПРРО є обов’язковим, якщо у господарській діяльності як спосіб оплати товарів, робіт послуг приймаються:
- готівкові кошти;
- електронні платіжні засоби;
- замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);
- повернуті товари (ненадані послуги, невиконані роботи).
Що таке програмний РРО?
Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.
Апаратний РРО та ПРРО є тотожними засобами контролю розрахунків за товари, роботи, послуги.
ПРРО – це цифровий аналог касових апаратів.
ДПС України пропонує бізнесу до застосування безоплатне ПРРО, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.
Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон.
Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми.
ПРРО є сучаснішим, мобільнішим, потребує менших витрат на обслуговування та дозволяє видавати, як електронні, так і паперові чеки. Електронні чеки касир надсилає споживачам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами. За потреби, СГ може придбати принтер і роздруковувати е-чеки у місцях продажу (надання послуг).
8 легких кроків роботи з ПРРО
Для роботи з ПРРО СГ необхідно здійснити 8 кроків:
Крок 1. Обрати пристрій, на який буде встановлено ПРРО.
На вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ завантажте та встановіть безкоштовне програмне забезпечення ПРРО від ДПС.
Крок 2. Повідомити ДПС про господарську одиницю, де встановлюється ПРРО, як про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (форма J/F1312006).
Крок 3. Засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F1316605) або декілька заяв – за потреби.
Крок 4. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи:
Крок 5. Через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення надіслати повідомлення про надання інформації щодо КЕП щодо осіб (касирів), яким надано право роботи з ПРРО (форма J/F1391802).
Крок 6. Ввести в ПРРО перелік товарів.
Крок 7. Відкрити робочу зміну на ПРРО на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції.
На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
Крок 8. Закрити робочу зміну на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.
ПРРО у цифрах
Починаючи з 2022 року по 2025 рік станом на 01.09.2025 зареєстровано 66 423 ПРРО. Їх кількість збільшилась майже на 9 тисяч у порівнянні із зареєстрованими ПРРО станом на 01.09.2024.
Протягом 8 місяців поточного року платниками податків зареєстровано 5 860 ПРРО та 52 160 об’єктів оподаткування.
За період 2022 – 2025 років кількість зареєстрованих РРО/ПРРО зросла більше ніж удвічі.
Це результат проведення на постійній основі інформаційно-роз’яснювальної роботи з платниками податків з питань своєчасної та належної реєстрації СГ, порядку застосування та реєстрації РРО/ПРРО, збільшення показників виторгів господарського об’єкта.
Сьогодення диктує чесні правила ведення бізнесу і бізнес ці правила приймає.
Довідково
Керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.
Безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання ПРРО, інструкції щодо встановлення та налаштування ПРРО, заповнення форм, форми ПРРО, презентаційні та роз’яснювальні матеріали, запитання суб’єктів господарювання та відповіді на них розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України у банері «Програмні РРО».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та Головному правлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, а також здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця їх обліку.
Платники можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами надається 60 адміністративних послуг, 45 з яких – безкоштовно.
Так, протягом січня – вересня 2025 року до ЦОПів ГУ ДПС надійшло 265 361 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 4 080 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 124 619 звернень, або 47,0 відс. від загальної кількості, та на 8 367 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом дев’яти місяців поточного року платниками податків отримано 253 447 адміністративних послуг, що на 1 016 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 127 570 адміністративних послуг, або 50,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 25 466 послуг більше ніжу відповідному періоді 2024 року.
Крім того, з початку року здійснено 1 406 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 474 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 830 – до центрів надання адміністративних послу (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.10.2025 фахівцями мобільного ЦОП надано 13 047 адміністративних послуг, з яких 2 336 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 31 245 інших послуг.
Зокрема, під час роботи фахівців, задіяних у роботі мобільного ЦОПу, в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до них звернулось 21 247 громадян, якими отримано 10 711 адміністративних послуг та 22 975 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 27 382 примірника друкованої продукції.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – вересня 2025 року платники перерахували 479,2 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з відповідним періодом минулого року це +21,9 %, або 86,2 млрд грн. За цей же період 2024 року ця сума була на рівні 393 млрд гривень.
Нагадуємо, що роботодавці сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. Саме ці кошти є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону № 2464),
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,
- пенсіонери,
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,
- мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм),
- на загальній системі без доходу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/940622.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/940547.html повідомила.
ДПС спільно з експертами Світового банку співпрацюватимуть для модернізації внутрішніх процесів, цифровізації адміністрування, а також посилення захисту даних, впроваджуючи найкращі міжнародні практики у сфері кібербезпеки. Про це домовилися під час зустрічі команда ДПС на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух та експерти Світового банку.
Сторони обговорили основні аспекти взаємодії та визначили підготовчі заходи для її успішного старту в межах проекту Світового банку «Зміцнення спроможності Уряду щодо впровадження фіскальної реформи» (Проєкт STRONG).
Як відзначила Леся Карнаух, на сьогодні основним пріоритетом для ДПС є запровадження сучасних підходів в адмініструванні податків, що відповідають стандартам ЄС, розширення можливостей ІТ-систем та нових сервісних послуг для бізнесу.
«Для нас надзвичайно важливо, що Світовий банк є нашим партнером у цих трансформаціях. Адже вагомою складовою успішного розвитку та реалізації цих кроків є міжнародна експертиза, яка дозволяє визначити ті напрями, які потребують посиленої уваги. Водночас дуже важливо сформувати деталізований план та чіткі цілі, яких ми прагнемо досягти під час таких змін», – розповіла Леся Карнаух.
У 2024 році за підтримки Світового банку було проведено Глобальне опитування платників податків, яке дало розуміння щодо очікувань бізнесу. На основі його результатів у квітні цього року затверджено План заходів на 2025 – 2026 роки з підвищення довіри до податкової служби.
Функціональна оцінка діяльності ДПС, здійснена у 2024 році, підтвердила відповідність більшості функцій викликам сьогодення, але водночас показала напрями для удосконалення.
Ефективне впровадження реформ дозволить забезпечити мобілізацію доходів у бюджет та прозоре адміністрування, підвищити комплаєнс, зменшити корупційні ризики, а також забезпечити обмін даними з органами влади та іноземними компетентними органами.
На сьогодні ДПС продовжує реалізацію низки реформ у рамках виконання Національної стратегії доходів та євроінтеграційних зобов’язань України і підтримка експертів Світового банку може стати вагомим каталізатором у реалізації таких заходів.
«Ми вже почали втілювати ці підходи в життя – і знову ж таки за активної підтримки наших партнерів зі Світового банку. Співпраця у межах проєкту STRONG з ІТ-консолідації інформаційних ресурсів, розробка дорожніх карт цифрової трансформації – це не просто формальні заходи, а фундаментальна робота над тим, щоб зробити податкову систему України сучасною та орієнтованою на платника», – підкреслила Леся Карнаух.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе така уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, нараховані та утримані уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою, у тому числі особою, яка проходила військову службу за контрактом, протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.
Податкова звітність про суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нараховані та утримані уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб протягом строку військової служби самозайнятої особи, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому Податковим кодексом України (ПКУ), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на додану вартість (податок, ПДВ) до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Пунктом 5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) визначено, що отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок).
Розрахунок подається за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано, тобто за звітний (податковий) період, на який припадає дата першої із подій, визначеної п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до п. 6 Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, якщо першою подією є дата списання коштів і на дату подання Розрахунку документ, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом відсутній, то графи 5 та 6 (дата та номер акта виконаних робіт / послуг) Розрахунку не заповнюються.
Якщо першою подією є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, то у графах 5 та 6 Розрахунку зазначається дата та номер такого документа.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577).
Законом № 4577, зокрема ст. 274 та ст. 277 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ)
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).
Згідно зі ст. 277 ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено
Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).
Закон № 4577 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 04.09.2025 № 174.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 24 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) встановлено, зокрема, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У Декларації зазначаються такі відомості:
про суб’єкта господарювання:
для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
для фізичних осіб – підприємців - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;
загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Декларація подається суб’єктами господарювання, в т.ч. суб’єктами господарювання, які перебувають на обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП, до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення зберігання пального.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Враховуючи те, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, то і право подання податковим агентом уточнюючого Розрахунку з додатком 4ДФ до нього можливе виключно протягом зазначеного терміну, а отже подати вказаний Розрахунок після спливу строку позовної давності положеннями ПКУ не передбачено.
Разом з тим, відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Таким чином, страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права і соціальні гарантії.
Так, у разі офіційного оформлення працівник отримує заробітну плату регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну заробітну плату (МЗП). Тобто місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше МЗП (у 2025 році – місячна – 8000 грн чи 48 грн – погодинна).
Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними, зарплата виплачується напередодні.
Оформлені трудові відносини гарантують працівнику не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:
- оплачуваними відпустками,
- лікарняними,
- допомогою по вагітності та пологах,
- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.
Крім того, за трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі.
Закликаємо усіх працювати відповідно до вимог чинного законодавства.
Офіційне оформлення найманих працівників – це свідчення сумлінного виконання роботодавцем своїх зобов’язань: перед державою – щодо сплати податків і зборів; перед працівниками – щодо соціального забезпечення та охорони праці.
Коментарі: 0
| Залишити коментар