Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Блог
Вт, 23 июня 2026
00:41

БЛОГ

Протягом якого часу є дійсним РНОКПП?

18.06.2026 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за ф. № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Згідно з пп. 1, 2 розд. VІII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822) фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П та документи для забезпечення її обліку за прізвищем (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) і серією (за наявності) та номером паспорта, а також пред’явити паспорт .
Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 2 розд. VІI Положення № 822).
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у ДРФО (абзац восьмий п. 70.5 ст. 70 ПКУ).
Згідно з п. 6 розд. ІII Положення № 822 громадяни України для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або отримання відомостей з ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Абзацом першим п. 11 розд. VII Положення № 822 визначено, що у разі виявлення помилок, порушень чи неточностей щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо, допущених при реєстрації фізичної особи у ДРФО, виправлення даних здійснюється шляхом внесення змін до ДРФО на підставі заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. Після виправлення помилок реєстраційний номер облікової картки платника податків не змінюється.
Контролюючий орган може змінити реєстраційний номер облікової картки, якщо порушення чи неточності не можна усунути шляхом внесення змін відповідно до абзацу першого п. 11 розд. VII Положення № 822. Така зміна проводиться після перевірки чи з’ясування обставин допущення помилки, виявленої контролюючим органом самостійно чи за результатами розгляду звернення фізичної особи – платника податків. Про виявлення такого факту або про результати розгляду звернення контролюючий орган інформує фізичну особу – платника податків (абзац другий п. 11 розд. VII Положення № 822).
За зверненням (у довільній формі) фізичної особи – платника податків контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання звернення видає фізичній особі довідку про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою, наведеною в додатку 5 до Положення № 822 (абзац третій п. 11 розд. VII Положення № 822).
Відповідно до п. 15 розд. VII Положення № 822 Обліковим карткам за ф. № 1ДР фізичних осіб, які на момент набрання чинності ПКУ зареєстровані в ДРФО та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків – фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО та інших обов’язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності ПКУ, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у ДРФО.
Отже, реєстраційні номери, що надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) зберігаються за ними протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства не підлягають скасуванню та заміні, за винятком якщо після видачі облікової картки встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційних номерів.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

18.06.2026 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.


Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

18.06.2026 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 4 Порядку Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження.
Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ (п. 5 Порядку).
Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатку ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами), надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (п. 6 Порядку).



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

18.06.2026 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


На яку адресу контролюючі органи надсилають фізичній особі ППР про сплату земельного податку та орендної плати за земельні діля

18.06.2026 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Контролюючі органи надсилають податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб.
Фізичним особам, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, ППР надсилаються контролюючими органами в електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. При цьому у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку ППР в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання ППР у паперовій формі надсилається за податковою адресою (адресою проживання) фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Інформацію, необхідну контролюючим органам для обчислення і справляння плати за землю, зокрема місце проживання землевласника або землекористувача, надають Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерство юстиції України.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41546



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Чи передбачена відповідальність за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства?

18.06.2026 10:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).
Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).
Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства (абзац перший п. 54 розд. V Положення № 148).
Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.
Отже, за порушення термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізич

18.06.2026 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону № 108.
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).
Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
податкові органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суми сплачених податків та зборів, які пов’язані з

18.06.2026 10:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОПа на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОПом від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОПа, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями); платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (із змінами та доповненнями), одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО?

18.06.2026 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 грн, у 2025 році – 4240,00 грн, у 2026 році – 4660,00 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку?

18.06.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: за якою формою подається уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку (у т. ч. за періоди до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39), повідомляє.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (із змінами та доповненнями) (набрав чинності 06.02.2025, далі – Наказ № 39) внесені зміни до форми Розрахунку і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями).
Уточнюючий Розрахунок з уточненням показників додатка 4ДФ до Розрахунку (у т. ч. за періоди до набрання чинності Наказом № 39) подається за формою, що діє на день подання такого Розрахунку.
Уточнюючий Розрахунок подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.
Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.
Такий Розрахунок не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42617.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Всего 18288. Предыдущая cтраница | Страница 5 из 1829 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте