Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/998436.html повідомила.
Україна продовжує інтеграцію до глобальної системи податкової прозорості: на сьогодні вже отримано звіти CbC від 29 із 45 країн, від яких очікується інформація за 2024 фінансовий рік. Загалом у межах міжнародного обміну надійшли дані від 35 іноземних партнерів щодо понад 700 міжнародних груп компаній.
Звіти CbC (Country-by-Country Reporting) є важливим інструментом автоматичного обміну податковою інформацією, який дозволяє отримувати узагальнені дані про розподіл доходів, прибутків і податків міжнародних груп у різних юрисдикціях.
Приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами CbC, що набула чинності у 2024 році, відкрило доступ до такого масиву даних. Наразі Україна потенційно може здійснювати обмін звітами зі 111 країнами-партнерами, які погодилися на таку взаємодію.
Водночас у 2026 році очікується отримання звітів від 45 країн. Процес обміну триває, а після перевірки на повноту та достовірність отриманих даних Україна вже здійснила направлення відповідних звітів іншим учасникам.
Отримана інформація використовується виключно для оцінки податкових ризиків. Зокрема, вона дозволяє:
- аналізувати розподіл прибутків між юрисдикціями;
- виявляти потенційні випадки розмивання податкової бази;
- ідентифікувати ризики трансфертного ціноутворення;
- формувати ризик-орієнтований підхід до податкового контролю.
У разі виявлення невідповідностей у звітах CbC платнику надсилається повідомлення. Протягом 30 календарних днів необхідно подати уточнений звіт та пояснення. Невиконання цієї вимоги вважається несвоєчасним поданням і тягне за собою штрафні санкції за кожен день затримки.
Запровадження таких механізмів є частиною системної роботи України з імплементації міжнародних стандартів, зокрема ініціативи BEPS. Це підвищує ефективність податкового контролю та зміцнює довіру міжнародних партнерів до української податкової системи.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В Україні триває кампанія декларування. Якщо ви є контролером іноземної компанії, до 1 травня 2026 року необхідно подати:
1. Річну декларацію про майновий стан і доходи.
2. Звіт про КІК (окремо по кожній компанії).
До звіту обов'язково додаються завірені копії фінансової звітності.
Важливо: Якщо ви не встигаєте підготувати повну фінансову звітність до травня – подавайте скорочений звіт. Повний варіант можна буде додати до кінця року (до 31 грудня).
Дивіться відео, щоб дізнатися всі деталі звітування!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/998377.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01 січня 2026 року розширено коло платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які мають право на податкову знижку за витратами, понесеними на оренду житла.
Так, до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.
Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого ПДФО.
Отримати знижку за витратами 2025 року платники ПДФО мають право по 31.12.2026 (включно).
Довідково: Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (зі змінами та доповненнями).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма звіту № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП) та порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку виробники при заповненні розділу I Звіту № 1-ВП зазначають показники щодо продукції / товарів / сировини, які у звітному періоді було, зокрема, власно вироблено / вирощено / утворено відходів, реалізовано / передано власно виробленої продукції / товарів / сировини (вирощеного тютюну), повернуто, втрачено / витрачено, а також їхні залишки на початок і кінець звітного періоду, у тому числі передано на відповідальне зберігання.
У графі 9 розділу I «Обсяги залишків, виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) продукції / товарів / сировини, обсяги вирощування тютюну у звітному періоді» (далі – Розділ І) Звіту № 1-ВП зазначається обсяг продукції / товару, що передано у власні місця роздрібної торгівлі виробника.
У графах 10, 11 розділу I Звіту № 1-ВП зазначаються відповідно обсяги продукції / товару / сировини, що повернуто / реімпортовано виробнику у звітному періоді, які раніше було реалізовано / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі виробника на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі.
При цьому, загальний обсяг залишків продукції / товару / сировини, на кінець звітного періоду, який зазначається у графі 14 розділу I Звіту № 1-ВП обчислюється за вирахуванням обсягів продукції / товару / сировини, зокрема, переданих у власні місця роздрібної торгівлі.
Відповідно до п. 8 розд. ІІІ Порядку при заповненні розділу IІІ «Обсяги залишків, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) товарів, що придбані/отримані (для реалізації) у інших суб’єктів господарювання (крім продукції / товарів / сировини, зазначених у розділі I звіту 1-ВП) у звітному періоді» (далі – розділ ІІІ) Звіту № 1-ВП обсяг товарів, що придбано / отримано в інших суб’єктів господарювання та передано у власні місця роздрібної торгівлі зазначається у графі 9 розділу ІІІ Звіту № 1-ВП.
У графах 10, 11 розділу ІІІ Звіту № 1-ВП зазначаються відповідно обсяги товару, що повернуто / реімпортовано у звітному періоді, які раніше були реалізовано / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі.
При цьому, загальний обсяг залишків товару на кінець звітного періоду, який зазначається у графі 13 розділу IІІ Звіту № 1-ВП обчислюється за вирахуванням обсягів продукції / товару / сировини, зокрема, переданих у власні місця роздрібної торгівлі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Доходи нараховані (виплачені) ФОП, місцезнаходження або місце проживання яких тимчасово окупована територія: відображення у звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем (ФОП), яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів ФОПам, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (зі змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 (далі – Порядок № 1216).
Платники податків, які здійснюють операції з експорту окремих видів товару, у режимі «РЕЗ» меню «ЄРПН» приватної частини Електронного кабінету можуть переглянути інформацію про відповідність / невідповідність такого платника ПДВ протягом звітного (податкового) місяця, вимогам пп. «а» пп. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням частки неотриманих платником податків грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, обрахованої відповідно до Порядку № 1216.
При направленні на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкової накладної, складеної на операції з експорту окремих видів товарів, із застосуванням ставки ПДВ 0 відс., платником ПДВ, який протягом звітного (податкового) місяця не відповідає вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, такий платник отримає квитанцію з повідомленням про неприйняття податкової накладної із зазначенням причини такого неприйняття, зокрема, що платник не відповідає вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
ПКУ та Порядком № 1216 не передбачено інформування платників податків щодо результатів обрахунку частки неотриманих платником податків грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та складових такого обрахунку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У правому куті заяви про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (далі – Заява) зазначається інформація згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме:
повне найменування юридичної особи;
місце реєстрації (фактичного місцезнаходження);
контактний телефон.
У табличній частині Заяви представник зазначає:
у графі «№ з/п» – номер за порядком документа або документів (до однієї Заяви додаються усі документи, на яких необхідно проставити апостиль);
у графі «Назва, дата видачі та номер документа» – реквізити документа для юридичної особи, який надається для проставлення апостиля та призначений для використання на території інших держав: його назву, дату та номер або дані штрих-коду чи QR-коду розміщеного у нижній частині, якщо такі містяться на документі;
у графі «Суб’єкт господарювання зазначений в документі» – організаційно-правова форма та назва юридичної особи-резидента України, якій видано довідку (або інший документ);
у графі «Отримувач документів у т. ч. за довіреністю» – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) представника, який буде отримувачем документа (документів) з проставленим апостилем / обґрунтованої відмови у проставленні апостиля. Якщо представником є інша юридична особа – зазначається назва такої юридичної особи.
У полях Заяви:
«Назва країни, в якій буде (будуть) використовуватися документ(и)» зазначається назва країни, в якій буде (будуть) використовуватись документ (документи) з проставленим апостилем;
«Поштова адреса для надсилання документів з проставленим апостилем або обґрунтованою відмовою засобами поштового зв’язку АТ «Укрпошта»» зазначається поштова адреса (найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири / офісу, найменування населеного пункту, району, області та поштовий індекс) отримувача документів.
«Телефонний номер заявника» зазначається контактний телефон представника.
Під текстом Заяви проставляється дата подання з особистим підписом представника, його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності).
До Заяви додається оригінал довіреності із зазначенням повноважень представника, яка видається керівником юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, або її посвідчена копія (копія, засвідчується особою, якій відповідно до законодавства надано право посвідчувати довіреності).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44259
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
За яким ідентифікатором форми необхідно подавати повідомлення про мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу підакцизних товарів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 (далі – Порядок № 34).
Відповідно до п. 2 Порядку № 34 ліцензіати подають до ДПС повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Повідомлення) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 34.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб) Повідомлення за ідентифікаторами F/J1319901.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПом, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Взяття на облік, зокрема ФОПів як платників єдиного внеску у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 1162).
Відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку № 1692/5 (частина друга ст. 11 Закону № 755).
Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі, що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абз. перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Виписка з ЄДР для проставлення апостиля та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються тільки у паперовій формі, крім випадку отримання документів, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до розд. V Порядку № 1692/5, що здійснюється в електронній формі (абз. другий п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Тобто, відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки.
Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua).
Отже, з метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності).
Довідково:
Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями);
Закон № 755 – Закон України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями);
Порядок № 1162 – Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами);
Порядок № 1692/5 – Порядок надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (зі змінами).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій де використовується програмний РРО (далі – ПРРО), посадова особа суб’єкта господарювання повинна звернутися із заявою про скоєння злочину до органів Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (далі – КПК) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта ст. 214 КПК).
Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (частина друга ст. 60 КПК).
Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, якщо суб’єкт господарювання надає контролюючому органу документ про підтвердження факту подачі та реєстрації заяви, повідомлення до органів Міністерства внутрішніх справ України про викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, то адміністративна відповідальність до нього за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не застосовується.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий