05:00
Який порядок виправлення помилки в реквізиті акцизної накладної «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етил
11.08.2026 10:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі допущення помилки в акцизній накладній, зокрема, у реквізитах «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етилового», та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) першого та другого примірника або тільки першого примірника акцизної накладної складеної в двох примірниках, платником податку складається розрахунок коригування:
- з кодом виду коригування «1» до акцизної накладної, у якої зареєстровані всі примірники:
в одному примірнику – для коригування складеної в одному примірнику акцизної накладної;
в двох примірниках – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої зареєстрований отримувачем в ЄРАН;
- з кодом виду коригування «6» до акцизної накладної складеної в двох примірниках, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН:
в одному примірнику – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН.
При цьому у табличній частині такого розрахунку платник:
у графі 1 зазначає порядковий номер рядка – цифру «1»;
з акцизної накладної переносить до граф 2, 3 таблиці дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, його опису;
до граф 4, 5 вносить показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого пального/спирту етилового з відповідним знаком (–), при цьому зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого пального/спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній (з урахуванням показників акцизної накладної та розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН).
Такий розрахунок коригування в повному обсязі сторнує обсяг пального (спирту етилового), зазначений в акцизній накладній та розрахунках коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН.
Після реєстрації в ЄРАН розрахунків коригування, складених для відміни показників акцизної накладної, платником складаються акцизні накладні на операції з реалізації пального (спирту етилового), які фактично відбулись, з правильними реквізитами та показниками, в яких зазначається:
порядковий номер документа, який має відповідати поточній нумерації;
дата складення нової акцизної накладної, яка має відповідати даті складення помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН;
реєстраційний номер зареєстрованого в ЄРАН першого примірника акцизної накладної, показники якої було скориговано;
дата складання акцизної накладної, показники якої було скориговано.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44628.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Несплата або сплата не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку платниками першої та другої груп: за якою формою над
11.08.2026 10:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення (ППР) визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац другий п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами) (далі – Порядок № 1204).
Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розд. ІІ Порядку № 1204.
Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 1204 складає ППР, зокрема, формою «Ш» – у разі застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання / порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги».
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ (п. 122.1 ст. 122 ПКУ).
Пунктом 86.8 ст. 86 ПКУ встановлено, що ППР приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів,
наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ (абзац перший п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої або другої групи) авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, за результатами акта перевірки щодо таких виявлених порушень визначається сума штрафу в розмірі, встановленому п. 122.1 ст. 122 ПКУ, та складається ППР за формою «Ш», яке надсилається (вручається) платнику єдиного податку (першої або другої групи) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки ФОПом – платником єдиного податку (другої або третьої групи), як
11.08.2026 10:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), їх нормативна грошова оцінка (НГО) та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Формула, за якою здійснюється обчислення МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, визначена п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ. Одним із складових показників цієї формули є НГО відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО земель (Кі), на який індексується НГО земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою встановленою п. 289.2 ст. 289 ПКУ.
Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з НГО земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ).
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що НГО земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Рішення рад щодо НГО земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування НГО земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (абзац перший п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга ст. 20 Закону № 1378).
Рішення рад, зазначених у ст. 23 Закону № 1378, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ (частина шоста ст. 23 Закону № 1378).
Слід зазначити, що затверджена рішенням органу місцевого самоврядування (далі – Рішення) технічна документація з нормативної грошової оцінки землі із застосуванням кумулятивного коефіцієнту індексації діє до набрання чинності нового Рішення щодо НГО землі.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).
Таким чином, при заповненні Додатка 2 до Декларації за податковий (звітний) рік, в якому було затверджено нову НГО землі Рішенням, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (другої або третьої групи) застосовується НГО земельної ділянки станом на 01 січня такого податкового (звітного) року (попередня), яка індексується на коефіцієнт індексації за попередній рік.
Враховуючи положення п. 271.2 ст. 271 ПКУ нова НГО земельної ділянки буде застосовуватися при визначені загального МПЗ за наступний податковий (звітний) рік з урахуванням коефіцієнта індексації за попередній рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податків!
11.08.2026 10:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (із змінами) (далі – Порядок), визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає, зокрема, алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників, на підставі яких формується цей перелік (абзаци перший та другий п. 1 розд. І Порядку).
Під час формування Переліку платників здійснюється порівняння визначених ПКУ показників платника податків із середніми значеннями цих показників загалом по Україні (п. 1 розд. ІІ Порядку).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44617
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості: взаємодія з платниками у зручному та доступному форматі – пріоритет
11.08.2026 10:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості, будуючи взаємодію з платниками у зручному і доступному форматі для кожного.
У фокусі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі платники податків, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей.
Основні принципи безбар’єрності:
- гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном;
- прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку;
- універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність в податкових органах це:
- фізична доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп;
- інформаційна доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали;
- цифрова доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів.
Безбар’єрність – це модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів, які допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Офіс податкових консультантів – якісна фахова податкова допомога платникам
11.08.2026 10:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На Дніпропетровщині з вересня минуло року працює Офіс податкових консультантів (далі – ОПК) у м. Дніпрі і нещодавно відкрився ОПК у м. Кривий Ріг.
Для бізнесу і для кожного платника податків ОПК – це якісна фахова податкова допомога.
Сервіс спрямований на вирішення нагальних податкових питань, які виникають у платників. Надати фахову пораду і запобігти порушенням законодавства – головне завдання для податківців.
Робота ОПК спланована так, що після отримання консультації платник має можливість, за потреби, отримати і необхідну адміністративну чи іншу послугу в ЦОП.
До ОПК, як і до ЦОПів, запис здійснюється також і за електронною чергою. Отже, суб’єкт звернень може дистанційно обрати зручний для себе час відвідати ОПК і отримати консультацію.
Крім того, оперативно отримати податкові роз’яснення, не залежно від місця перебування платника, можна звернувшись до онлайн-пунктів ОПК, які діють знедавна у м. Кривому Розі та м. Кам’янському.
Нагадуємо, що в ОПК консультації надаються за такими напрямами:
- оподаткування фізичних та юридичних осіб;
- електронні сервіси та звітність;
- податкові спори;
- податковий аудит;
- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;
- контроль за обігом підакцизних товарів;
- зупинення реєстрації ПН / РК;
- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;
- трансфертне ціноутворення.
Розширення можливостей отримання консультаційної допомоги кожним платником, незалежно від статусу чи масштабу бізнесу – це важливий крок до реалізації принципів безбар’єрності, рівного доступу до державних послуг.
Довідково: адреси ОПК на Дніпропетровщині (https://dp.tax.gov.ua/kontakti/):
ОПК м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25 (телефон модератора – (056) 374 – 31 – 18);
ОПК м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А (телефон модератора – (099) 414–77–12);
онлайн – пункти ОПК:
м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А, (телефон модератора – (099) 414–77–12);
м. Кам’янське, вул. Медична, буд. 9 (телефон модератора – (056) 374–86–47).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 515,3 млн гр
11.08.2026 10:23
У січні – липні 2026 року сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 515,3 млн гривень. Надходження зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року майже на 31,0 млн грн, або на 6,4 відсотка..
Нагадуємо, що платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку (податок), визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Роздрібна торгівля алкогольними напоями: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 347,1 млн грн акцизного
11.08.2026 10:22
Протягом семи місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями понад 347,1 млн гривень. Це майже на 3,0 млн грн більше ніж у минулому році, темп росту – 100,9 відсотка.
Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді) база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: до загального фонду держбюджету надійшло понад 3,6 млрд грн податку на прибуток підприємств
11.08.2026 10:20
Упродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини перерахували до загального фонду державного бюджету майже 3 646,0 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли на понад 153,8 млн грн, або на 4,4 відс., порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто сьогодні працює, наповнює бюджети, і своїм особистим внеском підтримує роботу економіки країни», – підкреслив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року, такий платник подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Крім того, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією подає фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Довідково: п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Гайд від податківців Дніпропетровщини: особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОП - платниками єдиного податку
11.08.2026 10:20
Працюйте із закордонними партнерами впевнено та без податкових ризиків
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) відкриває підприємцям нові можливості для розвитку бізнесу, розширення ринків збуту та залучення іноземних клієнтів.
Проте успішна робота на міжнародному ринку потребує не лише ділової активності, а й уважного дотримання вимог законодавства.
Фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) третьої групи єдиного податку можуть успішно працювати із закордонними партнерами, експортувати товари, роботи чи послуги та отримувати оплату від нерезидентів заздалегідь переконавшись, що обрані види діяльності внесені до відповідних реєстрів.
Також при співпраці з іноземними контрагентами варто дотримуватися встановлених строків валютних розрахунків, правильно визначати та обліковувати дохід, враховувати законодавчі обмеження щодо окремих видів товарів і діяльності, виконувати всі вимоги податкового законодавства.
Хто має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
Зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами, яка регламентується Законом України № 959.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (ч. 2 ст. 5 Закону України№ 959).
Здійснювати ЗЕД, як і звичайну, ФОП можуть лише у межах обраних ними видів діяльності, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Якщо ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, необхідні види діяльності повинні бути вказані й у Реєстрі платників єдиного податку.
Валютний нагляд: що варто знати про граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України № 2473.
Національний банк України (НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1. ст. 13 Закону України № 2473). Також НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов’язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. НБУ має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені у договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ (ч. 2 ст.13 Закону України № 2473).
За операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч. 3 ст.13 Закону України № 2473).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (п. 142 Постанови НБУ № 18).
Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Але застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.13 Закону України № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента у банку в Україні.
Відповідно до Інструкції НБУ (пп. 1, 2 п. 7 розділу ІІ) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати:
- оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів;
- здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) – за операціями з імпорту товарів.
Згідно з нормами Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
- у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 162 розділу IV Інструкції НБУ;
- у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім митної декларації), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація).
Коли граничні строки розрахунків можуть бути подовжені
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону України № 2473).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абз. 1 ч. 7 ст.13 Закону України № 2473).
У разі якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст.13 Закону України № 2473).
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Що заборонено експортувати платникам єдиного податку?
Платникам єдиного податнику, зокрема заборонено здійснювати такі види ЗЕД-діяльності (п. 291.5 ст. 291 ПКУ):
- експорт та імпорт підакцизних товарів;
- експорт дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;
- експорт корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
- експорт предметів мистецтва та антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Порушення цих та інших подібних обмежень загрожує автоматичним анулюванням статусу платника єдиного податку та оподаткуванням доходу за підвищеною ставкою єдиного податку (15%).
Як оподатковується дохід від ЗЕД
Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп.163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. 170.11 ст. 170, пп. 1.1, 1.2 п. 16¹ підр. 10 розділу XX «Перехідні положення»).
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу(п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).
Ведення розрахунків платниками єдиного податку третьої групи
Резиденти, з урахуванням обмежень, визначених Законом України № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону України № 2473).
При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону України № 2473).
Правила здійснення валютних операцій затверджені Положенням НБУ № 5.
Відповідно до абз. 1 п. 16. розд. І Положення НБУ № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки у банках.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні у банку (п. 23 розд. ІІ Положення НБУ № 5).
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному ст. 1 Закону України № 959, товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Дотримання вище викладених правил допоможе підприємцю працювати із закордонними партнерами без зайвих ризиків та впевнено розвивати власну справу на міжнародному ринку.
Довідково.
ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).
1. Закон України № 959 – Закон України від 16 квітня 1991 року № 959 - XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (стаття 1 та стаття 5).
2. 3. Закон України № 2473 – Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами).
3. 4. Закон України № 361 – Закон України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (із змінами).
4. 5. Інструкція НБУ № 7 – Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (із змінами).
5. Постанова НБУ № 18 – постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами)
6. Положення НБУ №5 – Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
