Блог

Федоренко

Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 703,1 млн гр

23.12.2025 10:56

Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 703,1 млн грн єдиного податку. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січнем – листопадом 2024 року надходження збільшились на понад 171,7 млн грн, або на 32,3 відсотки.
Очільник податкової служби Дніпропетровщини звернув увагу, що від ефективної роботи сільськогосподарських товаровиробників залежить продовольча безпека країни.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за сумлінну сплату податків. Комунікації податкової служби з платниками спрямовані на конструктивну взаємодію. Якісна консультаційна допомога податківців і сервісний підхід – важлива підтримка суб’єктів господарювання для здійснення ними діяльності в законодавчому полі», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронний кабінет – головний інструмент цифрової взаємодії

23.12.2025 10:55

Електронний кабінет найпопулярніший електронний сервіс
Безкоштовно, у режимі реального часу понад 130 електронних послуг.
Такі можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) спрямовані на забезпечення зручності надання податковою службою послуг та ефективність взаємодії платників з податковим органом.
Серед найбільш популярних сервісів Е-кабінету:
- доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо;
- доступ до реєстраційних та облікових даних платника;
- Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації;
- доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків;
- сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем;
- перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН);
- інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб;
- листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Е-кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків.
Інформаційні можливості Електронного кабінету
Крім сервісів, які надають платникам можливість у повному обсязі реалізувати свої права та обов’язки відповідно до норм чинного законодавства, ДПС України (ДПС) для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами вживаються заходи щодо створення нових та удосконалення існуючих електронних сервісів Е-кабінету, зокрема інформаційних сервісів.
Платники податків, які є користувачами Е-кабінету, на сьогодні мають доступ до направлених інформаційних повідомлень про наявність у платника податкового боргу, граничних термінів подання податкової звітності.
З метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податків та єдиного внеску ДПС запроваджено електронний сервіс «Е-повідомлення».
Сервіс є інтегрованою частиною технічного функціоналу інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) ДПС та забезпечує інформування платника у приватній частині Е-кабінету про помилкову сплату податків та єдиного внеску і допомагає швидко виправити допущені помилки в реквізитах платіжної інструкції та уникнути нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені.
Для надання податкової інформації іншим платникам податків через Електронний кабінет платник може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків.
Режим «Згода на передачу інформації контрагенту» меню «Згоди на передачу інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платнику можливість надати контролюючому органу «Згоду/припинення згоди на передачу установі інформації про грошові зобов’язання платника податків та його заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС».
Платник податків (контрагент) може переглянути інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб у меню «Інформація про бізнес-партнера» приватної частини Е-кабінету, вказавши податковий номер платника, який надав згоду на отримання інформації та сформувати витяг (інформація формується у режимі реального часу).
Згода надається на отримання інформації про: заборгованість (податковий борг); нараховані грошові зобов’язання; суми сплачених податків, зборів, платежів; зупинення реєстрації ПН/РК; наявність об’єктів оподаткування; наявність ліцензій; несвоєчасно зареєстровані ПН/РК; перелік товарів згідно з УКТ ЗЕД; інформація щодо включення до/виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; звітність з ТЦО; фінансовий результат до оподаткування, залишкова вартість основних засобів та нематеріальних активів, наявність експортних/імпортних операцій; інформація, що міститься у врахованих таблицях даних платника податку на додану вартість.
Для платників податку на додану вартість в Е-кабінеті створено та функціонують сервіси щодо роботи Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) та ЄРПН.
Листування з ДПС через Електронний кабінет
Приватна частина Е-кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Меню «Налаштування» приватної частини Е-кабінету забезпечує спрощений механізм подання Заяви про бажання отримувати документ через Е-кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Е-кабінеті.
Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документ через Е-кабінет, здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Е-кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Е-кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Е-кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Електронний кабінет: сервіси для громадян
Для зручності фізичних осіб – платників податків в Е-кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:
- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування, сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання податкової декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО);
- подання заяв для реєстрації/внесення змін у ДРФО та надання копій документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до ДРФО, та обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО;
- надсилання запитів на публічну інформацію;
- надсилання запитів на отримання індивідуальної податкової консультації.
При створенні форм податкової звітності, зокрема, податкової декларації про майновий стан і доходи, застосовуються інтуїтивні елементи супроводу (запитання та підказки), автоматичне передзаповнення такої декларації наявними реєстраційними даними.
Електронний кабінет: цифровий формат взаємодії, якому довіряють платники Дніпропетровщини
Е-кабінет залишається одним із найзручніших та найзатребуваніших онлайн-сервісів серед платників податків Дніпропетровщини. Його можливостями активно користуються як суб’єкти господарювання, так і громадяни області.
Станом на 01 грудня цього року послугами Е-кабінету скористалося 293 699 платників податків регіону.
Зростає і кількість платників, які обирають електронний формат листування з контролюючими органами. Так, станом на 17 грудня 2025 року платниками області подано 40 587 заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (заява).
Показовою є динаміка поточного року: з початку 2025 року платниками Дніпропетровщини подано 35 136 відповідних заяв, тоді як за аналогічний період минулого року – лише 2 923 заяви.
Це свідчить про зростання довіри до електронних сервісів податкової служби та їх практичну зручність у повсякденній роботі.
Основну частину користувачів Е-кабінету становлять фізичні особи – підприємці та громадяни.
Серед суб’єктів господарювання популярністю користуються наступні сервіси:
- подання податкової звітності в електронному вигляді;
- доступ до своїх особистих рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів та до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску;
- листування з контролюючими органами;
- сервіси для платників ПДВ (Система електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ), реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, доступ до ЄРПН);
- сервіси для платників акцизного податку (Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ), реєстрація акцизних накладних та розрахунків коригування до них, доступ до ЄРАН);
- отримання інформації про бізнес-партнера за його згодою;
- сплата податків (для ФОП).
Електронний кабінет продовжує розвиватися як ефективний інструмент цифрової взаємодії, що забезпечує прозорість, оперативність та комфорт у спілкуванні платників з податковими органами.

Довідково.
З метою захисту прав платників, збереження та захисту інформації, що обробляється в інформаційно-комунікаційних системах ДПС, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами) на період дії воєнного стану доступ до публічних електронних реєстрів, зокрема: даних про взяття на облік платника податку, даних реєстру платників ПДВ, реєстру страхувальників, реєстру платників єдиного податку, реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, Довідки про відсутність заборгованості, Реєстрів РРО, ПРРО, ЦСО Екземплярів РРО надається після проходження електронної ідентифікації з допомогою кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача електронних послуг.

Усі інформаційні, інструктивні та презентаційні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету оприлюднюються на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/ (рубрика «Новини» та «Онлайн-навчання») та в Електронному кабінеті за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/ (розділ «Для платників», меню «Новини» та «Допомога»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Управління податковим боргом: ДПС перейматиме досвід Бельгії

23.12.2025 10:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України та Федеральна державна служба фінансів Бельгії співпрацюватимуть у сфері управління податковим боргом. Сторони визначили пріоритетні напрями взаємодії та окреслили перші практичні кроки.
Співпраця відбудеться в рамках в межах реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Федеральною державною службою фінансів Королівства Бельгії та Державною податковою службою України.
Ефективне управління податковим боргом є одним із ключових факторів для фінансової стабільності держави. Саме тому ДПС зосереджується на переході від фрагментарних рішень до комплексної моделі управління, що поєднує цифровізацію, аналітику та ефективну взаємодію з платниками податків.
«Для нас важливо мати практичну співпрацю для обміну досвідом і впровадження ефективних рішень у сфері управління та погашення податкового боргу. Ми налаштовані на конкретні результати та поступове впровадження сучасних європейських підходів», – наголосив заступник Голови ДПС Андрій Троцко під час онлайн зустрічі з командою Федеральної державної служби фінансів Бельгії.
Сторони визначили ключові напрями подальшої роботи з удосконалення процедур погашення податкового боргу. Серед них:
- створення ІТ-рішення «Робота з боргом», яке має забезпечити комплексний підхід до управління податковим боргом та посилити аналітичні можливості податкових органів;
- удосконалення податкового законодавства, спрямоване на спрощення процедур стягнення, розширення електронної взаємодії з платниками податків і підвищення ефективності інструментів погашення боргу з урахуванням принципу економічної доцільності.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/965059.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дашборд «Пульс»: цифровий інструмент для покращення взаємодії бізнесу і держави

23.12.2025 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/964941.html повідомила.
В Україні запрацював перший публічний аналітичний дашборд платформи «Пульс» – сучасний онлайн-інструмент зворотного зв’язку між бізнесом і органами державної влади.
Віджет сервісу вже інтегровано та розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України.
ДПС стала першим органом державної влади, який долучився до проєкту «Пульс» та забезпечив інтеграцію Електронного кабінету з онлайн-платформою.
«Пульс» дозволяє підприємцям:
- повідомляти про проблеми у взаємодії з органами державної влади;
- отримувати допомогу щодо їх розв’язання;
- оцінювати роботу державних сервісів;
- висловлювати пропозиції щодо покращення бізнес-клімату.
Крім того, користувачі можуть залишати позитивні відгуки про державні послуги. Це сприятиме більш ефективній взаємодії держави з підприємницьким середовищем.
Щоб скористатися віджетом на вебпорталі ДПС, необхідно:
- натиснути у правому верхньому куті іконку з логотипом дашборду,
- оцінити умови ведення вашого бізнесу в Україні від одного до десяти,
- написати коментар, зазначивши: проблематику, регіон, відповідальний орган, галузь та посаду,
- відправити звернення, авторизувавшись через ID.GOV.UA.
Також залишити свої коментарі та звернення можна на всіх доступних платформах:
- на сайті pulse.gov.ua;
- в Електронному кабінеті;
- на сайті Міністерства економіки України;
- на Порталі електронних сервісів;
- на сайтах ЦОВВ та ОВА.
Дашборд дозволяє ДПС отримувати об’єктивні сигнали від бізнесу, аналізувати проблеми та тенденції у сфері податкового адміністрування в режимі реального часу.
Закликаємо платників активно користуватися платформою, оскільки надана інформація стане основою для ухвалення рішень, удосконалення податкових сервісів та підвищення якості адміністрування податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У ДПС розповіли як декларуються та оподатковуються іноземні доходи

23.12.2025 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Якщо українець офіційно працює і сплачує податки за місцем проживання за кордоном, повторно сплачувати їх не потрібно. Суми сплаченого за кордоном податку будуть зараховані в Україні в рахунок зменшення зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
«Не всі іноземні доходи підлягають оподаткуванню та декларуванню! Україна має угоди з багатьма країнами світу про уникнення подвійного оподаткування. Тому кожного українця за кордоном дуже просимо не піддаватися паніці», – наголосила Леся Карнаух.
За її словами, не потрібно декларувати кошти та сплачувати податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала:
- матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;
- допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.
«Якщо були отримані інші доходи за кордоном, наприклад, заробітна плата, дохід від фрілансу, то так – такі доходи потрібно задекларувати в Україні. Зробити це можна досить легко – через Електронний кабінет платника», – зазначила в. о. Голови ДПС.
Податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової іншої країни.
У ній має бути така інформація:
- скільки податку сплачено;
- з якого доходу.
Довідку слід легалізувати (якщо міжнародний договір не передбачає інакше).
Сума зарахування не може перевищувати розмір податку, який мав би бути сплачений в Україні.
Хто має подавати декларацію?
Резиденти України, якщо отримували доходи за межами митної території України.
Будь-які іноземні доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу і оподатковуються на загальних підставах.
Іноземні доходи оподатковуються:
- податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18 %;
- військовим збором:
- 1,5 % – доходи, отримані до 31.12.2024 включно;
- 5 % – доходи, нараховані або виплачені з 01.01.2025.
Якщо дохід отримано у валюті або у вигляді інших активів, його перераховують у гривні за курсом НБУ на дату отримання.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/965198.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання дебіторської заборгованості нерезидента щодо

22.12.2025 12:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ.
Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.
Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 ПКУ.
Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), якщо така заборгованість є заборгованістю за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
Одночасно повідомляємо, що абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Національна стратегія доходів: покращення роботи з податковим боргом (НСД)

22.12.2025 12:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податковий борг для будь-якої країни є соціально-економічною проблемою. Зростання загальної суми податкового боргу свідчить про необхідність більш прискіпливого вивчення причин його виникнення та підвищення ефективності заходів погашення податкового боргу, що дозволить упередити виникнення податкового боргу та забезпечить якнайшвидше його погашення з дотриманням обґрунтованого рівня витрат на адміністрування такого боргу.
Очікується, що вдосконалення процесів погашення податкового боргу матиме такі позитивні наслідки для податкових органів:
- прискорить, спростить та зменшить фінансові витрати органів ДПС на процедуру погашення податкового боргу;
- зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів з погашення податкового боргу;
- забезпечить проведення автоматизованого аналізу фінансово-господарського стану боржника та виявлення джерел погашення податкового боргу;
- зменшить вплив «людського» фактору на процедури погашення податкового боргу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ПДВ: чи переноситься від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника?

22.12.2025 12:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 198.7 статті 198 Податкового кодексу України сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами), за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Отже, від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника переноситься у разі виконання всіх зазначених умов.
Алгоритм перенесення від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника:

1. Платник податку, що реорганізується шляхом перетворення подає заяву за ф. № 1-ПДВ, яка визначена додатком 1 до Положення № 1130, з обов’язковою позначкою «Перереєстрація» !!! протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку;
2. Підписується передавальний акт (п.198.7 ст. 198 Кодексу);
3. Проводиться документальна перевірка контролюючим органом суми від’ємного значення платника, що реорганізується шляхом перетворення;
4. У разі підтвердження документальною перевіркою сум від’ємного значення платник, що реорганізується шляхом перетворення, подає заяву про перенесення від’ємного значення ((таблиця 2 (Д2) (додаток 2)) до декларації за останній звітний період реєстрації платником податку;
5. Правонаступник подає заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2));
6. Значення рядку «Усього» таблиці 3 (Д2) (додаток 2) правонаступник переносить до рядка 16.3 поточної декларації.
Особливості заповнення додатку 2 платниками податку, що реорганізовуються, та їх правонаступниками представлені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/903383.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягає оподаткуванню дохід нерезидента, отриманий від продажу фізичні особі – резиденту України корпоративних прав в статут

22.12.2025 12:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно з цим пунктом, належить, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відс. утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відс. утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відс. утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу (абзац одинадцятий п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Абзацами першим і другим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Отже, витрати на придбання акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав, нерухомого майна підприємства визначаються виключно на підставі даних (джерел інформації) бухгалтерського обліку.
Отже, дохід нерезидента від здійснення операції з продажу інвестиційного активу (корпоративних прав в статутному капіталі української юридичної особи) визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу, та оподатковується за ставкою 15 відс., якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо нарахування фізичній особі мінімального податкового зобов’язання

22.12.2025 12:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи враховується при розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) для фізичної особи нарахований контролюючим органом за попередні звітні періоди земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, у разі отримання податкового повідомлення-рішення та сплати земельного податку у звітному році, за який здійснюється нарахування МПЗ, повідомляє.
Відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.
Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності / користування.
Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке ППР разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів,платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються, зокрема земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, з урахуванням норм п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16433. Попередня cторінка | Сторінка 56 з 1644 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua