21:14
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі сплатила ПДФО та військовий збір:
02.04.2026 12:12
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі сплатила ПДФО та військовий збір: чи враховувати ці суми при розрахунку загального МПЗ за податковий (звітний) рік?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3).
Нагадуємо що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацами першим, другим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Згідно з частиною першою ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя ст. 21 КЗпП).
Дивіденди – ц платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (абзац третій п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, суми ПДФО та військового збору, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі, враховуються при складанні Додатка 3 до Декларації за умови перебування такої фізичної особи у трудових відносинах з цією юридичною особою (роботодавцем).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Юридична особа протягом одного календарного місяця придбала та продала легковий автомобіль: чи подається декларація з транспортн
02.04.2026 12:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.
Отже, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: дата складання податкової накладної
02.04.2026 12:11
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 97.1, 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Нерезиденту – юридичній особі безоплатно надані товари: що з оподаткуванням?
02.04.2026 12:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема:
доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів (п.п. «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ);
інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Таким чином, якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у п.п «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.
В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту – юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» звіту № 1-ОП
02.04.2026 12:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» (далі – Розділ ІІІ) звіту № 1-ОП визначено у розділі V Порядку.
У розділі III Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання в Єдиному реєстрі місць зберігання суб’єкта господарювання, який подає Звіт № 1-ОП, або суб’єкта господарювання – контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;
у графі 2 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, обліковий номер уповноваженої особи за договором про спільну діяльність, податковий номер постійного представництва, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта громадянина України) фізичної особи – підприємця контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;
у графах 3 – 5 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини згідно з Кодами та видами продукції;
у графі 6 розділу III Звіту № 1-ОП – обсяги залишків продукції / товару у відповідних одиницях виміру на кінець звітного періоду.
При заповненні розділу III Звіту № 1-ОП окремими рядками здійснюється відображення обсягів залишків товару, що передано / отримано на відповідальне зберігання, які зазначені у графах 13.1, 13.2 розділу I Звіту № 1-ОП.
Таким чином, відповідно до розділу V Порядку, у розділі ІІІ Звіту № 1-ОП, суб’єкт господарювання зазначає всі обсяги (у графі 6) залишків продукції / товарів, зокрема, в розрізі:
власних місць зберігання – щодо залишків продукції / товарів як власних (придбаних) так і отриманих на відповідальне зберігання в окремих рядках;
місць зберігання зберігача (контрагента) – щодо залишків власної продукції / товарів переданих на відповідальне зберігання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?
02.04.2026 12:10
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).
Довідково: на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80015.html розміщено наказ ДПС від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744», яким оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Єдиний рахунок: визначення дати сплати податкового зобов’язання або єдиного внеску
02.04.2026 12:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (абз. перший п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ).
Для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету (п. 14.3. ст. 14 ПКУ).
Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 1591 (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.
Довідково:
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
2. Закон № 1591 – Закон України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Понад 43,2 млрд грн податкових платежів та єдиного внеску – фінансова інвестиція у підтримку економіки держави від платників Дні
02.04.2026 12:09
Протягом першого кварталу 2026 року до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 43,2 млрд грн податкових платежів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Так, збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 30,8 млрд грн, що на понад 3,6 млрд грн, або на 13,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Державний бюджет у січні – березні 2026 року платники регіону поповнили майже на 18,9 млрд гривень. Надходження зросли на понад 2,4 млрд грн, або на 14,7 відс., у порівнянні з трьома місяцями минулого року.
До місцевих бюджетів впродовж січня – березня 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували понад 11,9 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року це на понад 1,2 млрд грн, або на 11,6 відс., більше.
Державні цільові фонди від платників області з початку 2026 року отримали понад 12,4 млрд грн єдиного внеску. Порівняно з минулорічними січнем – березнем надходження збільшились майже 2,3 млрд грн, або на 22,4 відсотки.
«Висловлюємо вдячність всім платникам за роботу і сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні спільно з бізнесом і громадськістю активно працюємо у напрямку забезпечення позитивної динаміки надходжень до бюджетів», – підкреслив керівник податкової служби регіону.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: що змінилося для роботодавців у 2026 році
02.04.2026 12:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.
Змінами, які внесені Законом України № 4219-ІХ, передбачено, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують роботодавці (юридичні особи та ФОП), якщо одночасно:
- середньооблікова кількість працівників у кварталі становить 8 і більше осіб;
- у відповідному кварталі не виконано норматив робочих місць для осіб з інвалідністю.
Важлива новація: відтепер платниками є усі роботодавці – як приватного, так і державного та комунального секторів.
Внесок не сплачують:
- роботодавці з кількістю працівників менше 8 осіб;
- роботодавці, які виконали норматив;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Роботодавці самостійно розраховують норматив, дотримуючись вимог законодавства:
- 1 робоче місце – для роботодавців із 8 – 25 працівниками;
- 4 % середньооблікової кількості працівників – якщо працює понад 25 осіб;
- 2 % – для:
-- закладів охорони здоров’я;
-- реабілітаційних установ;
-- надавачів соціальних послуг;
-- підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю.
Виконання нормативу – це не лише соціальна відповідальність, а й економічний стимул, адже у такому випадку роботодавець не сплачує внесок.
Якщо норматив не виконано, роботодавець самостійно визначає суму внеску. Розрахунок здійснюється як добуток:
- 40 % середньомісячної заробітної плати (на одного працівника) у відповідному кварталі;
- різниці між встановленим нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.
Середньомісячна заробітна плата для цього розраховується відповідно до спеціального Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268.
На час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску зменшено на 50 %. Це тимчасова норма, спрямована на підтримку бізнесу в складних умовах.
З 1 січня 2026 року у Державній казначейській службі України відкрито нові рахунки для зарахування коштів за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».
Номер рахунку для сплати внеску можна перевірити:
- на сайті Казначейства – https://www.treasury.gov.ua/requisites;
- на субсайтах вебпортала ДПС – https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
У разі виникнення додаткових питань за роз’ясненнями можна звертатись:
- з питань сплати внеску та реквізитів – до ДПС та її територіальних органів;
- щодо розрахунку нормативу та середньої зарплати – до Мінсоцполітики та Мінекономіки у межах повноважень.
Довідково:
Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/996652.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податок на Google»: За перший квартал цього року до бюджету надійшло 4,5 млрд грн
02.04.2026 12:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/996771.html повідомила.
Світові гіганти digital-ринку збільшують обсяги сплати ПДВ до державного бюджету. За перший квартал 2026 року надходження від «податку на Google» склали 4,5 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Динаміка позитивна: +28 % за рік. Торік міжнародні компанії за перший квартал сплатили 3,5 млрд гривень податку на електронні послуги», – додала вона.
Загалом у 2026 році нерезиденти вже сплатили:
- 41,7 млн євро;
- 54,2 млн доларів США.
Лідери зі сплати податку – глобальні технологічні гіганти: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
Україна є привабливим ринком для споживання контенту. На сьогодні платниками ПДВ уже зареєструвалися 152 особи – нерезиденти, які здійснюють такі операції в Україні.
Податок сплачують іноземні компанії (нерезиденти), які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
Йдеться, зокрема, про сервіси з онлайн-реклами, доступу до відео- та аудіоконтенту, хмарних рішень, програмного забезпечення та інших цифрових продуктів.
«Це про чесну конкуренцію і рівні правила для українських компаній і міжнародних гігантів. Це значний додатковий ресурс на фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки. Дякую кожному платнику!» – наголосила очільниця ДПС.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
