Блог

Федоренко

З початку року до бюджету надійшло понад 60 млрд грн військового збору

21.05.2026 11:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1012391.html повідомила.
Надходження військового збору до бюджету порівняно з минулим роком зросли більше ніж на чверть – 25,9 %. У січні – квітні 2026 року платники податків сплатили 60,2 млрд грн військового збору. Торік за чотири місяці року було на 12,4 млрд грн менше.
Найбільші суми надійшли від:
- міста Києва – 19,8 млрд грн,
- Дніпропетровської області – 6,4 млрд грн,
- Львівської області – 4,8 млрд грн,
- Харківської області – 3,9 млрд грн.
Військовий збір є важливим джерелом фінансування оборонних потреб країни, а своєчасна сплата податків забезпечує стабільність державного бюджету.
Довідково.
Ставка військового збору для більшості доходів громадян становить 5 %.
Для ФОП встановлено окремі правила сплати:
- 1, 2 та 4 групи сплачують військовий збір у фіксованому розмірі – 10 % від мінімальної заробітної плати щомісяця (у 2026 році 864,70 грн щомісяця);
- 3 групи – 1 % від отриманого доходу;
- підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого оподатковуваного доходу.
ФОП та самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на службу, звільняються від сплати військового збору. Звільнення застосовується автоматично на основі даних Єдиного державного реєстру призовників та військовозобов’язаних і діє з першого числа місяця мобілізації чи укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи може ФОП бути платником єдиного податку другої групи, якщо надає послуги фізичній особі, а оплата вартості послуг здійснюєтьс

20.05.2026 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП) на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Враховуючи зазначене, якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий ФОП має право обрати другу групу платника єдиного податку.
Якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Порядок обчислення сум податку на нерухоме майно для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року

20.05.2026 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які одиниці обліку пального та спирту етилового використовуються в CЕАРП та СЕ?

20.05.2026 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 232.1 ст. 232 розд. VІ «Акцизний податок» Податкового кодексу (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового.
При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей розділу VІ «Акцизний податок» ПКУ вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Контролюючий орган не надіслав (не вручив) ППР у встановлені строки: чи притягуються фізична особа до відповідальності за несвоє

20.05.2026 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Юридична особа утворена відповідно до законодавства іноземної держави: підстави для взяття на облік у контролюючому органі за ос

20.05.2026 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Облік у контролюючих органах відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, регламентується ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 4 та 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 64.1 ст. 64 ПКУ, статей 4 і 5 Закону № 2464 та п. 3.5 розд. ІІI Порядку № 1588, п. 1 розд. ІІ Порядку № 1162 взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платник єдиного внеску) у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску у контролюючих органах передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Суб’єкти господарювання уклали договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у господарській діяльності: ч

20.05.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким однин суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, Заява за ф. № 20-ОПП подається за такими правилами:
- суб’єкт господарювання – поклажодавець у Заяві за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у Заяві за ф. № 20-ОПП зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви № 20-ОПП проставляється ознака «3 - тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування;
- суб’єкт господарювання – зберігач надає у Заяві за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35646.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яким чином здійснюється облік готівки у вигляді благодійних внесків, які збирає благодійна організація?

20.05.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера контролюючого органу засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п. 13 розд. ІІ Положення № 148).
Пунктом 25 розд. III Положення № 148 передбачено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення № 148.
Враховуючи викладене, благодійній організації необхідно оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у тому числі вилучені із «скриньки», та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Який документ надається платнику контролюючим органом для підтвердження скасування (відкликання) ППР про сплату податку на нер

20.05.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, ст. 1 3акону України вiд 02 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, iз заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав i законних інтересів.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 Закону № 393).
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону № 393).
Отже, у разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону № 393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ФОП на загальній системі оподаткування є посередником за договорами комісії: як формуються доходи та витрати?

20.05.2026 10:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем в(ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.
При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 4 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами), визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.
До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18385. Предыдущая cтраница | Страница 57 из 1839 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua