Блог

Федоренко

ДПС готується запустити ще один новий сервіс – податковий супровід ветеранського підприємництва

01.04.2026 12:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/996225.html повідомила.
ДПС готується запустити ще один новий сервіс – податковий супровід ветеранського підприємництва. Про це розповіла в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
«Разом із Міністерством у справах ветеранів, Службою зайнятості, ветеранськими хабами та нашими фахівцями працюємо над створенням системи, щоб максимально допомогти ветеранам із податковими питаннями на всіх етапах створення ними бізнесу. Ті, хто став на захист країни і підтримав кожного з нас, не залишаться без нашої підтримки», – сказала вона.
Новий сервіс вже найближчим часом буде запущено на базі Офісів податкових консультантів. Сьогодні вони відкриті у 20 регіонах.
Спектр послуг широкий: обрання системи оподаткування, супроводження на кожному етапі – від реєстрації до звітності, консультації як уникнути помилок в податкових питаннях.
«Модераторами сервісу будуть не лише податківці, які вже працюють. Ми залучаємо демобілізованих ветеранів до роботи в податковій. Для нас важливо, щоб люди, які повертаються з фронту, бачили, в тому числі в податковій, своїх побратимів та посестер, тих, хто знає, що таке війна. Ми змінюємо ДПС. Робимо наші сервіси такими, які допомагають платникам», – додала Леся Карнаух.
https://www.facebook.com/reel/1463460302164524

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дистанційне оновлення сертифікатів онлайн за декілька хвилин

31.03.2026 11:54

Управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління) забезпечує надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридичним особам всіх форм власності, фізичним особам та фізичним особам – підприємцям відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
Відокремленими пунктами реєстрації (далі – ВПР) управління, що здійснюють надання ЕДП від імені Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС), у січні – лютому 2026 року сформовано майже 7 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису та електронної печатки, а це понад 3 тисячі клієнтів, які звернулися до ВПР у Дніпропетровській області, що розташовані у приміщеннях державних податкових інспекцій у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.
Користувачам електронних довірчих послуг КНЕДП ДПС надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки.
Якщо термін дії ваших кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів добігає кінця, вам не обов’язково знову відвідувати представництва КНЕДП ДПС. Оновити їх можна дистанційно за декілька хвилин.
Головна умова: ваші реєстраційні дані (ПІБ, адреса тощо) залишилися незмінними, а діючий ключ ще активний і ви пам'ятаєте до нього пароль.
Дистанційне оновлення не застосовується до сертифікатів:
- які сформовані з використанням міжнародних алгоритмів RSA або ECDSA;
- особистий ключ до яких зберігається у «Хмарному сховищі» КНЕДП ДПС.
Онлайн оновити сертифікати можна:

 на сайті КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua
для цього потрібно:
- перейти на сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua;
- у лівому меню обрати «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»;
- обрати розділ «On-line»;
- перейти до опції «Зчитати діючий ключ»;
- натиснути «Обрати» та вибрати файл ключа (наприклад: «key-6.dat або .pfx») або захищений носій (наприклад: Алмаз-1К або Кристал-1);
- ввести пароль захисту та натиснути «Зчитати»;
- натиснути «Далі»;
- підписати автоматично сформований Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, обравши «Підписати та надіслати»;
- створити новий ключ, ввести пароль доступу до нового ключа та підтвердити його;
- натиснути «Сформувати» та зберегти файл;

- через програму «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1»
для цього потрібно:
- перейти на сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua;
- у лівому меню обрати «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»;
- обрати розділ «За допомогою Користувача ЦСК»;
- завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (рекомендуємо до перегляду «Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом», а також детальний опис по роботі сервісу «Настонови користувача»);
- відкрити програму «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» і натиснути кнопку «Згенерувати ключі»;
- обрати пункт «Сформувати нові сертифікати у ЦСК на основі наявних діючих ключів»;
- обрати файл ключа, ввести пароль та натиснути «Зчитати»;
- ознайомитися з Договором про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та натиснути «Підписати»;
- перевірити актуальність своїх даних;
- обрати пункт «Згенерувати на поточний носій» і натиснути «Далі»;
- встановити та підтвердити пароль;
- після відкриття вікна «Отримані нові сертифікати» натиснути «ОК» та «Завершити».
Щойно ви сформуєте нові сертифікати, ваші старі ключі автоматично стануть недійсними.
Сервіс працює лише для клієнтів КНЕДП ДПС.
Отже, цінуйте свій час, долучайтесь до використання електронного сервісу КНЕДП ДПС, який працює 24/7 та дозволяє віддалено, без черг і без візитів, без особистої присутності в представництвах КНЕДП ДПС і без документів, без значних витрат часу, безкоштовно сформувати нові сертифікати всього за декілька хвилин.
Мінімум дій – максимум зручності!
Цифровізація робить взаємодію з податковою швидкою та комфортною!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Для стягнення податкового боргу працює система, що забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі

31.03.2026 11:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.
Так, загалом за січень – грудень 2025 року по юридичним особам-боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн гривень. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій в 2025 році склала 300,9 тис. шт, сума стягнутих ними коштів склала 46,3 млн. гривень.
З 01.01.2026 по 26.03.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 862,6 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 54,3 млн гривень.
Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.
Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників ПДВ!

31.03.2026 11:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 200 прим.1. 9 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (SПеревищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим.1. 9 ст. 200 прим.1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ).
Запит щодо даних показника SПеревищ та суми податку обрахованої з урахуванням вимог п. 200 прим. 1. 9 ст. 200 прим. 1 ПКУ можна подати за ідентифікатором форми запиту J/F1304001, розміщеної у приватній частині Електронного кабінету, в режимах «Введення звітності» та «Заяви, запити для отримання інформації».
Витяг щодо даних показника SПеревищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог п. 200 прим. 1. 9 ст. 200 прим. 1 ПКУ отримується у режимі «Введення звітності», (розміщується під запитом) за ідентифікатором форми витягу J/F 1404001.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи можна через Електронний кабінет отримати витяг про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеск

31.03.2026 11:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (абзац перший п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 2 розд. І Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок № 416), витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі — Витяг) – це документ в електронній або паперовій формі, в якому зафіксовано показники, що характеризують стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за період, визначений платником.
Запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) – формування платником потреби в одержанні Витягу з ІКС ДПС за період, визначений платником (абзац третій п. 2 розд. І Порядку № 416).
Платник – платник податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі – платежі), який перебуває на обліку в територіальних органах ДПС (далі – ТО ДПС) та потребує одержання Витягу (абзац сьомий п. 2 розд. І Порядку № 416).
Запит подається платником до ТО ДПС за основним місцем обліку у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі згідно з додатком1 до Порядку № 416 з дотриманням вимог ПКУ, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац перший п. 1 розд. ІІ Порядку № 416).
Запит для отримання Витягу за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо (абзац другий п. 1 розд. ІІ Порядку № 416).
З урахуванням абзацу четвертого п. 2 розд. І Порядку № 416 Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.
Датою прийняття територіальним органом ДПС Запиту в електронній формі вважається дата, зафіксована в першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки реквізитів Запиту та надсилається ТО ДПС платнику (абзац перший п. 3 розд. ІІ Порядку № 416).
Датою прийняття ТО ДПС Запиту у паперовій формі вважається дата реєстрації територіальним органом ДПС Запиту, зафіксована в електронному журналі системи електронного документообігу (абзац другий п. 3 розд. ІІ Порядку № 416).
Пунктом 2 розд. ІІІ Порядку № 416 передбачено, що платник отримує Витяг:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 416 або з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 416, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з накладанням КЕП керівника (заступника керівника) ТО ДПС – у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з КЕП»;
у паперовій формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 416 або з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 416, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з особистим підписом керівника (заступника керівника) ТО ДПС — у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «у паперовій формі з особистим підписом»;
в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та з розрахунком сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 416 — у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з розрахунком суми пені».
Якщо платником у Запиті не обрано додаткові реквізити, то платник отримає Витяг в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та без розрахунку сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 416.
Юридичні особи, які мають відокремлені підрозділи, отримують Витяг з показниками юридичної особи та її відокремлених підрозділів.
Отже, враховуючи положення Порядку № 416, для отримання в електронній формі Витягу з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС, платнику або його відокремленому підрозділу необхідно подати через приватну частину Електронного кабінету до ТО ДПС за їх основним місцем обліку Запит щодо отримання Витягу. При формуванні Витягу до нього включаються показники, які обліковуються в ІКС ДПС, як за основним, так і неосновним (неосновними) місцями обліку платника або його відокремленого підрозділу в ТО ДПС.
Відповідно до п. 1 п. 3 розд. ІІІ Порядка № 416 Витяг в електронній формі отримується платником у приватній частині Електронного кабінету не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту ТО ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Відображення у розділах І та ІІ звіту № 1-ОП операції з повернення продукції/товару

31.03.2026 11:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Відповідно до вимог Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) та відображають:
у розділі І Звіту № 1-ОП – інформацію щодо обсягів залишків придбання/отримання/та реалізації/передачі (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) товарів у звітному періоді, зокрема: обсяг повернутого у звітному періоді товару, який раніше було придбано/отримано для подальшої реалізації та/або отримано на відповідальне зберігання у графі 7, та обсяги товару, що повернуто/реімпортовано у звітному періоді, які раніше було реалізовано/передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі у графах 10 та 11 відповідно. Також показники обсягу повернення постачальникам/покупцями що зазначені у графах 7, 10 та 11 відповідно враховуються (- графа 7 та + графи 10 та 11) під час обчислення значення загального обсягу залишків товару на кінець звітного періоду що зазначаються у графі 13 (пункт 11 розділу ІІІ Порядку), та у графі 14 – пояснення до граф з обсягами повернення постачальникам/покупцями;
у розділі ІІ Звіту № 1-ОП – інформацію щодо обсягів отримання та відвантаження товарів, що зазначені в розділі І Звіту № 1-ОП за операціями з контрагентами у звітному періоді. При цьому: у разі повернення до постачальників товару, який раніше було придбано/отримано для подальшої реалізації та/або отримано на відповідальне зберігання – у графах 3, 4 зазначаються найменування та код згідно з ЄДРПОУ контрагента-отримувача таких обсягів, що зазначаються у графах 5-8; у разі повернення від покупців/отримувачів товару, який раніше реалізовано/вивезено/передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі – у графах 1, 2 зазначаються найменування та код згідно з ЄДРПОУ контрагента-постачальника таких обсягів, що зазначаються у графах у графах 5-8; у графі 9 зазначають пояснення.
Отже, операції з повернення товару постачальникам, який раніше було придбано/отримано для подальшої реалізації та повернення покупцями раніше реалізованого/товару переданого для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України відображаються (враховуються) у графах 7, 10, 11 та 13 розділу І Звіту № 1-ОП. У розділі ІІ Звіту № 1-ОП така інформація зазначається у розрізі контрагентів у звітному періоді.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо підтверджуючих документів для проведення звірки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

31.03.2026 11:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Національним «Класифікатором будівель і споруд» НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.
При цьому, з врахуванням положень абзацу другого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ перелік документів не є вичерпним, і документ, що офіційно підтверджує характеристики об’єкта, може бути прийнятий для звірки.
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Враховуючи зазначене, власники житлових та нежитлових об’єктів для проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель можуть надавати інші документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що офіційно підтверджують характеристики об’єкта.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податковий агент поінформував контролюючий орган про отриманий фізичною особою дохід: чи нараховується ПДФО, якщо фізична особа

31.03.2026 11:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що податкова декларація – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктів 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 від. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 від. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 від. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Водночас, згідно з частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КупАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податків!

31.03.2026 11:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Доводимо до відома платників, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (із змінами) (далі – Наказ) 31.03.2026 року буде сформовано новий Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Нагадаємо, юридичні та фізичні особи – підприємці (зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені)) можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі, та відповідають одночасно низці вимог та критеріїв залежно від обраної системи оподаткування.
Наводимо календар поетапного формування Переліку платників у березні 2026 року.
● 31.03.2026 – граничний строк формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
● До 07.04.2026 – розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПС України (п. 2, розд. ІІ Наказу).
ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет платника податків інформаційного повідомлення (п. 2, розд. VІ Наказу).
Наказом Територіальні органи ДПС визначають комплаєнс-менеджера для взаємодії з платниками податків. Платнику податків надсилається інформаційне повідомлення в ІКС «Електронний кабінет» не пізніше наступного робочого дня після закріплення комплаєнс-менеджера (п. 1, розд. VІІ Наказу).
В ІКС «Електронний кабінет» платники зможуть переглянути критерії/вимоги відповідності високому рівні добровільного дотримання податкового законодавства.
• 14.04.2026 – гранична дата подання платником податків (до оприлюднення Переліку платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п.3, розд. VІ Наказу).
• 21.04.2026 – оприлюднюється Перелік на офіційному веб-сайті ДПС України (п.69.41.2, розд. ХХ ПКУ).
• Протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних – ДПС вилучає з оприлюдненого Переліку платників інформацію про платника податків, у разі подання платником податків (після оприлюднення Переліків платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п. 4, розд. VІ Наказу).
Відмова платника в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників не тягне за собою вилучення такого платника податків із Переліку платників.
• 29.05.2026; 31.08.2026; 30.11.2026 – граничні дати формування наступних Переліків платників у 2026 році – останній робочий день травня/серпня/листопада 2026 року (п. 69.41.2, розд. ХХ Податкового кодексу України).
Після затвердження Переліку платників попередній Перелік.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна фізичній особі: чи застосовувати Методику визначення мінімал

31.03.2026 11:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).
Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені у п.п. 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 ПКУ.
У главі 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку (п. 291.1 ст. 291 ПКУ).
Підпунктом 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 293 ПКУ).
Доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, дохід ФОПа – платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна, отриманий у межах господарської діяльності, не оподатковується за правилами, встановленими розд. IV ПКУ, для платників податків фізичних осіб, тому така особа – платник єдиного податку не зобов’язана визначати мінімальну суму орендного платежу згідно з Методикою № 1253.
Сума орендного платежу, отримана платником єдиного податку у межах господарської діяльності визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди та включається до доходу ФОПа – платника єдиного податку.
Водночас, за власним бажанням платник єдиного податку при визначені розміру орендної плати може застосовувати Методику № 1253.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 17684. Предыдущая cтраница | Страница 59 из 1769 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua