Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку року підприємства переробної промисловості тримають лідерство зі сплати податків до бюджету. За підсумками січня – квітня 2026 року сплачено 18,1 % від загального збору. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Ще 16,5 % забезпечили підприємства оптової та роздрібної торгівлі й ремонту автотранспорту.
Частка державного управління й оборони – 12,3 %, а фінансової та страхової діяльності – 9,3 %.
«Стійкість України – це насамперед про наших людей. Які попри постійні обстріли виходять на роботу. Це про наш бізнес, підприємства, які не зупиняються, продовжують працювати, виробляти, сплачувати податки», – зазначила вона.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року найбільшу динаміку сплати продемонстрували:
- переробна промисловість – підприємства галузі збільшили сплату на 21,6 млрд грн (+19,3 %),
- сфера державного управління та оборони – на 14,4 млрд грн (+18,8 %),
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів – на 10,5 млрд грн (+9,3 %),
- постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря – на 6,3 млрд грн (+15,3 %).
«За цими цифрами стоїть віра в Україну, колосальна праця мільйонів людей та тисячі рішень бізнесу продовжувати роботу попри всі виклики. Наше ж завдання, щоб кожен сумлінний платник міг завжди розраховувати на якісну та ефективну комунікацію з податковою, сучасні сервісні послуги без бюрократії», – наголосила очільниця ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1012106.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1012207.html повідомила.
Концепцію цифрової трансформації Державної податкової служби України, модернізацію ІТ-інфраструктури та ключові напрями подальшої співпраці обговорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та представники Світового банку на чолі з регіональним директором у Європі та Центральній Азії Абебе Адунгою.
Це перша зустріч Абебе Адунги в Україні на цій посаді, тож сторони мали детальну дискусію по ключових напрямах співпраці.
«Для ДПС надзвичайно важливо будувати цифрову податкову службу у партнерстві зі Світовим банком. Така співпраця дозволяє нам враховувати кращі світові практики та отримувати експертну підтримку у впровадженні складних системних змін. Наразі ми завершуємо роботу над проєктом Концепції цифрової трансформації до 2030 року. Це дорожня карта перетворення ДПС у сучасну технологічну, сервісно-орієнтовану та data-driven податкову адміністрацію», – зазначила очільниця ДПС.
Під час зустрічі сторони обговорили архітектуру цифрової трансформації ДПС, яка передбачає 6 вимірів:
- Digital by Design: цифрові технології – не допоміжний інструмент, а основа у проектуванні процесів, сервісів та організаційної моделі.
- Data-Driven: уніфікація підходів до обміну даними, розвиток аналітичних інструментів підтримки прийняття рішень.
- Government as Platform: інтеграція із цифровими державними платформами та реєстрами, інтеграція з системами ЄС.
- Open by Default: розвиток аналітичних дашбордів, забезпечення доступу до відкритих даних.
- User-Driven: орієнтовані на користувача-платника модернізація Електронного кабінету, розвиток цифрових каналів взаємодії.
- Proactiveness: податкова має стати «невидимою» через автоматизацію і безперешкодність процесів звітності та передзаповнення, а також проактивних автосповіщень для платників.
Також серед пріоритетів – впровадження Автоматизованої системи управління податковими ризиками. Це – ключовий елемент переходу до управління дотриманням податкового законодавства на основі даних. Під час напрацювання системи ДПС враховує рекомендації Світового банку, надані під час попередньої місії.
Запровадження такої ризикорієнтованої системи сприятиме підвищенню ефективності податкового контролю та зниженню адміністративного навантаження на бізнес.
Важлива основа для змін – запит бізнесу. Поговорили також про Глобальне опитування платників податків, яке наразі триває в Україні за підтримки Світового банку.
«Наша мета – вивчити досвід взаємодії підприємців із податковою службою. Це допоможе доповнити нашу трансформацію практичними кроками, які спростять сплату податків», – додала Леся Карнаух.
Результати Глобального опитування будуть інтегровані до проєкту цифрової трансформації ДПС та враховані під час формування нової бізнес-моделі Служби.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Комфорт, доступність і рівні можливості для кожного – не привілей, а право.
Отримати адміністративні та інші послуги у податковій стало доступно, просто і зручно.
На Дніпропетровщині у центрах обслуговування платників (ЦОП) сервісне обслуговування громадян з порушеннями слуху здійснюється за допомогою послуги перекладу жестовою мовою. При цьому, використовується Web-система «Сервіс УТОГ –24/7». Сервіс є безоплатним.
Для цього платник має звернутися до модератора ЦОПу, який організує спілкування за допомогою онлайн-сурдоперекладу.
Під час відеозв’язку із професійним перекладачем, який супроводжуватиме діалог у режимі реального часу, забезпечується двосторонній переклад – з української жестової мови на усну і навпаки.
Послуга спрямована на забезпечення комфортних умов для відвідувачів ЦОПів. Платник, незалежно від своїх можливостей, може у зручному форматі отримати адміністративні та інші послуги, податкову інформацію та необхідну допомогу.
Послуга перекладу жестовою мовою у ЦОПах – ще один важливий крок до створення доступного податкового сервісного простору, у якому відсутні бар’єри.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених коштів по єдиному внеску ФОП недотримання десятиденного строку подання заяви після демобілізації (з урахуванням п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464)), повідомляє.
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення платникам, на яких згідно із Законом № 2464 покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – єдиний внесок), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, у тому числі тих, які сплачено через єдиний рахунок, визначено в Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (із змінами) (далі – Порядок № 417).
Відповідно до п. 6 Порядку № 417 повернення здійснюється на підставі заяви платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених у підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку № 417.
Згідно з п. 10 Порядку № 417 Заява залишається без задоволення у разі:
невідповідності формі, визначеній в додатку 1 до Порядку № 417;
недостовірності викладеної в Заяві інформації;
подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
наявності у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
ненадання документа, що додається до Заяви, згідно з п. 6 Порядку № 417.
Слід зазначити, що перелік підстав, визначених у п. 10 Порядку № 417 є вичерпним, підстава щодо відмови у поверненні коштів по причині недотримання десятиденного строку подання заяви після демобілізації відсутня.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 9 Закону № 2464 суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Отже, у разі наявності надміру сплачених коштів з єдиного внеску повернення цих коштів здійснюється згідно з вимогами визначеними Порядком № 417.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Чи виникає обов’язок подання звіту про нарахування, обчислення і сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у разі якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу менше 8 осіб або перевищує 8 осіб, але норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконано і внесок не нараховується?
Для цілей Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) роботодавцем вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту на проходження службу або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу (ст. 1 Закону № 875).
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці (юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб), у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас відповідно до п.п. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), ст. 18 прим. 2 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
Роботодавці/платники внеску зобов’язані:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому в ст. 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал.
Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.
Враховуючи викладене, звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 14).
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) до Декларації заповнюють виробники , платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому, у графах 12 – 14.7 Додатка 1 до Декларації проставляються специфічні ставки акцизного податку, зокрема:
у графі 12 «Специфічні ставки акцизного податку – з одиниці виміру (євро, грн)» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці товару (продукції), встановлені ст. 215 ПКУ;
у графі 14.1 «Специфічні ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) (євро, грн)» проставляється ставка акцизного податку в євро, гривнях (графа 12), приведена до одиниці виміру для обчислення податку, зазначену у графі 7, а для пального – ставка, розмір якої перераховано відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13).
Тобто, ставка акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару для заповнення гр.14.1 додатку 1 до Декларації визначається шляхом приведення ставки акцизного податку на визначений товар (графа 12) до одиниці виміру для такого товару (з графи 7), а для пального – шляхом приведення ставки на одиницю виміру товару відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13) (наприклад, якщо у графі 5 зазначено літр, то у розрахунку на 1 літр палива для реактивних двигунів: (27 × 10) / 1000 = 0,27 євро).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Керуючись п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суб’єкт господарювання у визначені п. 8.4 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), має подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – заява № 20-ОПП), з відомостями щодо наявних у нього об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) (у тому числі про будівельний вагончик), характеристики яких відповідають ознакам об’єкта оподаткування, визначеним абзацом третім п. 63.3 ст. 63 ПКУ, та відомостям правовстановлювальних документів.
Якщо придбаний будівельний вагончик не підлягає державній реєстрації та використовується у господарській діяльності по всій території України, у графах 6 – 13 розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків прим. 3» заяви № 20-ОПП може зазначатися адреса місцезнаходження платника податків (офісу/складу тощо).
Якщо придбаний будівельний вагончик знаходиться, наприклад, на об’єкті будівництва, у графах 6 – 13 розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків прим. 3» заяви № 20-ОПП вказується адреса цього об’єкта будівництва (майданчика).
Оскільки вагончик встановлюється на певній земельній ділянці, платник податків має повідомити контролюючий орган за основним місцем обліку про таку земельну ділянку, на якій встановлюватиметься будівельний вагончик, шляхом подання заяви № 20-ОПП, із зазначенням права користування нею.
Наприклад: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – зправо постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму тощо.
У разі інформування контролюючого органу про земельну ділянку, на якій встановлений будівельний вагончик, що не підлягає реєстрації у відповідному державному органі, та застосовуючи принцип укрупнення інформації про об’єкти оподаткування, передбачений п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588, подавати окремо відомості про будівельний вагончик у заяві № 20-ОПП не потрібно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця), що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Згідно з підпунктами 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс. (абзац другий п.п. 2 і абзац другий п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (абзац третій п.п. 2 і абзац третій п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
У податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) відповідно до абзацу другого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ окремо відображається, зокрема, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків.
Питання звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку та військового збору платниками єдиного податку, призваними на військову службу під час мобілізації та тих, з якими укладено відповідний контракт, врегульоване п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Слід зазначити, що положеннями глави 1 розд. XIV та п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено заборони щодо подання Декларації у період проходження військової служби з метою відображення отриманого доходу та подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни ставки (групи) єдиного податку та сплати єдиного податку в розмірі 15 відс. від суми перевищеного доходу.
Тобто, ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, яка призвана на військову службу під час мобілізації або залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, яка в період військової служби продовжувала здійснення господарської діяльності та отримувала доходи, у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи, має на загальних умовах дотримуватися вимог підпунктів 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, підпунктів 2 і 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ та подати:
заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни групи платника єдиного податку (з другої на третю) не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
Декларацію, в якій декларується загальна сума отриманого доходу від здійснення господарської діяльності та окремо сума перевищення доходу і сума єдиного податку, обчислена із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 15відсотків.
При цьому, враховуючи положення ст. 296 ПКУ, Декларація подається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
З урахуванням абзацу першого п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку сплачують єдиний податок (за ставкою 15 відс.) протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Декларації за податковий (звітний) квартал.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з частиною другою ст. 16 розд. V Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 20 Закону № 2464 на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, яка містить, частину картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Оскільки згідно із Законом № 2464, податкові органи не є розпорядниками реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, то підтвердженням сплати страхового внеску органом, який виплачує допомогу при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку, є індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Коментарі: 0
| Залишити коментар