Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.
Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 відс. об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД; (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 5 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами).
Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (зі змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.
Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 5 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.
У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 5 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.
При цьому підакцизні товари в Додатку 5 до Декларації поділяються наступним чином:
у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;
у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;
у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи вважається нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, який звільнений від оподаткування податком на прибуток, направлення такого прибутку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізацію, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, якщо такі витрати не пов’язані з виконанням державного контракту (договору) оборонних закупівель або господарською діяльністю, з якої отримується кваліфікований дохід, повідомляє.
Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, нормами п.п. 76.1 п. 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування, повинен спрямовуватися на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті пов’язаний з виконанням виключно державних контрактів (договорів) оборонних закупівель.
(https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44062)
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).
Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).
Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.
Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (далі – Порядок № 1692).
Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.
Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:
для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);
для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.
Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.
На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електроний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
31 березня 2026 року, вівторок, останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за березень 2026 року.
Звертаємо увагу, що сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді відображається у Додатку ЩАВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 26 ЩАВ) (далі – Додаток ЩАВ) у таблиці 1 «Розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют».
Значення рядка 26 таблиці 1 Додатка ЩАВ переноситься до рядка 26 ЩАВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).
Сума нарахованих та сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, яка не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий податковий (звітний) період, враховується у зменшення нарахованої суми податку на прибуток і відображається у рядку 16.5 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації, та розраховується за формулою, передбаченою у примітці 2.
У разі, якщо сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, сплачених протягом звітного (податкового) року (рядок 26 ЩАВ Декларації), перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів і не враховується в додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації в рахунок такого зменшення та не використовується для погашення податкових зобов’язань в наступних податкових (звітних) періодах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – лютого 2026 року фізичні особи – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 52,6 млн гривень. Надходження збільшились у порівняння з відповідним періодом минулого року майже на 4,7 млн. грн, або на 9,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровської області спрямували до державних цільових фондів понад 7,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Це у порівнянні з січнем – лютим минулого року майже на 1,4 млрд грн, або майже на 21,0 відс., більше.
Нагадуємо, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – лютому 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 9 201,5 млн грн податкових платежів. Це майже на 880,7 млн грн більше ніж за результатами відповідного періоду минулого року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Якісна інформаційна підтримка платників сприяє підвищенню рівня виконання суб’єктами господарювання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні забезпечується позитивна динаміка надходжень до бюджетів усіх рівнів і стабільне їх наповнення. Дякуємо громадянам, бізнесу і громадськості за відповідальність і податкову дисципліну», – зазначив керівник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що оперативним інструментом вирішення актуальних питань для платників є комунікаційна податкова платформа (КПП). Вона створена та діє на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Якщо платники мають питання у сегменті податкового законодавства і ці питання потребують детальних роз’яснень або оперативного вирішення, можна звернутись на окрему електронну скриньку КПП ([email protected]).
Також, платники можуть звернутись на КПП з пропозицією провести зустріч з питань, що їх цікавлять та знаходяться у компетенції податкового органу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У Криворізькій державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу», присвячене актуальним питанням проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році (деклараційна кампанія).
До обговорення долучився адвокат, член правління Спілки фахівців нерухомого майна України (СФНУ), голова юридичного комітету СФНУ, голова СФНУ у м. Кривий Ріг, а також волонтер Благодійної організації «Волонтерський центр Вишня».
Громадський діячактивно підтримує соціальні ініціативи та сприяє підвищенню обізнаності громадян щодо важливих суспільних процесів.
Під час засідання обговорили ключові аспекти деклараційної кампанії, зокрема: порядок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), граничні строки її подання та сплати податкових зобов’язань.
Особливу увагу приділено електронним сервісам, які дозволяють значно спростити процес подання податкової декларації, зробити його більш доступним та прозорим для громадян.
«Декларування доходів – це не лише вимога законодавства, а й свідоме ставлення громадян до виконання обов’язків. Кожен має розуміти свою відповідальність і робити свій внесок у зміцнення держави», – наголосив Андрій Пасенко.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели інформаційно-роз’яснювальну зустріч із представниками бізнесу щодо термінів реєстрації та правил визначення дати реєстрації платником податку на додану вартість.
Під час заходу розглянуто нормативні документи (норми Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130), які регулюють порядок реєстрації платників ПДВ.
Зокрема, акцентовано увагу на терміни реєстрації. Податківці наголосили, що після подання заяви контролюючий орган має три робочі дні, щоб внести платника до реєстру платників ПДВ. Ключове – дата реєстрації залежить від конкретної ситуації: добровільної чи обов’язкової реєстрації, переходу на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку.
Окрему увагу приділено порядку заповнення реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ. Її подають усі, хто підлягає обов’язковій реєстрації, або самостійно прийняв рішення стати платником ПДВ. Наголошено на необхідності правильного зазначення підстав для реєстрації.
Податківці підкреслюють, що інформаційно-роз’яснювальна робота з платниками сприяє підвищенню рівня обізнаності платників і сприяє формуванню податкової культури, а також забезпечує дотримання вимог податкового законодавства.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий