Очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін зустрівся з представниками Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації. Співпраця з однією з найбільших бізнес-спільнот України, яка об’єднує вітчизняних та міжнародних інвесторів, направлена на досягнення спільних цілей у побудові прозорого і відповідального бізнес-середовища.
«Ви об’єднуєте бізнеси різних сфер і галузей. Наша комунікація дозволяє донести важливу інформацію і, звичайно, отримати чесний фідбек. Завдяки вам ми можемо швидше знаходити робочі рішення», – зазначив Юрій Павлютін.
Під час діалогу йшла мова про донесення до ділових кіл регіону новацій податкового законодавства, важливої інформації про сучасні сервісні та комунікаційні можливості податкової служби.
Податкова працює над створенням комфортних умов для господарської діяльності, спрощує адміністрування та впроваджує сучасні цифрові рішення.
Сьогодні платники уже можуть скористатися понад 130 електронними сервісами. І це не лише про швидкість, а й прозорість.
Окрім того, успішно діють ефективні комунікаційні майданчики: Офіс податкових консультантів, комунікаційна податкова платформа, Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Консультаційний центр).
Так, з початку роботи Консультаційного центру, з лютого минулого року по березень цього року, регіональною комісією виключено з переліку ризикових майже 2 тисячі платників податків. Розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по майже 95 тисячам податкових накладних, з них 88 860 – розблоковані.
Але податкова трансформація – це не лише про оновлення сервісів чи діджиталізацію. Ключове – адаптація податкового законодавства до європейських стандартів. Над цим сьогодні ДПС працює спільно з міжнародними партнерами, аби податкова стала ще більш сучасною, ефективною, проєвропейською інституцією.
Юрій Павлютін наголосив, що принципи партнерства, прозорості та відкритості для податкової служби області залишаються незмінними.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДПС активно працює над цифровізацію послуг. Йдеться про запровадження низки податкових сервісів в Дії. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час спілкування із бізнесом Кіровоградщини у Кропивницькому. Участь в заході взяли понад 60 представників бізнесу Кіровоградщини. До діалогу долучилися також директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк і очільник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
Очільниця ДПС наголосила, що запит на розвиток цифрових інструментів досить великий.
«Проєкт, над яким активно працюємо разом з Мінцифри, – податки в Дії. І вже найближчим часом плануємо запустити перші послуги. Це можливість подати декларацію про доходи, сплатити податки в один клік, отримати податкове повідомлення-рішення, зробити звірку стосовно об'єкта оподаткування тощо. Це все, щоб кожен платник мав у Дії зручні податкові сервіси», – зазначила Леся Карнаух.
Під час зустрічі також обговорили питання блокування податкових накладних, віднесення підприємств до ризикових, дроблення бізнесу, модернізацію спрощеної системи. Бізнес також активно цікавиться питанням ліцензування біоетанолу.
Ще одне з питань, яке ставлять чи не в кожному регіоні – податкові перевірки.
«З моменту запровадження мораторію ми на чверть зменшили кількість фактичних перевірок. У порівнянні з липнем і червнем 2025 року – тримаємо динаміку мінус 25 %. Тотальний контроль – це не наша мета. Перевірка має бути лише там, де дійсно є ризики, тому активно впроваджуємо саме ризико-орієнтовний підхід, Але мораторій не означає відсутність контролю. Це означає, що він має бути точним і обґрунтованим», – наголосила Леся Карнаух.
Очільниця ДПС спільно з директором Державної служби зайнятості Юлією Жовтяк також оцінили як працює на Кіровоградщині новий сервіс – система податкового супроводу для отримувачів грантів на відкриття та розвиток бізнесу.
Офіси податкових консультантів та Центри обслуговування платників ДПС у взаємодії із Офісами «Зроблено в Україні» долучаються до підтримки підприємців на всіх етапах – від подання заявки на грант до ведення бізнесу.
Як працює система, вже змогли оцінити загалом по Україні майже 150 грантоотримувачів та претендентів.
Леся Карнаух також відвідала жіночий форум «Жіноче лідерство та підприємництво в часи викликів».
«Ми змінюємо філософію комунікації з платниками, щоб кожне рішення було зрозумілим, чітким та збалансованим. Бо за кожним бізнесом, кожним виробником стоять насамперед люди», – сказала вона, подякувавши бізнесу регіону за роботу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/995564.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15.01.2025 № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.
Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219 внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».
Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Відповідно до з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктів 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
У разі, якщо дані перевірок податкового агента щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі ПДФО, то до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Водночас, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Разом з тим, ст. 129 ПКУ визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 якої при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ, нараховується пеня.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Крім того, застосовується адміністративна відповідальність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає агу, що наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586 (зі змінами) (далі – Наказ № 586), внесено зміни до типової форми фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2017 за № 1539/31407 (зі змінами), виклавши її в новій редакції.
Типова форма фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» (далі – Форма № 5-дс) є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) та його невід’ємною частиною.
З урахуванням змін, внесених Наказом № 586, платники податку разом зі Звітом за 2025 рік подають Форму № 5-дс за ідентифікатором форми J0903603 (до впровадження – за ідентифікатором форми J0903602).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, якщо з дати складання податкової накладної постачальником до дати її реєстрації в ЄРПН минуло 365 календарних днів, податковий кредит за такою податковою накладною не може бути сформований покупцем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для виробників електричної енергії, тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію.
Виробники електричної енергії заповнюють розділ Е декларації з акцизного податку (далі – Декларація) «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 6).
Розділ I «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розд. VI Кодексу» (Далі – Розділ І) Додатка 6 Декларації заповнюється всіма виробниками електричної енергії.
Розділ II «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до п. 38, 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу» (далі – Розділ ІІ) Додатка 6 Декларації заповнюється виробниками електричної енергії, у період дії п. 38 та п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, у разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляє «0». У Додатку 6 до Декларації такий виробник заповнює графи 1-4 та 6 Розділу І, в інших графах Розділу І та у Розділі ІІ у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляє «0».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44174
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.
Відповідно до абзацу другого п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства контрольованої іноземної компанії не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі наявності у контролюючого органу сумнівів щодо достовірності поданої фінансової звітності контрольованої іноземної компанії контролюючий орган має право вимагати надання письмового висновку аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність контрольованої іноземної компанії, не раніше ніж через 15 місяців після завершення звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (абзац третій п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим 2 ПКУ).
Такий письмовий висновок має надаватися аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, та не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку (абзац четвертий п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим 2 ПКУ).
Згідно з п.п. 39 прим. 2.6.4.3 п.п. 39 прим. 2.6.4 п. 39 прим. 2.6 ст. 39 прим 2 ПКУ під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії. Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається.
У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій контрольованої іноземної компанії під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 30 календарних днів з дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.
У разі наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів або ненадання повного комплекту документів контролюючий орган може вимагати від контролюючої особи надання аудиторського висновку щодо фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку.
При наданні контролюючою особою аудиторського висновку аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування та обчислюється скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії. Подання контролюючою особою такого аудиторського висновку не потребує надання нею додаткових документів для підтвердження прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування.
Враховуючи викладене, на запит контролюючого органу фізична особа – контролююча особа зобов’язана надати письмовий аудиторський висновок, що підтверджує фінансову звітність контрольованої іноземної компанії, протягом одного місяця, тобто не пізніше 30 календарних днів, з дати отримання платником податку запиту контролюючого органу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацами другим – восьмим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІКС ДПС) відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів (ст. 1 Закону № 393).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, суб’єкт господарювання за письмовою заявою може отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском в контролюючому органі, в якому відкрито інтегровані картки такого платника.
Документ у довільній формі в паперовому вигляді видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Довідково: абз. перший і другий п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (зі змінами);
наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами);
Закон № 393 – Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар