Блог

Федоренко

Фізична особа заяву про застосування пільги зі сплати земельного податку щороку до контролюючого органу не подає

16.12.2025 11:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).
Подавати заяви про надання пільги по земельному податку фізичні особи можуть із врахуванням терміну давності, визначеним ст. 102 та абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Водночас, податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ (абзаци сьомий і дев’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на користування пільгою контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (абзац дванадцятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із оригіналом документа або належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право на пільгу.
Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із оригіналом документа або належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право на пільгу.
При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, фізична особа подає до контролюючого органу нову заява про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками або зміни земельних ділянок для застосування пільги.
Одночасно повідомляємо, що подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасові

16.12.2025 11:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно з п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги».
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР/Заяви за ф. № 5ДР громадянин України може пред’являти заламіновані документи

16.12.2025 11:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України фізична особа – платник податків незалежно від віку, для якої раніше не формувалася Облікова картка платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
У разі виникнення змін даних, які вносяться до ДРФО, а також необхідності отримання Картки платника податків, фізична особа – платник податків подає до контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV та Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» свідоцтва про народження, шлюб тощо є підтвердженням державної реєстрації відповідного факту.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачена заборона на ламінування документів.
Отже, громадянин України при поданні Облікової картки за ф № 1ДР / Заяви за ф. № 5ДР, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО може пред’являти заламіновані документи (свідоцтво про народження / шлюб тощо).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заява на отримання ліцензії/внесення чергового платежу: який номер платіжної інструкції зазначається у графі «Інформація про вне

16.12.2025 10:59

Заява на отримання ліцензії/внесення чергового платежу: який номер платіжної інструкції зазначається у графі «Інформація про внесення платежу за ліцензію»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, пального, і зберігання пального затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» (далі – Порядки).
Відповідно до вимог Порядків у заяві щодо ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності вказується, зокрема, у графі «Інформація про внесення платежу за ліцензію» – код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної (квартальної) плати за відповідну ліцензію.
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями.
Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету мають можливість доступу до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація по кожному виду податку та детальна інформація по кожному виду податку (платежу) у розрізі проведених операцій, в тому числі інформація про сплату податку (платежу) (дата та номер платіжної інструкції).
Враховуючи зазначене, при заповненні графи «Інформація про внесення платежу за ліцензію» заяви (на отримання ліцензії/внесення чергового платежу) щодо ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності зазначається номер платіжної інструкції, що відображений в меню «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету за відповідним платежем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дохід отриманий фізичною особою від продажу вживаного товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО: що з оподат

16.12.2025 10:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».
Згідно з ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Крім того, частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.
Статтею 50 Цивільного кодексу України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.
Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.
Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), ставка якого становить 5 відсотків.
Відповідно до пп. 179.1 та 179.7 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.
Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.
В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення МПЗ юридичною особою, яка уклала договір суборенди за певних умов

16.12.2025 10:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Так, відповідно до підпунктів 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
рентна плата за спеціальне використання води;
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
При цьому вказаними нормами встановлено, що у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Отже, ПКУ не передбачено віднесення до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, які зменшують загальне мінімальне податкове зобов’язання, 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, суборендодавцем яких є юридичні особи.
У зменшення загального мінімального податкового зобов’язання відноситься 20 відс. витрат на сплату орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь по усіх орендованих земельних ділянках, які перебувають у державній чи комунальній власності, крім тієї частини земельних ділянок, що передані у суборенду іншим користувачам та по яких зареєстроване право суборенди.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В який термін постачальник надсилає покупцю розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг для йог

16.12.2025 10:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Порядок складання податкових накладних визначено ст. 201 ПКУ.
Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Тобто, розрахунок коригування до податкової накладної повинен бути складений на дату виникнення події визначеної п. 192.1 ст. 192 ПКУ, що призвела до коригування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Також, ст. 192 ПКУ визначено обов’язок покупця зменшити податковий кредит або при поверненні суми попередньої оплати товарів/послуг, або у випадках повернення товарів/послуг незалежно від факту реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН (надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН постачальником).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, зокрема:
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема:
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів / послуг до податкової накладної, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Строки, визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовуються до податкових накладних / розрахунків коригування з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної є електронним документом відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (зі змінами) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок 557), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Згідно з абзацом першим п. 2 розд. II Порядку № 557 автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
При цьому, автором електронного документа є юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ (абзац другий п. 2 розд. I Порядку № 557).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів) (абзац другий п. 2 розд. II Порядку № 557).
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) електронного документу з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. II Порядку № 557).
Адресатом може бути юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, яким адресується електронний документ (абзац третій п. 2 розд. I Порядку № 557).
Операційний день – частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (п. 2 розд. I Порядку № 557).
Діючим законодавством не передбачено термінів, в які постачальник повинен надіслати покупцю розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг. Водночас граничні строки, з урахуванням яких повинна здійснюватися реєстрація в ЄРПН таких розрахунків коригування, встановлено п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме протягом 15 (18) календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем). Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
На дату виникнення події, визначеної п. 192.1 ст. 192 ПКУ, що призвела до коригування суми податкових зобов’язань і податкового кредиту, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування і надіслати його отримувачу (покупцю) для подальшої його реєстрації в ЄРПН. З метою забезпечення коректного ведення податкового обліку розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг доцільно надсилати отримувачу (покупцю) протягом того операційного дня, у якому його було складено.
Довідково: дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Термін сплати плати за ліцензію на право здійснення відповідного виду діяльності настає у наступному році: визначення розміру МЗ

16.12.2025 10:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст.ст. 50-53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вартість річної плати за ліцензію на відповідний вид діяльності розраховується від розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (крім ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, плата за які справляється щоквартально рівними частинами).
Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Отже, при здійсненні чергового платежу за ліцензію у поточному календарному році, термін сплати за яку настає у наступному році, розмір плати за ліцензію розраховується від розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому настає термін сплати чергового платежу за ліцензію на відповідний вид діяльності (закінчується оплачений період дії ліцензії).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тим

16.12.2025 10:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. IV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розд. IV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 розд. IV ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Так, згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги», у тому числі (але не виключно). Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (частина перша ст. 12 Закону № 1105).
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) (ст. 4 Закону № 1105).
Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Самозайнята особа, як страхувальник, на підставі передбачених Законом № 1105 документів приймає рішення про призначення страхових виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, нараховує суми для виплати та оформляє заяву-розрахунок.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)», на який сплачуються суми коштів податкових агентів, утримані із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та інших доходів, ніж заробітна плата;
11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами –підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування», на який сплачується сума, вказана у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Таким чином, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
При цьому самозайнята особа, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, сплачує військовий збір за кодом класифікації доходів бюджету – 11011000.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини за видобування природного газу спрямували понад 484,8 млн гривень

16.12.2025 10:54

У січні – листопаді поточного року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу спрямували до загального фонду держбюджету понад 484,8 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України (далі – Акт) за податковий (звітний) період – місяць надсилаються ДПС протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ), із супровідним листом, в якому зазначається звітний (податковий) період за який надсилаються копії таких Актів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16454. Попередня cторінка | Сторінка 66 з 1646 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua