Протягом січня – листопада 2025 року платники рентної плати за видобування нафти спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,9 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року це на 575,5 тис. грн, або на 24,6 відс. більше.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Абзацами першим – третім п. 252.21 ст. 252 ПКУ визначено, що додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відс. від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – листопаді 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 1 112,6 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на понад 170,2 млн грн, темп росту – 118,1 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській Юрій Павлютін.
«Сумлінною сплатою податків платники Дніпропетровщини демонструють свою стійкість викликам. Дякуємо всім, хто відповідально виконує свої фінансові обов’язки. Сьогодні це надважливо. Для максимальної консультаційної допомоги платникам податкова служба запроваджує нові сервіси. Один з них – Офіс податкових консультантів (Офіс) – доступний для всіх платників ресурс. Важливими принципами роботи Офісу є: комплексність – охоплення всіх податкових напрямів в одному місці; персоналізація – індивідуальний підхід до кожного платника; професійність та безбар’єрність», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що на Дніпропетровщині Офіс розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн – пт з 8 год 30 хв по 17 год 00 хв), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (номер телефону для запису (056) 374 31 18).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі повідомила.
Міністерство фінансів України разом із Державною податковою службою України продовжують інформаційну кампанію «Податки захищають». У межах дев’ятої життєвої історії розповідаємо, які саме податки з доходів від репетиторської діяльності сплачує студентка Людмила.
Отже, 22-річна Людмила навчається на 4 курсі за спеціальністю «Програмування». У вільний час підробляє репетиторкою з математики та готує 11-класників до НМТ (Національного мультипредметного тесту). Щомісяця вона заробляє близько 14 тис. грн (42 тис. грн/квартал; 168 тис. грн/рік). Людмила зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 3 групи. Це дозволяє їй працювати не лише з окремими учнями, а й зі школами та онлайн-платформами.
Щоквартально Людмила подає податкову декларацію через додаток «Моя податкова» та сплачує податки й обов’язковий страховий платіж.
Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/962853.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/963009.html повідомила.
Протягом січня – листопада платники перерахували до бюджету 561,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з відповідним показником минулого року це більше на 86,1 млрд грн, або +18,1 %.
Київ традиційно утримує першість – 130,9 млрд грн. Це майже чверть усіх надходжень ПДФО по країні.
Серед регіонів лідерами є також:
- Дніпропетровська область – 55,8 млрд грн;
- Львівська область – 37,7 млрд грн;
- Київська область – 33,7 млрд грн.
Зростання надходжень підтверджує, що все більше роботодавців офіційно оформлюють працівників та сумлінно сплачують податки, що позитивно впливає на економіку та розвиток громад.
Нагадуємо, що фізичні особи, які здійснюють волонтерську діяльність, не сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів:
- кошти або вартість майна (послуг), які неприбуткова організація надає волонтеру для медичного огляду, вакцинації та інших профілактичних заходів, пов’язаних із волонтерською діяльністю, якщо з волонтером укладено договір про волонтерську діяльність;
- документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням волонтерської допомоги, що відшкодовує неприбуткова організація, у межах переліку, передбаченого Законом України «Про волонтерську діяльність».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління Національного банка України (НБУ) від 29.07.2022 року № 163 (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 70.16.6 п. 70.16 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про оподатковуване нерухоме майно, щодо якого у фізичних та юридичних осіб виникає або припиняється право власності, у строки та порядку, встановленому п.п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Згідно з положеннями п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ, – не пізніше наступного робочого дня після дня внесення у встановленому законодавством порядку до Єдиного державного демографічного реєстру інформації – про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичної особи, а також про серії (за наявності) та номери недійсних паспортів.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Порядок подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476.
Враховуючи зазначене, фізична особа не зобов’язана повідомляти контролюючий орган про факт відчуження об’єктів житлової чи нежитлової нерухомості.
Водночас, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними оригіналів документів на право власності, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у його власності.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 2 Порядку № 1233).
Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Таблиці «Інформація про суми податкових пільг» додатка ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Відповідно до абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності 16.03.2025 доповнено підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ новим п. 72.
Пунктом 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Таким чином, сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з непроведеним коригуванням фінансового результату до оподаткування, встановленим абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, є пільгою, яка відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020408 згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету.
Сума пільги, передбачена п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:
1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до п. 1 – розрахунок відповідно до п. 2).
Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.
Крім того, інформація про операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям відображається у додатку БД до Декларації, яким доповнено форму Декларації згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
До загального обсягу операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
При цьому, відповідно до п. 188.1 ст. 188 розд. V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 розд. VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Тобто, сума акцизного податку, яка нарахована при реалізації підакцизних товарів відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 розд. VІ ПКУ, до бази оподаткування ПДВ, яка визначена відповідно до п. 188.1 ст. 188 розд. V ПКУ, не включається.
Таким чином, при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розд. V ПКУ, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ сума акцизного податку, який нараховується, зокрема, відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 розд. VІ ПКУ, не враховується.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком), мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Подавати заяви про право корисування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Трудові відносини: алгоритм оформлення неповнолітнього працівника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про алгоритм щодо процедури оформлення неповнолітнього працівника.
1. Необхідно перевірити документи:
- паспорт або свідоцтво про народження;
- трудову книжку (за наявності);
- згоду одного з батьків або особи, що їх замінює (якщо працівнику 14–15 років).
2. Поінформувати потенційного працівника про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду.
3. Після проходження медогляду укладається трудовий договір, бажано у письмовій формі.
4. Видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу:
- у довільній формі, або
- за типовою формою.
5. Вносяться відомості про прийняття неповнолітнього до Журналу обліку працівників, які не досягли 18-річного віку, зазначте дату народження.
6. Повідомляється Державна податкова служба України про прийняття працівника на роботу за затвердженою формою в електронному чи паперовому вигляді. Надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
7. Здійснюється кадровий облік.
8. Після цього неповнолітній працівник може розпочати роботу
Важливо!
При укладенні трудового договору у період дії воєнного стану не може встановлюватися умова про випробування неповнолітнього працівника під час прийняття на роботу.
Якщо неповнолітній працевлаштовується вперше, роботодавець повинен протягом 5 днів після прийняття на роботу оформити на нього трудову книжку на вимогу працівника. Зараз триває перехід на електронний облік.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) контролюючою особою КІК у разі якщо ФО, яка володіє 100 відс. корпоративних прав такого ТОВ та 100 відс. корпоративних прав іноземної компанії, визнає себе контролюючою особою для такої КІК, та чи є при цьому у ТОВ обов’язок щодо подання повідомлень про набуття або припинення участі у КІК та Звіту про КІК, інформує.
Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією (КІК), якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
Отже, якщо фізична особа, яка володіє 100 відс. корпоративних прав ТОВ та 100 відс. корпоративних прав іноземної компанії, визнає себе контролюючою особою такої КІК, то ТОВ не є контролюючою особою для такої КІК та відповідно у нього відсутній обов’язок щодо подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи та Звіту про КІК.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий