05:50
Як здійснюється зарахування коштів на єдиний рахунок та їх перерахування з єдиного рахунку?
17.06.2026 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку від 29 липня 2022 року № 163.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС керується нормами пп. 35 прим. 1.5, 35 прим. 1.7 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41707.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги резидентів Дія Сіті!
17.06.2026 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином резидент Дія Сіті у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску зазначає інформацію щодо гіг-спеціалістів, які не перебувають у штаті резидента Дія Сіті та на підставі укладених гіг-контрактів отримують дохід у вигляді винагороди, інформує.
Резидент Дія Сіті інформацію щодо гіг-спеціалістів, які не перебувають у штаті резидента Дія Сіті та на підставі укладених гіг-контрактів отримують дохід у вигляді винагороди, зазначає у рядку 05 «Працювало за цивільно-правовими договорами» заголовної частини додатка 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У якому розмірі встановлюються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
17.06.2026 10:17
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.
Рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (із змінами та доповненнями) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.
До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ, законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який номер та символи фіскального чека, виданого РРО, необхідно вводити для пошуку в Реєстрі «Пошук фіскального чека»?
17.06.2026 10:17
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Для пошуку фіскального чека, виданого класичним реєстратором розрахункових операцій (РРО), в Реєстрі «Пошук фіскального чека» необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату видачі чека та номер чека.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За якою формою платники ПДФО подають заяву про відмову від застосування ПСП?
17.06.2026 10:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі самостійного прийняття рішення щодо припинення права користування податковою соціальною пільгою (ПСП), платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язаний надати працедавцю заяву про відмову від застосування ПСП.
Враховуючи те, що нормами ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник має право надати заяву про відмову від застосування ПСП у довільній формі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Оподаткування ПДФО доходів, отриманих від продажу рухомого/нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку): як визначаєтьс
17.06.2026 10:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів фізичних осіб згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Місцем проживання фізичної особи, згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (із змінами та доповненнями) місце проживання – це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року, громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).
Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (абзац третій п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа вважається нерезидентом.
Враховуючи вищезазначене, резидентський статус фізичної особи з метою визначення ставки податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого/нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку) визначається самостійно такою фізичною особою відповідно критеріїв зазначених у абзацах першому – четвертому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується ЮО – боржником згідно договору про відступлення права вимоги на користь Ф
17.06.2026 10:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються податковим кодексом України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка ПДФО встановлена у розмірі 18 відс. (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку ПДФО до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів та сплати внеску на п
17.06.2026 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що під час сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) у реквізитах платіжної інструкції щодо отримувача зазначаються:
«Отримувач» – найменування органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок для зарахування надходжень внеску до державного бюджету (Головне управління Казначейства, ділі – ГУК), території та код бюджетної класифікації;
код отримувача – код згідно з ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок для зарахування надходжень внеску до державного бюджету;
рахунок отримувача – ІВАN рахунок територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок для зарахування надходжень внеску до спеціального фонду державного бюджету для відповідної території за кодом класифікації доходів бюджету 50070100.
Наприклад:
«Отримувач» – ГУК у м. Києві / м. Київ / 50070100
«Код отримувача» – 37993783
«Рахунок отримувача» – UA968999980313111230000026001.
У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати внеску заповнюються поля:
«Код виду сплати» згідно з Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками; «Додаткова інформація запису» з інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Наприклад:
у полі «Код виду сплати»: 101
у полі «Додаткова інформація запису»: сплата внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44490.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги первинних водокористувачів!
17.06.2026 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи подає первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл та використовує воду для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) та сплачує рентну плату за спеціальне використання води, інформує.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Згідно з частиною третьою ст. 42 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (частина перша ст. 48 Водного кодексу).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Перелік випадків, за яких за фактичний обсяг використаної водокористувачем рентна плата не справляється визначено п. 255.4 ст. 255 ПКУ. Зокрема, рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
Пунктом 255.7 ст. 255 ПКУ встановлено, що житлово-комунальні підприємства мають право застосовувати до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
З огляду на викладене, об’єкт оподаткування рентною платою (фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі) поділяється на 3 складові частини, залежно від напрямків її використання (постачання), а саме, обсяг, що:
постачається водокористувачем населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб;
постачається водокористувачем юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, у тому числі теплопостачальним організаціям, ОСББ, ЖБК, тощо, незалежно від напрямків її використання (постачання) останніми;
використовується житлово-комунальними підприємствами у межах технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за наявності у водокористувачів декількох об’єктів оподаткування рентною платою (напрямків використання обсягів води) здійснюється шляхом складання трьох окремих додатків 5 до звітної Декларації, а саме:
- за обсяги води, що постачено населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб, із зазначенням у:
р. 8 – фактичних обсягів води, що у звітному (податковому) періоді постачено населенню;
р. 10.2 – величини «0» (нуль), оскільки податкове зобов’язання не виникає;
р. 9 – ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта;
- за обсяги води, що постачено юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, у тому числі теплопостачальним організаціям, ОСББ, ЖБК, тощо, незалежно від напрямків її використання (постачання) останніми, із зазначенням у:
р. 8 – обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачено для потреб вторинних споживачів;
р. 10.2 – величини «1» (один), оскільки податкове зобов’язання обчислюється за ставкою, визначеною ПКУ без застосування понижувального коефіцієнта;
р. 9 – ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта;
- за обсяги води, які використовуються житлово-комунальними підприємствами у межах технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, із зазначенням у:
р. 8 – обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для власних технологічних потреб;
р. 10.2 – коефіцієнта 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ);
р. 9 – ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта.
Отже, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл та використовує воду для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб є платником рентної плати та має подавати Декларацію і сплачувати рентну плату за обсяги води, використані ним для забезпечення господарських потреб у межах провадження господарської діяльності, тобто виробничих (господарський) потреб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ПДФО згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін виплачуються аліменти: відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку
17.06.2026 10:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (із змінами та доповненнями), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями), аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ознакою доходу «140».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
