15:41
Безбар’єрність: надання кваліфікованих електронних довірчих послуг – забезпечення цифрової доступності
24.03.2026 11:53
Один із ключових елементів безбар’єрного середовища – легкість доступу до КЕДП, що надаються податковою службою
Сучасна податкова система – це, передусім, відкритість та довіра до кожного платника. Саме такими принципами керується Державна податкова служба України (ДПС), запроваджуючи нові підходи до сервісного обслуговування.
Безбар’єрність – це сьогодні реальний стандарт роботи. Вона означає рівність, повагу до гідності, доступність послуг: фізичну, інформаційну та цифрову.
Безбар’єрність при наданні кваліфікованих електронних довірчих послуг (КЕДП) – це вільний доступ платників до послуг ДПС. Доступність КЕДП, що надаються податковою службою, дозволяє кожній людині – незалежно від місця проживання, фізичних можливостей чи обставин – ефективно взаємодіяти з усіма державними органами України.
Навіщо потрібен кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП)?
У цифрову епоху КЕП став невід’ємним інструментом для бізнесу та громадян.
Він дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.
Гарантії КЕП
КЕП або електронний ключ – це цифровий аналог власноручного підпису, який гарантує наступне.
1. Ідентифікацію особи: підтверджує, що документ підписаний саме вами.
2. Цілісність документа: гарантує, що документ не був змінений після підписання.
3. Юридичну силу: електронний документ, підписаний КЕП, має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом.
4. Зручність: ви можете використовувати КЕП для взаємодії з різними державними органами та електронними сервісами.
5. Надійність: ДПС є державним органом, що гарантує надійність та безпеку електронних ключів своїх клієнтів.
КЕП від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС: переваги
Клієнтам Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (КНЕДП ДПС) надана можливість користуватись електронними ключами, які мають ряд переваг.
1. Можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів (планшетів, ноутбуків), так і зі смартпристроїв.
2. Використання електронних ключів дозволяє вирішувати чимало питань дистанційно, в тому числі і в державних органах, не відвідуючи їх особисто, що значно економить час та надає можливість уникати черг.
3. Електронні ключі є захищеними, персоналізованими та безпечними у застосуванні та користуванні електронними сервісами при безконтактній взаємодії користувачів та державних органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
4. За допомогою електронних ключів можна здійснювати листування з державними органами у режимі реального часу, формувати та надсилати електронні документи, запити на отримання інформації тощо.
Крім того, до органів ДПС можна подати заяви для реєстрації платниками окремих податків, заяви на упорядкування надміру/помилково сплачених коштів, звітність, вести документообіг, сплачувати податки та інше.
Також у громадян є можливість перевірити загальну інформацію про себе, як платника податків та про об’єкти оподаткування, переглянути повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, подати запит про суми виплачених доходів і не тільки.
Де знайти інформацію про КЕП від КНЕДП ДПС?
Для ознайомлення користувачів з кваліфікованими електронними довірчими послугами функціонує сайт КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua).
На сайті, зокрема, можна:
♦ одержати детальну інформацію щодо:
- отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг,
- розміщення відокремлених пунктів реєстрації (ВПР) та режиму їх роботи;
♦ ознайомитися з нормативною базою;
♦ отримати відповіді на поширені питання;
♦ здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки.
На Дніпропетровщині протягом 2025 року відокремленими пунктами реєстрації сформовано понад 36 тисяч кваліфікованих сертифікатів
ВПР управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюють надання кваліфікованих електронних довірчих послуг від імені КНЕДП ДПС.
Відокремлені пункти реєстрації розташовані у приміщеннях державних податкових інспекцій ГУ ДПС та функціонують у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.
У минулому році понад 18 тисяч клієнтів, які звернулися до ВПР регіону, отримали понад 36 тисяч кваліфікованих сертифікатів.
Фахівці ГУ ДПС завжди допоможуть розібратися в усіх питаннях, пов’язаних з отриманням електронних довірчих послуг.
Новий час диктує нові правила для ведення бізнесу. Корисна звичка використовувати найкращі інструменти нині дорівнює вмінню укладати вигідні угоди й розвивати власну справу.
Кваліфікований електронний підпис від КНЕДП ДПС дає змогу оптимізувати документообіг.
Запрошуємо платників скористатися безкоштовними послугами КНЕДП ДПС у просторі необмежених можливостей, де враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.
Безбар’єрність – це партнерство, що формує майбутнє.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фейкові чеки замість фіскальних: викрито масштабну схему у м’ясній торговельній мережі
24.03.2026 11:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податківці фіксують маніпуляції з розрахунковими документами у мережі роздрібної торгівлі м’ясом і м’ясною продукцією. На використанні схеми підміни справжніх чеків на їх імітацію викрито одного із великих платників податків.
Упродовж березня податківці неодноразово здійснювали контрольні закупівлі у магазинах мережі, аби перевірити дотримання вимог законодавства. Під час таких операцій покупцям видавали документи, що зовні виглядали як фіскальні чеки, однак фактично не були зареєстровані через реєстратори розрахункових операцій.
Таким чином частина продажів проводилася «у тіні» – без фіксації через РРО та без належного оподаткування.
Порушення підтвердилися і під час фактичних перевірок. У кожній торговій точці податківці виявили одразу по два пристрої для друку чеків: один використовувався для формування офіційних фіскальних документів, інший – для створення імітованих за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Наразі перевірки тривають. За їх результатами до платника будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції, а зібрані матеріали передадуть до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.
Подібні маніпуляції з фіскальними чеками не лише порушують закон, а й створюють нерівні умови для добросовісного бізнесу та завдають збитків бюджету.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/993768.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Хто подає декларацію замість платника податку: важливі роз’яснення
24.03.2026 11:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/993579.html повідомила.
Законодавство передбачає ситуації, коли декларацію має подавати не сам платник податку, а інша уповноважена особа. Це визначено Податковим кодексом України та пов’язано з обставинами, коли людина не може самостійно виконати цей обов’язок через вік, стан здоров’я або інші причини.
Обов’язок подати декларацію покладається на:
- батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів малолітніх, неповнолітніх осіб або осіб, яких суд визнав недієздатними;
- спадкоємців, розпорядників майна або державних виконавців – щодо доходів особи, яка померла протягом звітного року;
- державного виконавця, відповідального за забезпечення вимог кредиторів платника податку, якого визнано банкрутом.
Такі норми допомагають забезпечити виконання податкових зобов’язань навіть у тих випадках, коли сам платник не може подати декларацію.
Своєчасне декларування доходів дає можливість:
- виконати вимоги податкового законодавства;
- уникнути штрафів та інших фінансових санкцій;
- підтвердити джерела отриманих доходів;
- скористатися правом на податкову знижку та повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи можна кількома способами:
- онлайн – через електронні сервіси податкової служби та Електронний кабінет платника;
- особисто – у центрі обслуговування платників;
- поштою – надіславши декларацію рекомендованим листом з описом вкладення.
Найзручнішим способом є електронне подання декларації, адже це дозволяє зробити все дистанційно, у будь-який час, без відвідування податкового органу. Для цього необхідно мати кваліфікований електронний підпис або скористатися іншими доступними способами електронної ідентифікації.
Як швидко подати декларацію:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/988306.html
Як отримати відомості про доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html
Строки подання декларації про доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html
Кому необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Надання ФОПами – платниками єдиного податку послуг за договорами доручення, комісії: що з РРО/ПРРО?
23.03.2026 12:40
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Водночас, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Сума помилково отриманих коштів юридичною особою – платником єдиного податку підлягає включенню до складу доходу такого платника
23.03.2026 12:39
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Підпунктом 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи зазначене, сума помилково отриманих коштів від іншої особи підлягає включенню товариством – платником єдиного податку до складу доходу платника єдиного податку в період її отримання. У разі якщо така сума включена юридичною особою до доходу платника єдиного податку в період її отримання, а повернення помилково отриманих коштів відбулося платником єдиного податку у іншому періоді, то платник єдиного податку має право відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Внесено зміни до форми звітності для рієлтерів
23.03.2026 12:39
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом № 86 від 09.02.2026 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 травня 2017 року № 497» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2026 р. за № 45/45639) (далі – Наказ № 86) внесено зміни до форми Інформації суб'єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)
Зміни внесено для узгодження з нормами Податкового кодексу України.
Оновлена форма враховує різні строки подання для різних категорій платників – рієлтерів і спрощує процес звітування.
Ключові зміни:
- розділено строки подання звітності для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- уточнено перелік даних, які потрібно зазначати у формі;
- надана можливість юридичним особам підписувати форму уповноваженою особою;
- зроблено редакційні правки для зручності заповнення.
Наказ № 86 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 13.03.2026 № 22 і він набрав чинності з дня його офіційного опублікування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників податків!
23.03.2026 12:39
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На яку дату для цілей валютного нагляду вважаються завершеними розрахунки з нерезидентом за авансовим платежем в іноземній валюті, якщо резидент України придбав іноземну валюту за гривню та перерахував її нерезиденту як авансовий платіж за договором поставки товарів, а нерезидент не виконав умови договору, у зв’язку з чим на 179-й день (п’ятниця) з дати здійснення авансового платежу – іноземна валюта була повернута на розподільчий рахунок на ім’я резидента в українському банку, а банк продав усю суму валюти на міжбанківському валютному ринку на наступний робочий день (понеділок)?
Питання валютного регулювання належать до компетенції Національного банку України (далі – НБУ) та в установлених Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) випадках – до компетенції Кабінету Міністрів України. Валютне регулювання спрямоване на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.
НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, та відповідно до ст. 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (зі змінами та доповненнями) до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, а також запровадження заходів захисту відповідно до Закону № 2473.
Тобто питання валютного регулювання, початок і завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків та здійснення транскордонних переказів валютних цінностей належать до компетенції НБУ та обслуговуючого банку.
У частині четвертій ст. 5 Закону № 2473 визначено, що порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначає НБУ.
За операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ (частина друга ст. 13 Закону № 2473).
Також за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Транскордонний переказ валютних цінностей (рух певної суми коштів в Україну або за її межі з метою зарахування цих коштів на рахунок отримувача) здійснюється виключно через уповноважені установи. Порядок проведення переказу валютних цінностей визначає НБУ (ст. 7 Закону № 2473).
У п. 47 постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (зі змінами) (далі – Положення № 5) визначено, що банк зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента.
В Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженій постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (зі змінами), визначено, що поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Клієнти банків здійснюють валютні операції за рахунками відповідно до валютного законодавства та нормативно-правових актів НБУ з питань здійснення операцій з валютними цінностями.
Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронних гаманців в емітентах електронних грошей визначено у ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема у п. 69.1. ст. 69 ПКУ встановлено, що банки відкривають відповідні рахунки платникам податків – юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.
При цьому банки зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків – юридичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття / закриття рахунку (п. 69.2. ст. 69 ПКУ).
Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків, визначеного у п. 69.1 ст. 69 ПКУ, є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах (п. 69.4 ст. 69 ПКУ).
До жодного з перелічених у відповіді рахунків розподільчий рахунок віднесений бути не може. Розподільчий рахунок використовується банком для технічного обліку операцій з іноземною валютою і не є поточним рахунком клієнта, відкритим на договірній основі відповідно до вимог законодавства.
Відповідно, зарахування коштів на розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням коштів на рахунок резидента у розумінні ст. 13 Закону № 2473, оскільки резидент не здійснює розрахункові операції з такого рахунку та не набуває права самостійного розпорядження коштами до моменту їх зарахування на поточний рахунок.
Тобто у наведеному запитанні для цілей валютного нагляду завершенням розрахунків з нерезидентом вважається дата, на яку повернена іноземна валюта була реалізована банком на міжбанківському валютному ринку відповідно до вимог Положення № 5, а кошти від її продажу зараховані на поточний рахунок резидента в банку України, відкритий у встановленому в законодавстві порядку. Саме з цієї дати резидент набуває права розпорядження коштами на власному рахунку, що відповідає вимогам ст. 13 Закону № 2473 щодо зарахування коштів на рахунок резидента (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44131).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про подання звітності з ПДВ у разі здійснення платником операцій, звільнених від оподаткування
23.03.2026 12:38
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язаний платник ПДВ подавати додаток Д5 до податкової декларації з ПДВ та відображати обсяги операцій, звільнених від оподаткування відповідно до п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у графі 4 таблиці 1 додатка Д5, з урахуванням того, що положення ст. 199 ПКУ не застосовуються до таких операцій і як у такому разі застосовується п. 199.6 ст. 199 ПКУ при розрахунку частки використання товарів/послуг, повідомляє.
За товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, п. 199.6 ст. 199 ПКУ та іншими, зазначеними у ПКУ (зокрема, підпункти 4 та 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені ст. 199 ПКУ, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних ПДВ операціях.
Якщо платник ПДВ здійснює з пільгових операцій лише ті, до яких норми ст. 199 ПКУ не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у п. 199.6 ст. 199 ПКУ), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з урахування такої частки.
В іншому випадку, якщо платник ПДВ здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за тими операціями, за якими положення ст. 199 ПКУ застосовуються.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44127
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників акцизного податку!
23.03.2026 12:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 березня 2026 року платники акцизного податку подають звітність з акцизного податку за оновленою формою.
Відповідні зміни передбачені п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку».
Нагадуємо, що у зв’язку з внесенням змін:
- виключено додаток 5 до декларації – «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»;
- змінено нумерацію додатків:
- додаток 6 → додаток 5,
- додаток 6 прим.1 → додаток 51,
- додаток 7 → додаток 6,
- додаток 8 → додаток 7,
- додаток 9 → додаток 8,
- додаток 10 → додаток 9,
- додаток 11 → додаток 10,
- додаток 12 → додаток 11,
- додаток 13 → додаток 12.
Декларування інформації щодо втрачених марок акцизного податку рекомендовано відображати у додатку 9 до декларації (за новою нумерацією), використовуючи показники, які раніше містилися у скасованому додатку 5.
Довідково: вперше за оновленою формою звітність подається за лютий 2026 року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Офіс податкових консультантів – податковий простір без бар’єрів
23.03.2026 12:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, з вересня 2025 року на Дніпропетровщині працює Офіс податкових консультантів (Офіс), який запроваджено для надання платникам усних податкових консультацій.
Мета запровадження сервісу – це постійні комунікації та діалог з платниками податків, це вчасно та якісно реагувати на запити суспільства, працювати на випередження, допомагати бізнесу та громадянам у непростих умовах, підтримувати економічну стійкість та сприяти зростанню добровільної сплати податків.
Один із принципів роботи Офісу – безбар’єрність :
- інклюзивна – підтримка людей з інвалідністю та залучення їх до бізнес-середовища;
- фізична – доступність Офісу для всіх платників та супровід модератора;
- інформаційна – консультації з урахуванням індивідуальних потреб платника;
- цифрова – застосування електронних ресурсів ДПС.
Якщо необхідно розібратись у питаннях податкової сфери або отримати консультацію – зверніться до Офісу за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 25 (пн – пт з 8:30 – 17:00; сб, нд – вихідні).
Довідково: з адресами розташування Офісів податкових консультантів в областях і графіками їх роботи можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
