Блог

Федоренко

З початку року державні цільові фонди отримали від платників Дніпропетровщини майже 26,6 млрд грн єдиного внеску

29.07.2026 16:07

У першому півріччі поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до державних цільових фондів майже 26,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на понад 5,0 млрд грн, або на 23,4 відс., більше ніж торік у відповідному періоді.

«Сумлінна сплата єдиного внеску – це важлива підтримка соціальної сфери. Адже за рахунок таких надходжень здійснюються виплати пенсій, страхові виплати та надається фінансова допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності», – підкреслив Юрій Павлютін.

Звертаємо увагу, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Довідково: частина друга ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У Кривому Розі відкрито Офіс податкових консультантів: сучасний сервіс стає ще доступнішим

29.07.2026 16:06

У Кривому Розі розпочав роботу Офіс податкових консультантів. Його створення стало продовженням успішної роботи онлайн-пункту Офісу податкових консультантів, який функціонує з 8 травня 2026 року. За цей час його фахівці надали понад 1,5 тисячі консультацій юридичним особам, фізичним особам – підприємцям та громадянам. Значний попит на новий сервіс підтвердив його затребуваність серед платників і необхідність розширення формату роботи.
Відтепер платники можуть отримувати основні консультації безпосередньо в Офісі податкових консультантів у Кривому Розі. Водночас онлайн-консультування також продовжує працювати: з окремих напрямів фахівці Криворізького Офісу забезпечують зв’язок із Офісом податкових консультантів у Дніпрі, що дозволяє оперативно надавати роз’яснення навіть із найбільш складних питань податкового законодавства.
У заході взяли участь керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, керівництво Криворізької районної військової адміністрації, Криворізької міської ради та Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.
«Відкриття Офісу податкових консультантів у Кривому Розі — це ще один крок до побудови сучасної сервісної податкової служби. Ми прагнемо, щоб кожен платник мав можливість швидко, зрозуміло та без зайвих перешкод отримати кваліфіковану допомогу. Для нас безбар'єрність — це не лише доступність приміщення, а й доступність інформації, якісний сервіс, зрозуміла комунікація та рівні можливості для кожного. Саме такі принципи ми закладаємо в роботу нових сервісних просторів», — наголосив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Офіс податкових консультантів працює на базі Центру обслуговування платників Криворізької ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4а.
Відкриття нового Офісу стало ще одним підтвердженням того, що податкова служба послідовно розвиває сучасні сервіси, орієнтовані на потреби платників, забезпечуючи відкритість, професійну підтримку та безбар'єрний доступ до податкових послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відкритий діалог і партнерство: очільник податкової служби Дніпропетровщини здійснив робочий візит до Кривого Рогу

29.07.2026 16:06

Партнерство, відкритий діалог і сучасні сервіси — саме на цих принципах сьогодні будується взаємодія податкової служби з громадами та бізнесом.
Під час робочого візиту до Кривого Рогу очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін зустрівся із секретарем Криворізької міської ради, виконувачем обов'язків міського голови Юрієм Вілкулом. Основні теми розмови — наповнення місцевих бюджетів, підтримка підприємництва та подальше зміцнення співпраці між податковою службою й громадою.
Кривий Ріг — один із ключових промислових центрів країни, де працюють понад 16 тисяч юридичних осіб та більше 37 тисяч ФОП і самозайнятих осіб. Саме вони є рушієм розвитку громади, створюють робочі місця та забезпечують стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів.
За січень–червень 2026 року до бюджету Криворізької міської територіальної громади надійшло понад 5 млрд гривень, а платники міста забезпечили більше 20% усіх надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровської області.
Окрему увагу під час візиту приділили спілкуванню з підприємцями. В Центрі підтримки підприємців «Дія.Бізнес» у Кривому Розі відбулася зустріч із представниками бізнес-спільноти та Асоціації «Союз бізнесу Кривого Рогу». Учасники обговорили актуальні питання взаємодії, розвиток податкових сервісів та напрями подальшої співпраці.
Партнерство, довіра та відкритість залишаються основою ефективної роботи податкової служби. Разом із громадами та бізнесом продовжуємо створювати комфортні умови для платників податків і працювати задля розвитку економіки регіону.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За пів року до місцевих бюджетів надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

29.07.2026 16:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – червні 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 11,1 % (11,2 млн грн) більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.
Найбільші суми сплатили платники Одеської області – 39,2 млн грн, Львівської – 30,2 млн грн, Дніпропетровської – 27,1 млн грн та Івано-Франківської – 4,7 млн гривень.
Збір за місця для паркування належить до місцевих зборів, а отже його надходження залишаються у громадах. Ці кошти допомагають розвивати транспортну інфраструктуру, облаштовувати паркувальні майданчики, підвищувати безпеку дорожнього руху та створювати комфортний міський простір для всіх.
Водночас законодавство гарантує доступність паркування для людей з інвалідністю. Збір не справляється із площ земельних ділянок, які відведені для безоплатного паркування транспортних засобів водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.
Такі місця є обов'язковими на спеціально обладнаних або відведених майданчиках для паркування. Їх кількість має становити не менше 10 % від загальної кількості паркомісць, але не менше одного місця. Крім того, вони повинні бути позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою. Це забезпечує безперешкодний доступ до паркувальної інфраструктури для людей з інвалідністю, ветеранів, осіб старшого віку та інших маломобільних груп населення.
Нагадаємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи – підприємці, які за рішенням органу місцевого самоврядування організовують та здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Своєчасна сплата місцевих податків і зборів – це внесок у розвиток громад, створення сучасної інфраструктури та безбар'єрного середовища, комфортного для кожного.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1034765.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Використовуєте РРО - дотримуйтесь вимог щодо формування та зберігання документів!

28.07.2026 13:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які використовують РРО під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.

Які документи формуються щодня?
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, СГ зобов’язаний:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки в електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця).

Скільки необхідно зберігати документи?
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.

Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;

Фактично СГ зобов’язані забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО.

При цьому, всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.

Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є базою нарахування єдиного внеску доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна?

28.07.2026 13:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичною особою за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.
Враховуючи зазначене вище, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За мобілізованим працівником зберігається місце роботи: ставка військового збору, за якою оподатковується дохід у вигляді середн

28.07.2026 13:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями).
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:
для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;
для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється нарахування доходу у вигляді середнього заробітку на користь мобілізованої фізичної особи (працівника), то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Термін, в який необхідно сплатити податкове зобов’язання, у разі несвоєчасного подання звітності

28.07.2026 13:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.
У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи?

28.07.2026 13:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Поряд з цим, абзацом другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином та за якою формою подається Розрахунок ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за другий кв

28.07.2026 13:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями (ФОП) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).
Згідно з вимогами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 48.1. ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Міністерство фінансів України наказом від 07.05.2026 № 243 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 243), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2026 № 751/46145, та наказом від 26.05.2026 № 284 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 травня 2026 року № 243», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2026 № 780/46174 (опубліковані в Офіційному віснику України 17.06.2026 (випуск 49)), внесло зміни до Наказу № 4.
Наказ № 243 набирає чинності через 30 днів із дня його офіційного опублікування (п. 6 Наказу № 243).
Відповідно до п.п. 1 п. 4 Наказу № 243 податкові агенти, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вперше подають Розрахунок за місяць, в якому Наказ № 243 набрав чинності, тобто з 01.08.2026 – за липень 2026 року.
Податкові агенти – ФОПи та/або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, перший раз подають Розрахунок за I квартал 2026 року (п.п. 2 п. 4 Наказу № 243).
Оскільки форма Розрахунку для звітного періоду – квартал не є чинною, застосовується форма Розрахунку для звітного періоду – місяць.
Отже, податкові агенти, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Розрахунок за чинною формою для звітного періоду – місяць відповідно до норм ПКУ.
На сьогодні ДПС опрацьовує та завантажує до інформаційних систем подані податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунки за січень – червень 2026 року.
Отже, податкові агенти, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 01.08.2026 подають Розрахунки за формою для звітного періоду – місяць.
У зв’язку з набранням чинності Наказом № 243 з 17.07.2026 Розрахунок за квартал (з розбивкою по місяцях) податкові агенти – фізичні особи – підприємці та/або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають із 01.08.2026.
Водночас у разі подання податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунку за формою для звітного періоду – місяць повторно подавати Розрахунок за формою для звітного періоду – квартал не потрібно.
У разі подання Розрахунку податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунку формою для звітного періоду – місяць не за всі місяці звітного кварталу, то Розрахунок за формою для звітного періоду – квартал подається лише за той період (місяць), за який не було подано Розрахунок за попередньою формою.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44588

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19526. Попередня cторінка | Сторінка 74 з 1953 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua