Блог

Федоренко

Повернути помилково або надміру сплачені кошти можна онлайн через Електронний кабінет

28.07.2026 12:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1034425.html повідомила.
Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.
Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом, доступ до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:
- F13020ХХ – для фізичних осіб;
- J13020ХХ – для юридичних осіб.
У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.
Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.
До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.
Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.
Як це зробити дивіться за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033144.html
Використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: ДПС працює над тим, щоб більше громад запровадили туристичний збір

28.07.2026 12:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України працює над тим, щоб більше громад запровадили туристичний збір. Бо це гроші, які працюють саме на розвиток громад.
Про це зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з Головою Державного агентства розвитку туризму України Наталею Табакою.
Леся Карнаух зазначила, що сьогодні українці все частіше обирають подорожі Україною. Бо це не лише про відпочинок, а і про розвиток внутрішнього туризму.
Але є ще одна важлива річ, про яку мало хто замислюється. Туристичний збір, який ми сплачуємо, коли зупиняємося в готелях чи садибах. Це ті кошти, які залишаються в громадах і йдуть на їх розвиток.
«За підсумками І півріччя 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 174,9 млн грн туристичного збору. Зростання порівняно з минулим роком – 22,6 %. Загалом туристичний збір сплатили понад 6,1 тис. платників», – додала Леся Карнаух.
Вона наголосила, що потенціал надходжень від туристичного збору далеко не вичерпаний. Тому ДПС шукає нові механізми тісної взаємодії з місцевою владою та представниками туристичної галузі. В умовах децентралізації саме громади мають бути найбільше зацікавлені у розширенні кола податкових агентів і збільшенні надходжень, які працюватимуть на розвиток місцевої туристичної інфраструктури.
«Бо коли, за оцінками фахівців, 20-30 % ринку працює в «тіні» – це означає, що громади недоотримують кошти на реалізацію власних проєктів», – сказала очільниця ДПС.
Вона розповіла, що нещодавно ДПС розпочала пілотний проєкт з удосконалення адміністрування туристичного збору у чотирьох громадах Хмельницької та Чернівецької областей. Це регулярний обмін даними, спільна аналітика, роз’яснювальна робота, методична підтримка та створення системи моніторингу ефективності.
«І я знаю, що цим досвідом вже зацікавилися інші громади. Бо це насамперед їхні гроші. Тому ми працюємо над тим, щоб кількість громад, які досі не запровадили туристичний збір, зменшувалася. Адже таких сьогодні майже третина від загальної кількості», – додала вона.
Податкова прагне максимально допомогти громадам зробити цей процес прозорим. Якісна аналітика, інформація щодо нарахованих та сплачених сум, податковий борг, пільги, переплати та інші показники – це те, що завжди готові надавати громадам.
Очільниця ДПС зазначила, що важливо, щоб усі, хто надає послуги з тимчасового розміщення, працювали за однаковими правилами. Це питання не лише податків. Це чесна конкуренція, підтримка сумлінного бізнесу та додаткові ресурси для розвитку громад. І тут дуже важлива співпраця в тому числі з ДАРТ.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1034361.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

27.07.2026 13:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Форма податкової декларації з Рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води Рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства встановлюються річні ліміти забору та використання води.
У випадках коли, установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.
Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.
При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.
Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?

27.07.2026 13:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який тип форми необхідно обрати при подачі вперше Розрахунку за неуповноважений сплачувати ПДФО відокремлений підрозділ?

27.07.2026 13:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Головне підприємство подає Розрахунок за неуповноважені відокремлені підрозділи до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку. При цьому, за кожен такий підрозділ формується окремий самостійний Розрахунок (пакет).
Наприклад, якщо головне підприємство має 2 неуповноважені підрозділи, то необхідно подати 3 окремі Розрахунки (пакети).
Пакет головного підприємства повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний»; номер Розрахунку в періоді – «1»; рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади головного підприємства; рядок 033 (повне найменування відокремленого підрозділу) – не заповнюється; додатки до Розрахунку:
додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» по єдиному внеску (далі – Додаток Д1) по всьому підприємству, включаючи працівників підрозділів,
додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) тільки по головному офісу,
додаток Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (у разі необхідності),
додаток Д6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до закону» » (у разі необхідності) тощо.
Пакет першого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «2», рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в графі 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «2»).
Пакет другого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «3», рядок 032 (КАТОТТГ) – код громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в рядку 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «3»).
Отже, при первинній подачі Розрахунку за неуповноважений відокремлений підрозділ необхідно обирати тип форми «Звітний».
Тип форми «Звітний новий» зазначається виключно у, якщо «Звітний» розрахунок за цей підрозділ уже був поданий і прийнятий ДПС, але до закінчення граничного строку звітування в ньому було виявлено помилку, яку необхідно виправити.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських: чи може ФОП

27.07.2026 13:30

Діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських: чи може ФОП на загальній системі оподаткування проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 22 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (із змінами та доповненням) надано статус гірських.
Водночас п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
Однак слід врахувати, що п. 2 прим. 1 Постанови № 1336 визначено, що дія Постанови № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Враховуючи викладене, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим для ФОП на загальній системі оподаткування та юридичних осіб при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських, при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна сан

27.07.2026 13:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних: визначенн

27.07.2026 13:29

Постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних:
визначення дати, на яку складається ПН з типом причини «15»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною,
або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У ПН (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Отже, у разі якщо постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, здійснюється в одному звітному (податковому) періоді, а оплата за такі товари/послуги здійснюється за рахунок бюджетних коштів у наступних звітних (податкових) періодах, то податкові накладні з типом причини «15» складаються на дату надходження бюджетних коштів (дату виникнення податкових зобов’язань) або, у разі складання зведеної податкової накладної, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено зарахування таких коштів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені: що зі строком давності?

27.07.2026 13:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 102.5 ст. 102 ПКУ встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Пунктом 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» режим надзвичайної ситуації, пов’язаний з карантином, продовжено до 30 червня 2023 року.
При цьому, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас, на виконання п. 1 розд. І Закону України від 03березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 69.
Відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених випадків.
Враховуючи викладене, під час визначення 1095 – денного терміну, протягом якого платник податків має право подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41241

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий агент нарахував дохід, але не виплатив платнику: в який термін необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО?

27.07.2026 13:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Враховуючи викладене, податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого (не наданого) платнику податку, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19526. Попередня cторінка | Сторінка 76 з 1953 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua