Блог

Федоренко

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

24.07.2026 12:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості основного засобу у разі його переведення до складу невиробничих основних засобів, якщо таке переведення не пов’язано з його ліквідацією або продажем. При цьому, у зв’язку з таким переведенням, актив перестає використовуватись у господарській діяльності платника податку, що зумовлює припинення нарахування його податкової амортизації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги?

24.07.2026 12:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (із змінами та доповненням) та з метою удосконалення готівкових розрахунків постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами) затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148).
Підпунктом 4 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (із змінами) (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).
Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).
Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).
Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи передбачена відповідальність юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних?

24.07.2026 12:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформування.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.
Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб / юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронний кабінет: чи направляється платнику друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутніст

24.07.2026 12:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733) (абзац перший п. 3 Порядку № 733).
В Електронному кабінеті платник створює Заяву встановленої форми (код форми F1300306 або F1300307), із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником, підписує з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).
Заява подається платником, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
У разі, якщо окремі реквізити поданої Заяви заповнені некоректно, Заява не приймається до розгляду, а в Електронний кабінет платнику надсилається друга квитанція з інформацією про помилки.
Відповідно до абзаців першого та третього п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. У такому випадку друга квитанція не надсилається.
Довідку або відмову у наданні Довідки у паперовій формі платник може отримати у територіальному органі ДПС за основним місцем його обліку. У такому випадку платнику в Електронний кабінет надсилається друга квитанція про готовність документа.
Друга квитанція за результатами розгляду Заяви направляється платнику:
у разі неприйняття контролюючим органом Заяви (із зазначенням причини) – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;
за наявності документа Довідки або відмови за результатами розгляду Заяви – протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем її отримання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП на загальній системі оподаткування отримала доходи виключно від провадження підприємницької діяльності та скористалася право

24.07.2026 12:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця (ФОП) повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованої ФОПа проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то (незалежно від отримання доходу від підприємницької діяльності) у такого платника обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не виникає.
Водночас, якщо період військової служби демобілізованої ФОП охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад – грудень 2025 року), то така ФОП протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) подає Декларацію з відповідними додатками.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Іноземне представництво може отримати КЕП у КН ЕДП ДПС

24.07.2026 12:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Зокрема, представництво не є юридичною особою. Воно наділяється майном юридичної особи, що його утворила, і діє на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи – підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
При цьому для отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) іноземному представництву необхідно надати наступні документи:
заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
додаток до Реєстраційної картки (у разі одночасного отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг для більш ніж однієї особи) у двох примірниках;
оригінал свідоцтва про реєстрацію (подається лише для ознайомлення) та його копія, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України або Міністерством фінансів України (якщо представництво зареєстроване до 03.09.2024);
засвідчена копія** довіреності на керівника (керуючого) представництва;
документи, що підтверджують належність заявника до представництва (засвідчена копія** наказу / витягу з наказу про призначення на посаду або трудового договору, виданого керівником юридичної особи (за необхідності, з перекладом на державну мову);
оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1 – 2 сторінок (3 – 6 – за наявності відміток) або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у разі наявності паспорта громадянина України, виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України / паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія одного з документів подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»;
оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у разі наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (для іноземців та осіб без громадянства);
оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
засвідчена копія* реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номера облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорта з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України / паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія облікової картки платника податків подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія».
*– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії;
**– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про застосування коефіцієнта щодо цільового призначення земельної ділянки

24.07.2026 12:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38121

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інформація щодо відкриття об’єкта оподаткування у Заяві за ф. № 20-ОПП не подавалася: дії платника у разі закриття такого об’єк

24.07.2026 12:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера

24.07.2026 12:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

24.07.2026 12:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: які дії суб’єкта господарювання (СГ) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення податкової, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (крім платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, повідомляє.
У таких випадках СГ зобов’язані у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44576.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19526. Попередня cторінка | Сторінка 78 з 1953 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua