Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (далі – Перелік).
Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та бажає отримати електронні довірчі послуги у КНЕДП ДПС разом з документами, зазначеними у Переліку для категорії «фізична особа», подає копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, про який вноситься відповідний запис при формуванні кваліфікованих сертифікатів.
При цьому фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для отримання електронних довірчих послуг у КНЕДП ДПС має надати захищений або незахищений носій ключової інформації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як фізичній особі отримати відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за відповідні періоди, якщо вона перебувала на обліку в окремому реєстрі ДРФО – платників податків (далі – Державний реєстр) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України / Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), та змінивши свої переконання отримала РНОКПП / відмовилася від РНОКПП, та з якого періоду зберігаються відомості про таку особу в Державному реєстрі, повідомляє.
Відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ всі фізичні особи – платники податків реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем (за наявності), ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розд. Х Положення № 822.
Згідно з п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. Х Положення № 822).
Згідно з п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною заявою.
Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення №822.
Отримати відомості про джерела / суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:
в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;
в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).
Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – податковий розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ.
Відображення відомостей про особу у податковому розрахунку здійснюється за РНОКПП або серією (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Таким чином, відомості щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку акумулюються в Державному реєстрі – за РНОКПП, а в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією (за наявності) та номером паспорта.
Запит до Державного реєстру про джерела / суми доходів може бути здійснено з використанням ідентифікатора, за яким особа перебуває на обліку в Державному реєстрі на момент надходження запиту.
Наприклад, фізична особа, яка перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та змінила свої переконання і почала обліковуватися в Державному реєстрі за РНОКПП, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру може подати (надіслати) в один із вищезазначених способів заяву (запит), із зазначенням РНОКПП.
Відомості з Державного реєстру у такому випадку надаються за ідентифікатором «РНОКПП» за період, за який особа бажає отримати відомості, в період перебування особи на обліку в Державному реєстрі – за РНОКПП.
Для отримання відомостей з Державного реєстру за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру, яка на момент звернення вже обліковується за РНОКПП, фізична особа має звернутися до контролюючого органу із заявою в довільній формі відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) з викладенням свого прохання щодо отримання інформації про джерела / суми доходів із зазначенням закритого ідентифікатора «серії (за наявності) та номера паспорта», за яким вона раніше перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру.
У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта).
При цьому зазначаємо, що у кожному випадку ситуація розглядається окремо. Відомості з Державного реєстру про джерела та суми доходів по закритому ідентифікатору надаються у разі подання особою до контролюючого органу за місцем обліку заяви довільної форми відповідно до вимог Закону № 393 щодо необхідності отримання такої інформації із зазначенням закритого ідентифікатора, за яким особа раніше обліковувалась в Державному реєстрі, вказавши період.
Водночас, відомості про джерела та суми доходів за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру фізична особа може отримати шляхом подання заяви (запиту) із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта.
На доповнення інформуємо, що відомості накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 1998 року.
При цьому слід звернути увагу, що до набрання чинності ПКУ діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320 (зі змінами та доповненнями) «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320). Згідно з нормами Закону № 320 облік фізичних осіб – платників податків здійснювався за ідентифікаційними номерами (на сьогодні – РНОКПП).
Відповідно до ст. 5 Закону № 320 до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів не вносилась інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи змінюється в СЕАРП та СЕ показник загального обсягу пального, ввезеного на митну територію України, відображений на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, після оформлення додаткової митної декларації, якою змінено код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, та чи потрібно в зв’язку з цим виправляти код УКТ ЗЕД в акцизній накладній, складеній при ввезенні такого пального, інформує.
Показник загального обсягу пального відображений у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) (в розрізі умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), що зарахований на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, автоматично змінюється на показник відображений у додатковій митній декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за такою тимчасовою (попередньою, періодичною) митною декларацією.
Для внесення змін щодо коду УКТ ЗЕД пального на підставі додаткової митної декларації, особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України складається заявка на поповнення (коригування) залишку пального, в якій дані СЕАРП та СЕ щодо коду УКТ ЗЕД пального, який обліковується на акцизному складі / акцизному складі пересувному (далі – АС / АСП) особи, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України, приводяться у відповідність до таких даних, зазначених в додатковій митній декларації. Така Заявка може бути оформлена тільки особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України та складається з нульовою сумою акцизного податку.
Заявка складається тільки на обсяг пального, який на дату складання заявки за даними СЕАРП та СЕ обліковується на АС / АСП особи, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України.
Заявка не складається якщо обсяги пального, зазначені в додатковій митній декларації, на дату складання Заявки за даними СЕАРП та СЕ реалізовано особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України іншій особі.
Якщо акцизна накладна складена при ввезенні пального на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, однак у подальшому код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД змінено і таке пальне реалізовано повністю суб’єкту господарювання для подальшої реалізації, після складення додаткової митної декларації на зазначене пальне складається розрахунок коригування до такої акцизної накладної з кодом коригування «1» або «2».
Розрахунок коригування не складається якщо обсяги пального, зазначені в додатковій митній декларації на дату складання розрахунку коригування акцизної накладної за даними СЕАРП та СЕ реалізовано повністю кінцевому споживачу.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43594
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.
Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.
Подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Документом, що посвідчує право на пільгу, є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У податковій системі України тривають зміни. Запровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854) – це новий підхід до взаємодії держави і бізнесу.
Український бізнес живе в умовах постійної турбулентності – економічної, регуляторної, а часто й безпекової. У такі часи прозорість і прогнозованість у сфері податків стають не просто технічними питаннями, а й фактором довіри між державою і підприємцем. Саме довіра лежить в основі комплаєнс – підходу: податкова служба прагне бачити в платнику не об’єкт контролю, а партнера у наповненні бюджету.
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це комплекс інформаційно-аналітичних рішень, що дозволяє виявляти ризики недотримання податкового законодавства на ранніх етапах. Кожен ризик оцінюється автоматично, без втручання людини, що дозволяє уніфікувати підхід і усунути суб’єктивність. Уся аналітика спирається на норми Податкового кодексу України.
Проєкт триватиме два роки і є базою для побудови постійно діючої системи комплаєнс – контролю. Його успішна реалізація дозволить не лише підвищити ефективність адміністрування, а й поступово змінити суспільну культуру сплати податків – від примусу до усвідомленої участі у розвитку держави.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру МЗП встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
При визначенні показників, зазначених абзацом третім частини тринадцятої ст. 42 Закон № 3817 застосовуються показники, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), заповнені відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2015 за № 111/26556, а саме:
сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розд. І Розрахунку;
сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розд. І Розрахунку;
сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розд. І Розрахунку;
кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.
Тобто, для розрахунку розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, сума показників рядків 1.1, 1.3, 1.4 розд. І Розрахунку ділиться кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.
Законом № 3817 не визначено особливостей розрахунку розміру середньої місячної заробітної плати окремим працівникам, які, зокрема перебували у відпустці без збереження заробітної плати, працювали за сумісництвом чи на умовах неповного робочого дня.
Таким чином, при визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, застосовується загальний порядок заповнення Розрахунку, визначений Порядком, тому працівники, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати, працювали за сумісництвом чи на умовах неповного робочого часу враховуються у загальному розрахунку середньої заробітної плати на загальних підставах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Водночас відповідно до інформації з відкритих джерел «Донат» – це благодійний внесок, дар, пожертва особи на певну потребу.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді «Донатів», який буде надходити на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця, не пов’язаний з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг таким підприємцем на користь платників податків, тобто у розумінні ПКУ не може вважатися господарською діяльністю, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковується за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо електронні послуги надаються нерезидентом (компанією Google) резиденту (юридичній особі) – платнику ПДВ, то за такою операцією резидент (юридична особа) як отримувач послуг від нерезидента зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну за правилом «першої події» на дату, яка визначається згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України.
При цьому, якщо за такою операцією «першою подією» є отримання авансу як оплати за електронні послуги, то нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну необхідно на дату списання коштів з рахунку резидента (юридичної особи) – платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату таких електронних послуг.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) спрямована, перш за все, на підвищення внутрішніх доходів держави, що досягається у більшій мірі завдяки стабільним податковим надходженням. Адже сьогодні це необхідно для забезпечення потреб фінансування важливих витрат воєнного часу.
Робота податкової служби Дніпропетровщини з платниками системна і здійснюється на постійній основі. Під час проведення семінарів, зустрічей та засідань «круглих столів» податківці консультують, роз’яснюють, надають адміністративні послуги та практичну допомогу з питань законодавства.
На минулому тижні для суб’єктів господарювання м. Дніпро, м. Самар, м. Верхньодніпровськ, сел. Васильківка проведено засідання «круглих столів». Під час спілкування платників детально ознайомили з діяльністю Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Податківці розповіли про його формат і принципи роботи, а також про напрямки надання практичної допомоги. Акцентовано, що ця ініціатива ДПС сьогодні відповідає потребам бізнесу.
Крім того, в ході комунікації розглянуті питання сплати єдиного внеску, застосування електронних сервісів ДПС, листування з контролюючими органами в електронній формі, звільнення від податкових зобов'язань ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, тощо.
На семінарі, який організовано для платників м. Дніпро основна тема – право на отримання податкової знижки. Платникам розповіли про витрати, за якими можна отримати податкову знижку; умови та обмеження її отримання; які відомості має містити довідка про доходи фізичної особи, що надається податковим агентом для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки. Платникам наголосили, що право на нарахування податкової знижки не переноситься на наступні роки, якщо платник не скористався таким правом за наслідками минулого року.
Також на семінарі фахівці обласної податкової служби поінформували представників бізнесу про реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування.
Молодь, як майбутнє нашої країни, має бути обізнаною в питаннях податкової сфери. Адже обізнана і активна молодь – запорука розвитку держави.
Податківці провели зустрічі зі студентами Відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технології» та з учнями: Дніпровської гімназії № 20, Дніпровського ліцею № 28, Дніпровської гімназії № 29; спеціалізованої школи № 44 природничо-медичного профілю; Павлоградської гімназії № 19.
У ході спілкування молодому поколінню розповіли про основні інформаційні джерела ГУ ДПС, про можливості сервісу «Електронний кабінет» та мобільного додатку «Моя податкова», про сутність та елементи податків, їх значення і роль у суспільстві та розглянули види податків і аспекти оподаткування в Україні.
Особливу увагу приділили праву на податкову знижку за навчання. Акцентували, що таке право мають громадяни, які у минулому році сплачували кошти вітчизняним закладам освіти за навчання на контрактній основі.
Безбар’єрність охоплює всі сфери життя та сприяє інклюзії і боротьбі зі стереотипами. Отже, податкова служба також змінюється для того, щоб кожен відчував себе у навколишньому середовищі комфортно: адміністративні послуги платникам надаються у зручний спосіб.
Зокрема, від фахівців ГУ ДПС сервісне обслуговування громадяни можуть отримати під час відвідування Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів).
Так, працівниками Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ ГУ ДПС, у межах регламенту роботи мобільного ЦОПу, здійснено виїзд до ЦНАПу виконавчого комітету Васильківської селищної ради; фахівці Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС відвідали ЦНАП виконавчого комітету Верхівцевської міської ради та провели чергування у ЦНАПі виконавчого комітету Криничанської селищної ради; податківці Жовтоводського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС надавали послуги у ЦНАПі Лихівської територіальної громади.
Найзатребуваніші послуги, за якими звернулись відвідувачі ЦНАПів до податківців:
- внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) (форма № 5ДР);
- подання заяв щодо отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР);
- надання практичної допомоги щодо: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка за навчання) в Електронному кабінеті; оформлення заяв щодо податку на нерухоме майно, земельного податку, МПЗ; подання заяв про бажання отримувати документи в електронному вигляді через Електронний кабінет;
- надання усних консультацій з питань адміністрування земельного податку, МПЗ та податку на нерухоме майно тощо.
Сьогодні системна інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби у напрямку забезпечення платників оптимальною базою податкових знань – це надійне підґрунтя діяльності суб’єктів господарювання без помилок і порушень законодавства. Результатом такої взаємодії є стабільне наповнення бюджетів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий