Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (із змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 59).
При цьому інші підприємства та організації зазначений документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
Відповідно до п. 7 розд. І Інструкції № 59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше – наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.
Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (із змінами та доповненнями).
За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).
Разом з тим, п. 10 розд. ІІ Інструкції № 59 з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів.
Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
За час затримки в місцеперебуванні у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.
Крім того, абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не є доходом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.
При цьому, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. ІV ПКУ.
Враховуючи викладене, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд, за умови наявності та належним чином оформлених транспортних квитків, що засвідчують вартість цих витрат.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.
Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).
Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.
Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).
Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42278
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162) фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з абзацом третім п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абзацом першим п. 62 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (із змінами) (далі – Положення № 75), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому відповідно до п. 63. розд. IV Положення № 75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
1) назву документа (форми);
2) дату складання;
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Підпунктом 6 п. 3 розд. I Порядку № 75 визначено, що клієнтські рахунки – рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Отже, оскільки виписки з рахунків є первинними документами, то під час проведення документальної перевірки (у т. ч. у зв’язку з припиненням діяльності) ФОП зобов’язана надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, у тому числі виписки з своїх рахунків, які відкриті як для здійснення підприємницької діяльності так і для власних потреб.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42047
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган).
в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст. 178 ПКУ.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.
Відповідно до положень п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розд. IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то фізична особа – підприємець також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За допомогою сервісу «Підпис даних» на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за посиланням: Головна / «Підпис даних» / (https://ca.tax.gov.ua/sign) користувач має можливість з використанням носія ключової інформації: файлового, токена чи хмарного підпису, накласти електронний підпис на електронні документи.
Для цього користувачу на вебсайті Надавача у розділі «Підпис даних» необхідно:
обрати тип носія ключової інформації (файловий, токен, хмарний);
у разі використання носія ключової інформації файлового чи токена – у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» обрати відповідного надавача, яким було сформовано сертифікати та у визначеному полі завантажити файл особистого ключа з файлового носія або токен, ввести пароль захисту ключа та натиснути на кнопку «Зчитати».
У разі використання хмарного підпису – у полі «Тип сервісу підпису» обрати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у «Хмарному сховищі» якого зберігається кваліфікований електронний підпис та у наступному полі «Ідентифікатор користувача» зазначити такий ідентифікатор, після чого натиснути на кнопку «Зчитати»;
перевірити дані та обрати формат електронного підпису;
у відповідному полі завантажити електронний документ, який необхідно підписати та натиснути кнопку «Підписати».
Після чого, для завантаження буде доступний оригінал файлу електронного документу (без підпису), файл з підписом, та Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису для засвідчення цілісності даних.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО (ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Так, відповідно до вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265, яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена: п. 7 ст. 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.
Для цього необхідно подати заяву встановленого зразка:
- онлайн через Електронний кабінет;
- особисто чи поштою до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
У заяві обов’язково зазначаються ПІБ (українською та англійською мовами), податковий номер, країна призначення довідки, рік та підстава для визначення резидентського статусу.
Для апостилювання довідки про статус податкового резидента України необхідно звернутися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Термін видачі документа – до 10 календарних днів з дня реєстрації заяви, формат отримання – електронний або паперовий.
Документи, які потрібні:
- оригінал довідки (або її копія, засвідчена в установленому порядку),
- заява від особи, що подає документи (обов’язково вказати назву документа та країну призначення),
- документ про оплату послуги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати заяву за формами № 1-ОПП або № 5-ОПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.
Інформація про зміну облікових даних платників податків (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – підприємців), відомості щодо яких містяться в ЄДР (крім даних про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційно – комунікаційними системами ДПС.
Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Довідково: ст. 66 Податкового кодексу України;
Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – червня поточного року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування нафти отримав понад 37,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з 2025 роком надходження зросли майже на 2,4 млн грн, або на 6,9 відсотка.
Нагадуємо, що постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків – це стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками.
Своєчасно сплачені податкові платежі – це гарантія стабільності господарської діяльності, а також відсутність штрафів і податкового боргу!
Коментарі: 0
| Залишити коментар