Блог

Федоренко

Плата за землю: чи може платник в одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити податкові зобов’язання щодо з

22.07.2026 12:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У скриньці РРО не вистачає готівкових коштів: як оформити повернення готівки за товар фізичній особі?

22.07.2026 12:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках, що передбачають повернення коштів споживачу відповідно до законодавства. Форма № ФКЧ-2 фіскального касового чека видачі коштів наведена в додатку 2 до Положення № 13.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).
Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.
Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».
Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що ФОПи касової книги не ведуть.
У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До яких видів економічної діяльності (КВЕД) відносяться промислові підприємства?

22.07.2026 12:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.
Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв’язку (ст. 1 Конвенції про допомоги у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 08 липня 1964 року № 121).
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010), економічна діяльність – це процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, наданні промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».
Тобто, промисловими, з метою застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій:
B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»,
C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;
D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,
E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»
F «Будівництво».
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41315

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на прибуток: визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

22.07.2026 12:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (із змінами та доповненнями) (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (із змінами та доповненнями) (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника

22.07.2026 12:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нещодавно запрацювали два електронних сервіси, які роблять податкові послуги сучасними, цифровими і більш зручними.
Так, для громадян України з’явилися нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, картка) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія».
Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати РНОКПП в електронному вигляді.
Раніше для оформлення документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за кордоном, громадяни зверталися до закордонних дипломатичних установ. Через них направляли листи із копіями документів до Державної податкової служби, або поверталися тимчасово в Україну, щоб особисто звернутися до Центру обслуговування платників. Отримання картки займало від 2 до 4 тижнів.
Тепер електронну заяву та скани документів можна подати через систему «е-Консул» або особисто звернутися до закордонної дипломатичної установи.
Отримати картку можна протягом 1 – 3 днів. Готову картку платника податків можна легко перевірити в застосунку Дія.
Також завдяки сервісу е-Картка платника податків оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків можна онлайн у застосунку Дія – без відвідування податкової.
Заява подається всього за кілька хвилин, а готові документи будуть доступні прямо у смартфоні.
Водночас, залишається можливість як і раніше, звернутися за карткою особисто до органів ДПС або оформити її в Електронному кабінеті. Документи мають однакову юридичну силу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи подається Заява за ф. № 20-ОПП, якщо об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, знаходяться за межами Укр

22.07.2026 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).
Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.
Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ.
Отже, відокремлені підрозділи українських юридичних осіб, які мають місцезнаходження на територіях інших країн та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства таких країн, не отримують ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ та не підлягають обліку як самостійні платники податків в Україні.
Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку 1588.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ у разі отримання платником послуг від нерезидента, місце постачання яких розт

22.07.2026 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нараховуються отримувачем таких послуг та визначаються на дату «першої події», визначену відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ, а саме на дату фактичного перерахування коштів в оплату таких послуг або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання цих послуг нерезидентом, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.
Якщо фактично послуги від нерезидента отримані раніше, чим відбулася оплата цих послуг нерезиденту, і такий факт отримання послуг підтверджується відповідним документом, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ буде дата оформлення такого документа.
Питання, чи може інвойс вважатися документом, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом до моменту його оплати, не належить до компетенції ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн ПРРО повинен блокуватися до

22.07.2026 12:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Захистіть свої права – під час розрахунків отримайте фіскальний чек!

22.07.2026 12:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Видача суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків) гарантує захист прав споживачів та підтверджує легітимне походження товару при продажу,зокрема побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів.
Так, наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та гарантійне обслуговування товарів сервісними центрами.
Наголошуємо, що суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачам необхідно знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків. Відмова у видачі фіскального чека – це порушення прав і відсутність захисту покупця.
Повідомити про факти порушень законодавства, зокрема незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів, можна в один клік за допомогою цифрового сервісу TAX Control (TAX Control розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – необхідно лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення).
Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Помилка в типовій формі, за якою ФОПом на загальній системі оподаткування здійснюється облік доходів і витрат: як виправити?

22.07.2026 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися у паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. І Порядку).

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку).

У Типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку).

Звертаємо увагу, що Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис (п. 3 розд. ІІ Порядку).

Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4 розд. ІІ Порядку № 261).

Довідково: п. 177.10 ст. 170 Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19543. Предыдущая cтраница | Страница 84 из 1955 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua