Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
При цьому ПКУ містить наступні визначення:
об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (п.п. 14.1. 129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Так, об’єктами нежитлової нерухомості є, у тому числі, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та інші будівлі.
Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.
В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.238 ПКУ споруди – земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
Відповідно до Національного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), інженерні споруди (усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них) віднесено до розд. 2 Класифікатора, зокрема, підрозділи:
«Транспортна інфраструктура» (код 21), зокрема, шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди, споруди суднобудівної промисловості тощо;
«Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» (код 22), зокрема, магістральні водопроводи, наземні, підземні або підводні лінії електронних комунікаційних мереж, релейні системи, радіо, телевізійні та кабельні мережі, телекомунікаційні вежі та радіокомунікаційні споруди тощо;
«Комплексні споруди промислових об’єктів (код 23), зокрема, установки та споруди шахт, кар’єрів, гірничодобувних свердловин (наприклад, завантажувальні та розвантажувальні станції, копри шахт, коксохімічні та газові заводи тощо);
«Інші інженерні споруди» (код 24), зокрема, спортивні майданчики та поля, обладнані для занять спортом на відкритому повітрі, таких як футбол, бейсбол, регбі, водний спорт, легка атлетика, автомобільні, велосипедні або кінні перегони тощо.
Враховуючи зазначене, об’єкти нерухомості, віднесені до розд. 2 Класифікатора, які не мають ознак будівель в значенні п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями);
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 170.11.1 якого якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним ПДФО в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Згідно з п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі – Довідка). Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Закон України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2704) регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом № 2704, на всій території України (частина перша ст. 2 Закону № 2704).
Частинами першою та сьомою ст. 1 Закону № 2704 визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом № 2704.
Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючого органу відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Враховуючи викладене, оскільки статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.
Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.05.2026 № 249 (із змінами, внесеним наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2026 № 293 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 травня 2026 року № 249») (далі – Наказ № 249) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 89.
Наказ № 249 набув чинності 24.06.2026 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.06.2026 № 51).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр) наявна інформація про всі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання.
Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до Реєстру, за потреби, вносяться щокварталу.
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають застосовувати РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. З 01.03.2025 діють нові форми чеків.
Що потрібно пам’ятати:
- документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення;
- відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу;
- помилки/неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека.
Повідомляємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити:
номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
інформацію, що запитується органом ДПС.
Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (Е-кабінет) має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.
У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь.
Довідково:
п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 та п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ);
п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язана фізична особа – контролююча особа подавати Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) у випадку ліквідації іноземної юридичної особи (далі – КІК), якщо така фізособа одночасно володіє часткою в КІК і здійснює фактичний контроль, та чи заповнюються, зокрема, рядки 12 – 20 Повідомлення, та яку причина слід зазначити в рядку 5, повідомляє.
Така особа зобов’язана надсилати Повідомлення до контролюючого органу протягом 60 днів з дня офіційної ліквідації контрольованої іноземної компанії, у розд. ІІІ – IV якого необхідно заповнити рядки 12 – 20.
У рядку 5 розд. I Повідомлення слід обрати такі причини:
7 «Відчуження частки в іноземній юридичній особі, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою»;
8 «Припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такою фізичною особи контролюючою особою».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44556.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом шести місяців 2026 року платники рентної плати за спеціальне використання води поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 58,3 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з минулорічним аналогічним періодом на понад 5,4 млн грн, або на 10,3 відсотка.
Звертаємо увагу, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нагадуємо, що з 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.
Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – червні поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 15,3 млн грн транспортного податку. У порівнянні з першим півріччям 2025 року це на понад 5,6 млн грн, або на 57,7 відс., більше.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар