09:42
Фішингові листи нібито від імені ДПС: зафіксовано нову хвилю фейкової розсилки
04.05.2026 11:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1006703.html повідомила.
Платники податків масово отримують електронні листи, які нібито надходять від Державної податкової служби України. У темі таких листів зазначається про «розбіжності у звітності», однак насправді вони не мають жодного стосунку до податкової служби.
Такі листи надсилаються зі сторонніх електронних адрес і містять шкідливі вкладення або посилання. Їх відкриття може призвести до зараження комп’ютера та надання зловмисникам прихованого доступу до пристроїв користувачів.
Наголошуємо: усі офіційні електронні адреси ДПС мають домен @tax.gov.ua, а офіційна пошта – [email protected]. Якщо лист надійшов з іншого домену – це є ознакою підробки.
Особливу небезпеку становлять вкладення у форматах .pdf, .zip, .rar, а також файли з розширеннями .exe та .scr, у яких може бути приховане програмне забезпечення для віддаленого доступу.
Закликаємо дотримуватися базових правил кібергігієни:
- не відкривати підозрілі файли,
- уважно перевіряти адресу відправника та не довіряти навіть знайомим контактам без додаткового підтвердження.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Леся Карнаух: У квітні до загального фонду державного бюджету надійшло 93,9 млрд грн податків та зборів
04.05.2026 11:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
До загального фонду державного бюджету у квітні надійшло 93,9 млрд грн податків та зборів, які контролює ДПС. Виконання плану становить 104,2 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Попри всі виклики вдалося стабілізувати і ситуацію з надходженнями до бюджету за 4 місяці року. Сума надходжень становить 435,8 млрд грн. Виконання плану – 101,4 %. Вдячна кожному платнику податків за наповнення бюджету та спільний внесок у фінансову стабільність країни. Бо в умовах війни кожна гривня – це не просто цифра. Це – бронежилет, дрон, відновлена школа, лікарня. Це фінансування оборони, соціальних виплат та зарплат», – сказала вона.
Надходження за квітень перевищили показник минулого року на 10,6 млрд грн (+12,7 %).
Показники квітня:
- ПДФО залишається базовим джерелом доходів бюджету – надійшло 35,9 млрд грн;
- перевиконання плану досягли і з надходження рентних платежів – надійшло 4,7 млрд грн;
- податку на прибуток підприємств – надійшло 5,9 млрд грн;
- стабільним залишається показник з відшкодування ПДВ – у квітні відшкодували 17,6 млрд гривень.
Воєнні ризики, руйнування виробництв та порушення логістичних ланцюгів, на жаль, негативно впливають на виконання інших показників надходжень. Зокрема, йдеться про надходження ПДВ, акциз.
«Сьогодні ми активно працюємо над покращенням якості адміністрування податків. У фокусі – якісні дані та аналітика, прогнозування ризиків та постійний діалог з платниками. Ще один важливий інструмент – покращення взаємодії з громадами та сприяння наповненню місцевих бюджетів. Такий підхід дозволяє спільно з платниками стабільно наповнювати бюджет», – додала очільниця ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1006544.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Для обчислення сум податку на нерухомість і плати за землю фізичні особи можуть скористатися «Калькулятором податку на майно»
01.05.2026 13:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за допомогою сервісу ДПС України «Калькулятор податку на майно» можна швидко та просто визначити розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю з фізичних осіб (земельного податку та орендної плати за землю державної та/або комунальної власності).
Цей сервіс надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.
Крім того, сервіс сприяє підвищенню обізнаності громадян та якості сплати податку на нерухоме майно і плати за землю.
Довідково: сервіс «Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом якого періоду юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю?
01.05.2026 13:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
При завантаженні ПРРО програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія
01.05.2026 13:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія), то у такому разі касиру, при виконанні входу на ПРРО, необхідно обрати місце розташування ключа та сертифіката касира для отримання даних про зареєстровані та доступні господарські одиниці та каси.
При цьому ключі та сертифікати повинні перебувати в одній теці та інформація в файлах не повинна дублюватися.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яким чином змінити розпорядника акцизного складу, на якому наявні залишки пального?
01.05.2026 13:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для зміни розпорядника акцизного складу, на якому наявні залишки пального, новий розпорядник такого акцизного складу, до скасування реєстрації акцизного складу попереднім розпорядником, подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу. Такому акцизному складу присвоюється новий уніфікований номер в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ).
У день зміни власника акцизного складу, на якому наявні залишки пального для передачі таких залишків складається акцизна накладна, у графі «Акцизний склад з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» якої зазначається уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу попереднього власника, а у графі «Акцизний склад на який фізично відвантажене (отримане) пальне» – уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу нового власника. В графі «Опис товару згідно з УКТЗЕД» перед описом товару зазначаються дата та номер документа та причина зміни розпорядника.
Після передачі залишків пального на акцизному складі попередній розпорядник акцизного складу подає заяву про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ попередньо анулювавши реєстрацію витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, що наявні на акцизному складі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фізичні особи виконують роботи за договорами підряду: чи враховувати ФОПу – платнику єдиного податку другої групи таких осіб до
01.05.2026 13:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) можуть бути платниками єдиного податку другої групи, зокрема, за умови, що не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.
У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п.п. 6 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з абзацом першим ст. 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду) може укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами з приводу виконання певних робіт чи надання послуг.
На відміну від трудового договору, в якому переважають відносини підпорядкування працівника роботодавцю, у цивільно-правових договорах має місце рівність сторін.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ).
Тобто за договором підряду оплачується не процес праці, а її конкретний (кінцевий) результат.
Враховуючи зазначене, ФОПи – платники єдиного податку другої групи не враховують фізичних осіб, яких залучають до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду), до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ФО – резидент сплатила орендну плату за користування нерухомим майном безпосередньо ФО – нерезиденту, без залучення податкового
01.05.2026 13:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.
Нерезидент, який порушує норми п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (податок).
Умови притягнення до фінансової відповідальності та їх розмір встановлено главою 11 «Відповідальність» розд. ІІ ПКУ, якою не виокремлено відповідальність за порушення норм п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Слід зазначити, що фінансова відповідальність встановлена п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ застосовується за дії щодо ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому, такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.
Враховуючи вищевикладене, якщо нерезидентом порушено норми п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, то якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ такий нерезидент зобов’язаний самостійно визначити свої податкові зобов’язання та за результатами року подати річну податкову декларацію.
У такому випадку фізична особа – громадянин України не є відповідальною особою за сплату податкових зобов’язань нерезидента до бюджету.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Передача земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування: визначення МПЗ
01.05.2026 13:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками у частині МПЗ зобов’язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує)), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.
Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи зобов’язані суб’єкти господарювання друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді?
01.05.2026 13:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) визначено, що контрольна стрічка – це:
копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО (далі – ПРРО) під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями, та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.
У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
