Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Блог
Сб, 4 июля 2026
16:37

БЛОГ

Декларуємо нерухоме майно: податковий навігатор – 2026 для юридичних осіб

28.04.2026 11:08

Податок на «нерухомість: платники, об’єкт та база оподаткування, ставка, деякі аспекти нарахування, подання звітності
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок на «нерухомість», податок) – це місцевий прямий податок, який входить до складу податку на майно.
Платники податку на «нерухомість» – фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єкт оподаткування – об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
База оподаткування – загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості.
Оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим, то остаточні ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Враховуючи, що з 01.01.2026 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 647,00 грн (ст. 8 Закону України № 4695), максимальна ставка податку у 2026 році складає 129,71 грн за 1 кв. м (1,5 % х 8 647,00 грн = 129,71 грн). За рішенням органів місцевого самоврядування ставка може бути меншою 1,5 % або навіть нульовою, але не може перевищувати розмір, встановлений ПКУ, тобто 1,5 %.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Якщо у власності юридичної особи – платника податку є житлова нерухомість, загальна площа якої перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Декларація), додатку 1 «Розрахунок №2 5 у частині об’єктів житлової нерухомості» і додатку 2 «Розрахунок №2 5 у частині об’єктів нежитлової нерухомості» затверджені наказом МФУ № 408.
У поточному році граничний термін подання Декларації на 2026 рік минув 20.02.2026.
Декларація подається до контролюючого органу за місцем знаходження об’єкта нерухомості.
Типові помилки при заповненні Декларації на 2026 рік
До помилок, що найчастіше припускалися юридичними особами – платниками податку на «нерухомість» при заповненні Декларації на 2026 рік, належать:
- невідповідність розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 (складає 8 647 грн), що використовується під час розрахунку ставки податку за 1 кв. м;
- незазначення коду пільги відповідно до Довідника пільг, розміру пільги (у відсотках), суми пільги;
- незазначення інформації про кількість місяців перебування у власності об’єкта;
- за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку не збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку);
- подання Декларацій з відсутністю будь-яких показників.
Під час заповнення юридичними особами – платниками податку на нерухомість Декларацій мають місце й інші помилки.
Для прикладу, у ході аналізу поданої податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлено недекларування об’єктів нежитлової нерухомості, які на праві власності належать суб’єкту господарювання (далі – СГ) та віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 сільськогосподарських товаровиробників, але основний вид діяльності товариства не відповідає п.п. «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПКУ*.
За результатами вжитих Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) заходів СГ залучено до оподаткування та сплачено до місцевого бюджету понад 4,5 млн гривень.
*Довідково: положеннями п.п. «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності СГ та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Оподаткування майна нерезидентами
Платниками податку – нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток підприємств у порядку, встановленому цим розділом (підпункти 133.2.1, 133.2.2 п.133.2 ст. 133 ПКУ).
Якщо у нерезидента зареєстровано право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
- самостійно; при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації.
Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента у розмірі 100 тис. гривень (п. 117.4 ст. 117 ПКУ).
Для прикладу, у ході аналізу об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС виявлено об’єкт нежитлової нерухомості у м. Дніпро, який на праві власності належить нерезиденту України. Нерезидент на податковому обліку не перебував та податок не сплачував.
За результатами вжитих ГУ ДПС заходів у 2026 році взято на облік представництво нерезидента – власника об’єкта нерухомості та задекларовано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі понад 247,6 тис. гривень. Сплата відбувається відповідно до діючого законодавства.
Терміни сплати податку на «нерухомість», нарахованого у Декларації на 2026 рік
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щоквартально, рівними частками (1/4 річної суми), до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній Декларації.
Граничні терміни сплати податку за 2026 рік:
- за 1 квартал 2026 року – до 30.04.2026;
- за 2 квартал 2026 року – до 30.07.2026;
- за 3 квартал 2026 року – до 30.10.2026;
- за 4 квартал 2026 року – до 30.01.2027.
Податок на «нерухомість»: застосування пільг у 2026 році, питання звітування
Пільги встановлюються:
- як безпосередньо ПКУ шляхом визначення нерухомості, що не є об’єктом оподаткування (п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ), або за яку не нараховуються та не сплачується податок (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ),
- так і рішеннями місцевих рад.
Якщо СГ є власником об’єкта житлової або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тобто тих, що не є об’єктом оподаткування, то такий СГ звільняється від обов’язку подавати Декларацію.
Якщо за об’єкти житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, то Декларація з відповідними додатками до неї подається на загальних підставах. У таких додатках до Декларації у гр. 14 «Ставка10 (%)» у цьому випадку зазначається ставка у розмірі 0 %.
Особливістю 2026 року є подальше функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна) та застосування оновленого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), що безпосередньо впливає на право юридичних осіб не декларувати певні об’єкти.
Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, (далі – Порядок № 624) затверджено постановою КМУ № 624.
Перелік територій затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376.
• Нерухомість на територіях бойових дій та окупації не оподатковується
ПКУ визначено, що починаючи з 01.01.2023 за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією (рф) територіях України, які включені до Переліку територій, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Отже, зазначена пільга застосовується виключно до нерухомості (житлової та нежитлової), яка розташована на територіях:
- активних бойових дій, що визначені у ч. 2 та ч. 3 розд. І Переліку територій;
- тимчасово окупованих рф, що визначені у розд. ІІ Переліку територій.
Дати початку та завершення активних бойових дій або окупації визначаються виключно за даними Переліку територій.
Враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України відповідно до даних Переліку територій, то СГ не подає Декларацію за такі об’єкти.
Важливо!
Ця пільга не поширюється на території можливих бойових дій.
• Знищене та пошкоджене майно не оподатковується
Податок на «нерухомість» не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості:
- знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України;
- пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України).
Порядок звільнення від оподаткування такої нерухомості визначений у п.п 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Ключова умова застосування цієї пільги – внесення даних про нерухомість до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Підтвердженням є витяг з такого Реєстру.
Перелік та обсяг відомостей (інформації) для реєстрації у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна визначається Порядком № 624.
Особливості проведення та оформлення результатів обстеження об’єктів з метою визначення фактичного стану об’єкта та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації визначає Методика проведення обстеження та оформлення його результатів (далі – Методика).
Методика затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій № 144.
Методикою встановлені, зокрема чіткі кваліфікаційні ознаки категорії пошкоджень об’єкта (додаток 3 до Методики), а саме:
- категорію пошкоджень (I, II та III категорія);
- загальну характеристику пошкоджень;
- орієнтовний ступінь пошкоджень об’єкта в цілому, % (для I категорії пошкоджень – до 20 % та 21 % – 40 %; для II категорії пошкоджень – 41 % – 80 %; для III категорії пошкоджень – 81 % – 100 %);
- загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації.
Враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо ненарахування та несплати податку на «нерухомість» за знищені або пошкоджені об’єкти житлової і нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, як такі, що мають II або III категорію пошкоджень та ступінь пошкоджень об’єкта нерухомості встановлена від 41 % до 100 %, то Декларація за такі об’єкти не подається.
Важливо!
Відсутність запису у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна робить нарахування податку на «нерухомість» обов’язковим, незалежно від фактичного стану будівлі.
Довідково:
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Закон України № 4695 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
3. Постанова КМУ № 624 – постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (із змінами).
4. Наказ МФУ № 408 – наказ Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2015 за № 479/26924 (із змінами).
5. Наказ Міністерства розвитку громад та територій № 144 – наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144 «Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.08.2022 за № 898/38234.
6. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 376 – наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (із змінами).




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Єдиний рахунок: зручний спосіб для сплати податків та зборів

28.04.2026 11:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1005053.html повідомила.
Платники податків мають можливість використовувати єдиний рахунок для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів, які контролюються податковими органами. Цей рахунок відкритий в Державній казначейській службі України на ім’я ДПС.
Що це дає?
Використання єдиного рахунку значно спрощує процес сплати податків та зборів. Замість багатьох платежів, платник може зробити один на загальну суму, що значно економить час і знижує витрати на формування платіжних документів.
Як перейти на єдиний рахунок?
Перехід на єдиний рахунок здійснюється у кілька простих кроків:
1. Подайте через Електронний кабінет повідомлення за формою J/F 13070 про використання єдиного рахунку.
2. Отримайте квитанцію, яка підтверджує внесення до Реєстру платників, що використовують єдиний рахунок.
3. Подайте розрахункові документи до вашого банку із зазначенням реквізитів єдиного рахунку. При цьому можна вказати, на який рахунок за видом податку зарахувати кошти. Якщо цього не зазначено, система розподілить їх автоматично за вашими зобов’язаннями за календарним принципом.
Використання Єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання Єдиного рахунку.
Кошти, які надходять на єдиний рахунок, будуть зараховані як сплата до бюджету та фондів, що контролюються ДПС.
Дата зарахування коштів на єдиний рахунок буде датою розрахунків платника з бюджетом та фондами.
Важливо:
- Відмова від єдиного рахунку: платник може повідомити про відмову від єдиного рахунку лише один раз на рік. У разі відмови від нього, використання рахунку припиняється з 1 січня наступного календарного року.
- Обмеження: єдиний рахунок не використовується для сплати ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту, а також для сплати частини чистого прибутку державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Використання Єдиного рахунку дозволяє зекономити час на створення платіжних доручень, зменшити їх кількість, запобігти помилкам при здійсненні платежів та уникнути непорозумінь, пов'язаних зі зміною рахунків.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ДПС за підтримки міжнародних партнерів розпочне перший етап практичної реалізації цифрової трансформації

28.04.2026 11:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС за підтримки міжнародних партнерів розпочне перший етап практичної реалізації цифрової трансформації. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Сучасна цифрова податкова – вимога часу та величезний запит суспільства. Разом з експертами Світового банку на чолі Яном Лоепріком протягом тижня всією командою Державної податкової служби активно працювали над ключовими підходами до всього процесу, щоб мати на виході конкретний результат. За підтримки наших партнерів вже готові розпочати перший етап практичної реалізації цифрової трансформації ДПС», – сказала вона.
Фахівці ДПС та Світового банку спільно визначили пілотні проєкти, вимірювані результати. Зосередимося на data-driven підході – з акцентом на CRM (Compliance Risk Management), аналітику та індикатори ефективності.
Концепція трансформації передбачає чотири етапи. Наразі триває розробка дорожньої карти їх реалізації.
Перша фаза – впровадження ризик-орієнтованого підходу на основі CRM, створення базового аналітичного середовища та розробка індикаторів. І ключове для ДПС – забезпечити якісну імплементацію цих рішень у межах існуючої інфраструктури та почати поступову трансформацію.
Реалізацією змін займатиметься Офіс цифрової трансформації, наразі триває його створення. До його складу увійдуть фахівці ДПС, незалежні експерти, які працюватимуть за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа.
Паралельно ДПС співпрацює з Офісом технічної допомоги Казначейства США. Фахівці працюють над створенням карти бізнес-процесів, які стануть основою для подальшої модернізації.
«Якісні дані, їх ефективне використання та впровадження сучасних аналітичних інструментів – наш пріоритет. Важливо мати змогу швидше обробляти дані, точніше виявляти ризики та ухвалювати рішення на основі аналітики. Саме тому ми послідовно рухаємося до моделі, де ключові процеси є автоматизованими, керованими та орієнтованими на результат.
Підтримка міжнародних експертів – це не лише про здатність ДПС переймати досвід, а про ефективне та оперативне впровадження змін. Податкова сьогодні послідовно працює над підвищенням якості адміністрування, розвитком зручних сервісів для платників податків. Продовжуємо впроваджувати сучасні підходи у роботу податкової служби», – додала Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1004978.html




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Деклараційна кампанія - 2026

27.04.2026 15:18

До завершення Деклараційної кампанії 2026 залишилось 4 календарні дні!


Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Електронні сервіси – фундаментальний елемент сучасної податкової системи

27.04.2026 15:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розширення використання електронних сервісів є одним із кроків реалізації Національної стратегії доходів та спрямоване на формування безбар`єрного середовища, в якому платники податків можуть отримувати послуги швидко, зручно та незалежно від місця перебування.
Податкова служба активно впроваджує систему управління податковими комплаєнс-ризиками, метою якої є підвищення ефективності податкового контролю та водночас сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства з боку платників.
Нагадуємо, до основних видів податкових комплаєнс-ризиків відносяться:
- ризик реєстрації (особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не виконують зазначених норм законодавства),
- ризик звітності (платники не подають або несвоєчасно подають податкову звітність),
- ризик декларування (зазначення платниками недостовірних або неповних даних у податкових деклараціях),
- ризик сплати (платники не сплачують податкові платежі до бюджету або сплачують їх несвоєчасно, у неповному обсязі).
Електронні податкові сервіси є невід’ємною складовою системи управління комплаєнс-ризиками, інструментом, через який здійснюється обмін інформацією між податковою службю та платниками. З одного боку, податкова використовує сервіси для моніторингу, аналізу та управління ризиками. З іншого боку, платники використовують зазначені сервіси для власного контролю своїх податкових зобов’язань та мінімізації ймовірності порушень.
Так, електронні сервіси забезпечують платникам:
- своєчасне та коректне подання звітності.
Електронний кабінет значно спрощує процес складання та подання звітності, зменшуючи ймовірність помилок, пов’язаних з ручним заповненням. Автоматичні перевірки складених документів допомагають платникам завчасно виявити логічні помилки;
- контроль за станом рахунків.
Завдяки Електронному кабінету, мобільному застосунку «Моя податкова» та сервісу «InfoTAX» платники можуть у будь-який час перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, що дозволяє оперативно реагувати та уникати штрафів за несплату податкових платежів;
- доступ до актуальної податкової інформації.
Завдяки Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсу (ЗІР) та іншим інформативним ресурсам ДПС платники мають доступ до актуальних роз’яснень податкового законодавства, що допомагає їм правильно розуміти норми законів та уникати помилок у господарської діяльності;
- комунікацію та зворотній зв’язок.
Електронний кабінет та інші сервіси є платформою для офіційної комунікації між ДПС та платниками.
Електронні сервіси ДПС є фундаментальним елементом сучасної податкової системи, що забезпечує прозорість, ефективність та сприяє зниженню комплаєнс-ризиків для усіх учасників податкових відносин.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Щодо складання, затвердження і виконання річних фінансових планів

27.04.2026 15:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 19 прим.1.1.43 п. 19 прим.1.1 ст. 19 прим.1 Податкового кодексу України на органи Державної податкової служби України покладено функцію моніторингу виконання показників розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами, затверджених фінансовими планами державних підприємств, господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права, що належать державі.
З метою виконання завдань щодо реалізації державної податкової політики в частині контролю за надходженнями податків, зборів та платежів до бюджетів та державних цільових фондів, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу на те, що згідно зі статтями 9 прим.3, 9 прим.4, 9 прим.5 та 9 прим.7 Закону України від 21 вересня 2006 року №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) та на основі Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1369 державні підприємства, господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі зобов’язані складати, затверджувати і виконувати річні фінансові плани.
У випадку несвоєчасного подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання настає відповідальність, передбачена ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вимоги щодо розроблення фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки та формування звіту про його виконання затверджені наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 28.08.2025 №350 «Про затвердження типової форми подання зведених показників фінансових планів суб’єктів господарювання державного сектору економіки та Методичних рекомендацій щодо розроблення фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки».
Фінансовий план та звіт про його виконання складаються за формами, визначеними відповідно додатками 1 і 2 до Методичних рекомендацій щодо розроблення фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затверджених наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 28.08.2025 № 350 (далі – Методичні рекомендації).
Так, відповідно до абзацу другого п.п. 2.6 розділу 2 Методичних рекомендацій, після затвердження фінансового плану протягом п’яти днів його необхідно подати разом з пояснювальною запискою до уповноваженого органу управління, Мінекономіки, Мінфіну та ДПС. Фінансовий план рекомендовано подавати в системі електронної звітності.
На сьогоднішній день система електронної звітності забезпечується комп’ютерною програмою Автоматизована система електронного документообігу та подання звітності «Бест Звіт Oracle».
Отже, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, повинні дотримуватись відповідного законодавства в частині затвердження фінансових планів на 2026 рік та їх завантаження до системи електронної звітності «Бест Звіт Oracle».



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Трудові відносини: офіційне оформлення найманих працівників – запорука діяльності без порушень

27.04.2026 15:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до законодавства цивільно-правовий договір (договір підряду або надання послуг) укладається у випадках, якщо йдеться про виконання конкретного обсягу робіт або надання послуг з визначеним результатом. При цьому виконавець самостійно організовує свою діяльність і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.
Трудові відносини оформлюються відповідно Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП).
Так, згідно зі ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та завчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
При цьому, офіційне оформлення трудових відносин гарантує найманим працівникам захист їхніх прав, забезпечує своєчасну і у повному обсязі оплату та безпечні умови праці, страховий стаж , оплачувані відпустки тощо.
Водночас, у разі порушення вищезазначених норм трудового законодавства, до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю: від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також фінансова відповідальність, яка передбачена ст. 265 КЗпП: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Отже, офіційне оформлення трудових договорів не лише гарантує працівникам належний рівень соціального захисту, а й убезпечує роботодавця від штрафів.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


ПДВ: про участь у відеоконференції представників платника

27.04.2026 15:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оскарження рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіального органу ДПС (далі – комісія регіонального рівня) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей зазначених у п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 ПКУ платник податків, який подав скаргу на рішення, передбачені цим пунктом, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок), який визначає механізм подання та розгляду скарг (у т.ч. в режимі відеоконференції) щодо рішення комісії регіонального рівня:
про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Скарга).
Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку платник податку, який подав Скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів Скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що Скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів Скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Платник податків під час заповнення Скарги зазначає у відповідній графі прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка братиме участь у розгляді Скарги.
Отже, у розгляді матеріалів Скарги в режимі відеоконференції можуть брати участь представники платника податків, інформація стосовно яких зазначене у поданій таким платником податків Скарзі.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


До уваги платників податків!

27.04.2026 15:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема:
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами та доповненнями);
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Згідно з абзацом десятим п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків вимогам, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, такий платник податків виключається з Переліку протягом трьох робочих днів з дня виявлення такого факту.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення / виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 69.41.5 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Надання неприбутковою організацією гуманітарної допомоги: особливості відображення у звітності за певних умов

27.04.2026 15:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: за якою вартістю відображається передача ЗСУ гуманітарної допомоги – автомобіля, ввезеного на митну територію України благодійною організацією, якою автомобіль було оприбутковано за справедливою вартістю та в подальшому за рахунок коштів, зібраних від благодійників, було забезпечено здійснення ремонту та модернізації (поліпшення) цього автомобіля (наприклад, автомобіль було оприбутковано за справедливою вартістю 50 тис. грн, а потім здійснено ремонт та модернізації (поліпшення) на суму 40 тис. грн.) та як таку операцію відобразити в додатку ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, повідомляє.
У разі отримання благодійною організацією у статусі неприбуткової організації товарів (автомобіля згідно з умовами звернення), що визнаються гуманітарною допомогою відповідно до законодавства про гуманітарну допомогу, для подальшої передачі Збройним Силам України інформація щодо операцій із такою допомогою підлягає відображенню у додатку ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – додаток ГД до Звіту) за вартістю її оприбуткування за правилами бухгалтерського обліку з перенесенням до відповідних рядків основної частини Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) у встановленому порядку.
При цьому у разі отримання гуманітарної допомоги неприбуткова організація як отримувач таку гуманітарну допомогу відображає:
у графах 2 – 12 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту. При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту;
у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
Якщо благодійною організацією за рахунок коштів, зібраних від благодійників, було забезпечено здійснення ремонту та модернізації (поліпшення) автомобіля, переданого у вигляді гуманітарної допомоги набувачу (Збройним Силам України), то таке безоплатне надання послуг у вигляді благодійної допомоги відображається такою благодійною організацією у рядку 2.4.1 частини І Звіту за правилами бухгалтерського обліку.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44300



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Всего 18464. Предыдущая cтраница | Страница 99 из 1847 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте