Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів /послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (зі змінами та доповненнями) незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Статтями 620 та 666 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, а сума попередньої оплати не повернута, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.
В той же час відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлено, що якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
У випадку, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення попередньої оплати фактичної поставки товарів/послуг не здійснено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, така операція з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до розторгнення угод на постачання таких товарів / послуг.
При цьому такі платники податку зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари/послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7.1 розд. І податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця.
При заповненні рядка 14 до декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до декларації (далі – додаток 1).
Формою додатка 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатка 1, яка заповнюється в розрізі контрагентів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року (Національна стратегія) – крок у напрямі економічного зростання та інтеграції України до європейського ринку. Запровадження нових підходів до контролю та адміністрування податків дозволяє не лише збільшити надходження до бюджету, а й створити більш комфортні умови для ведення бізнесу та інвестування в Україну.
Цифровізація ключових сервісів є одним з пріоритетних завдань Національної стратегії.
Завдяки спільній роботі ДПС та Міністерства цифрової трансформації низка податкових сервісів доступна фізичним особам на порталі та у застосунку «Дія».
Податкові послуги, які можна отримати в «Дії»:
- ID14 – реєстрація в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України вперше;
- єМалятко – реєстрація дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження;
- еРНКОПП (цифровий реєстраційний номер платника податків) – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в Картці платника податків у мобільному додатку Дія;
- Шеринг документів – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у цифрових документах, під час процедур реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
ДПС продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів та посиленням довіри громадськості до податкових органів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Безбарʼєрність в державній податковій службі:
► доступ до онлайн-сервісів:
- найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору,
- Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування;
► доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення: при облаштуванні Центрів обслуговування платників першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг;
► ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача: обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».
Отже, стосовно фізичних осіб - підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.
Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП, які подаються до контролюючому органу за новим місцезнаходженням.
Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розд. ІХ Порядку № 1588).
Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо фізичних осіб – підприємців контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розд. ІХ Порядку № 1588).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Підприємства та організації, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім:
підакцизних товарів,
послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.
Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:
у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;
фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.
Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Такі дозволи видають:
Національна соціальна сервісна служба України,
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення,
Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (зі змінами).
У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки у заголовній частині Декларації:
у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;
у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).
У табличній частині Декларації:
у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;
у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);
у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);
у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));
у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));
рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).
Водночас, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом восьми місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 104,5 млрд грн податків, зборів і платежів.
До Державного бюджету України у січні – серпні 2025 року надійшло майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали упродовж січня – серпня поточного року понад 30,6 млрд грн, що на понад 3,2 млрд грн більше минулорічного показника січня – серпня 2024 року. Темп росту надходжень складає 111,8 відсотки.
Державні цільові фонди з початку року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд гривень. Надходження збільшитись у порівнянні з січнем – серпнем 2024 року на понад 5,7 млрд грн або на 24,9 відсотки.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Висловлюємо вдячність платникам за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань, за фінансову підтримку економіки нашої держави! Це сьогодні ваш особистий важливий внесок в обороноздатність і незалежність України!» – зазначила очільниця податкової служби регіону.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Після запровадження мораторію лише за серпень кількість фактичних перевірок скоротилась майже на третину із збереженням якості їх результативності. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
У липні провели трохи більше 3,6 тис. фактичних перевірок. У серпні за оперативними даними їх кількість зменшилася більше, ніж на третину – до 2,3 тисячі.
«Змінюємо філософію проведення перевірок. Бо мораторій – це не про повну заборону, а обмеження. Активно застосовуємо ризик-орієнтований підхід», – додала вона.
Леся Карнаух підкреслила, що якщо бізнес працює чесно – держава має це поважати і не створювати зайвого тиску.
«Перевіряємо лише там, де дійсно є найбільші ризики та висока ймовірність порушень. Перевірки також не скасовані для тих субʼєктів, які займаються обігом підакцизних товарів. Визначили близько 80 ризиків. Податкова – не каральний орган, а партнер для бізнесу», – наголосила вона.
В. о. Голови ДПС підкреслила, що там, де немає підстав – немає перевірки. «Той, хто працює чесно, відкрито, не створює високих ризиків, може не перейматися. Це і є довіра та партнерство між державою та владою», – зазначила вона.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ДПС перевиконала план надходжень за 8 місяців на майже 71 млрд грн. Виконання плану надходжень за 8 місяців цього року становить 108,9 %, у серпні – 100,1 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Разом з кожним платником податків долаємо серйозні виклики. За січень –серпень до загального фонду державного бюджету надійшло 868,3 млрд грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року це майже +173 млрд грн (+24,9 %)», – сказала вона.
Щодо показників серпня по податках та зборах, які контролює ДПС.
Леся Карнаух нагадала, що змінами до державного бюджету були збільшені планові показники. Попри це ДПС у серпні виконала і це складне завдання. До бюджету надійшло 131,8 млрд грн.
У порівнянні з серпнем 2024 року – +29,8 млрд грн (+29,3 % до факту).
- Податок на доходи фізосіб – надійшло 30,7 млрд грн.
- Податок на прибуток підприємств – 51,1 млрд грн.
- Зібрано ПДВ – 38,0 млрд грн.
- Відшкодування ПДВ – 14,6 млрд грн.
- Акцизний податок — 15,6 млрд грн.
- Рента – 6,1 млрд грн.
- Інші надходження – 5,0 млрд грн.
«Дякую кожному платнику податків – саме ви щодня робите свій внесок у стійкість України», – зазначила в. о. Голови ДПС.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
При цьому, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки; розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, та ставки податку.
У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;
- визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.
Нагадуємо, по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий